
Відповідно до Указу Президента, починаючи з
2006 року, 14 грудня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а
подекуди і власного життя, зумів зупинити ядерного монстра. Обрана вона була не
випадково, адже саме цього дня відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття»
– саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному
четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути
джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином,
цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю
історію ядерної енергетики. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими
в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів,
врятував світ. Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної
енергетики. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії
нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. До
Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в читальному залі відділу технічної літератури
Тернопільської ОУНБ була організована інформаційна зона, на якій розміщені
документальні та інформаційні твори, що висвітлюють важливі питання стосунків
людей з ядерною енергетикою та жахливі наслідки аварії, спогади про тих , хто
ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань про соціальний
захист постраждалих в аварії. .Увазі користувачів відділу пропонуємо
переглянути нове видання , яким нещодавно поповнився фонд відділу.

Міхаліцина К., Дворницький С. Реактори не вибухають. Коротка історія
Чорнобильської катастрофи.- Київ: Портал, 2020 -136 с.
Творці книжки «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської
катастрофи» змогли знайти точну мову — словесну й візуальну, якою вдалося без
нагнітання й простими, але водночас не позбавленими емоцій словами розповісти
про масштабну трагедію. Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона
відчуження, як трагедія і як символ. Ця книжка виникла, щоб пояснити катастрофу
людям, які народилися після неї. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким
упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Він тут показаний в
кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному. Книжка
письменниці Катерини Міхаліциної та науковця Станіслава Дворницького це ніби
віртуальна екскурсія довколишніми територіями і в часі до 1986-го року й назад
в сучасність. А також пошук відповідей- чому так сталося, хто винен, кого
покарали й чому приховували правду. Оформлення від студії Сері/граф допомагає,
з одного боку, зануритися в ту епоху, її атмосферу й безпосередньо в події, що
трапилися у квітні 1986 року, з іншого - краще зрозуміти, як відбуваються
ядерні реакції, як працюють ті чи інші задіяні пристрої, як влаштовані процеси .
Чорнобиль - те, з чим досі асоціюється Україна у світі, незважаючи на те, що з
часу трагедії минуло понад 30 років. Та переважно розмови ведуться для дорослих
і між дорослими, досі ніхто не намагався без зайвого пафосу й нагнітання
розказати дітям та підліткам про події, що сталися в ніч на 26 квітня 1986
року. Катерина Міхаліцина стала не лише першопроходицею на цьому шляху. Видання
вже отримало кілька престижних нагород — здобуло перемогу у конкурсі «Найкращий
книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу в номінації «Дитяча книга»
(оформлення студії Сері/граф) та Best Book Award 2020 від BookForum Видання
містить також детальний візуальний супровід - ядерні реакції, будову реактора,
карти, зображення техніки, що застосовувалася при ліквідації аварії, тощо.
Людмила
Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської
ОУНБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар