Творчий клуб «Натхнення»: «Душа народу в кожному візерунку»

 

У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбулося чергове засідання творчого клубу «Натхнення» під назвою «Душа народу в кожному візерунку», приурочене до Всесвітнього Дня вишиванки - одного з найяскравіших і найпатріотичніших свят.  Це свято об'єднує українців по всьому світу, нагадуючи нам про наші коріння, традиції та багатогранну культуру.

Нині вишиванка переживає піднесення і відродження, бо українці згуртувалися у підтримці власних традицій. Елементи візерунків все частіше використовують в дизайні одягу не лише українців. Носити вишиванку стало не лише патріотично, а й модно та ексклюзивно.

Історія народної вишивки на Тернопільщині  іде коренями в глибину століть. Вишивка є складовою частиною народного костюма, активно використовується в сучасному одязі, надаючи йому своєрідності і неповторності. Вишивкою прикрашали вбрання, рушники, серветки під ікони, скатертини, постільну білизну і навіть взуття. Але узори вишивок, як правило, були не тільки простими прикрасами, але й оберегами, які захищають від злих духів, хвороб, різних напастей тощо.

Кожен регіон України здавна славиться власними вишитими виробами. Борщівська вишивка — це не просто декоративне мистецтво. Це система знаків, символів, технік і змістів, яка формувалася століттями. У кожному стібку — код культури, емоція, історія. Її особливістю є переважання чорного кольору. За переказами, після однієї з кривавих навал, коли в селах залишилися самі жінки, вдови почали вишивати свої сорочки чорними нитками — на знак скорботи і пам’яті. І протягом семи поколінь цей чорний колір став не лише знаком жалоби, а й символом незламності, гідності, вірності традиції.

Сьогодні у нас відбулася особлива зустріч. Ми занурилися у дивовижний світ густих чорних узорів, які зберігають таємниці нашого краю. Майстер-клас із Борщівської вишивки провела чарівна Тетяна Сеник - майстриня народних художніх промислів, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, яка  навчила присутніх особливих узорів унікальної борщівської вишивки. На заході панувала неймовірна атмосфера, творчий настрій та запах автентичності. Учасники мали змогу не лише навчитися новим швам, а й відчути енергетику стародавнього ремесла. Щиро дякуємо пані Тетяні за професіоналізм, передачу досвіду та збереження нашої культурної спадщини.

На засіданні клубу були присутні: Іван Іванович Кузишин — провідний методист образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, заслужений майстер народної творчості України та учні і завідувачка бібліотеки  Тернопільської загальноосвітньої школи №23 Любов Дзецюх.

 

Творчий клуб «Натхнення»: «Душа народу в кожному візерунку» (19 травня)

 

19 травня 2026 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Душа народу в кожному візерунку» та майстер-клас із майстринею народних художніх промислів художньої вишивки, майстринею ГО «Школа борщівської народної сорочки» —Тетяною Сеник.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Творчий клуб «Натхнення»: творча зустріч та майстер-клас «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик»

 

12 травня 2026 року у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч та майстер-клас з майстринею народних художніх промислів Марією Баліцькою на тему «Лялька-мотанка: вухастий оберіг зайчик». З давніх-давен наші предки вірили, що мотанка, створена власними руками, з добрими думками та любов'ю, захищає від усього злого, приносить здоров’я та щастя в оселю. Цей зайчик — це не просто забавка, а оберіг роду. Його назва «мотанка» походить від слова «мотати», тому  учасники працюють без голки, лише змотуючи тканину та перев’язуючи її нитками.

Виготовлення ляльок – цікавий творчий процес, що захоплює не лише дітей, а й дорослих. Щоб лялька вийшла справді красивою, потрібно докласти трохи зусиль і фантазії. Створювати вироби своїми руками – досить цікавий процес, який занурює навіть  дорослих людей у дитинство. Таке проведення часу  розвиває уважність, сприяє залученню до праці, порядку й акуратності.

Гість заходу – талановита майстриня народних художніх промислів, яка займається виготовленням аматорських ляльок – Марія Баліцька,

Чи можна поєднати рукоділля, поезію та спів? Сьогодні ми довели — не просто можна, а треба! Провели майстер-клас із виготовлення народної ляльки-мотанки «Зайчик». Це проста, але дуже сильна лялька, яку раніше давали дітям як оберіг та іграшку. Але замість звичного фонового шуму — простір наповнився власними віршами майстрині  пані Марії та щирими піснями. Уявіть: руки мотають нитку, а вуха насолоджуються поетичним словом… Такий формат дозволив кожному учаснику не лише забрати додому унікальний оберіг, а й наповнитися натхненням та спокоєм. Традиції живуть, поки ми їх творимо!

Помилуватись цією красою, зануритись у світ прекрасного сьогодні змогли учні, вчителі та завідувачка бібліотеки загальноосвітньої школи №23.

Ми прагнули зробити нашу зустріч цікавою і корисною. Сподіваємось, що всі присутні отримали великий заряд енергії та гарний настрій.

Творчий клуб «Натхнення»: «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик» (12 травня)

 

12 травня 2026 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик»  та майстер-клас, який  проведе майстриня народних художніх промислів  Марія Баліцька.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

 

Мистецтво дарувати насолоду

 

3 травня щорічно в багатьох країнах відзначають солодке свято – День кондитера. Представникам цієї дивовижної професії вдається робити наше життя трохи солодшим. Вони вносять в нього неперевершену частинку теплоти і затишку, тому цілком заслуговують на своє власне професійне свято.

Потрібно сказати, що ця професія з’явилася в далекому минулому. Ще при дворах вельмож і просто багатих людей працювали майстри, які виготовляли солодощі. Але в IX столітті араби та індуси, оволодівши секретами виготовлення цукру, підняли на нову висоту майстерність роботи з солодощами. Саме вони придумали такі знамениті десерти, як – халва, шербет і рахат-лукум. Причому ці солодощі популярні і сьогодні.

Безумовно і в середні віки, і в наш час пальму першості тримають кондитери з Італії і Франції. Адже саме від італійського «candiere», що означає «зварене в цукрі» і пішла назва професії – кондитер. Існує й інша версія, що слово походить від арабського слова «candi», що означає «солодощі». Варто нагадати, що в Італії навіть існували цілі династії кондитерів, де сімейні рецепти передавалися від батьків до дітей.

Чи випадково так вийшло або ж у цьому спостерігалася якась закономірність, але споконвіку кухар і кондитер були трохи різними професіями, які в свою чергу вимагали своїх, особливих талантів і якостей. Звичайно ж кондитер – це професійний кухар, але його майстерність цілком присвячено створенню десертів, випічки та інших кондитерських виробів. У цьому мистецтві необхідна особлива смакова пам’ять, відмінне відчуття запахів і витончений смак, величезне творча уява і навіть знання в галузі архітектури, скульптури, а так само художнього мистецтва. Кондитер зобов’язаний прекрасно розбиратися не тільки в продуктах, але і в їх поєднаннях, складі, термінах та умовах зберігання.

Не можна не відзначити той факт, що без солодощів, без кондитерських виробів і випічки важко уявити собі будь-яке свято та радісну подію. До Дня кондитера відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання з фонду відділу.

Якщо Ви маєте бажання навчитись смачно готувати або довершити свої кулінарні здібності, ці видання – саме для вас.  Книжкові документи допоможуть Вам сміливо експериментувати, виявляти творчість, безмежну фантазію, створювати атмосферу свята за столом. У фонді відділу технічної літератури представлені видання які відображають те найкраще, що надбано у галузі кулінарного мистецтва, наведені рецептури багатьох страв та кулінарних виробів, напоїв, придуманих і розроблених як майстрами-професіоналами, так і господинями, які щодня дарують радість своїй сім’ї. Ви ознайомитесь з особливостями національних кухонь, знайдете багато порад щодо організації святкових столів, фуршетів, оформлення страв та правила їх подачі. Ви дізнаєтесь більше про харчову цінність традиційних та екзотичних продуктів, правила збереження їх поживних властивостей під час приготування їжі, а також про те, скільки можливостей може приховувати в собі звичні для нас овочі, фрукти, прянощі. Бажаємо Вам, щоб вашими помічниками на кухні стали книги, що представлені у фонді нашого відділу.

Чорнобиль: урок, який змінив світ

До 40-річчя Чорнобильської катастрофи ми підходимо з багажем складних уроків. Це дата, яка змушує не лише згадати героїзм ліквідаторів, а й переосмислити місце «мирного атома» у нашому майбутньому.

26 квітня 1986 року розділило історію атомної енергетики на «до» та «після». Трагедія на ЧАЕС показала, що ціна технічної помилки та системної недбалості може бути глобальною. Вона навчила світ культурі безпеки та змусила створити жорсткі міжнародні протоколи контролю (МАГАТЕ).

Попри тінь минулого, сьогодні роль АЕС є критичною як ніколи. Для України атомна генерація — це фундамент. Вона забезпечує понад 50% потреб країни в електроенергії, що є питанням національної безпеки, особливо в умовах війни.

Ядерна енергетика — це потужне джерело енергії з низьким вуглецевим слідом. Без неї досягнення цілей «Зеленого переходу» та боротьба зі зміною клімату виглядають майже неможливими. Сучасні реактори (наприклад, малі модульні реактори — SMR) набагато безпечніші та гнучкіші за ті, що працювали 40 років тому. Вони виключають можливість повторення чорнобильського сценарію на конструктивному рівні.

Сьогодні ми стикаємося з безпрецедентною загрозою — окупацією Запорізької АЕС. Це перетворює ядерну безпеку з суто технічного питання на геополітичне. Світ має усвідомити: безпека однієї станції — це безпека всього континенту.

Чорнобиль навчив нас обережності, але сучасність вимагає від нас раціональності. Ядерна енергетика залишається нашим ключовим інструментом у боротьбі за клімат та енергетичну свободу, за умови, що безпека завжди стоятиме вище за політику чи економію.

Увазі користувачів відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонуємо переглянути  книжкову виставку «Чорнобиль. Як це було…» (до 40-річчя Чорнобильської трагедії), яка розповідає про цю масштабну катастрофу

Ядерний тероризм та сучасні загрози (Чорнобиль 1986-2026)

 

26 квітня 2026 року відзначаються  40-ми роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці і забрала життя тисяч людей, завдавши непоправної шкоди екології.

Чорнобильська трагедія вразила світ своїми масштабами та нищівними наслідками. Вона стала болючим уроком для всього людства і нагадала, наскільки небезпечною може бути ядерна енергія навіть у мирних цілях. Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року зруйнувала не лише четвертий енергоблок, а й скалічила долі тисяч людей, залишила за собою спустошені міста, заражені території та безпрецедентний екологічний слід. 

За 40 років Україна разом із міжнародною спільнотою досягла суттєвого прогресу у подоланні наслідків трагедії. Над зруйнованим реактором зведено Новий безпечний конфайнмент (НБК) — унікальну інженерну споруду за участі понад 40 країн. Реалізовано десятки міжнародних проектів із виведення з експлуатації об’єктів, впроваджено сучасні системи моніторингу, створено науково-дослідні майданчики для вивчення впливу радіації на довкілля.

Аварія на ЧАЕС змусила світ переосмислити підходи до ядерної безпеки. Були вдосконалені системи захисту, впроваджені нові протоколи, ухвалено низку міжнародних документів, що регулюють безпеку на атомних об’єктах. Однак, урок засвоїли не усі. Навіть цих заходів виявилося недостатньо — з 24 лютого 2022 року світ знову опинився на межі ядерної загрози. Російська федерація розв’язала повномасштабну війну й порушила фундаментальні міжнародні норми, вчинивши акти ядерного тероризму.

Протягом 35 днів російські війська утримували Чорнобильську АЕС, грубо ігноруючи правила радіаційної безпеки. Після деокупації у березні 2022 року світ побачив масштаби завданих збитків: розграбована інфраструктура, пошкоджена Центральна аналітична лабораторія, людські жертви та викрадення персоналу.

14 лютого 2025 року агресор пішов далі – внаслідок атаки дроном було завдано шкоди Новому безпечному конфайнменту, основна функція якого – локалізація радіоактивних матеріалів, зменшення радіаційного впливу та забезпечення безпечних умов для подальшого демонтажу старого саркофага.

Внаслідок удару було зафіксовано порушення зовнішньої та внутрішньої обшивки арки, а також обладнання системи основних кранів, що призвело до порушення меж і умов безпечної експлуатації комплексу НБК. Росія значно пошкодила унікальну конструкцію, над спорудженням якої працювали фахівці з усього світу та яка мала б захистити навколишнє середовище від негативного впливу радіації після демонтажу нестабільних конструкцій старого «Укриття».

Влучання російського безпілотника у НБК стало тривожним сигналом: ядерна інфраструктура не є поза війною.

Події останніх років засвідчили: чинні міжнародні механізми не здатні повністю захистити людство від ядерної загрози у часи війни. Ми стоїмо на межі — між здоровим глуздом і хворобливими амбіціями, які знову можуть призвести до катастрофи глобального масштабу.

Світ має об’єднатися навколо нової стратегії захисту ядерної безпеки. Чорнобиль — це попередження. Його голос звучить нині сильніше, ніж будь-коли.

До Дня вшанування Чорнобильської трагедії  в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організована інформаційна зона, в якій розміщені документальні та науково-пізнавальні джерела, що висвітлюють важливі питання стосунків людей з ядерною енергетикою та жахливі наслідки аварії, спогади про тих, хто ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань про соціальний захист постраждалих в аварії. Тематичну добірку доповнюють твори на сторінках яких викладено спогади та розповіді очевидців, спеціалістів та ліквідаторів тієї страшної катастрофи, книги з радіаційної безпеки, екології, фотоальбоми.

Ці книжкові документи детально висвітлюють відомості про події 40-річної давнини у Чорнобилі, а також їх наслідки для України та світу. До огляду включено публікації суспільно-політичного характеру, праці, що розкривають технологічні аспекти: проблеми атомної енергетики доаварійного періоду, аварію, її хід, причини та наслідки. Окремі розділи присвячено екологічним та медичним наслідкам катастрофи. Значне місце посідає комплекс публікацій про зусилля з мінімізації наслідків катастрофи, зокрема спорудження укриття над зруйнованим 4-м енергоблоком та його проблеми, вирішення долі ЧАЕС та м. Славутича й ін. Спеціальні розділи присвячено зарубіжним публікаціям та ресурсам всесвітньої інформаційної мережі Internet. Книги призначена для науковців, викладачів вузів та студентів, для широкої громадськості, якій небайдужа проблема Чорнобиля в історії України.

 Звертаємо увагу користувачів на ось такі видання:

Міхаліцина К., Дворницький С. Реактори не вибухають. Коротка історіяЧорнобильської катастрофи.- Київ: Портал, 2020 -136 с.

Творці книжки «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» змогли знайти точну мову — словесну й візуальну, якою вдалося без нагнітання й простими, але водночас не позбавленими емоцій словами розповісти про масштабну трагедію. Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Ця книжка виникла, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися після неї. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Він тут показаний в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному. Книжка письменниці Катерини Міхаліциної та науковця Станіслава Дворницького це ніби віртуальна екскурсія довколишніми територіями і в часі до 1986-го року й назад в сучасність. А також пошук відповідей- чому так сталося, хто винен, кого покарали й чому приховували правду. Оформлення від студії Сері/граф допомагає, з одного боку, зануритися в ту епоху, її атмосферу й безпосередньо в події, що трапилися у квітні 1986 року, з іншого - краще зрозуміти, як відбуваються ядерні реакції, як працюють ті чи інші задіяні пристрої, як влаштовані процеси. Чорнобиль - те, з чим досі асоціюється Україна у світі, незважаючи на те, що з часу трагедії минуло 40 років. Та переважно розмови ведуться для дорослих і між дорослими, досі ніхто не намагався без зайвого пафосу й нагнітання розказати дітям та підліткам про події, що сталися в ніч на 26 квітня 1986 року. Видання вже отримало кілька престижних нагород — здобуло перемогу у конкурсі «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу в номінації «Дитяча книга» (оформлення студії Сері/граф) та Best Book Award 2020 від BookForum Видання містить також детальний візуальний супровід - ядерні реакції, будову реактора, карти, зображення техніки, що застосовувалася при ліквідації аварії, тощо.

Паренюк О., Шаванова К. Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії/  Олена Паренюк, Катерина Шаванова. — К.: Віхола, 2023. —304 с. — (Серія «Наукпоп»).

Книга «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії» Олени Паренюк та Катерини Шаванової  — це науково-популярне видання, яке фокусується не на подіях 1986 року, а на сучасному стані та майбутньому Чорнобильської зони відчуження. 

Авторки — кандидатки біологічних наук, радіобіологиня та генетик — пропонують погляд на Чорнобиль як на унікальну лабораторію. Замість описів історичних фактів чи подвигів ліквідаторів, вони заглиблюються у світ радіаційної науки. Книга розвінчує поширені міфи та пояснює складні наукові концепції простою мовою: пояснює різниці між радіобіологією та радіоекологією, випромінюванням та опроміненням, описує сучасний стан об'єктів, роботи персоналу та життя в умовах радіації, надається детальний аналіз окупації Чорнобильської АЕС росіянами у 2022 році, ситуації на Запорізькій АЕС та нових викликів ядерній безпеці, аналізується досвід  Чорнобиля у порівнянні з аварією на АЕС «Фукусіма-1». В книзі є відповіді на питання про «лікування» радіації алкоголем, безпеку чорнобильських продуктів та ризики при зупинці енергоблоків АЕС, також дискусія про те, чим має бути Чорнобиль — заповідником, місцем для освітнього туризму чи науковим хабом. 

Чому варто прочитати ці книги?

Видання  враховують контекст повномасштабного вторгнення та ядерного тероризму. Вони розраховані на широке коло читачів: від студентів до людей, які просто хочуть зрозуміти світ, у якому ядерна енергетика є реальністю.

Чорнобиль навчив нас обережності, але сучасність вимагає від нас раціональності. Ядерна енергетика залишається нашим ключовим інструментом у боротьбі за клімат та енергетичну свободу, за умови, що безпека завжди стоятиме вище за політику чи економію. Ми пам’ятаємо. Ми захищаємо. Ми вимагаємо дій.