пʼятниця, 14 вересня 2018 р.

До 130-річчя Сухомелу Г. Й.- інженеру-механіку



До 130-річчя від дня народження Сухомела Георгія Йосиповича – видатного вченого у галузі гідравліки і гідротехніки, академіка НАН України (1951 р.)
Наукові інтереси вченого стосуються дослідження питань теорії і розрахунку газів у печах, руху води з критичними глибинами у відкритих потоках, проблемам місцевих втрат гідравлічної енергії. Він розробив теорію неоднорозмірного руху рідини з вільною поверхнею у відкритих водотоках, а також експериментально встановив і теоретично обґрунтував можливість двох форм руху води у відкритих річках і гідротехнічних спорудах, розв’язав ряд практичних питань інженерної гідравліки. Г. Й. Сухомел автор понад 80 наукових праць. Його узагальнюючим науковим дослідженням стало «Питання гідравліки відкритих русел і споруд» (1949 р.), за яку вчений отримав Державну премію (1951 р.). Результати теоретичних розвідок науковця лягли в основу розробки рекомендацій з безпечного плавання у відкритих фарватерах, проектування гідротехнічних споруд та ін.     
У науковому зростанні Г. Й. Сухомел досягнув таких висот: 1927 р. – професор, 1939 р. – член-кореспондент АН УРСР, 1948 р. – доктор технічних наук, 1951 р. – академік АН УРСР. Окрім наукових ступенів та вчених звань його наукові досягнення було відзначено державними нагородами: орденами «Знак Пошани» (1944 р.), Трудового Червоного Прапора (1948 р.), Леніна (1954 р.).     З нагоди 130 річниці від дня народження вченого у Тернопільській ОУНБ підготовлено підбірку видань про  життя та творчість інженера.
                                                 Людмила Шатарська, головний бібліотекар 
                                                 відділу технічної літератури ТОУНБ

середа, 12 вересня 2018 р.

День винахідника і раціоналізатора України


    Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають професійне свято - День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року.
  Винахідницьку та раціоналізаторську діяльність регулює Український інститут промислової власності - Укрпатент. На сьогодні Укрпатентом було зареєстровано більш ніж 100 тис. патентів на винаходи, а також понад 10 тис. патентів на корисні моделі. 
     Україна має безсумнівні інноваційні досягнення світового рівня - літаки із сімейства «Анів», ядерні технології Адаменка, технології стимулювання росту рослин в сільському господарстві Пономаренка, медичні винаходи - спосіб боротьби з раком Завірюхи і лікування судин людини неоперабельним методом Бурого і т. д.
    Нагадаємо, що День винахідників також святкує у вересні і Аргентина. У листопаді - Німеччина, Австрія і Швейцарія. У Таїланді і США свято винахідника відзначають в лютому. В Угорщині 13 червня. Росії та Республіка Білорусь «День винахідника і раціоналізатора» за традицією відзначають разом - в останню суботу місяця в червні. Японія відзначає свій День винахідника в квітні. Є навіть Всесвітне або Міжнародне свято - День дітей-винахідників, яке відзначається в січні.
    Історія цього свята для багатьох колишніх республік СРСР, в тому числі і України, починається в епоху Радянського Союзу. У 1957 році, за пропозицією Академії наук, в календар був введений «День винахідника і раціоналізатора», який громадянами радянських соціалістичних Республік відзначався щорічно в останню суботу червня. Свято було, а велика частина інновацій і винаходів в СРСР буквально ховали в архівах і в столах всюдисущої бюрократії, яка не проти була потайки приторговувати ними на західних ринках, без відома безпосереднього розробника. Після перебудови і розпаду СРСР ситуація змінилася і їх час минув. Здобувши незалежність, Україна скасувала таке ставлення до інновацій.
   Сьогодні День винахідника і раціоналізатора об’єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу.
                                                                   Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                                   відділу технічної літератури ТОУНБ

субота, 8 вересня 2018 р.

90 років з Дня народження українського конструктора космічних кораблів


Народився в родині адвоката Данила та громадської діячки Ростислави Богачевських у той час, коли Сокаль перебував у складі Польщі. Закінчив місцеву українську гімназію. З наближенням радянських військ батьки в 1944-му переїхали до Німеччини, а в 1948-му – до США.
Проходив службу в американській армії в Кореї (1951—1953). Вивчав технічні науки, математику. — Автор понад 100 наукових праць з астронавтики та фізики. Займався математичним моделюванням ядерних ракетних двигунів і розвитку телефонних мереж.

Учасник програми польоту американських астронавтів на Місяць «Аполлон». Автор формули, яка дозволила науковцям розрахувати повернення космічного корабля на орбітальну станцію з поверхні іншої планети. Завдяки «формулі Богачевського» в 1969-му американський космічний корабель «Аполлон-11» здійснив політ на Місяць (коли людина вперше ступила на поверхню земного супутника) і повернувся з екіпажем на Землю. Його кредо стали слова: «Щоб бути успішним у житті, треба довести, що ти умієш щось зробити людині, яка вже досягла що-небудь у житті, – тоді довіряють і дають усе нові і важчі завдання». 
Помер 3 лютого 2010-го в Лос-Аламосі (США), похований на цвинтарі Саут-Банд-Брук.
                             Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                             відділу технічної літератури ТОУНБ

четвер, 6 вересня 2018 р.

ВЕРЕСНЕВИЙ ЮВІЛЕЙ У СВІТЛІ ГАСОВОЇ ЛАМПИ


          Місяць вересень в Україні щедрий не тільки на різноманіття фруктів і грибів, на погожі, майже літні  дні. Ще на одну гарну особливість першого місяця осені вказує нам календар. У вересні народилося багато видатних особистостей. Серед них тільки лауреатів Нобелівської премії в галузі науки і техніки понад 50! Саме на вересень припадають дні народження таких винахідників, як Рудольф Вайгль, Валентин Глушко, Сергій Григор’єв, Григорій Ігнат’єв, Левко Мацієвич, Дмитро Томашевич, чиї імена так чи інакше пов’язані з Україною. 
         Крім того, на вересневу пору припадає багато свят, з-поміж яких і професійні. Хочеться виокремити День винахідника і раціоналізатора та День фармацевта. Саме до цих двох свят безпосереднє відношення має фармацевт-винахідник, якому цьогоріч, 2 вересня, виповнилося 200 років з дня народження. 
        Його справедливо вважають піонером промислової нафтоозокеритної переробки. Метод, розроблений скромним львівським фармацевтом у середині позаминулого століття, дав поштовх для розвитку нафтопереробної промисловості на західних землях сучасної України. Проте ще не так давно ім’я винахідника було відоме лише вузькому колу фахівців нафтопереробної галузі, львівських фармацевтів та істориків краєзнавців. Новатор став відомим не тільки завдяки своїм фаховим здобуткам – учений, як не дивно, був одним з розробників львівських концептуальних ресторацій. Сьогодні, мабуть, важко знайти туриста, який би, прогулюючись стародавнім Львовом, на вулиці Вірменській не звернув увагу на скульптурну композицію, встановлену 2009 року перед входом до ресторану «Під гасовою лямпою». Інтер’єр закладу доповнений речовими та документальними артефактами, що розповідають про гасові лампи та історію нафтопереробного промислу краю Тож не зайвим буде пригадати важливі моменти життя винахідника та деталі його винахідницької діяльності.  Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  радо допоможе вам у цьому. До уваги користувачів книги  та періодичні видання  з історії техніки, наукові та науково –популярні видання, монографії та довідкова література. Щиро чекаємо зустрічі з вами.
                                             Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                          відділу технічної літератури ТОУНБ

пʼятниця, 17 серпня 2018 р.

95 років з Дня народження вченого-кібернетика ГлушковаВ.М.

      Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) визначний вчений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР. Автор фундаментальних праць з теоретичної та прикладної кібернетики, штучного інтелекту, теорії цифрових автоматів, з питань застосування кібернетичних методів в економіці. 
    Народився 24 серпня 1923 р. у м. Ростові-на-Дону. Видатні здібності Віктора Михайловича проявилися дуже рано. Він мав феноменальну пам'ять, прагнув до знань. Батьки сприяли здібностям дитини. Бабуся по батьку Юхимія Петрівна читала внуку казки та співала пісні. Батько малював для сина малюнки та вчив читати. Ще в дошкільному віці хлопчик читав Уеллса, Жуля Верна та іншу, в основному науково-фантастичну, літературу. 
   В міру дорослішання розширювалося і коло інтересів В. Глушкова. У 8 класі він зацікавився філософією. Вступивши в пору юнацтва, захопився літературою, знав напам'ять багато віршів. Прагнучи здобути вищу освіту, восени 1944 р. Віктор їде до Новочеркаська і вступає до Індустріального інституту. В міру наближення завершення занять зростав його інтерес до точних наук. Глушков вирішує пов'язати свою долю з математикою і тому повертається на фізико-математичний факультет Ростовського університету. 
    У 1949 p., через рік після закінчення Ростовського університету захистив кандидатську дисертацію. Отримані Глушковим результати згодом увійшли до підручника вищої математики. 
   Глушков публікується у вітчизняних та закордонних виданнях. Проте досягнуте не задовольняє допитливу натуру Глушкова. Він знову робить різкий крок у своїй науковій діяльності - від абстрактної математики до досить практичної кібернетики. На цей раз учений зробив вибір на все життя. 
   Початок кібернетичного періоду діяльності Глушкова припадає на 1956 р. У цей час він приїжджає до Києва. Далі вся наукова й педагогічна діяльність Глушкова буде нерозривно пов'язана з цим містом. З 1956 р. він завідує лабораторією обчислювальної техніки й математики, а з 1957 р. працює директором Обчислювального центру АН УРСР, створеного на базі цієї лабораторії. В 1962 р. на базі Обчислювального центру було створено Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став В. М. Глушков. 
   З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. 
   В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій. З нагоди 95 річниці з дня народження вченого у відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ підготовлено книжкову виставку присвячену творчості генія української кібернетики.
                                                                 Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                                 відділу технічної літератури ТОУНБ

четвер, 9 серпня 2018 р.

День будівельника

      Традиція відзначати своє професійне свято у будівельників, за даними проекту DilovaMova.com, зародилася ще з 1956-го року. Цьому передувала Постанова Ради Міністрів СРСР спільно з Центральним Комітетом КПРС від 23 серпня 1955 року і підписаний потім 6-го вересня 1955-го року спеціальний Указ Президії Верховної Ради. В наступному році 12-го серпня День будівельника став широко відзначатиметься по всій країні. 
Будівельники - це особливий народ. На них не раз покладали свої надії прихильники широкої індустріалізації. Вони завжди несли у своїй роботі величезну відповідальність і майже завжди виправдовували всі очікування. Згадаймо, кому ми зобов’язані успіхом в грандіозних будівництвах і створенні найрізноманітніших будівельних об’єктів, звичайно ж нашим дорогим будівельникам. 
        З розвитком нових технологій, робота будівельників стає все більш ефективніше, проте це все одно залишається одним з найбільш трудомістких занять. Всі знають, що хороші будівельники завжди високо цінувалися. Будь який керуючий фахівець скаже, що високий професіоналізм будівельника - це запорука високої якості вироблених ним робіт. 
    Традиції святкування Дня будівельника звичайно ж не обходяться без гарних книг та періодичних видань на будівельну тематику. До цього дня приурочують різноманітні урочисті засідання ,численні спеціалізовані виставки .Активну участь у проведенні культурно масових заходів беруть бібліотеки День будівельника у багатьох державах, що стали незалежними, відзначається у другу неділю серпня. У деяких державах це професійне свято було додатково підтверджено відповідними указами та постановами. Так, наприклад, в Україні свято День будівельника було встановлено підписаним 22 липня 1993 Указом Президента України № 273/93 і також святкується щорічно у другу неділю серпня, а його офіційна назва, як и тоді звучить як "День Будівельника".
      В 2018 році День будівельника припадає на 12 серпня.
                                                   Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                             відділу технічної літератури ТОУНБ