18 квітня - Всесвітній день радіоаматора

 

18 квітня 1925 року в Парижі був заснований Міжнародний союз радіоаматорів, завдяки цій події у радіоаматорів і з’явився привід щорічно відзначати успіхи і досягнення. А членами даної організації сьогодні є радіоаматори з більш ніж ста п’ятдесяти країн світу, в тому числі і України. У світі нараховується більше 3 000 000 радіоаматорів. Тому щорічно, 18 квітня, ентузіасти-радіоаматори у всьому світі відзначають своє «професійне» свято – Всесвітній день радіоаматора. Вважається, що більшість радіо-технологій були спочатку досліджені радіоаматорами. Щороку Всесвітній день радіоаматора проводиться під певним девізом. За оцінками деяких фахівців, 21 століття стане воістину століттям радіоаматорів, а число людей у цьому хобі ґрунтовно «переступить» сьогоднішній тримільйонний рубіж. Вважається також, що більшість радіо-технологій, якими ми, не замислюючись, користуємося в повсякденному житті, були спочатку досліджені радіоаматорами. В першу чергу це відноситься до стільникових телефонів. В останні роки неймовірно швидко розвиваються цифрові комунікації.

Варто окремо згадати і про те, що багато видатних радіоінженерів і фахівців-електротехніків починали свій професійний шлях в спільнотах радіоаматорів. Винаходи та технології, які отримали «путівку в життя» з рук радіоаматорів, після навіть багатьох років не втратили свою актуальність – нашими надійними помічниками є радіо- та телевізійні приймачі і передавачі, включаючи двосторонні способи радіозв’язку, адаптивні антени і інші необхідні технології.

Завдяки радіоаматорам ви можете спілкуватися з людьми на будь-якому континенті без проводів! У світі існують тисячі аматорських радіостанцій, і кожен може стати частиною цієї великої мережі. Але одним з найбільш вражаючих аспектів аматорського радіо є ARISS (Аматорське радіо на Міжнародній космічній станції). Це проект, що дозволяє радіоаматорам з усього світу спілкуватися з космонавтами прямо на орбіті Землі. Уявіть собі: студенти з різних країн налаштовують свої радіостанції і можуть поговорити з людьми, що перебувають в космосі! Цей проект не тільки розвиває науку, а й робить космос доступним для кожного.

Приєднуючись до відзначення Всесвітнього дня радіоаматорів, відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм читачам провідний український журнал, на сторінках якого публікуються схеми, описи конструкцій та новини радіосвіту - «Радіоаматор» та Міжнародний електротехнічний журнал «Електрик» — періодика для фахівців. Видавництво «Радіоаматор» - єдине в Україні технічне видавництво, яке випускає такі популярні профільні міжнародні періодичні видання. за період своєї діяльності довжиною більше ніж в 30 років, було видано понад 300 книг, брошур, CD / DVD дисків-добірок по радіоелектронній тематиці, які виховали не одне покоління талановитих вчених і інженерів в області радіоелектроніки, електротехніки та зв'язку.

Журнал "Електрик. Міжнародний електротехнічний журнал" - це єдине в Україні видання з практичної та професійної електротехніки. Перший номер журналу вийшов у  світ у січні 2000 р. і виходить по сьогоднішній день з  періодичністю 1 раз на місяць, загалом 12 випусків за рік. Рубрики журналу: «Вітрина продукції» (Технічні новинки в області електротехніки); «Ділові новини» (Актуальні події в політичній, економічній і технічній сферах); «Персона» (Інтерв'ю з директором або топ менеджером компанії); «Огляд ринку» (Комплексно розглядається певний сегмент ринку електротехніки); «Техніка та технології»; «Виробництво і ресурси»; «Інженерні рішення»; «Наші пропозиції».

У виданні щомісяця публікується унікальна інформація з енергетики та промислової електротехніки, електрозварювання, схемотехніки та корисних порад для домашнього електрика, альтернативних джерел енергії та енергозберігаючих пристроїв та технологій. Серед тем журналу, які постійно з'являються на його сторінках, можна знайти такі, як джерела мережевого живлення, електроавтоматика, монтаж та обладнання електромереж, електрозварювальні агрегати та технології, споживачі струму, побутова електротехніка, освітлювальні прилади, вітрова та сонячна енергетика, мала гідроенергетика, автомобільне електроустаткування, довідкова апаратура. Журнал “Електрик. Міжнародний електротехнічний журнал» призначений для читачів, які цікавляться проблемами енергетики та електротехніки, причому весь зміст журналу спрямований на практичне вирішення нагальних завдань повсякденного існування людини. Журнал співпрацює з організаціями, які своїм пріоритетом ставлять розвиток альтернативної екологічно чистої енергетики.

Запрошуємо до перегляду.

Великоднє розмаїття смаку: готуємось до свята разом!

 

Дорогі друзі та відвідувачі нашої книгозбірні! Вітаємо вас із Великоднем — святом перемоги світла над темрявою. Нехай свято принесе спокій у ваші домівки та віру в нашу Перемогу. Бажаємо, щоб кожна історія у вашому житті мала світле продовження, а серця були відкриті для добра, як нова книга. Нехай сторінки книг стають для вас вікнами у світ натхнення та добра. Бажаємо смачної паски та радості в кожному рядку вашого життя.

Великдень — це не лише час духовного оновлення, а й неймовірні аромати свіжої паски, родинний затишок та багатство українських традицій. Назва виставки «Великоднє розмаїття смаку» акцентує увагу на кулінарних та культурних аспектах підготовки до свята. Вона поєднує в собі як етнографічні видання про традиції, так і практичні посібники з приготування святкових страв: секрети ідеальної паски: від старовинних бабусиних рецептів до сучасних панетоне, традиції предків: як святкували Великдень у різних куточках України.

Запрошуємо вас відвідати нашу книжкову виставку «Великоднє розмаїття смаку»!

Літературна ресторація (до Міжнародного дня супу)

                   

Міжнародне свято - День супу відзначають в першій декаді квітня. Святкова дата з’явилася кілька років тому. Заходи за традицією включають популяризацію супу, як смачної і корисної для здоров’я страви.

Що може зігріти душу і тіло краще за тарілочка ароматного, гарячого супу? Особливо після напруженого робочого дня.

Деякі думають, що для того, аби приготувати каструльку цього киплячого блаженства, потрібно бути кваліфікованим кухаром і провести весь день на кухні. Нічого подібного! Завдяки перевіреним порадам і простим рецептам, доступним в Інтернеті, немає причин, чому ви не можете здивувати родину і друзів цим чудовим блюдом, а заодно і відсвяткувати Міжнародний День супу!

Суп зігріває шлунки населення Землі вже протягом майже 9000 років! Батьківщиною супу вважають Стародавній схід, де раніше за інших навчилися робити посуд, що підходив для його приготування. Важко перелічити всі види супів, винайдених за цей час людством. Любителі цієї страви обов’язково назвуть французький буябес, іспанський гаспачо, грузинський харчо, болгарський таратор, російські щі, холодник, уху, ну і звичайно ж неперевершений український борщ. Особливо витончені цінителі згадають японський рамен та китайський даньхуатан. Легкі або наваристі, прості в приготуванні або складні, м’ясні або вегетаріанські, з картоплі, локшини, рису або водоростей - всі вони зробили свій внесок у благородну справу громадського харчування та гідні того, щоб їм присвятили окремий день. Що і було зроблено. Міжнародний День супу відзначають щорічно 5 квітня. І не якого-небудь там нудного супу з пакетика або банки. Тільки свіжого, легкого, домашнього супу! Саме такий варіант найсмачніший, найароматніший та найкорисніший.

Незалежно від рецепту рекомендується щодня включати суп в раціон харчування.

Зі святом Вас і приємного апетиту!

 

 

 

День народження мобільного телефону відзначають у світі щорічно 3 квітня. Саме в цей день у 1973 році інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший дзвінок із першого портативного стільникового телефону Motorola DynaTAC 8000X. Ця подія стала революційною, започаткувавши еру мобільного зв'язку, який зараз є невід'ємною частиною життя. Хоча технологія зародилася раніше, 3 квітня вважається датою, що назавжди змінила спосіб нашого спілкування. 

 

Мобільний телефон не з’явився раптово, як блискавка в ясному небі. Ідея бездротового зв’язку витала в повітрі ще з початку ХХ століття. Радіотелефони використовувалися в автомобілях, але вони були громіздкими, дорогими і прив’язаними до певного місця. Мартін Купер, якого часто називають “батьком мобільного телефону”, мріяв про щось більше — про справжню свободу. Він хотів, щоб люди могли дзвонити з будь-якої точки, без дротів і обмежень. І ось, після років роботи, команда Motorola створила DynaTAC 8000X — перший у світі портативний стільниковий телефон.

Цей пристрій не був витонченим гаджетом, до яких ми звикли. Він важив 1,1 кг, мав розмір взуттєвої коробки і дозволяв розмовляти лише 30 хвилин, після чого потребував 10 годин зарядки. Але саме він заклав фундамент для майбутнього. Перший дзвінок Купера став символом перемоги інновацій над обмеженнями. Цей момент не просто технічно значущий — він про людську мрію бути на зв’язку завжди і скрізь.

Сьогоднішні смартфони здаються вершиною технологій, але це лише черговий етап. Уже зараз ми бачимо складані телефони, які нагадують книжки, і розробки 5G, що роблять інтернет швидшим, ніж будь-коли. У майбутньому, можливо, телефони стануть частиною нашого тіла — уявіть імплантовані чіпи чи голографічні інтерфейси, які проектують екран прямо перед очима. Або ж штучний інтелект у смартфонах стане настільки розвиненим, що вони передбачатимуть наші потреби ще до того, як ми їх усвідомимо.

Тож наступного разу, коли ви візьмете телефон до рук, згадайте його історію. Це не просто пристрій — це символ людської винахідливості, прагнення до зв’язку і бажання зробити світ трохи ближчим.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ до Всесвітнього дня мобільного телефону підготувала книжкові видання  відповідного тематичного спрямування. Тут представлені документи з питань еволюції розвитку мобільних телефонів, правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про вплив гаджетів на психіку, безпеку в інтернеті та поради, як зменшити екранний час, культура спілкування -  книги про етикет телефонних розмов та соціальні мережі. 

Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн, та небезпек технологічного, правого, психологічного і фінансового характеру, дають рекомендації щодо їх запобігання. Інформаційні видання, опубліковані в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу представляють методичні матеріали та тренінгові вправи з прав людини в Інтернеті.

Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

День метеоролога: свято тих, хто читає небо

 

Коли ранок починається з перевірки прогнозу погоди, а рішення про парасольку чи сонцезахисні окуляри залежить від кількох цифр на екрані, ми не замислюємося, хто стоїть за цими даними. День метеоролога, який щорічно відзначається 23 березня, — це нагода згадати про тих, хто щодня розгадує примхи природи, попереджає про шторми та допомагає нам планувати життя. Це свято не просто про професію, а про справжню магію науки, яка поєднує спостереження, технології та інтуїцію.

День метеоролога не з’явився раптово на календарі. Його коріння сягає 1950 року, коли була заснована Всесвітня метеорологічна організація — структура під егідою ООН, яка об’єднала зусилля країн у вивченні клімату та погоди. Саме 23 березня, у день підписання угоди про створення організації, світ почав офіційно вшановувати тих, хто присвятив життя цій науці. Але історія метеорології набагато давніша: ще в Стародавній Греції Аристотель у своїй праці “Метеорологія” намагався пояснити, чому дме вітер і звідки беруться хмари. Тоді це було більше філософією, ніж точною наукою, але вже закладало фундамент для майбутніх винаходів. Згодом, у Середньовіччі, моряки та фермери покладалися на прикмети: червоний захід сонця віщував гарну погоду, а низький політ птахів — дощу. Лише у XVII столітті, з винайденням барометра та термометра, метеорологія почала набувати сучасних рис. Сьогодні ж це високотехнологічна галузь, яка рятує мільйони життів, попереджаючи про урагани, повені та посухи. День метеоролога — це не просто дата, а нагадування, як далеко ми просунулися в розумінні природи.

Сучасний метеоролог — це не просто людина з картою погоди. Це аналітик, який працює з величезними масивами даних, використовуючи штучний інтелект і машинне навчання для прогнозування. Наприклад, під час ураганів чи повеней саме метеорологи першими б’ють на сполох, даючи урядам і рятувальним службам час на підготовку. Завдяки їхнім зусиллям смертність від стихійних лих за останні десятиліття значно знизилася. 

Якщо ви мрієте розгадувати таємниці погоди, шлях до цієї професії починається з освіти. Більшість метеорологів мають ступінь з метеорології, фізики чи географії. Університети пропонують спеціалізовані програми, де вивчають атмосферні процеси, математику та програмування — адже сучасні прогнози неможливі без комп’ютерних моделей.

Окрім навчання, потрібна допитливість і любов до природи. Метеорологи часто працюють у польових умовах, проводять експерименти та аналізують дані в реальному часі. А ще це професія для терплячих: інколи прогноз не виправдовується, і доводиться пояснювати, чому природа вирішила зіграти за власними правилами. Тож якщо ви готові до викликів  ми запрошуємо вас у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, щоб більш детально ознайомитись з книгами та періодичними виданнями, що розповідають про професію метеоролога. Адже книги— це лише інструмент. Серце метеорології — це люди, які стоять за цими інноваціями. Їхня пристрасть до науки, бажання допомагати та вміння читати небо залишаються незамінними. І хто знає, можливо, через кілька років ми зможемо передбачати погоду на місяць уперед із точністю до години?

«Українська писанка — традиції та сучасні тенденції»: майстер-клас з писанкарства

 

Викладачі та студенти-маркетологи Тернопільського фахового коледжу харчових технологій та торгівлі взяли участь у захопливому майстер-класі з писанкарства, який провела майстриня народних художніх промислів художнього писанкарства Ірина Харатін. Захід був організований відділом технічної літератури Тернопільської ОУНБ та відбувся напередодні Великодніх свят - 18 березня у читальному залі ТОУНБ.

Цей захід не лише поглибив знання про традиційне українське мистецтво, але й сприяв формуванню національної свідомості та ідентичності. Писанкарство — це давня українська традиція розпису яєць, яка має глибокі корені в нашій культурі. Кожен малюнок, кожен візерунок на писанці несе в собі символіку, пов'язану з природою, родючістю, життям і навіть релігійними віруваннями. В Україні писанки завжди були важливим елементом святкування Великодня та інших народних обрядів. Вони символізують відродження, надію та нове життя.

Під час майстер-класу учасники мали змогу не лише дізнатися про техніки писанкарства, але й самостійно спробувати свої сили у створенні писанок. Пані Ірина Харатін поділилася секретами виконання традиційних візерунків та розповіла про значення кожного з них. 

Провідний методист Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, заслужений артист України Іван Іванович Кузишин вручив подяку майстрині.

У світі, де глобалізація часто стирає межі між культурами, знання та практикування власних традицій стає особливо цінним. Писанкарство — це не просто мистецтво, це частина нашої ідентичності, яка допомагає зберегти зв'язок із минулим і формує наше майбутнє. Майстер-клас з писанкарства став важливим кроком у розвитку творчого потенціалу і підкреслив значення збереження національної ідентичності через мистецтво.

Такі ініціативи будуть продовжуватися і надалі, надихаючи нове покоління на дослідження та популяризацію української культури.

 

Подорож у світ безпечних мереж

 

Ми живемо в епоху стрімких технологічних змін, коли цифрові технології проникають у всі сфери нашого життя. Штучний інтелект, блокчейн, квантові комп’ютери, Інтернет речей — те, що ще вчора здавалося фантастикою, сьогодні стає реальністю. Разом із безмежними можливостями цифровий світ приносить і виклики: кіберзагрози, захист персональних даних, медіаграмотність та боротьба з дезінформацією.

 

Для України, яка протистоїть масштабним кібератакам та інформаційній агресії в умовах російсько-української війни, захист критичної інфраструктури, розвиток національних кіберспроможностей і інформаційна гігієна є ключовими елементами безпеки держави.

 

У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ функціонує книжкова виставка «Подорож у світ безпечних мереж».

Виставка запрошує ознайомитися зі світом сучасних технологій через добірку книг про кібербезпеку, цифрову трансформацію суспільства та інформаційні війни.

 

Дізнайтесь, як протистояти маніпуляціям із «Соціальні комунікації в мережі  INTERNET» Ю. С. Сєрова та С. С. Федушко чи навчіться захищати свої дані за порадами В. М. Богуша «Основи кіберпростору, кібербезпеки та кіберзахисту».

 

Від наукових монографій до посібників для підлітків — ці видання підходять для всіх, хто прагне краще зрозуміти цифровий світ і користуватися ним безпечно. Від фундаментальних досліджень до практичних порад, від аналізу глобальних трендів до конкретних рішень у сфері безпеки — кожна книга відкриває нові горизонти розуміння технологій, що формують наше майбутнє. Цифрова грамотність сьогодні — це так само необхідна навичка, як уміння читати і писати.

 

Долучайтесь до цифрового майбутнього! Читайте книги та публікації у періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури, досліджуйте електронний каталог і відкривайте світ безпечних технологій та станьте частиною безпечного цифрового світу вже сьогодні!