Творчий клуб «Натхнення»: «Скрапбукінг – техніка виготовлення листівок своїми руками»

 

17 серпня о 12.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Скрапбукінг – техніка виготовлення листівок своїми руками» та майстер-клас, який проведе майстриня народних художніх промислів Швед Оксана Іванівна. Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Будівельна галузь України (До Дня будівельника)

 

Традиція відзначати своє професійне свято у будівельників, за даними проекту DilovaMova.com, зародилася ще з 1956-го року. День будівельника у багатьох державах, що стали незалежними, відзначається у другу неділю серпня. У деяких державах це професійне свято було додатково підтверджено відповідними указами та постановами. Так, наприклад, в Україні свято День будівельника було встановлено підписаним 22 липня 1993 Указом Президента України № 273/93 і також святкується щорічно у другу неділю серпня та широко відзначається по всій країні.

Будівельники - це особливий народ. На них не раз покладали свої надії прихильники широкої індустріалізації. Вони завжди несли у своїй роботі величезну відповідальність і майже завжди виправдовували всі очікування. Згадаймо, кому ми зобов’язані успіхом в грандіозних будівництвах і створенні найрізноманітніших будівельних об’єктів, звичайно ж нашим дорогим будівельникам. З розвитком нових технологій, робота будівельників стає все більш ефективнішою, проте це все одно залишається одним з найбільш трудомістких занять. Всі знають, що хороші будівельники завжди високо цінувалися. Будь який керуючий фахівець скаже, що високий професіоналізм будівельника - це запорука високої якості вироблених ним робіт. В 2022 році День будівельника припадає на 14 серпня. У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ розгорнута книжкова виставка на тему «Будівельний досвід людства: синтез тимчасового і вічного» на якій представлена велика кількість наукової, науково-виробничої та науково-популярної літератури, підручників та навчальних посібників, періодичних видань з цієї тематики.  Кожен знайде у нас для себе цікаву інформацію, адже немає межі досконалості.

 

 

5 серпня - Міжнародний день пива

 

Пиво - це третій за популярністю напій у світі після чаю та води. Пиво, у вигляді того напою, до якого ми звикли, з’явилося у середині ХІІІ ст. Але є свідчення, що люди варили та вживали пиво ще 9000 років до н. е. Деякі дослідники вважають, що люди почали саджати пшеницю не для випікання хліба, а саме для приготування пива. Є два види пива: лагер та ель та тисячі сортів. Лагер вариться з ячмінного солоду з використанням пивних дріжджів низового бродіння. Він також буває світлим і темним – всього 12 видів. Змішане пиво (спонтанного бродіння) — це пиво, яке ферментується завдяки впливу довкілля, коли природні/дикі дріжджі і бактерії в буквальному сенсі заражають пиво. Пиво, виготовлене таким чином, виходить кислим і нефільтрованим. Цей метод пивоваріння практикується протягом десятиліть у Західній Фландрії - регіоні Бельгії. Вариться такий напій досить просто: виварене сусло охолоджують до кімнатної температури і додають культурні дріжджі. Потім суміш зберігається в бочках за певної температури. Через 7-8 днів дріжджі відокремлюють і роблять повторну ферментацію. Процес бродіння триває до 120 діб, після чого пиво фільтрується і розливається в тару. Ель - належить до сортів верхового бродіння. Цей напій часто має фруктовий присмак і високий, як для пива, вміст спирту. Більшість різновиди елю готується протягом 3-4 тижнів, однак отримання окремих сортів може затягнутися до 4 місяців. За кольором виділяють відомі всім білі, світлі і темні сорти, а також більш рідкісні червоні. А щільність сусла визначає міцність напою. Міжнародний день пива — щорічне неофіційне свято, яке святкують в першу п'ятницю серпня. Свято заснував власник бару Джесс Авшаломов. Таким чином він хотів звернути увагу на свій заклад. Вперше день святкували 2007 року у місті Санта-Круз (Каліфорнія, США). Через декілька років він перетворився з місцевого фестивалю на міжнародне свято, яке відзначають у 207 містах 50 країн на 5 континентах. Засновником міжнародного дня пива вважається американець Джесс Авшаломов, власник бару, який хотів таким чином залучити ще більше гостей. Кілька років він мав фіксовану дату - 5 серпня, але з 2012 року день пива відзначається у першу п'ятницю серпня. Саме до цього часу він з містечкового фестивалю перетворився на подію міжнародного масштабу.  Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ приєднується до відзначення цього свята.  Тут увазі користувачів представлена наукова, науково – популярна та виробнича література, що висвітлює історію виникнення напою, технологію виробництва та його різновиди. Пропонуємо вашій увазі найновіші видання з цієї тематики.

Десол Р., Таттерсол І. Пиво: історія і наука.- Київ, 2020 – 256 с.

Пити пиво людство почало ще з незапам’ятних часів. Та хто став першовідкривачем цього хмільного напою? Чому склад пива і хліба схожий, а результат споживання — різний? І як поєднання води, ячменю, дріжджів та хмелю стало культом масової споживацької культури? Книга присвячена усім, хто хоче дізнатись, наскільки складним явищем є пиво: в історичному, культурному контекстах і з погляду світу природи, звідки походять інгредієнти для напою і люди, що його виробляють. У  книжці біологи Роб Десол та Іен Таттерсол показують, наскільки складним явищем є пиво в історичному, культурному й природничому контекстах. Це видання  — захоплива подорож історією, еволюцією пива.  Автори книги - Роб Десол — куратор Інституту порівняльної геноміки імені Саклера, Американського природничого музею та програми досліджень мікроорганізмів. Іен Таттерсол — куратор Американського природничого музею, палеоантрополог і біолог приматів. Роб Десол та Іен Таттерсол пропонують веселий і сфокусований погляд на те, як уперше з’явилося пиво, як його варять щодня і що саме відбувається, коли воно опиняється у вашому роті. Автори приділили велику увагу історичним фактам і дослідженням щодо виникнення такого явища, як варіння і вживання алкогольного (переважно ячмінного) напою, широко відомого під назвою пиво (хоча є інші варіанти). На різних континентах і в різноманітних культурах люди винайшли і створили безліч  рецептів пивоваріння, тож тепер доводиться їх вивчати, каталогізувати і писати про це книги. Цікаво буде  дізнатися у чому полягає принципова різниця між елями і лагерами, чому крафтове пиво справжнє, а промислове ні, чому і за яких обставин у пиві з'явився хміль - завжди для мене це був синонім слову алкоголь, але ж ні, це рослина, яка в першу чергу допомагає дизінфікувати напій, у якому бродять бактерії. Висновок: пити пиво варто, помірковано, з насолодою і увагою до деталей.

 

Символ свята та перемоги (4 серпня — День народження шампанського)

 

354 роки тому, 4 серпня, світ дізнався про шампанське: у 1668 році французький чернець П'єр Періньон, який завідував льохом і займався виноробством, представив в абатстві Сен-П'єр-д'Овіллер цей унікальний напій. Періньон тоді й гадки не мав, що його винахід стане символом любові і романтики у всьому світі, а найвідоміша марка ігристого вина преміум-класу отримає його ім'я. 4 серпня 1668 чернець запропонував своїм побратимам спробувати вельми незвичайне вино з бульбашками і іскристою піною. Саме цей напій і став прабатьком сучасного шампанського. Дату тепер відзначають як день його народження, а ім'ям Періньона назвали марку французького шампанського преміум-класу. Саме П'єр Періньон запропонував закривати винайдений напій не промасленою палицею, а корковою пробкою. Такі використовують при виробництві вин до сих пір. Технологію виготовлення шампанського оприлюднили тільки через 50 років після його винаходу. Зробив це в 1718 році абат Федино з Рейнського собору. Вже через 10 років цей сорт алкоголю з'явився в продажу. А ще через рік була заснована перша фірма, яка спеціалізувалася на виробництві шампанських вин, - "Рюінар". Популярним по всьому світу шампанське стало до кінця XIX століття. Фольга на шийці пляшки з'явилася у XIX столітті і спочатку була необхідністю – таким чином шампанське захищали від гризунів. Щури перегризали мотузку, якою фіксувався корок, і добиралися до вина. Гризунів позбулися, а ось фольга залишилася до сих пір.  Винороб Віктор Ламбер розробив у 1874 році технологію ферментації, що перетворює винну кислоту на молочну. Так з'явилося сухе ігристе вино. У кожній пляшці шампанського знаходиться 49 мільйонів бульбашок. Спочатку вони вважалися побічним ефектом бродіння. Для екс-прем’єра Великобританії Вінстона Черчилля, який любив шампанське на сніданок, французький дім Pol Roger виготовив пляшку об'ємом 0,6 л. Дворецький подавав ігристе Черчиллю відразу після пробудження – об 11 годині ранку. Не можу жити без шампанського – після перемоги я на нього заслуговую, а після поразки його потребую, – казав Вінстон Черчилль.
Історія шампанського асоціюється з відомими французькими вдовами. Так, Жозефіна Кліко, Каміла Роедерер, Мадам Помері, Мадам Боллінже серйозно вплинули на технологію і традиції виробництва ігристого. Продавати шампанське почали у 1728 році – через 10 років після публікації технології виготовлення. Дротова вуздечка, яка утримує корок у пляшці, називається мюзле і дорівнює 52 см. Згідно з однією з легенд, такої довжини був дріт, яку відома Жозефіна Кліко висмикнула зі свого корсажа для закупорювання знаменитого шампанського "Вдова Кліко". Важливо, що патент на винахід вуздечки належить французькому виноробу Адольфу Жаксон, а її довжина коливається від 50 до 60 см. Найвища пляшка шампанського (182 см) була створена у 1965 році французьким будинком Piper-Heidsieck. Вона призначалася для актора Рекса Харрісона, який отримав премію Оскар за роль у фільмі "Моя прекрасна леді". Найдорожче шампанське "Смак діамантів" від Goût dе Diamants продали на аукціоні за $1,2 млн. Пляшка була прикрашена білим золотом, стразами Swarovski і 19-каратним діамантом.  У 2013 році в Україні відкрили Дім ігристих вин SHABO. Ця будівля – історичний об'єкт, який був повністю відреставрований. У його зовнішньому оформленні була використана цегляна кладка з древньою історією. У 2016 році архітектурний ансамбль Дім ігристих вин SHABO переміг на архітектурному конкурсі промислових споруд. Шампанське, яке стало найритуальнішим напоєм у світі, сьогодні – не лише атрибут перемоги або грандіозної події. І якби нас попросили описати його однією фразою, ми б вибрали слова Е. Хемінгуея і сказали б, що ігристе – це свято, яке завжди з тобою. Щоб дізнатись більше про історію винаходу цього напою радимо скористатись книгами та публікаціями в періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

Ти прикрашаєш світ: одяг і мода

 

Сьогодні ми поговоримо про вміння одягатися, про тих, кого називають красивими, про естетичний смак, одяг та індивідуальність. Одяг у нашому житті відіграє дуже важливу роль. Для створення і виробництва одягу працюють модельєри, будинки одягу, ательє і швейні фабрики. Зовнішній вигляд людини, зокрема одяг, свідчать про її культуру. Одяг почали носити, щоб захистити тіло від холоду і вітру. Поступово до основного призначення одягу додалася ще й інформативна та естетична функції. Одяг може повідомити і про професію його власника. Перша вимога до одягу — це охайність. Одяг повинен бути випрасуваним, без дірок, шпильок, розпоротих швів та відірваних ґудзиків. Взуття — начищене та охайне. Друга вимога — це ансамбль одягу, відповідність його деталей. Для навчання і роботи пасує скромний одяг, для роботи, де є небезпека забруднитися, — робочий; ще є одяг спортивний, домашній, святковий. Одяг може повідомляти про професію його власника. Представники різних професій мають спеціальну форму. Це — міліціонери, медсестри та ін. Вони на роботі одягнені так, щоб кожний одразу міг їх упізнати. Для занять спортом існує спортивний одяг.

Відділ технічної літератури  пропонує топові видання світових та українських авторів - від класики до книг із саморозвитку. Знайомтеся одним із них:

Шульман А. Одяг та інші важливі речі / А. Шульман, пер. з англ. —Київ: ArtHuss, 2021/ — 264 c.

 Александра Шульман, редакторка британського Vogue упродовж 25 років (1992–2017), розповідає про 556 речей із власного гардеробу, про ролі, які ці речі відіграли в її житті, і про свої стосунки з одягом починаючи від самого дитинства. В книжці ідеться радше не про світ моди — хоча про нього вона знає все, — а про те, що одяг узагалі значить для кожного, як і чому ми його обираємо й носимо, припасовуючись до соціальних ролей, важливих для нас у поточний момент. Зазвичай жінки ніколи не задумуються скільки історій може ховатися за звичними речами, які я мають в своєму гардеробі. Дану книжку варто прочитати кожній жінці. Александра Шульман своєю книгою «Одяг та інші важливі речі» змістила погляди багатьох жінок. В першу чергу тих, хто ніколи не вникав в модні тенденції. Звісно всі помічали, що щось стало більш трендове. Але про поняття «капсульний» чи «базовий» гардероб багато хто дізнався тільки недавно. Александра Шульман перебрала свій гардероб і розповіла історії. Історію того чи іншого елементу гардеробу, наприклад, жіночих колгот - як вони зайняли місце в нашому гардеробі. Робочі історії - як вони у Vogua зробили чудове фото Кейт Мідлтон для обкладинки в денімі. Особисті історії - як вона любить халати і скільки їх є в її гардеробі. Коли авторка згадує, якісь фото чи сукні - внизу сторінки є qr-коди, просканувавши які відкриється це фото. Це мегазручно і кайфово! Читаючи книгу, кожна жінка думками перебирає і свій гардероб. Книжка звертає ще більше уваги на цей загадковий світ одягу. Останнім часом кожна жінка роздивляється різних стилістів, які складають гардероби по різних відомих магазинах. Хочеться знайти свій стиль. Завжди увагу звертають на жінок, які вміють оте все вдало поєднати. Старші жінки зі своїм стилем - шикарні! Пишні жінки, які вміють гарно вдягнутися - неймовірні! Головне вірити, що цьому можна навчитися! І ніколи не пізно знайти свій стиль.

30 липня – День книги в м'якій обкладинці

 

Немає нічого кращого, ніж друкована книга. А книги у м’яких обкладинках з’явилися ще у 19 столітті. Виявляється, 30 липня – день книг з м’якою обкладинкою! Ви можете подумати, а що ж тут святкувати? Насправді, винахід таких обкладинок суттєво полегшив у буквальному розумінні життя і ношу поціновувачам книги. Книжка стала легшою і, що не менш важливо, дешевшою. Оскільки у бібліотеках безліч книжок у м’яких обкладинках, тож нам є що святкувати. Однією з причин, які призвели до розробки більш легких книг, була залізниця. Вона дійсно була швидшою формою подорожі на величезних відстанях, але ще можна було легко провести тиждень або більше у вагоні.  Хоча книги були прекрасним проведенням часу, вони були дорогими і досить великими і важкими, таким чином незручними для читання під час подорожі. Отож, перші книги в м'якій обкладинці були спрямовані на пасажирів залізниці. З того часу книги з м'якою обкладинкою, набувають все більшої популярності. Час не стоїть на місці, і сучасні технології дозволяють нам придбати електронні книги, проте, немає нічого подібного, як задоволення тримати книгу в руках, відчувати шелест, гортаючи сторінку за сторінкою. День книг у м'якій обкладинці почали відзначати в Англії ще в 1935 році, коли з'явилися  перші обкладинки видавництва «Penguin Books». Сьогодні майже всі бестселери  випускаються в меншому форматі і в м’якій обкладинці. Те ж саме за менші гроші. М’яка книжна обкладинка виготовляється з офсетного паперу. Вона призначена для захисту книжки, її дизайну, скріплення, а також для надання певної короткої інформації щодо автора чи самого твору. Плюси м’якої книжної обкладинки у її гнучкості та ціновій доступності. Найкращий спосіб відзначити День книги у м’якій обкладинці – присвятити його подорожі до бібліотеки, та перегляду улюблений книжок. Книги –це великі знання. Навіть якщо вони зібрані в маленькій книжечці, вони несуть в собі величезний заряд думок, велику історію поколінь. Зустріч з хорошою книгою може назавжди змінити долю людини. А в бібліотеці ви можете прочитати книги в м’якій обкладинці безкоштовно!  Тож, шановні поціновувачі книг, запрошуємо вас до нашої бібліотеки, а саме до відділу технічної книги Тернопільської ОУНБ.

29 липня відзначають День системного адміністратора

 

В останню п’ятницю липня у світі відзначають День системного адміністратора. А цього року святкують 29 липня. Головною метою цього свята є висловлення вдячності співробітникам, які виконують обов’язки системного адміністратора. Саме тому в Америці це свято називають Днем вдячності системному адміністратору (System Administrator Appreciation Day). Історія свята зародилася з 1999 року. Тоді один з американських системних адміністраторів з Чикаго на ім’я Тед Кекатоса виступив з ініціативою на підтримку нового професійного свята, який би об’єднав фахівців цієї професії. 28-го липня того року це свято, під назвою «System Administrator Appreciation Day», було вперше відзначене в США. У силу надзвичайної актуальності й затребуваності професії системного адміністратора в усьому світі, свято швидко набуло широкого поширення і вийшло на міжнародну арену.Системне адміністрування засноване на знанні комп’ютерних систем і ефективних способів їх використання працівниками організації. Це потребує знань як операційних систем і застосунків, так і мети, з якою співробітники організації застосовують комп’ютери, а також уміння усувати проблеми в апаратному та програмному забезпеченнях.

Чи не найважливішим умінням системного адміністратора є здатність до вирішення проблем (часто під тиском ряду обмежень). Системний адміністратор необхідний і незамінний у разі поламок у комп’ютерній системі, він мусить швидко і правильно діагностувати й найкращим чином усувати їх. Зазвичай, він не зобов’язаний писати прикладні чи системні програми. Однак, системний адміністратор повинен розуміти призначення й поведінку програмного забезпечення в разі його розгортання чи застосування, пошуку помилок у програмах, а отже знати декілька мов програмування, щоб використовувати їх для написання скриптів (сценаріїв), які дозволяють автоматизувати рутинні завдання. Під час роботи Інтернет-орієнтованих або бізнес-критичних систем системний адміністратор повинен особливо надійно контролювати безпеку мережі. Це означає не тільки своєчасне оновлення програмного забезпечення, але й попереджувальні заходи проти зламу системи захисту і вторгнення в комп’ютерну систему. У деяких організаціях за безпеку комп’ютерної мережі й підтримку брандмауера (фаєрвола) відповідає адміністратор захисту мережі, але кожен сисадмін значною мірою здатен підтримувати безпеку системи.

Системні адміністратори – працівники, які протидіють атакам зломщиків і сприяють безпечному спілкуванню всередині інфраструктури організації, а також за її межами. Однак у більшості організацій обов’язками системного адміністратора є не тільки спостереження за безпекою мережі організації, але й інші супутні проблеми: боротьба з комп’ютерними вірусами, налаштування програмного забезпечення користувачів та ін. Сьогодні найбільш перспективнішою професійною середою є сфера програмування та інформаційних технологій. Робота системного адміністратора є не менш затребуваною, ніж професія програміста. Саме тому база вакансій для сисадмінів містить безліч пропозицій.

У зв’язку із швидким розвитком IT-сфери спеціалізація системного адміністратора також змінюється. Нині є розмежування Адміністраторів веб-серверу (займається встановленням, налаштуванням і обслуговуванням програмного забезпечення веб-серверів) та Адміністратора бази даних (спеціалізується на обслуговуванні та проектуванні баз даних).