пʼятниця, 1 липня 2022 р.

3 липня - Всесвітній день без поліетиленових пакетів

                           


 Поліетиленові пакети були створені для порятунку планети, а тепер їх називають чи не головною проблемою навколишнього середовища 3 липня у світі традиційно відзначають День відмови від пластикових пакетів. Перший пластиковий пакет з'явився 1959 року. До того існували лише паперові, а навколишнє середовище неабияк страждало через вирубку дерев. Винахід шведського інженера Стена Густава Туліна вважався більш екологічним: багаторазові поліетиленові пакети надійні, водонепроникні, зносостійкі, могли служити людям роками. Ніхто не очікував, що їх часто почнуть викидати відразу після використання. Зараз щороку у світі використовують майже трильйон пакетів – а це два мільйони в хвилину. Більшість з них потім опиняється на звалищах або в океані. Однак прогрес не стоїть на місці — суспільство стає більш усвідомленим, а вчені шукають нові, безпечні для природи матеріали. На сьогодні у світі існує декілька альтернатив пластику. В основному вчені покладаються на природні матеріали. Наприклад  гриби складаються із волокон, що можуть приймати різну форму. Від способу вирощування залежить щільність сировини. Завдяки цьому грибами можна замінювати не тільки пластик, а й безліч інших матеріалів — шкіру, гуму та пробку. Речі, зроблені з грибів, виходять міцними, вогнестійкими та повністю біорозкладаними.  Картопля. Як не дивно, але залишки від виробництва чіпсів та картоплі фрі можна використовувати з користю для довкілля. У поєднанні з іншими сполуками, картопляний крохмаль утворює подібну до поліуретану речовину. В Україні вже принаймні три компанії виробляють пакети з крохмалю, які розкладаються у природі без шкоди для довкілля. Кукурудза. Полімолочна кислота (PLA) є замінником пластику в матеріалі, який виготовляють із ферментованого кукурудзяного крохмалю. Цей тип біопластику широко розповсюдився на ринку. Товари з цього матеріалу біорозкладані, не токсичні, а до того ж стійкі до різних температур та рідин. В Україні, наприклад, компанія BIOC виробляє з кукурудзяного крохмалю пакети. Зернові культури. Завдяки поєднанню зернових культур та щіпки солі можна отримати міцні та смачні підставки для їжі та навіть ложки. Таку упаковку чи прибори можна навіть їсти, як стаканчики від морозива. Кава. Українська компанія Ochis розробила перші окуляри з вторинної сировини кави. Головна ідея – абсолютна відмова від нафтового пластику. Замість нього виробник використовує біополімер на основі кави, льону та натуральних олій. Окуляри мають природний кавовий запах, оправа повністю розкладається у ґрунті чи воді, перетворюючись на природне добриво для нових рослин. Харчові відходи. У Сумах студенти винайшли їстівну плівку для зберігання продуктів. Така упаковка на 50% складається з харчових відходів, які використовують як наповнювачі – подрібнені залишки овочів, фруктів, шкаралупи горіхів, яєць тощо, а ще на 50% – зі зв’язуючих компонентів-біополімерів, отриманих з кісток тварин і риби. А у Німеччині створили екологічні пакети з фруктової шкірки. Сьогодні питання поводження з відходами в Україні –одне з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища, яке потребує найшвидшого реагування. І  основна причина того – нерозвинена культура поводження з відходами. Вторинна переробка відходів є найпрогресивнішим методом утилізації. Вона не тільки скорочує обсяги побутового та промислового сміття, а й дає нове життя цінним компонентам відходів, економлячи ресурси планети. Тож запрошуємо приєднатись до акції «День без поліетилену», переглянувши документи з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, які розкажуть  Вам як правильно зберегти ресурси планети, запобігти екологічній небезпеці, просто сортуючи сміття, а також про ефективні методи переробки відходів. Це книги сучасних авторів, які спонукають до розумного споживання різноманітних ресурсів і допомагають стати екологічно свідомими та зробити перші кроки до порятунку Планети.

 

пʼятниця, 17 червня 2022 р.

Кондратюк Юрій Васильович - українець, чиї відкриття лягли в основу програми NASA ( До 125 років з дня народження )

 


Першому польоту людини в космос передувала напружена праця мрійників і теоретиків, які пропагували необхідність космічних польотів і теоретично обґрунтовували їх можливість. Одним з них був Юрій Васильович Кондратюк, 125 років з дня народження якого виповнюється  21 червня. Думка про польоти до Місяця і планет Сонячної системи захопила Юрія Кондратюка ще під час навчання в гімназії. Він завів зошит, у якому почав записувати свої перші розрахунки й думки, що сто­сувалися польотів у простори Всесвіту. У своїй першій книжці "Тим, хто буде читати, щоб будувати", виданій у 1919 році, він написав: "Насамперед, щоб питання цієї праці само по собі не лякало вас і не відвертало від думки про можливість здійснення, увесь час твердо пам'ятайте, що з теоретичного боку політ на ракеті у світовий простір нічого неймовірного собою не представляє". У цій праці він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему та опис чотириступінчастої ракети на водневому паливі, камери згоряння ракетного двигуна з різними комбінаціями розташування форсунок окисника й пального, параболоїдного сопла й багато іншого. Тут також було запропоновано використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час її спуску з метою економії палива, під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини й повернення на корабель застосувати компактний злітно­посадочний модуль (це і було реалізовано американським агентством NASA у програмі "Apollo"), використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарата для польотів у Сонячній системі, розглянуто можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів і розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі. Згодом Кондратюк підготував до друку ще одну книгу під назвою "Завоювання міжпланетних просторів".  У ній лише 73 сторінки, 6 аркушів схем і креслень, але саме ця тоненька брошурка принесла авторові світову славу. Юрій Кондратюк запропонував оптимальний шлях ракети після її старту, а саме: вертикальний підйом крізь щільні шари атмосфери, а далі на орбіту за певною траєкторією. Він розглянув питання теплового захисту космічних апаратів під час їх руху в атмосфері. Але найголовнішою його пропозицією стали проміжні міжпланетні бази із запасами всього необ­хідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, на яку вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити свої запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія. Кондратюк писав також про можливість спуску корабля на крилах і розробив схему "космічного човника". Він передбачив, що під час першого польоту на Місяць екіпаж кос­мічного корабля складатиметься із трьох людей, двоє з яких за допомогою спе­ціального модуля дістануться місячної поверхні, а третій залишиться в кораблі на навколомісячній ор­біті (що і сталося саме так майже через сорок років). Нині пам'ять Ю. В. Кондратюка шанують у всьому світі. Його іменем названо кратер на зворотній стороні Місяця й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись по якій, ракета з людиною вперше до­сягла Місяця. В Києві його іменем названо вулицю, в Полтаві відкрито па­м'ятник, а його ім'я присвоєно Полтавському національному технічному університету. Є медаль імені Ю.В. Кондратюка, випущено ювілейну монету і дві поштові марки. Американці, які вважають Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал установили йому пам'ятник. Більш детальну інформацію про геніального українського вченого можна дізнатись з видань, що знаходяться у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

середа, 15 червня 2022 р.

"Скринька зі спеціями" - найкращий рецепт доброго здоров"я та чудового смаку

 


Скуштувати оригінальні, смачні та корисні овочеві страви з різних куточків світу можна навіть не вибираючись із власної оселі — якщо у вас є кулінарна книга від докторки медицини й шеф-кухарки Лінди Шу.

Шу, Л. Скринька зі спеціями. Добре харчуйтеся й будьте здорові з рецептами овочевих страв із різних країн світу / Лінда Шу, пер. з англ. Олени Кушніренко. — Київ: ArtHuss, 202. — 352 c.

Сніданки, основні страви, гарніри та десерти з екзотичними й вишуканими назвами, виявляється, не завжди вимагають подвигів на кухні, а здоровий підхід до харчування забезпечить гарне самопочуття, що обов’язково відобразиться на зовнішності, настрої та працездатності. Пудинги й кімчі, бургери й хумус, арахісовий пунш і тринідадські вареники, а ще, звичайно, найрізноманітніші спеції та трави, що витворюють неповторний стиль вашої кухні. Рецепти, які ви побачите далі, з’явилися в результаті цих любовних стосунків із їжею, які автор культивувала останні два десятиріччя, відтоді як Північна Каліфорнія стала її домом. Версія каліфорнійської кухні: простота й свіжість, насолода щедрістю ферм і розмаїттям смаків багатокультурної спільноти, які перетворюють на чисту радість готування смачної здорової їжі.

Лінда Шу - докторка медицини, шеф-кухарка. Вивчала антропологію й медицину в Університеті Брауна, після практики в Китаї та Сингапурі продовжила навчання в Каліфорнійському університеті, згодом у Корнельському університеті вивчала харчування на основі рослинних продуктів. Ентузіастка й популяризаторка здорового харчування, закінчила Школу кухарства Сан-Франциско. Нині веде лікарську практику в Сан-Франциско, тут-таки заснувала навчальну кухню, щоб заохочувати людей переходити на здорову рослинну їжу. Пропонуємо дану книжку для ознайомлення яка, сподіваємось, буде цікавою і корисною для Вас, шановні користувачі, та допоможе Вам ознайомитись з смаками, текстурами  й техніками приготування овочевих страв з рецептами із різних країн світу та з часом досягти досконалості у використанні найрізноманітніших спецій у вашій кухні.

субота, 11 червня 2022 р.

11 червня - День мебляра

 


"День мебляра" є неофіційним професійним святом всіх тих, чия робота так чи інакше пов'язана з меблями. Він був заснований вже багато років тому.

Відзначають його  працівники меблевої промисловості нашої країни.  Сучасні люди давно звикли до комфортного способу життя. Меблі високої якості є однією з найважливіших складових цього комфорту. Ми вже не змогли б уявити своє життя без меблів, ми щодня використовуємо їх в себе вдома, на роботі і на відпочинку. Хороші меблі повинні бути не тільки надійними і зручними, але і красивими. В нашій країні сьогодні виробляється і продається величезна кількість різноманітних меблів. Будь-яка людина може вибрати меблі по своєму смаку і гаманцю. Меблева промисловість розвивається швидше багатьох інших  галузей. Українські підприємства випускають меблі високої якості, не відстаючи від своїх зарубіжних колег. На різних міжнародних виставках вони  займають провідні місця і отримують заслужені нагороди.  Професія мебляра є важливою і непростою. Перша меблі з'явилася ще в часи первісних громад. Особливо це стосувалося тих племен, які жили в прохолодному кліматі і потребували в закритих приміщеннях. Виготовлялися ці вироби з дерева. Саме цей матеріал найбільше підходив для виготовлення таких предметів, тому що він міцний, але легкий і добре піддається обробці. Спочатку для цієї мети бралися лише ті шматки дерева, які зовні найбільше нагадували за формою предмет, який потрібно було виготовити. Тоді меблі мала тільки функціональне значення, її зовнішнього вигляду увага не приділялася. Зміна побутового устрою і соціально-економічного ладу призвело до появи нових типів меблів.  Перші предмети меблів, призначені для сидіння, були створені єгиптянами. Вони робили низькі лавки і стільці. Тільки у фараонів Єгипту були справжні крісла, які прикрашалися різьбленням, а також накладками з слонової кістки і золота. Стародавні греки відрізнялися невибагливістю в побуті. Вони створили ларі. Ці предмети меблі являли собою своєрідні скрині, на яких можна було сидіти й лежати. У Стародавніх Римлян у палацах була більш розкішні меблі, вона прикрашалися позолотою, різьбою, інкрустаціями, кольоровою емаллю. Римляни дуже любили всі розкішне, тому вони почали прагнути до пошуку нових матеріалів для виробництва меблів. Вони почали виготовляти лави і столи з бронзи і кольорового мармуру.  Вони вміли створювати оздоблення палаців, будинків знаті. До їхніх заслуг відносять перші предмети меблів з металу, благородного мармуру. Позолота в інтер'єрі, дорогі стільниці цінних порід, зручні розлогі лавки-лежанки, імператорський трон — далеко не всі предмети того часу. Тоді ж було покладено початок моди на легкі, плетені «вербові» меблі. Дизайнери наших днів і сьогодні звертають свій погляд на ці техніки виконання. В епоху класицизму було прийнято обтягувати дорогими тканинами стільці, лавочки, різні різьблені предмети оздоблення багатих будинків. Мода на меблі існувала завжди. Вона була предметом розкоші і ознакою знатного походження. Простий народ, на відміну від знаті, жив своїми уподобаннями. Меблі були масивними, дерев'яними, добротними, зробленими, що називається, на століття. Широкі лавки служили сидіннями, але швидко ставали «ліжком» у разі потреби. Речі зберігалися в різних за розміром скриньках. Вона була справжнім символом достатку і багатства. Зараз таку «бабусину скриньку» можна, мабуть, зустріти тільки в  музеї. Меблева справа розвивалася стрімко, насичувався ринок, постійно зростав попит. Перші шафи, віддалено схожі на сьогоднішні, з'явилися приблизно у 14 столітті. За дизайном вони не поступалися громіздкості будинків, були прикрашені помпезними і масивними колонами або карнизами. Така шафа могла позмагатися зі скринями, однак люди використовували в побуті і те й інше. У гардеробі стало зручніше зберігати свої речі, розклавши по поличках. Гардероб — предмет меблів, зобов'язаний своїм походженням англійцям. Він призначався для зберігання одягу. Відрізнявся від звичайної шафи тим, що мав вбудоване дзеркало, що було набагато зручніше, але не дешевше за вартістю. Сучасний меблевий світ — прекрасний і різноманітний зразок таланту майстрів, знавців свого ремесла. Доводиться тільки захоплюватися і дивуватися формами, колірними рішеннями, фактурами і мобільністю предметів інтер'єру. А більш детальніше про історію створення меблевого світу ви можете дізнатись з книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

пʼятниця, 10 червня 2022 р.

190 років Ніколаусу Отто - німецькому конструктору, інженеру, винахіднику двигуна внутрішнього згорання

 


Ніколаус Август Отто народився в 1832 році в місті Хольцхаузен в Німеччині. Його батько помер, коли Отто був ще дитиною. Майбутній винахідник добре вчився, але в 16 років кинув навчання, щоб знайти роботу. Після закінчення 1848 року училища зайнявся підприємницькою діяльністю. Якийсь час він працював у бакалійної крамниці в маленькому містечку, пізніше став клерком у Франкфурті, а потім комівояжером. У 1867 році разом з іншим німецьким інженером Лангеном розробив атмосферний двигун. В 1876 році використав ідею французького інженера Бо де Роша щодо чотиритактного циклу зі стисненням сконструював досконаліший чотиритактний газовий двигун. Близько 1860 року Отто почув про газовий двигун, нещодавно винайдений Етьєном Ленуару, перший робочий двигун внутрішнього згоряння, і зрозумів, що цей винахід мав би набагато більше застосування, якби міг працювати на рідкому паливі. Незабаром Отто спроектував карбюратор але йому відмовили в реєстрації патенту, бо вже існували схожі пристрої. Отто не розчарувався і з ще більшою наполегливістю взявся за вдосконалення двигуна Ленуару. Вже в 1861 році він натрапив на ідею принципово нового типу двигуна, що працює в чотиритактний цикл на відміну від примітивного двигуна Ленуару, який працював у двотактному циклі. У січні 1862 року Отто виготовив робочу модель свого чотиритактного двигуна, але зіткнувся з труднощами - особливо з запалюванням - при виробництві самого двигуна і відклав цю ідею. Замість неї він зайнявся «атмосферним двигуном», поліпшеною моделлю двотактного двигуна, який працював на газі. Отто запатентував свою розробку в 1863 році і незабаром знайшов собі партнера Еугена Ланге, який став його фінансувати. Вони побудували маленьку фабрику і продовжували вдосконалювати двигун. У 1867 році їх двотактний двигун отримав золоту медаль на паризькому Всесвітньому ярмарку.
На початку 1876 Отто нарешті спроектував поліпшену систему запалення і зміг створити придатний до практичного використання чотиритактний двигун. Перша модель була виготовлена у травні 1876 року, а патент був отриманий наступного року. Чудові характеристики та ефективність чотиритактного двигуна були очевидні, тож він швидко набув комерційного успіху. За наступні десять років було продано понад 30 тисяч штук, а всі версії двигуна Ленуару вийшли з використання. 10 червня 2022 року виповнюється 190 років з дня народження видатного винахідника, який подарував людству можливість швидко та комфортно рухатись. Саме він створив компактний, чотиритактний двигун, що мав достатню міцність. Саме Ніколаус Отто своїм винаходом створив транспортну революцію. Все це стало можливим завдяки винахідливості та віри у власні сили.

 

 

четвер, 9 червня 2022 р.

10 червня - День кулькової ручки

 


Кожного дня ми користуємось записникам, ручками та іншими предметами, і навіть не задумуємось хто і коли їх винайшов. В нашому блозі ми розповідаємо цікаві факти створення звичних, і разом з тим, таких необхідних для всіх нас, речей. Маємо надію, що це збільшить інтерес до історії їх створення. 10 червня –День створення кулькової ручки. Сьогодні важко уявити, що існували часи без кулькових ручок, коли всі писали лише перами. Їх модернізували, вдосконалювали, виготовляли з різних матеріалів, але суть залишалася незмінною – для письма необхідні були чорнила і перо. Поява кулькової ручки – це ціла історія, захоплива і неймовірна, тож любителям засобів для письма вона точно сподобається. Як не дивно, проблема промислового виготовлення кулькових ручок полягала не стільки, власне, в самій кульці, скільки в чорнилах. Принцип застосування кульки, як елементу для письма, був запатентований в США ще в далекому 1888 році, але всі експерименти з використанням звичайних рідких чорнил закінчувались невдачами. Багато хто намагався розв’язати цю проблему, але першим кому це вдалось, був угорський журналіст Ласло Біро.  Працюючи в видавництві він часто відвідував типографію. Одного разу він звернув увагу, що фарби для друку газет висихають суттєво швидше, ніж чорнила, які застосовувались в ручках. Це і стало поштовхом для початку його експериментів. Заправити ручку чорнилом вперше не вдалося. Виявилося, що фарба занадто густа, тому механізм подачі заклинило. Тоді Ласло запросив до співпраці свого брата Джорджа, який був хіміком. Разом вони розробили нову формулу чорнила, яке не тече і не стає надто густим. Брати створили для них спеціальний резервуар з кулькою, яка обертається на папері та переносить чорнило на його поверхню. Перший прототип Біро був запатентований в Угорщині в 1938 році. Але початок Другої світової війни змусив їх іммігрувати до Франції, а потім до Іспанії. Подальша доля братів трохи заплутана, але існує теорія, що вони зустріли одного шанованого чоловіка на іспанському пляжі, і розповіли йому про свій винахід. Він дуже зацікавився і запросив Ласло та Джорджа (Георгія) далі іммігрувати до Аргентини, оскільки він був колишнім президентом Аргентини – Августином Педро Хусто. Там він допоміг братам знайти інвестора – Хуан Мен. І нарешті, у 1942 р. перша партія кулькових ручок масового виробництва надійшла в аргентинські магазини. Цікаво, що їх назвали «Біром» (від двох прізвищ Біро та Мен), і по сьогоднішній день всі кулькові ручки в Аргентині називають біромами.  Біроми були недоступними для звичайних громадян. Але почали мати попит серед пілотів, які помітили, що кулькова ручка на висоті не тече і не розбризкується так, як перові. Брати Біро отримали патент у Великобританії та почали надавати кулькові ручки Королівським ВПС. Тоді ж Eversharp & Company з США почали співпрацювати з Beer для створення відповідних виробничих баз у різних штатах. Але тут на арену вийшов Мілтон Рейнольдс, допитливий і кмітливий американський продавець із Чикаго. Під час подорожі до Аргентини він придбав кілька кулькових ручок, дізнався про їх конструкції та подав заявку на патенти. Відповідно до законодавства тих років, патент дійсний лише в країні / регіоні видачі. 10 червня 1943 р. – день, коли Мілтон Рейнольдс отримав патент на винахід – вважається днем народження кулькової ручки. Прості предмети, такі як кулькові ручки, приховують безліч пригод і таємниць. Згадайте про це наступного разу, коли будете тримати ручку в руках. Цю захопливу історію ми дізнались з книг з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до цікавих подорожей сторінками наших видань.

вівторок, 7 червня 2022 р.

8 червня Міжнародний день домогосподарки і домохазяїна



 Міжнародний день домогосподарки та домохазяїна – це ще одне неофіційне свято, приурочене всім, хто «сидить» вдома і піклується про благополуччя сім’ї. Відзначається 8-го червня. Цікаво, що термін "домогосподарка" з’явився у 13 столітті. Він означав: "жінка, зазвичай одружена, керуюча сім’єю або домашнім господарством". І хоча, раніше домашнім господарством переважно займалися жінки. Але в Італії у 2003 році вперше була створена організація чоловіків, які ведуть хатнє господарство.  Домогосподарка — це людина основним заняттям якої є управління сім’єю і домашній догляд за нею, виховання дітей, приготування їжі та зберігання продуктів харчування, купівля товарів для повсякденного життя, прибирання і підтримка будинку тощо. Для чоловіків з аналогічною характеристикою використовується слово «домохазяїн». Величезна щоденна рутина праця, що часом непомітна, але без якої неможливий сімейний затишок. Роботу домогосподарки можна сміливо прирівняти до праці менеджера, лікаря, вчителя, шеф-кухаря, модельєра. А істинна домогосподарка – не тільки домашня робітниця, а ще й часто ідейний натхненник, організатор дозвілля дітей, сім`ї, подорожей і відпочинку для всієї родини. Так що не думайте, що бути домогосподаркою дуже просто. Тут без тайм-менеджменту вже не обійтися. Сучасна домогосподарка – це практично бізнес-леді, яка будує кар’єру в рамках своєї сім`ї, це розумна і життєрадісна домогосподиня, яка надихає і вміє радувати щодня всю родину. Що ж казати, коли в домі порядок і чистота, пахне смачно приготовленим сніданком, обідом і вечерею, а чоловік і діти здорові та нагодовані-це приносить радість всім близьким. Більш детально про історію та традиції святкування дня домогосподарки та домохазяїна ви зможете дізнатись з документів фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами