вівторок, 1 грудня 2020 р.

Burda Style: 33 роки в Україні.

 


В березні цього року журнал «BurdaStyle»  в Україні святкує свій 33-річний ювілей. Ще 8 березня 1987 роки з’явився перший тираж видання  – 100 тисяч примірників, які розійшлися миттєво. «Диво можна зробити своїми руками», – не раз повторювала засновниця журналу Енне Бурда. Почавши кар’єру підприємця в 40 років, вона завжди йшла своїм шляхом і сама приймала ключові рішення. Незалежна, цілеспрямована і безстрашна, Енне Бурда домоглася фантастичного успіху. Свідчення цього – сучасна медійна імперія Burda, біля витоків якої вона стояла. «Burda» став одним із перших журналів, який для багатьох жінок нашої країни відкрив двері в світ моди. Концепція була досить простою: зручні і елегантні наряди, якісні викрійки, кулінарні рецепти та поради з благоустрою будинку. Енне пропагувала не сліпе слідування модним тенденціям, а пошуки власного стилю. «Мода не знає кордонів», – сказала одного разу Енне Бурда. І мала рацію. Доказ цьому – неймовірна популярність журналу. Видання «Бурда-Україна», засноване в 1997 році, лідирує на українському ринку періодики за такими показниками, як продаж журналів і обсяг читацької аудиторії. Сьогодні видавництво випускає 62 періодичні видання. Діяльність «Бурда-Україна» не обмежується випуском журнальної продукції: видавництво відкрило школу крою та шиття «Академія Burda Style», регулярно організовує фестивалі, проводить майстер-класи та консультації, випускає корпоративні видання, активно розвиває книжкову галузь, а також успішно реалізує проект сарафанного маркетинг.  Тисячі рукодільниць разом з «Burda» шиють і створюють свою власну моду, їх об’єднує жага творчості і самовираження, бажання виглядати модно і в то й же час зберігати індивідуальність. «Burda» виходить в 90 країнах на 16 мовах і є одним із найпопулярніших жіночих видань у світі. Журнал  росте і розвивається, щоб стати ще кращим і цікавішим для наших читачів. Він і зараз, через 33 роки, як і раніше дарує натхнення та творчість, дозволяючи завойовувати серця мільйонів шанувальниць моди. Тож запрошуємо користувачів Бібліотеки ознайомитись з найпопулярнішим журналом  «BurdaStyle» і поринути в світ моди, краси та історії .Нехай спілкування з журналом «BurdaStyle» буде не лише приємним, а й багатим за змістом і принесе Вам естетичну насолоду. І тоді захоплені погляди оточуючих і гарний настрій Вам забезпечено!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 

 



середа, 25 листопада 2020 р.

Рай по –азіатськи: кулінарні традиції.

 


Кожна з азіатських країн має свої кулінарні делікатеси, які притаманні тайванській, індійській, японській, китайській, індонезійській, в’єтнамській та іншим кухням. Кожна з  них унікальна і неповторна. Згідно азіатським повір’ям і релігіям, їжа людині необхідна не скільки для тіла, скільки для душі, і саме тому в азіатській кухні особлива увага приділяється оформленню і подачі їжі. Наприклад, японці нарізають рибу на дрібні скибочки і гарно розкладають їх на блюдо разом з овочами. А в Китаї і Кореї нарізка овочів і фруктів є справжнім мистецтвом! Основними продуктами азіатської кухні є рис, який може бути гарніром, основною стравою і навіть десертом; локшина, яку азіати навчилися готувати в різних варіантах; бобові. Велику роль в азіатській кухні відіграють і соєві продукти, які разом з рибою є основним джерелом білка. Крім відомого всім соєвого соусу, що використовується в якості приправи, дуже популярні соєве масло і молоко, а також сир із сої. Любите експериментувати зі смаками і куштувати незвичайні страви, саме для Вас книжкова подорож кухнями народів світу.  Кухня народів світу - це не лише розмаїття продуктів, але й поєднання їх видів, смаку та кольору, способи приготування, стиль життя, традиції тощо. Якщо Ви хочете навчитися смачно готувати або довершити свої кулінарні здібності, ці видання  - для Вас! Вони допоможуть Вам сміливо експериментувати, виявляти творчість, безмежну фантазію, створювати особливу атмосферу за столом у будні і свята. Тут представлена література, яка відображає те найкраще, що надбано у галузі кулінарного мистецтва, наведена рецептура і технології приготування багатьох страв, кулінарних виробів, напоїв, придуманих і розроблених як майстрами-поварами, так і господинями, які щодня дарують радість трапези своїй сім'ї.   Ви ознайомитесь з особливостями національних кухонь, знайдете багато порад щодо організації фуршетів, шведських столів та інших популярних форм проведення святкових заходів, оформлення страв та правил їх подачі. Ви дізнаєтесь більше про харчову цінність традиційних та екзотичних продуктів, правила збереження їх поживних властивостей під час приготування їжі, а також про те, скільки можливостей для використання ховають в собі звичні для нас овочі, фрукти, прянощі. Сподіваємось, що Ви отримаєте справжнє задоволення, переглянувши книги з цієї тематики та відкриєте для себе незвичайний світ традицій та екзотики азіатської кухні!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Історія речей. Всесвітній день ґудзика

        Цікаве свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці і їх уважні клієнти - «Всесвітній День ґудзиків», відзначається щорічно 16-го листопада. Воно було засновано американською організацією National Button Society, започаткованою в 1938-му році, ще в XX столітті. Деякі з нас іноді навіть не помічають на скільки важливий для нас цей елемент нашого одягу, адже без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Ґудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративні функції, але й виконував цілком певне інформаційне значення. Сьогодні наше життя таке галасливе, швидке та несамовите, що ми просто не маємо часу замислюватись про такі дрібниці, як маленький ґудзик. Хоча, напевно, кожен з нас застібає та розстібає хоча б один ґудзик щодня, а в гардеробі їх набереться з півсотні, а може, й тисячі. Але були ж часи коли ґудзиками могли користуватися лише заможні громадяни, і за ціною вони прирівнювалися до дорогоцінного каміння. У XVI – XVII століттях поряд з ювелірними прикрасами ґудзики й застібки стають складовою частиною світського костюма, прикрашаючи жіночі туфлі й чоловічі черевики. Часопис XVII століття описує дам, що носили на одязі від п’ятдесятьох до ста маленьких декоративних ґудзиків, щось на зразок намиста й стеклярусу. Відомі керамісти та ювелірних справ майстри ставилися до виготовлення ґудзиків з тією ж старанністю й вигадкою, з якою створювали свої вази й підвіски. Ручний дизайн був особливо популярний у роботі з золотом, сріблом і латунню.  Новий етап у мистецтві виготовлення ґудзиків починається з появи в Італії, а потім і у всій Європі, азіатського фаянсу й порцеляни, а разом із ними – нового матеріалу, що сподобався дизайнерам і кравцям. XIX століття стало ”золотим століттям” ґудзика. Завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцю Стівенсу, що проживає в містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100.000 примірників) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції, наприклад, основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів в дар набір з більш 40000 одиниць ґудзиків.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

вівторок, 17 листопада 2020 р.

Майбутнє належить Інтернету. Як це змінить наше життя?

 


В порівнянні з іншими явищами, які змінили життя усього людства інтернет – наймолодший. За свою невелику історію його масового використання – це приблизно 15 років він кардинально змінив наше життя, розширив межі і дав додаткові можливості. На даний момент неможливо представити наше життя без всесвітньої глобальної павутини. Передусім, інтернет – цей засіб спілкування, можливість у будь-який час спілкуватися з нашими близькими і знайомими, а також заводити нових друзів.  Інтернет є колосальною базою всякого роду інформації, і при усій її численності і різноманітності не складає труднощів відшукати потрібну, оскільки існують різні пошукові системи. Інформація це не лише текстова, але це також різні файли з музикою, зображеннями, фото, відео і ігри або якісь програми. Також інтернет надав абсолютно нові можливості для самореалізації людей – фінансові генії стали мільйонерами, показали себе нові співаки, музиканти, і так далі. Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ підготував книжкову виставку  відповідного тематичного спрямування. В експозиції представлені документи з питань правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про права людини в інтернеті, їх можливі обмеження і доступні засоби правового захисту. Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн, та небезпек технологічного, правого, психологічного і фінансового характеру, дають рекомендації щодо їх запобігання. Інформаційні видання, опубліковані в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу представляють методичні матеріали та тренінгові вправи з прав людини в Інтернеті. Книжкова виставка буде корисною для користувачів бібліотеки, адже Інтернет-мережа є невід’ємною частиною життя сучасної людини. На виставці представлено документи з фонду відділу. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.



Сєров Ю. О., Федушко С. С. Соціальні комунікації в мережі Internet: навч. посіб. / Ю. С. Сєров, С. С. Федушко ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2017. - 235 с

Описано особливості використання засобів соціальних комунікацій у мережі Internet. Висвітлено основи роботи з віртуальними спільнотами та wiki-технологіями та подано актуальні приклади їх використання. Посібник буде корисним для студентів вищих навчальних закладів – майбутніх фахівців у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності, а також студентів та викладачів гуманітарних напрямів .  



Грінгард С.. Інтернет речей; пер. Герасимчук О. —  Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 176 с.
Книжка написана спеціально для Массачусетського технологічного інституту
Погляд у майбутнє, яким керують технологіїАвтор співпрацював із Microsoft, Intel, Cisco Systems та HondaПисав для таких авторитетних журналів та періодичних видань, як American Way, Discover, Engineering Inc., Industry Week, Los AngelesУявіть собі світ, в якому немає автокатастроф, адже існують спеціальні автоматизовані пристрої, що слідкують за безпекою на дорозі. Уявіть, що відтепер порятунком людей займаються дрони, а найскладніші лікарські операції можна проводити дистанційно. Усю рутинну роботу виконують роботи, а людина займається улюбленими справами. Фантастика? Ні, це реальність, яку пропонує нам Інтернет речей — тренд сучасності і перспективи майбутнього, яке вже не за горами. У цій книжці автор знайомить читача з ідеальним світом технологій майбутнього, найновішими розробками та різноманітними ІТ-ноу-хау, які зроблять життя людини максимально комфортним. Але паралельно Семюель Грінгард прораховує всі ризики та небезпеки такого ідеального техно-світу: комп’ютерні злочини, кібертероризм та мережева зброя, тотальний контроль та загроза конфіденційності, приватному життю людини. Ця захоплива наукова розвідка — справжня подорож до майбутнього! А от мріяти про нього чи боятися — віршувати вам.



Митник, Кевін. Мистецтво залишатися непоміченим. Хто ще читає ваші імейли?  / Кевін Митник за участю Роберта Вемосі  . - Київ : Наш формат, 2019. – 278.

Щодня кількість інтернет-даних про кожну людину зростає в геометричній прогресії. Тому хоч би якою привабливою була ілюзія конфіденційності, ми аж ніяк не є невидимками для світу. Навіть якщо ви не публічна особа, по той бік екрана знають, що ви їли на обід. За вами може шпигувати будь-хто і будь-що, навіть офісний принтер. Однак від цього можна захиститися. Ця книга призначена для широкого кола читачів, зокрема, для всіх, кого турбує власна безпека в інтернеті. У цій книжці колишній хакер Кевін Митник доступно розповідає, як залишатися непоміченим в інтернеті, дає поради, яких паролів краще не використовувати та як запобігти викраденню особистих даних. Автор книги Кевін Митник — провідний консультант і спікер з питань кібербезпеки, колишній хакер та автор низки книжок. Засновник Mitnick Security Consulting, його клієнтами є компанії з Fortune 500 та інші. Щодня кількість інтернет-даних про кожну людину зростає в геометричній прогресії. Тому хоч би якою привабливою була ілюзія конфіденційності, ми аж ніяк не є невидимками для світу. Навіть якщо ви не публічна особа, по той бік екрана знають, що ви їли на обід. За вами може шпигувати будь-хто і будь-що, навіть офісний принтер. Однак від цього можна захиститися. У цій книжці колишній хакер Кевін Митник разом із журналістом Робертом Вемосі доступно розповідає, як залишатися непоміченим в інтернеті, дає поради, яких паролів краще не використовувати та як запобігти викраденню особистих даних.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 

 

понеділок, 16 листопада 2020 р.

16 ЛИСТОПАДА В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ РАДІО, ТЕЛЕБАЧЕННЯ І ЗВ’ЯЗКУ

 


Свято встановлено на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв'язку України згідно з Указом Президента України "Про День працівників радіо, телебачення та зв'язку" від 11 листопада 1994 року. За радянських часів професійне свято працівників телебачення та радіомовлення відзначалося 7 травня. Цю дату встановлено 1945 року, під час святкування 50-річчя створення радіо Олександром Поповим. Цієї традиції дотримувалися також і після здобуття Україною незалежності. 1994 року Укртелерадіокомпанія запропонувала керівництву держави встановити 16 листопада, як професійне свято для теле-, радіопрацівників. Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша передача українського радіо. 11 листопада 1994 року, в переддень 70-річчя початку радіомовлення в Україні, був виданий відповідний указ. З того часу 16 листопада вважається днем працівників електронних мас-медіа України. Нині до журналістів та працівники сфери радіо долучилися телевізійники, представники інтернет-ЗМІ. Цей день відзначають і фахівці зв'язку, що забезпечують роботу телефонних мереж і таких важливих на сьогодні мереж Інтернет зв'язку. У наш час роль ЗМІ важко переоцінити. Завдяки праці зв’язківців мільйони українців оперативно дізнаються новини зі всього світу, в будь-який час та в будь-якому місці мають доступ до інформації, слухають радіо, дивляться телевізор, користуються мобільними телефонами, спілкуються з друзями в Інтернеті. Працівники галузі дарують людям радість спілкування! З новими виданнями  даної тематики можна оперативно ознайомитися в читальному залі відділу технічної літератури ТОУНБ, замовити ксерокопію, сканувати.

пʼятниця, 13 листопада 2020 р.

Видатна постать у галузі машинобудування ( До 110-ї річниці від дня народження Георгія Писаренка – фундатора школи механічних коливань).

 


12 листопада 2020 року виповнилося 110 років з дня народження видатного вченого–механіка, засновника Інституту проблем міцності НАН України та всесвітньо відомої школи з міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах, дійсного члена НАН України і Міжнародної академії астронавтики, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державних премій УРСР у галузі науки і техніки Георгія Степановича Писаренка. Г. С. Писаренко народився у родині козаків на Полтавщині.  Закінчив у 1936 році кораблебудівний факультет за фахом «Механічне устаткування суден». Вивчення великого циклу фундаментальних дисциплін, які передбачались спеціальністю, дозволило Г. С. Писаренку стати інженером-механіком широкого профілю. У 1937 році за рекомендаціями багатьох професорів, Г. С. Писаренко як здібний і перспективний для наукової діяльності молодий спеціаліст був зарахований без іспиту в аспірантуру Київського політехнічного інституту за фахом «Парові турбіни», яку успішно закінчив та захистив у 1941 році кандидатську дисертацію на тему «Визначення прогинів і напруги у роз’ємних діафрагмах парових турбін З початку 1939 року Г. С. Писаренко працює за сумісництвом в Інституті будівельної механіки АН УРСР . Під час  Великої Вітчизняної війни працював над підвищення міцності і надійності авіаційних двигунів. Після повернення до Києва Г. С. Писаренко вперше виконав фундаментальні дослідження коливань з урахуванням гістерезисних втрат в нелінійній постановці. Ці роботи стали основою його докторської дисертації.  Подальша наукова і науково-організаційна діяльність Г. С. Писаренка нерозривно пов’язана з розвитком наукового напрямку вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій, які працюють в екстремальних умовах. Результатом цієї діяльності стало створення з ініціативи Г.С. Писаренка у жовтні 1966 році на базі сектору міцності Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР єдиного в нашій країні спеціалізованого Інституту проблем міцності НАН України, який він очолював із дня заснування до травня 1988 року. Особливість наукових досліджень під керівництвом Г. С. Писаренка – об’єднання теоретичних і експериментальних досліджень міцності з урахуванням впливу факторів, що супроводжують реальні умови експлуатації. При цьому особлива увага приділялася розвитку досліджень у найбільш важливих галузях сучасної техніки: атомній енергетиці,  авіа- і суднобудуванні, хімічному машинобудуванні, криогенній техніці, будівництву магістральних трубопроводів, глибоководній апаратурі для вивчення Світового океану та інше. Особливо великого значення протягом 50 років як в Інституті проблем міцності НАН України, так і на кафедрі опору матеріалів набули дослідження в галузі вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій у складних умовах термосилового навантаження відповідно до реального стану конструктивних елементів нової техніки. Результати цих досліджень відображено в багатьох монографіях та довідниках, серед яких слід відзначити монографію «Міцність матеріалів за високих температур», видану в 1966 році під редакцією академіка Г. С. Писаренка, яка в 1969 році була видана англійською мовою в США. За цю монографію колектив авторів у 1969 році отримав Державну премію України. 1968 року було видано написаний Г.С. Писаренком у співавторстві з В.А. Агарєвим, А.Л. Квіткою, Є.С. Уманським і В.Г. Попковим підручник з опору матеріалів для студентів машинобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів Георгій Степанович завжди бачив шляхи розвитку науки  механіки в Україні, а також поглиблену фахову підготовку в галузі експериментальних методів досліджень.  

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

середа, 11 листопада 2020 р.

Енергозбереження – найдешевше та найчистіше джерело енергії ( До Міжнародного дня енергозбереження ).

 


11 листопада відзначається Міжнародний день енергозбереження. Це свято було засноване у квітні 2008 року за ініціативи міжнародної екологічної мережі SPARE. Основна мета свята – привернути увагу влади та громадськості до раціонального використання ресурсів та розвитку поновлюваних джерел енергії. Економія енергії дозволяє знизити забруднення навколишнього середовища та знизити витрати на енергозабезпечення. Заходи з економії енергоресурсів в два-три рази дешевші, ніж виробництво та доставка споживачам такої ж кількості енергії, що виробляється з традиційних джерел. До того ж найпростіші заходи енергозбереження доступні кожному і можуть бути застосовані в побуті фактично повсюдно.
У Міжнародний день енергозбереження в усіх країнах, що приєдналися до його відзначення, проходять заходи, спрямовані на те, щоб проінформувати людей про способи енергозбереження та існуючі поновлювані джерела енергії. Проблема енергозбереження є дуже актуальною і для України. Адже ми входимо до двадцятки країн, що споживають найбільше енергії в світі. Неефективне використовування паливно-енергетичних ресурсів загрожує національним інтересам та безпеці держави, призводить до негативних економічних та складних геополітичних наслідків. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є підвищення рівня ефективності споживання енергії та застосування її нетрадиційних джерел. Перед суспільством постало непросте завдання: не погіршуючи рівень комфорту сучасної людини, яка присвячує значну частину свого життя освіті, здоров'ю, розвитку, творчості, дозвіллю, оптимізувати своє споживання енергії, економлячи при цьому корисні копалини і природні ресурси. Зростання тарифів змушує і українців замислитись над питанням енергозбереження та енергоефективності власного житла. Оскільки на тарифну політику ми впливати не можемо, в наших силах навчитися менше споживати енергетичних ресурсів. Як це зробити? Як  бережливо  використовувати енергоресурси? Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм читачам  видання,  які висвітлюють питання енергозбереження в Україні, використання нетрадиційних джерел енергії та біоенергетичних культур, зарубіжний досвід.
Це фахові, науково популярні, науково-виробничі періодичні видання: «Винахідник і раціоналізатор», «Біоенергетика», «Енергетика та електрифікація», «Промелектро», навчальні видання, монографії в яких висвітлюються пріоритети розвитку нетрадиційної, відновлювальної та біоенергетики.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу