четвер, 25 липня 2019 р.

Зінгер історія успіху


    Американець Айзек Зінгер, який розбагатів на випуску швейних машинок, любив повторювати: «Для мене винахід не варто і ламаного гроша. Гроші - ось що мене цікавить ». І справді: стрімкий зліт компанії Singer забезпечили не так технічні новинки, скільки знахідки її засновника в сфері маркетингу.
     На навряд чи міг припустити в 1851 році немолодий і бідний американський єврей Ісаак Мерріт Зінгер, що через півтора століття його ім'я буде відоме практично у всьому світі. Невдалий театральний актор, безвісний інженер - будівельник, винахідник залишилися незатребуваними машин для свердління каменю і розпилювання дерева, - ось, власне, і все, чим він міг похвалитися. Та ще величезною кількістю «ощасливлених» і кинутих ним жінок, і незаконнонароджених дітей, прозябавших у злиднях.
      Айзек Меррітт Зінгер народився 27.10. 1811 в Нью-Йорку в сім'ї бідних євреїв - іммігрантів з Німеччини. У 13 років він почав заробляти гроші в якості підмайстра механіка, але незабаром вирішив, що в ньому вмирає великий актор, і прилучився до бродячої театральної трупи. Початківець артист володів даром переконання і завидними зовнішніми даними. Однак для успіху цього виявилося мало. 
     Покинувши сцену, Зінгер пішов простим різноробочим на будівництво каналу Ері. Робота була дуже важкою, особливо коли доводилося вручну довбати гірські породи. І в короткі години відпочинку Зінгер прийшла думка механізувати цей процес. Він придумав новий різновид бура і в 1839 році здогадався запатентувати свій винахід. Яке ж було здивування «передового робітника-раціоналізатора», коли всього за кілька місяців патент приніс йому неуявну суму - $ 2000! На жаль, ошелешений удачею, Зінгер вдруге наступив на граблі: на виручені гроші він організував власну театральну трупу, яка розпалася через п'ять років.
    Опинившись на бобах, Зінгер вирішив більше не випробовувати долю. Він працював на скромній посаді в друкарні, але при цьому продовжував винаходити. Його захопила думка удосконалити складальну машину. Спеціально під цей проект винахідник зняв майстерню, де виготовив робочу модель. Але продати її так і не вдалося: у майстерні стався вибух, що знищив нову друкарську машину. Довелося Зінгер шукати іншу майстерню, і тут він ... забув про поліграфію. Нове приміщення належало підприємцю, торгуючому швейними машинами, які дуже часто ламалися. І Зінгер захопився цією проблемою.
        І Зінгер захопився цією проблемою. Він задумався над усуненням цього недоліку всього на 10 днів, які «потрясли світ» і зробили винахідника багатієм. Зінгер розташував човник горизонтально (завдяки цьому нитка перестала заплутуватися); запропонував столик-дошку для тканини і ніжку-держатель голки (це дозволило робити безперервний шов); забезпечив машинку ножний педаллю для приводу (можливість працювати з тканиною двома руками). Ці три нововведення стали базовою схемою швейної машинки на довгі роки. Вони захищені величезним пакетом патентів, що налічує кілька тисяч охоронних документів.
       Перший примірник «Зінгера» був проданий за сто доларів. Це був чи не перший випадок в історії, коли перший зразок вироби не тільки окупив всі витрати на попередні розробки, а й приніс прибуток. Поява першої машинки Зінгера збіглося з народженням його десятої дитини від Мері Спонслер. Перша законна дружина - Кетрін Зінгер - вже виховувала двох спадкоємців. Однак незаміжні становище дуже дратувало мати-героїню, і вона нагадувала про це коханому чоловікові щодня. Зінгер тримався як міг, але нарешті розлучився з Кетрін і узаконив свої складні відносини з Мері Спонслер.
   Щастя законною сімейного життя тривало недовго. Дуже скоро герой-коханець став відвідувати милу брюнетку на ім'я Мері Макгоніал: у результаті цих відвідувань на світ з'явилися п'ятеро дітей. Двох Мері примирила третя, на прізвище Уолтер. У її будинку теж бігав син, що носить горде прізвище Мерріт. Розрубати вузол з трьох претенденток на його серце і капітали міг тільки сам Ісаак Мерріт Зінгер. У 1865 році він зробив це елегантно і дивно просто: кинув трьох і одружився на четвертій - молодий француженці Ізабель Соммерсвілль. Ця мадемуазель вважається прообразом статуї Свободи в Нью-Йорку. (Непоганий був смак у винахідника!).
     А ще - він володів даром збирати навколо себе талановитих людей і на початку 1851 створив фірму «The Singer Manufacturing Company». Вона стала забезпечувати обладнанням не тільки домогосподарок, а й швейні фабрики. Зінгер виявився дуже тямущим для своєї епохи маркетологом. Машинки Зінгера стали продаватися в розстрочку. Через кілька років такої торгівлі - до 1863 року - продажі зросли до 20 тис. машин на рік. Виробництво до того часу було налагоджено вже на кількох спеціально відбудованих заводах.
        Розбагатілий Ісаак Зінгер до того часу вже не опускався до участі в повсякденних справах фірми і призначив першого найманого президента - Інслі Хоппера. Хоппер почав втілювати в життя амбітні міжнародні плани Ісаака Зінгера. У 1867 році компанія відкрила свій перший завод за межами Америки - у шотландському Глазго. Можливо, тільки за це Singer Сompany слід вважати найстарішою мультинаціональної компанією.
     Ісаак Мерріт Зінгер помер у віці 64 років багатим і шанованим членом американського суспільства. У цьому ж році його дітище продавало вже більше 200 тис. машин на рік. Однак до середини 90-х темпи зростання компанії значно сповільнилися, а прибутки перетворилися на збитки. The Singer Company почала в терміновому порядку переводити виробництво в країни «третього світу» - Бразилію і Тайвань.
       У 2001 р. імперія Зінгера зазначила 150-річчя. До того часу з'явилися не позбавлені підстав чутки про банкрутство фірми, продажу майна за кордоном. Але насправді компанія Singer пішла на хитрість: вона дійсно звернулася із заявою про банкрутство, але за існуючими в США законами це дає їй імунітет від кредиторів і можливість переформувати виробництво, зробити упор на випуск традиційних швейних машинок, попит на які в Бразилії, Південно -Східної Азії та ряді інших регіонів як і раніше високий.
   Але, так чи інакше, а ім'я Singer знає практично кожна людина, і машинки Зінгера продовжують вірно служити більше 100 мільйонам господарів у 67 країнах світу.
                                                                               Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                                               відділу технічної літератури ТОУНБ


субота, 13 липня 2019 р.

МАРГАРИН


       15 липня 1869 року в Парижі, фармацевту Іпполіту Мега-Мурьє вручили патент на винайдений ним харчовий продукт, який отримав назву «маргарин». Ця речовина мала перламутровий колір, тому винахідник і не  мудрував із назвою.
      Грецькою слово «перлина» звучить як «маргаритіон», а шляхом елегантного скорочення виходить «маргарин». Новий продукт у воєнно-морському флоті Франції зустріли дуже насторожено. І, перш за все, за його незвичайний колір. Спробуй змусити скуштувати новинку, якщо продукт виглядає дуже незвично! Хоча найбільше появі замінника вершкового масла втішились флотські інтенданти. Вони закуповували новий продукт тоннами, тому що він коштував, так би мовити, «дешево і сердито»! А невеличка порція «масляного» ароматизатора надавала маргаринові смаку майже справжнього масла. Однак появі маргарину передували кілька місяців експериментів.
       Сам винахідник, Іполліт Мега-Мурьє, народився 1817 року у сім’ї винороба на півдні Франції. І він продовжив би батьківську справу, якби не прикра подія.  З плином часу врожай цілого року виявився ураженим дивною хворобою, яку сьогодні назвали б грибком. Він наробив чимало лиха; вино, заледве «дозрівши», псувалось із космічною швидкістю. Батько Іполліта був на межі краху. Син поклявся, що зуміє побороти проклятий грибок. Так він і опинився в учнях фармацевта, з яким і зайнявся підбором ефективних ліків для лікування винограду.  Мега-Мурьє вивився здібним учнем. Виноградний грибок їм вдалось перемогти. Його ім’я у рідному місті стало дуже відомим, оскільки біда трапилась практично з усіма виноградниками. А потім Іполліт перебрався до міста Екс-ан-Прованс, і там він поставив перед собою завдання – допомагати людям робити продукти більш якісними та смачними. Напевно, кожен з нас знає, що хліб, випечений навіть у двох сусідніх селах чи містах, має інколи цілком відмінний смак. Десь смачний, десь – не дуже. І тут багато залежить і від хімічного складу борошна, і від дріжджових грибків, які відіграють важливу роль. Над цим і працював хімік та фармацевт. Також він намагався зробити цукор солодшим, випарувати сіль з морської води у промислових масштабах,  на більш тривалий термін «розтягнути» свіжість овочів та фруктів. 
      Конкурс на дешевий замінник жирів, білків та вуглеводів був оголошений у 1868 році французьким імператором Наполеоном ІІІ у зв’язку із наближенням війни, адже потрібно було чимось годувати вояків. Завершився він, як ми вже знаємо,  у 1869 році появою маргарину.
       З плином багато чого змінилось у виготовленні маргарину. І той, хто сьогодні б спробував виготовити маргарин за методом Мега-Мурьє, швидше за усе, зазнав би невдачі. А він робив так: брав яловичий жир, додавав до нього певні пропорції молока та води, у якій містилось подрібнене коров’яче вим’я, і все це закладав до маслобійки, яка збивала отриману масу в єдине ціле. Звідси і перламутровий колір маргарину.
                                                                                                        Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                                                                        відділу технічної літератури ТОУНБ

середа, 10 липня 2019 р.

Ерне Рубік та його винахід


8 фактів з життя Ерне Рубіка та його винахід.

1. Ерне Рубік народився в Будапешті  13 липня1944 році. Його батько був інженером, а мама – поетесою.

2. Відому головоломку кубик Рубіка винахідник створив у віці 30 років, в 1974 році. Масовий випуск кубика розпочався 1977 року і його було анонсовано як незвичну новорічну іграшку.

3. Спершу головоломка була відома як «Магічний куб». Досі така назва використовується в угорській, китайській, німецькій та португальській мовах. В івриті іграшку називають «Угорським кубом». Ім’я «Кубик Рубіка» головоломці дала компанія Ideal Toy Corporation, яка і придбала ліцензію на її виробництво.

4. До речі, свій перший кубик Рубік збирав кілька місяців.

5. У 80-х роках минулого століття виникла ціла течія по швидкісному збиранні головоломки – спідкубінг. Рекорд швидкісного складання на сьогодні становить 4,22 с. (встановлений Феліксом Земдегсом)

6. Довше за всіх кубик збирав англієць Грем Паркер – 26 років. Він отримав головоломку в подарунок на 19-ліття і дав слово її вирішити. Обіцянку він виконав лише в 45…

7. У 80 років Ерне Рубік був редактором журналу ігор та головоломок. А в 1983 році заснував свою Rubik Studiо, яка досі займається розроблянням різноманітних розвиваючих ігор.

8. Ерне Рубік – перший мільйонер у Східній Європі. В 1988 році для підтримки молодих винахідників він заснував Міжнародний фонд Рубіка.

Людмила Шатарська, головний бібліотекар
відділу технічної літератури ТОУНБ

четвер, 4 липня 2019 р.

Всесвітній день шоколаду

Дев’ять із десяти опитаних кажуть,
що полюбляють шоколад.
Десятий, як правило,
завжди каже неправду.
                                  Джон Тулліус

      
      В Україні День шоколаду найбільш яскраво святкують у Львові. Львів'яни відкрили для себе шоколад ще в середньовіччі. Тоді у містi з'явилися східні солодощі та французькі десерти. Потім місцеві майстри-пекарі та кондитери самі почали виготовляти розмаїті солодкі смаколики. Львів став, після швейцарського Берна, другою європейською столицею шоколаду. Львовознавці розповідають, що у місті Лева шоколад їдять, п'ють, дарують, ним пишаються, насолоджуються, захоплюються, з ним фантазують, ідуть у гості, освідчуються у коханні, приймають серйозні життєві рішення. І тільки у Львові – найсолодшому місті України, шоколад називають особливо – «чоколяда». Львів'яни навіть вигадали власну вільноконвертовану валюту - хочеш комусь віддячити, кажеш: «З мене чоколяда».
      Як бачимо, у наш час шоколад не вважається дивиною і вражає величезною різноманітністю смаків, однак смакові переваги і технології виробництва шоколаду у різних народів світу значно відрізняються. Але всі країни сходяться в одному: шоколад - це дивно смачні ласощі, якi заряджають «гормонами щастя».
    Зазвичай шоколад їдять як ласощі, однак у цього продукту більш широкий спектр застосування - він може замінити косметику, стати засобом для профілактики і навіть для лікування хвороб. Шоколад дуже корисний у всіх сенсах слова. Застосувати шоколад можна для підтримки тонусу організму, для схуднення, для профілактики захворювань і для догляду за собою, не кажучи вже про те, що він просто дуже смачний.
    Сьогодні ніхто достеменно не знає, коли саме і за яких обставин людство уперше скуштувало шоколад. Дослідники стверджують,що вперше його приготували за 3 тисячі років до нашої ери. Тоді американський континент населяли індіанці ольмеки. Саме в їхній мові вперше з’явилось слово «какава», яке зберегло своє звучання до наших днів.
       До початку XIX століття шоколад вживали тільки у вигляді напою. XIX століття по праву вважається революційним у виробництві шоколаду. Твердий шоколад з'явився  в середині 1850-х рр., Коли англієць Джозеф Фрай дослідив, що якщо додати в шоколад більше какао-масла, ніж гарячої води, то продукт стане твердим. У 1875 році швейцарцю Даніелю Петеру приходить ідея додавати сухе молоко в шоколад, що послужило появі першого молочного шоколаду. З появою промислового виробництва, шоколадом змогли насолодитися і люди, які не відносяться до аристократії. В свiтi  розпочався  справжній шоколадний бум!  
       Але шоколадом не тiльки насолоджувалися, але його й дослiджували. Швейцарські вчені опублікували сенсаційні дані про користь шоколаду: чорний шоколад в помірних дозах здатний запобігти серцево-судинним захворюванням. Близько 60 г шоколаду високої якості і з великим вмістом масла какао перешкоджають звуження і затвердіння артерій. Шоколад покращує циркуляцію крові і знижує ймовірність утворення тромбів.
      Найбільш корисний чорний шоколад. Чим більше відсоток вмісту какао в шоколаді, тим більше він корисний для організму, тому молочний та білий шоколад тільки для задоволення, а чорний можна вживати для користі організму. Темні сорти шоколаду стимулюють викид ендорфінів - гормонів щастя, які впливають на центр задоволення, покращують настрій і підтримують тонус організму.
       Отже можете смiливо відзначати Всесвітній день шоколаду, поїдаючи шоколад без шкоди для фігури – адже солодощі, вжиті у день, наповнений активним відпочинком, не несуть надлишку калорій, a лише покращують настрій.
        Смакуйте шоколад із задоволенням та будьте здорові!
                                                                    Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                                    відділу технічної літератури ТОУНБ