пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

Всесвітній день ресторану

 


Щорічно у світі відзначають День ресторану. Ідея створення Дня ресторану з’явилася у 2011 році у Фінляндії: друзі мріяли відкрити власний ресторан, проте брак коштів та бюрократія їм заважали, тоді вони запропонували ініціативу, яку швидко підхопив та розповсюдив Facebook. Суть полягала в тому, щоб запросити усіх охочих до відкриття власної кав’ярні чи бару на один день. Таке свято підкорило серця прихильників вуличної їжі. День ресторану активно відзначається в Японії, Італії, Португалії, США, Німеччині, Австралії, Чехії, Нідерландах та в інших країнах. Ресторани мають багату міжнародну історію, що відображає зміни культури харчування та смакових переваг з часом. Ресторани у тій чи іншій формі існували століттями. Найстаріший ресторан у США знаходиться у Бостоні. Професія ресторатора це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші ресторатори та кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того – прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво. У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ підготовлено тематичну підбірку літератури, що висвітлює те найкраще, що надбано у галузі ресторанного бізнесу та  кулінарного мистецтва, наведена рецептура і технології приготування багатьох страв, кулінарних виробів, напоїв, придуманих і розроблених як майстрами-поварами, так і господинями, які щодня дарують радість трапези своїй сім’ї. Перший ресторан був заснований у Франції в Парижі  в 1953 році. Відрізнявся тим, що був першим з білими скатертинами, чистим посудом, культурним обслуговуванням. Ресторани завжди були поважним місцем. У них робили бенкети, романтичні побачення, ділові зустрічі, а головне кухня.  Приготування їжі це унікальний процес – скаже будь який ресторатор. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами – це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця.

Вашими помічниками на професійній та домашній кухні стануть книжки:

  • Гармон К. Що я знаю про роботу кав’ярень. Реалії бізнесу від власника мереж 3FE COFFEE / пер. з англ. Олена Любенко. — Київ, 2021. — 264 с.
  • Кулінарне мистецтво України : історія, події, особистості : до 15-річчя Асоціації кулінарів України / упоряд. Пересічний М. І., Губерніков І. І .– Київ, 2013. – 256 с.
  • Лібкін С. Бізнес по-одеськи. Як побудувати мережу не втративши себе. —Київ: Форс Україна, 2021. -— 256 с.
  • Інжиніринг у ресторанному бізнесі: навч. посібник. — Херсон, 2019. — 487 с.
  • Організація готельно–ресторанної справи: навч. посібник. — Київ, 2020. — 483 с.
  • Поплавський М. М. Знамениті страви народів України / М. М. Поплавський, І. А. Фельдман, М. І. Пересічний. – Київ : Видавець Ігор Губерніков, 2016. – 192 с.
  • Ростовський В. С. Кухні народів світу: підручник / В. С. Ростовський. – Київ : Кондор, 2016. – 502 с.
  • Технологія виробництва хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів : навч. посіб. / О. В. Новікова. – Київ: Вид-во Ліра - К, 2016. – 540 с.

Шановні користувачі, якщо хочете навчитися смачно готувати або довершити свої кулінарні здібності, ці видання – для вас. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронним каталогом.

 

 

 

19 серпня — Всесвітній день фотографії

 


19 серпня фотографи і аматори, професіонали і цінителі цього мистецтва з усього світу відзначають Всесвітній день фотографії (World Photography Day). Як відомо, Всесвітній день фотографії був заснований у 2009 році за ініціативою популярного австралійського фотографа на ім'я Корске Ара. Так, 19 серпня 1839 року широкій громадськості було продемонстровано унікальний метод отримання відбитка фотографії – дагеротипа. Цей винахід належить Луї Жаку Манде Дагеру, у якого патент викупив уряд Франція і пізніше «подарував світові» його винахід. Варто зазначити, що винахід Дагера став першим кроком на шляху до фотографії як загальнодоступної «технології».

У 1861 році Джеймс Максвелл зумів відтворити кольорове фото, а винахід у 1981 році компанією «Sony» цифрової камери, дозволив робити цифрові фотографії і відмовитися від традиційної фотоплівки (хоча багато професійних фотографів і зараз віддають перевагу їй в своїй роботі). На сьогоднішній день будь-яка людина без праці може самостійно робити фотознімки. І, звичайно ж, особливе місце фотографія займає в житті тих, хто обрав це заняття своєю професією, адже їх робота по праву називається мистецтвом. В цей день всіх фотографів вітають з професійним святом. Всесвітній день фотографії – це свято всіх, хто любить фотографувати і фотографуватися, а значить подія незабутня і позитивна. Так що у цей день можна сміливо брати в руки техніку і робити круті кадри!

Долучайтеся до заворожуючого світу фотографії і залучайте до нього своїх друзів і близьких. Варто відзначити, що в цей день традиційно люди відвідують фотовиставки, які до цього свята нерідко влаштовуються різними знаменитими фотографами або фотостудіями. Крім того, майже в усіх країнах світу до Всесвітнього дня фотографії приурочено проведення майстер-класів від професійних фотографів, різних семінарів і цікавих флешмобів.

Бібліотекарі відділу технічної літератури ТОУНБ підготували тематичну підбірку на тему: «Фотографія - мистецтво однієї миті». Запрошуємо до перегляду.

 

четвер, 18 серпня 2022 р.

Творчий клуб «Натхнення»: «Скрапбукінг – техніка виготовлення листівок своїми руками»

 


17 серпня 2022 року у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбулося чергове засідання творчого клубу «Натхнення». Темою зустрічі стало проведення майстер-класу з виготовлення вітальної листівки до Дня незалежності України під назвою «Скрапбукінг - техніка виготовлення листівок своїми руками». Скрапбукінг – під такою складною назвою схований зовсім новий вид рукоділля. З’явився він зовсім недавно, але з кожним днем набуває все більшої популярності. Викликано це тим, що для цього виду рукоділля не потрібні ніякі особливі вміння та інструменти. Створювати вітальні листівки можна за допомогою матеріалів, які, зазвичай, є у кожному домі. Ще одна причина популярності скрапбукінгу –мода на речі, виготовлені власними руками. Адже немає нічого ціннішого ніж речі, створені власноруч, або руками близької тобі людини. Адже коли людина творить, вона вкладає у свій виріб душу та почуття. Виникає оберіг, талісман, унікальна річ заряджена енергією добра. На засіданні клубу були присутні Вермінський В. Є. – директор Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, Кузишин І. І. - провідний методист образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, заслужений майстер народних промислів, представники Благодійного фонду Карітас з керівником проекту «Життя у повноті» волонтером Т. Пастушенко.  Майстриня народних художніх промислів Оксана Швед провела майстер–клас з виготовлення листівки до Дня незалежності України. Присутні також мали змогу переглянути книги й  періодичні видання з рукоділля, що були представлені на книжковій виставці «Світ моїх захоплень: hand made - модне хоббі». 

 















четвер, 11 серпня 2022 р.

Творчий клуб «Натхнення»: «Скрапбукінг – техніка виготовлення листівок своїми руками»

 


17 серпня о 12.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Скрапбукінг – техніка виготовлення листівок своїми руками» та майстер-клас, який проведе майстриня народних художніх промислів Швед Оксана Іванівна. Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

середа, 10 серпня 2022 р.

Будівельна галузь України (До Дня будівельника)

 


Традиція відзначати своє професійне свято у будівельників, за даними проекту DilovaMova.com, зародилася ще з 1956-го року. День будівельника у багатьох державах, що стали незалежними, відзначається у другу неділю серпня. У деяких державах це професійне свято було додатково підтверджено відповідними указами та постановами. Так, наприклад, в Україні свято День будівельника було встановлено підписаним 22 липня 1993 Указом Президента України № 273/93 і також святкується щорічно у другу неділю серпня та широко відзначається по всій країні.

Будівельники - це особливий народ. На них не раз покладали свої надії прихильники широкої індустріалізації. Вони завжди несли у своїй роботі величезну відповідальність і майже завжди виправдовували всі очікування. Згадаймо, кому ми зобов’язані успіхом в грандіозних будівництвах і створенні найрізноманітніших будівельних об’єктів, звичайно ж нашим дорогим будівельникам. З розвитком нових технологій, робота будівельників стає все більш ефективнішою, проте це все одно залишається одним з найбільш трудомістких занять. Всі знають, що хороші будівельники завжди високо цінувалися. Будь який керуючий фахівець скаже, що високий професіоналізм будівельника - це запорука високої якості вироблених ним робіт. В 2022 році День будівельника припадає на 14 серпня. У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ розгорнута книжкова виставка на тему «Будівельний досвід людства: синтез тимчасового і вічного» на якій представлена велика кількість наукової, науково-виробничої та науково-популярної літератури, підручників та навчальних посібників, періодичних видань з цієї тематики.  Кожен знайде у нас для себе цікаву інформацію, адже немає межі досконалості.







 

 


четвер, 4 серпня 2022 р.

5 серпня - Міжнародний день пива

 


Пиво - це третій за популярністю напій у світі після чаю та води. Пиво, у вигляді того напою, до якого ми звикли, з’явилося у середині ХІІІ ст. Але є свідчення, що люди варили та вживали пиво ще 9000 років до н. е. Деякі дослідники вважають, що люди почали саджати пшеницю не для випікання хліба, а саме для приготування пива. Є два види пива: лагер та ель та тисячі сортів. Лагер вариться з ячмінного солоду з використанням пивних дріжджів низового бродіння. Він також буває світлим і темним – всього 12 видів. Змішане пиво (спонтанного бродіння) — це пиво, яке ферментується завдяки впливу довкілля, коли природні/дикі дріжджі і бактерії в буквальному сенсі заражають пиво. Пиво, виготовлене таким чином, виходить кислим і нефільтрованим. Цей метод пивоваріння практикується протягом десятиліть у Західній Фландрії - регіоні Бельгії. Вариться такий напій досить просто: виварене сусло охолоджують до кімнатної температури і додають культурні дріжджі. Потім суміш зберігається в бочках за певної температури. Через 7-8 днів дріжджі відокремлюють і роблять повторну ферментацію. Процес бродіння триває до 120 діб, після чого пиво фільтрується і розливається в тару. Ель - належить до сортів верхового бродіння. Цей напій часто має фруктовий присмак і високий, як для пива, вміст спирту. Більшість різновиди елю готується протягом 3-4 тижнів, однак отримання окремих сортів може затягнутися до 4 місяців. За кольором виділяють відомі всім білі, світлі і темні сорти, а також більш рідкісні червоні. А щільність сусла визначає міцність напою. Міжнародний день пива — щорічне неофіційне свято, яке святкують в першу п'ятницю серпня. Свято заснував власник бару Джесс Авшаломов. Таким чином він хотів звернути увагу на свій заклад. Вперше день святкували 2007 року у місті Санта-Круз (Каліфорнія, США). Через декілька років він перетворився з місцевого фестивалю на міжнародне свято, яке відзначають у 207 містах 50 країн на 5 континентах. Засновником міжнародного дня пива вважається американець Джесс Авшаломов, власник бару, який хотів таким чином залучити ще більше гостей. Кілька років він мав фіксовану дату - 5 серпня, але з 2012 року день пива відзначається у першу п'ятницю серпня. Саме до цього часу він з містечкового фестивалю перетворився на подію міжнародного масштабу.  Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ приєднується до відзначення цього свята.  Тут увазі користувачів представлена наукова, науково – популярна та виробнича література, що висвітлює історію виникнення напою, технологію виробництва та його різновиди. Пропонуємо вашій увазі найновіші видання з цієї тематики.



Десол Р., Таттерсол І. Пиво: історія і наука.- Київ, 2020 – 256 с.

Пити пиво людство почало ще з незапам’ятних часів. Та хто став першовідкривачем цього хмільного напою? Чому склад пива і хліба схожий, а результат споживання — різний? І як поєднання води, ячменю, дріжджів та хмелю стало культом масової споживацької культури? Книга присвячена усім, хто хоче дізнатись, наскільки складним явищем є пиво: в історичному, культурному контекстах і з погляду світу природи, звідки походять інгредієнти для напою і люди, що його виробляють. У  книжці біологи Роб Десол та Іен Таттерсол показують, наскільки складним явищем є пиво в історичному, культурному й природничому контекстах. Це видання  — захоплива подорож історією, еволюцією пива.  Автори книги - Роб Десол — куратор Інституту порівняльної геноміки імені Саклера, Американського природничого музею та програми досліджень мікроорганізмів. Іен Таттерсол — куратор Американського природничого музею, палеоантрополог і біолог приматів. Роб Десол та Іен Таттерсол пропонують веселий і сфокусований погляд на те, як уперше з’явилося пиво, як його варять щодня і що саме відбувається, коли воно опиняється у вашому роті. Автори приділили велику увагу історичним фактам і дослідженням щодо виникнення такого явища, як варіння і вживання алкогольного (переважно ячмінного) напою, широко відомого під назвою пиво (хоча є інші варіанти). На різних континентах і в різноманітних культурах люди винайшли і створили безліч  рецептів пивоваріння, тож тепер доводиться їх вивчати, каталогізувати і писати про це книги. Цікаво буде  дізнатися у чому полягає принципова різниця між елями і лагерами, чому крафтове пиво справжнє, а промислове ні, чому і за яких обставин у пиві з'явився хміль - завжди для мене це був синонім слову алкоголь, але ж ні, це рослина, яка в першу чергу допомагає дизінфікувати напій, у якому бродять бактерії. Висновок: пити пиво варто, помірковано, з насолодою і увагою до деталей.

 

Символ свята та перемоги (4 серпня — День народження шампанського)


 

354 роки тому, 4 серпня, світ дізнався про шампанське: у 1668 році французький чернець П'єр Періньон, який завідував льохом і займався виноробством, представив в абатстві Сен-П'єр-д'Овіллер цей унікальний напій. Періньон тоді й гадки не мав, що його винахід стане символом любові і романтики у всьому світі, а найвідоміша марка ігристого вина преміум-класу отримає його ім'я. 4 серпня 1668 чернець запропонував своїм побратимам спробувати вельми незвичайне вино з бульбашками і іскристою піною. Саме цей напій і став прабатьком сучасного шампанського. Дату тепер відзначають як день його народження, а ім'ям Періньона назвали марку французького шампанського преміум-класу. Саме П'єр Періньон запропонував закривати винайдений напій не промасленою палицею, а корковою пробкою. Такі використовують при виробництві вин до сих пір. Технологію виготовлення шампанського оприлюднили тільки через 50 років після його винаходу. Зробив це в 1718 році абат Федино з Рейнського собору. Вже через 10 років цей сорт алкоголю з'явився в продажу. А ще через рік була заснована перша фірма, яка спеціалізувалася на виробництві шампанських вин, - "Рюінар". Популярним по всьому світу шампанське стало до кінця XIX століття. Фольга на шийці пляшки з'явилася у XIX столітті і спочатку була необхідністю – таким чином шампанське захищали від гризунів. Щури перегризали мотузку, якою фіксувався корок, і добиралися до вина. Гризунів позбулися, а ось фольга залишилася до сих пір.  Винороб Віктор Ламбер розробив у 1874 році технологію ферментації, що перетворює винну кислоту на молочну. Так з'явилося сухе ігристе вино. У кожній пляшці шампанського знаходиться 49 мільйонів бульбашок. Спочатку вони вважалися побічним ефектом бродіння. Для екс-прем’єра Великобританії Вінстона Черчилля, який любив шампанське на сніданок, французький дім Pol Roger виготовив пляшку об'ємом 0,6 л. Дворецький подавав ігристе Черчиллю відразу після пробудження – об 11 годині ранку. Не можу жити без шампанського – після перемоги я на нього заслуговую, а після поразки його потребую, – казав Вінстон Черчилль.
Історія шампанського асоціюється з відомими французькими вдовами. Так, Жозефіна Кліко, Каміла Роедерер, Мадам Помері, Мадам Боллінже серйозно вплинули на технологію і традиції виробництва ігристого. Продавати шампанське почали у 1728 році – через 10 років після публікації технології виготовлення. Дротова вуздечка, яка утримує корок у пляшці, називається мюзле і дорівнює 52 см. Згідно з однією з легенд, такої довжини був дріт, яку відома Жозефіна Кліко висмикнула зі свого корсажа для закупорювання знаменитого шампанського "Вдова Кліко". Важливо, що патент на винахід вуздечки належить французькому виноробу Адольфу Жаксон, а її довжина коливається від 50 до 60 см. Найвища пляшка шампанського (182 см) була створена у 1965 році французьким будинком Piper-Heidsieck. Вона призначалася для актора Рекса Харрісона, який отримав премію Оскар за роль у фільмі "Моя прекрасна леді". Найдорожче шампанське "Смак діамантів" від Goût dе Diamants продали на аукціоні за $1,2 млн. Пляшка була прикрашена білим золотом, стразами Swarovski і 19-каратним діамантом.  У 2013 році в Україні відкрили Дім ігристих вин SHABO. Ця будівля – історичний об'єкт, який був повністю відреставрований. У його зовнішньому оформленні була використана цегляна кладка з древньою історією. У 2016 році архітектурний ансамбль Дім ігристих вин SHABO переміг на архітектурному конкурсі промислових споруд. Шампанське, яке стало найритуальнішим напоєм у світі, сьогодні – не лише атрибут перемоги або грандіозної події. І якби нас попросили описати його однією фразою, ми б вибрали слова Е. Хемінгуея і сказали б, що ігристе – це свято, яке завжди з тобою.
Щоб дізнатись більше про історію винаходу цього напою радимо скористатись книгами та публікаціями в періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

понеділок, 1 серпня 2022 р.

Ти прикрашаєш світ: одяг і мода

 


Сьогодні ми поговоримо про вміння одягатися, про тих, кого називають красивими, про естетичний смак, одяг та індивідуальність. Одяг у нашому житті відіграє дуже важливу роль. Для створення і виробництва одягу працюють модельєри, будинки одягу, ательє і швейні фабрики. Зовнішній вигляд людини, зокрема одяг, свідчать про її культуру. Одяг почали носити, щоб захистити тіло від холоду і вітру. Поступово до основного призначення одягу додалася ще й інформативна та естетична функції. Одяг може повідомити і про професію його власника. Перша вимога до одягу — це охайність. Одяг повинен бути випрасуваним, без дірок, шпильок, розпоротих швів та відірваних ґудзиків. Взуття — начищене та охайне. Друга вимога — це ансамбль одягу, відповідність його деталей. Для навчання і роботи пасує скромний одяг, для роботи, де є небезпека забруднитися, — робочий; ще є одяг спортивний, домашній, святковий. Одяг може повідомляти про професію його власника. Представники різних професій мають спеціальну форму. Це — міліціонери, медсестри та ін. Вони на роботі одягнені так, щоб кожний одразу міг їх упізнати. Для занять спортом існує спортивний одяг.

Відділ технічної літератури  пропонує топові видання світових та українських авторів - від класики до книг із саморозвитку. Знайомтеся одним із них:

Шульман А. Одяг та інші важливі речі / А. Шульман, пер. з англ. —Київ: ArtHuss, 2021/ — 264 c.

 Александра Шульман, редакторка британського Vogue упродовж 25 років (1992–2017), розповідає про 556 речей із власного гардеробу, про ролі, які ці речі відіграли в її житті, і про свої стосунки з одягом починаючи від самого дитинства. В книжці ідеться радше не про світ моди — хоча про нього вона знає все, — а про те, що одяг узагалі значить для кожного, як і чому ми його обираємо й носимо, припасовуючись до соціальних ролей, важливих для нас у поточний момент. Зазвичай жінки ніколи не задумуються скільки історій може ховатися за звичними речами, які я мають в своєму гардеробі. Дану книжку варто прочитати кожній жінці. Александра Шульман своєю книгою «Одяг та інші важливі речі» змістила погляди багатьох жінок. В першу чергу тих, хто ніколи не вникав в модні тенденції. Звісно всі помічали, що щось стало більш трендове. Але про поняття «капсульний» чи «базовий» гардероб багато хто дізнався тільки недавно. Александра Шульман перебрала свій гардероб і розповіла історії. Історію того чи іншого елементу гардеробу, наприклад, жіночих колгот - як вони зайняли місце в нашому гардеробі. Робочі історії - як вони у Vogua зробили чудове фото Кейт Мідлтон для обкладинки в денімі. Особисті історії - як вона любить халати і скільки їх є в її гардеробі. Коли авторка згадує, якісь фото чи сукні - внизу сторінки є qr-коди, просканувавши які відкриється це фото. Це мегазручно і кайфово! Читаючи книгу, кожна жінка думками перебирає і свій гардероб. Книжка звертає ще більше уваги на цей загадковий світ одягу. Останнім часом кожна жінка роздивляється різних стилістів, які складають гардероби по різних відомих магазинах. Хочеться знайти свій стиль. Завжди увагу звертають на жінок, які вміють оте все вдало поєднати. Старші жінки зі своїм стилем - шикарні! Пишні жінки, які вміють гарно вдягнутися - неймовірні! Головне вірити, що цьому можна навчитися! І ніколи не пізно знайти свій стиль.