ТВОРЧИЙ КЛУБ «НАТХНЕННЯ»: «ЛЯЛЬКИ ВЛАСНОРУЧ» (ТВОРЧА ЗУСТРІЧ І МАЙСТЕР-КЛАС)

 

22 лютого 2023 року у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч та майстер-клас з майстринею народних художніх промислів зі Скали-Подільської Іриною Харатін. Лялька, виготовлена власноруч, займає виняткове місце серед іграшок, особливо, якщо це лялька із улюбленої казки або це улюблене звірятко. Виготовлення м’яких іграшок – цікавий творчий процес, що захоплює не лише дорослих, а й дітей. Щоб іграшка вийшла справді красивою, потрібно докласти трохи зусиль і фантазії. Створювати м’які іграшки своїми руками – досить цікавий процес, який занурює навіть  дорослих людей у дитинство. Таке проведення часу  розвиває уважність, сприяє залученню до праці, порядку й акуратності. Гість заходу – талановита майстриня народних художніх промислів, рукодільниця, яка займається виготовленням аматорських ляльок – Ірина Харатін, провела майстер-клас з виготовлення ляльки-зайчика. Помилуватись цією красою, зануритись у світ прекрасного сьогодні змогли учні та вчителі Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети та учні і завідувачка бібліотеки загальноосвітньої школи №23. Цікавим та змістовним став виступ директора Тернопільського обласного науково–методичного центру народної творчості –  Володимира Вермінського. Ми прагнули зробити нашу зустріч цікавою і корисною. Сподіваємось, що всі присутні отримали великий заряд енергії та гарний настрій.

Творчий клуб «Натхнення»: «Ляльки власноруч» (22 лютого)

 

22 лютого 2023 року о 12.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Ляльки власноруч» та майстер-клас, який проведе майстриня народних художніх промислів Ірина Харатін. Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

15 лютого — День створення першого комп'ютера у світі

 

День створення першого комп'ютера у світі відзначається 15 лютого. ENIAC ( Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі програмований комп'ютер, створений у 40-х роках XX століття в США. Комп'ютер розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету і займав площу 167 кв. м. Його вага складала 30 тонн, а споживання електроенергії — 150 кВт. Вартість розробки становила майже півмільйона доларів. ENIAC було розроблено для вирішення однієї з складних і нагальних задач того часу — обрахунку балістичних таблиць армії. ENIAC став першим широкомасштабним електронним цифровим комп'ютером, який можна було перепрограмувати для вирішення повного діапазону завдань (попередні комп'ютери мали тільки частину з цих властивостей). Побудований на замовлення армії США в Лабораторії балістичних досліджень для обрахунку балістичних таблиць і офіційно введений до використання 15 лютого 1946 року. Перші комп’ютери все ж були далекі від тих, якими ми зараз користуємося — персональними комп’ютерами. Вони були величезними, займали значні площі, співмірні з площею багатокімнатної квартири, а важили кілька десятків тонн! Персональні ж комп’ютери (ПК) з’явилися значно пізніше. Дізнайтеся більше про історію створення комп'ютера  у читальному залі відділу технічної літератури ОУНБ.

Книжкова виставка «Технології харчування, ресторанна справа та сервіс»

 

В сучасних умовах туристична галузь є невід’ємною частиною індустрії гостинності. Процеси глобалізації значною мірою впливають на розвиток цієї сфери діяльності. Проте це неможливо без одночасного розвитку ресторанного бізнесу як частини індустрії гостинності. На ринку цих послуг постійно відбуваються зміни. Це пояснюється тим, що ресторанний бізнес – дуже специфічна сфера діяльності, частина індустрії гостинності, яка повністю залежить від вражень споживачів. При цьому враження залежать не тільки від якості надання послуг, але й від місцезнаходження, від політико-економічного стану цього регіону країни. Тому головною метою діяльності українських підприємств ресторанного господарства сьогодні має бути бездоганне обслуговування, що перевершує очікування споживачів.  У читальному залі  відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організовано книжкову виставку на тему «Технології харчування, ресторанна справа та сервіс», де представлені документи з організації ресторанного господарства в умовах ринкової економіки. Значна увага приділена теоретичним та практичним питанням щодо сутності, змісту ресторанного господарства, класифікації та типізації засобів розміщення. Висвітлені основні правила подавання страв  і напоїв, культура їх споживання.  Представлені методи і форми обслуговування споживачів, які використовуються в закладах ресторанного господарства, створення умов для розваг і відпочинку. Розкрито методологічні основи організації функціонування ресторанних підприємств з урахуванням специфіки окремих їх видів, економічних питань щодо сутності та особливостей розвитку ресторанного господарства у сучасних умовах постіндустріального суспільства, глобалізації економічних відносин та інноваційних змін у технологіях виробництва кулінарної продукції та управління окремими підприємствами, методичні підходи до планування поточної діяльності та обгрунтування бізнес-планів розвитку підприємств ресторанного господарства. Тож – запрошуємо до перегляду!

6 лютого - 140 років із дня народження Дмитра Григоровича (1883-1938), авіаконструктора, творця першого гідроплану та першого у світі морського торпедоносця;

 

Дмитро Григорович – український авіаконструктор. За свою 30-річну діяльність в авіації він створив понад 60 типів літаків, із них 38 машин будувалися серійно. Йому належить ідея створення першого в світі гідролітака, а також першого в світі винищувача, у якого шасі прибираються в повітрі. Авіатори з повагою згадують видатного конструктора, який зробив величезний внесок у розвиток авіаційної науки. Дмитро Павлович народився 25 січня 1883 року в Києві. Ще змалечку хлопчик любив конструювати та тягнувся до точних наук. Навчався в Київському реальному училищі. У цьому закладі поглиблено вивчали точні та природничі науки, було чимало майстерень та лабораторій. Випускники мали право вступати до політехнічних вишів та університетів. Тож по закінченню цього закладу Дмитро Григорович вступив до Київського політехнічного інституту на відділення механіки. В інституті Дмитро вступив до Повітроплавного гуртка КПІ. На той час його очільником був професор механіки Микола Борисович Делоне. Студенти відвідували його лекції з повітроплавання, самі виступали з доповідями, та найголовніше – займалися конструюванням власних літальних апаратів. Невдовзі цей гурток перетворився на перший технічний навчально-дослідницький центр авіаційно-технічного профілю. Тому не дивно, що Дмитро Григорович, який був одним із найактивніших гуртківців, став марити небом. По завершенню вишу Дмитро подався до міста Льєж (Бельгія). Там він два семестри студіював аеродинаміку та теорію двигунів. Потім повернувся до Києва. У 1913 році сконструював свій перший літаючий човен М-1, у 1916 році – літаючий човен М-9 та перший у світі гідролітак-винищувач М-11. У вересні 1916 року лейтенант Ян Нагурський першим у світі зробив на літаючому човні М-9 дві "мертві" петлі поспіль; нікому повторити "петлю Нестерова" на літаючих човнах інших конструкцій не вдалося. За роки Першої світової війни конструкторське бюро Д. Григоровича створило понад 10 типів гідролітаків. Вони вироблялися в США, Великій Британії, Італії та Франції за проектами. 1 червня 1917 року Григорович заснував свій власний дослідний авіабудівний завод. У 1919 році працював у Катеринославі, Сімферополі, Севастополі. У 1923 році за його участю спроектовано перший радянський винищувач І-1, а через рік – І-2. У 1925 році конструктора призначено керівником відділу морського дослідного літакобудування на Державному авіаційному заводі №23 в Ленінграді. 1 вересня 1928 року Григорович був заарештований, звинувачений у шкідництві і ув'язнений до Бутирської тюрми. Протягом 1929–1931 рр. працював у ЦКБ-39 ОГПУ разом із М. Полікарповим. У квітні 1930 року вони створили винищувач І-5. 10 липня 1931 року Дмитро Григорович отримав свободу. Загалом Д.П. Григорович створив 80 літаків різноманітних типів, під його керівництвом працювали С. Корольов, С. Лавочкін, М. Камов, В. Шавров, які згодом стали відомими конструкторами авіаційної і ракетної техніки. А переглянути книги та публікації про життя  та творчу діяльність видатного українського вченого можна у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до перегляду.

 

Народна творчість Тернопілля

 

Народна творчість Тернопілля є невід’ємною складовою української культури. Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів – вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій – створювали речі, необхідні людям у побуті. Кращі з них ми називаємо тепер творами народного мистецтва. Вони увібрали у себе риси, притаманні окремим етнографічним районам нашої області. Народне мистецтво – це минуле в сьогоденні, жива традиція, ланцюг, що незмінно зберігає спадкоємність поколінь, народів, епох. Не знаючи свого минулого, не можна осмислити сучасне. Борщівська вишивка, різьба по дереву, плетіння з рослинних матеріалів й багато іншого – саме там закладено потужну силу національної символіки. Мова наших далеких предків у численних орнаментах, символах донесла до нас їхній духовний світ.

31 січня 2023 року у читальному залі  ТОУНБ відбулася зустріч  із заслуженим майстром народної творчості України Іваном Кузишиним, який подарував розроблену ним мапу «Мандруємо мистецьким Тернопіллям». Дане видання буде цікавим і корисним для тих, хто любить подорожувати та цікавиться народним мистецтвом. Народне мистецтво – це й історична пам’ять народу і неперервний зв’язок у часі. У ньому закладені споконвічні ідеали, моральні цінності, народна мудрість, що дійшли до нас через напластування життєвого досвіду, вірувань, світосприйняття різних епох. Подароване  видання змістовно доповнило краєзнавчий фонд книгозбірні.