пʼятниця, 1 липня 2022 р.

3 липня - Всесвітній день без поліетиленових пакетів

                           


 Поліетиленові пакети були створені для порятунку планети, а тепер їх називають чи не головною проблемою навколишнього середовища 3 липня у світі традиційно відзначають День відмови від пластикових пакетів. Перший пластиковий пакет з'явився 1959 року. До того існували лише паперові, а навколишнє середовище неабияк страждало через вирубку дерев. Винахід шведського інженера Стена Густава Туліна вважався більш екологічним: багаторазові поліетиленові пакети надійні, водонепроникні, зносостійкі, могли служити людям роками. Ніхто не очікував, що їх часто почнуть викидати відразу після використання. Зараз щороку у світі використовують майже трильйон пакетів – а це два мільйони в хвилину. Більшість з них потім опиняється на звалищах або в океані. Однак прогрес не стоїть на місці — суспільство стає більш усвідомленим, а вчені шукають нові, безпечні для природи матеріали. На сьогодні у світі існує декілька альтернатив пластику. В основному вчені покладаються на природні матеріали. Наприклад  гриби складаються із волокон, що можуть приймати різну форму. Від способу вирощування залежить щільність сировини. Завдяки цьому грибами можна замінювати не тільки пластик, а й безліч інших матеріалів — шкіру, гуму та пробку. Речі, зроблені з грибів, виходять міцними, вогнестійкими та повністю біорозкладаними.  Картопля. Як не дивно, але залишки від виробництва чіпсів та картоплі фрі можна використовувати з користю для довкілля. У поєднанні з іншими сполуками, картопляний крохмаль утворює подібну до поліуретану речовину. В Україні вже принаймні три компанії виробляють пакети з крохмалю, які розкладаються у природі без шкоди для довкілля. Кукурудза. Полімолочна кислота (PLA) є замінником пластику в матеріалі, який виготовляють із ферментованого кукурудзяного крохмалю. Цей тип біопластику широко розповсюдився на ринку. Товари з цього матеріалу біорозкладані, не токсичні, а до того ж стійкі до різних температур та рідин. В Україні, наприклад, компанія BIOC виробляє з кукурудзяного крохмалю пакети. Зернові культури. Завдяки поєднанню зернових культур та щіпки солі можна отримати міцні та смачні підставки для їжі та навіть ложки. Таку упаковку чи прибори можна навіть їсти, як стаканчики від морозива. Кава. Українська компанія Ochis розробила перші окуляри з вторинної сировини кави. Головна ідея – абсолютна відмова від нафтового пластику. Замість нього виробник використовує біополімер на основі кави, льону та натуральних олій. Окуляри мають природний кавовий запах, оправа повністю розкладається у ґрунті чи воді, перетворюючись на природне добриво для нових рослин. Харчові відходи. У Сумах студенти винайшли їстівну плівку для зберігання продуктів. Така упаковка на 50% складається з харчових відходів, які використовують як наповнювачі – подрібнені залишки овочів, фруктів, шкаралупи горіхів, яєць тощо, а ще на 50% – зі зв’язуючих компонентів-біополімерів, отриманих з кісток тварин і риби. А у Німеччині створили екологічні пакети з фруктової шкірки. Сьогодні питання поводження з відходами в Україні –одне з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища, яке потребує найшвидшого реагування. І  основна причина того – нерозвинена культура поводження з відходами. Вторинна переробка відходів є найпрогресивнішим методом утилізації. Вона не тільки скорочує обсяги побутового та промислового сміття, а й дає нове життя цінним компонентам відходів, економлячи ресурси планети. Тож запрошуємо приєднатись до акції «День без поліетилену», переглянувши документи з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, які розкажуть  Вам як правильно зберегти ресурси планети, запобігти екологічній небезпеці, просто сортуючи сміття, а також про ефективні методи переробки відходів. Це книги сучасних авторів, які спонукають до розумного споживання різноманітних ресурсів і допомагають стати екологічно свідомими та зробити перші кроки до порятунку Планети.

 

пʼятниця, 17 червня 2022 р.

Кондратюк Юрій Васильович - українець, чиї відкриття лягли в основу програми NASA ( До 125 років з дня народження )

 


Першому польоту людини в космос передувала напружена праця мрійників і теоретиків, які пропагували необхідність космічних польотів і теоретично обґрунтовували їх можливість. Одним з них був Юрій Васильович Кондратюк, 125 років з дня народження якого виповнюється  21 червня. Думка про польоти до Місяця і планет Сонячної системи захопила Юрія Кондратюка ще під час навчання в гімназії. Він завів зошит, у якому почав записувати свої перші розрахунки й думки, що сто­сувалися польотів у простори Всесвіту. У своїй першій книжці "Тим, хто буде читати, щоб будувати", виданій у 1919 році, він написав: "Насамперед, щоб питання цієї праці само по собі не лякало вас і не відвертало від думки про можливість здійснення, увесь час твердо пам'ятайте, що з теоретичного боку політ на ракеті у світовий простір нічого неймовірного собою не представляє". У цій праці він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему та опис чотириступінчастої ракети на водневому паливі, камери згоряння ракетного двигуна з різними комбінаціями розташування форсунок окисника й пального, параболоїдного сопла й багато іншого. Тут також було запропоновано використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час її спуску з метою економії палива, під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини й повернення на корабель застосувати компактний злітно­посадочний модуль (це і було реалізовано американським агентством NASA у програмі "Apollo"), використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарата для польотів у Сонячній системі, розглянуто можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів і розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі. Згодом Кондратюк підготував до друку ще одну книгу під назвою "Завоювання міжпланетних просторів".  У ній лише 73 сторінки, 6 аркушів схем і креслень, але саме ця тоненька брошурка принесла авторові світову славу. Юрій Кондратюк запропонував оптимальний шлях ракети після її старту, а саме: вертикальний підйом крізь щільні шари атмосфери, а далі на орбіту за певною траєкторією. Він розглянув питання теплового захисту космічних апаратів під час їх руху в атмосфері. Але найголовнішою його пропозицією стали проміжні міжпланетні бази із запасами всього необ­хідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, на яку вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити свої запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія. Кондратюк писав також про можливість спуску корабля на крилах і розробив схему "космічного човника". Він передбачив, що під час першого польоту на Місяць екіпаж кос­мічного корабля складатиметься із трьох людей, двоє з яких за допомогою спе­ціального модуля дістануться місячної поверхні, а третій залишиться в кораблі на навколомісячній ор­біті (що і сталося саме так майже через сорок років). Нині пам'ять Ю. В. Кондратюка шанують у всьому світі. Його іменем названо кратер на зворотній стороні Місяця й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись по якій, ракета з людиною вперше до­сягла Місяця. В Києві його іменем названо вулицю, в Полтаві відкрито па­м'ятник, а його ім'я присвоєно Полтавському національному технічному університету. Є медаль імені Ю.В. Кондратюка, випущено ювілейну монету і дві поштові марки. Американці, які вважають Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал установили йому пам'ятник. Більш детальну інформацію про геніального українського вченого можна дізнатись з видань, що знаходяться у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

середа, 15 червня 2022 р.

"Скринька зі спеціями" - найкращий рецепт доброго здоров"я та чудового смаку

 


Скуштувати оригінальні, смачні та корисні овочеві страви з різних куточків світу можна навіть не вибираючись із власної оселі — якщо у вас є кулінарна книга від докторки медицини й шеф-кухарки Лінди Шу.

Шу, Л. Скринька зі спеціями. Добре харчуйтеся й будьте здорові з рецептами овочевих страв із різних країн світу / Лінда Шу, пер. з англ. Олени Кушніренко. — Київ: ArtHuss, 202. — 352 c.

Сніданки, основні страви, гарніри та десерти з екзотичними й вишуканими назвами, виявляється, не завжди вимагають подвигів на кухні, а здоровий підхід до харчування забезпечить гарне самопочуття, що обов’язково відобразиться на зовнішності, настрої та працездатності. Пудинги й кімчі, бургери й хумус, арахісовий пунш і тринідадські вареники, а ще, звичайно, найрізноманітніші спеції та трави, що витворюють неповторний стиль вашої кухні. Рецепти, які ви побачите далі, з’явилися в результаті цих любовних стосунків із їжею, які автор культивувала останні два десятиріччя, відтоді як Північна Каліфорнія стала її домом. Версія каліфорнійської кухні: простота й свіжість, насолода щедрістю ферм і розмаїттям смаків багатокультурної спільноти, які перетворюють на чисту радість готування смачної здорової їжі.

Лінда Шу - докторка медицини, шеф-кухарка. Вивчала антропологію й медицину в Університеті Брауна, після практики в Китаї та Сингапурі продовжила навчання в Каліфорнійському університеті, згодом у Корнельському університеті вивчала харчування на основі рослинних продуктів. Ентузіастка й популяризаторка здорового харчування, закінчила Школу кухарства Сан-Франциско. Нині веде лікарську практику в Сан-Франциско, тут-таки заснувала навчальну кухню, щоб заохочувати людей переходити на здорову рослинну їжу. Пропонуємо дану книжку для ознайомлення яка, сподіваємось, буде цікавою і корисною для Вас, шановні користувачі, та допоможе Вам ознайомитись з смаками, текстурами  й техніками приготування овочевих страв з рецептами із різних країн світу та з часом досягти досконалості у використанні найрізноманітніших спецій у вашій кухні.

субота, 11 червня 2022 р.

11 червня - День мебляра

 


"День мебляра" є неофіційним професійним святом всіх тих, чия робота так чи інакше пов'язана з меблями. Він був заснований вже багато років тому.

Відзначають його  працівники меблевої промисловості нашої країни.  Сучасні люди давно звикли до комфортного способу життя. Меблі високої якості є однією з найважливіших складових цього комфорту. Ми вже не змогли б уявити своє життя без меблів, ми щодня використовуємо їх в себе вдома, на роботі і на відпочинку. Хороші меблі повинні бути не тільки надійними і зручними, але і красивими. В нашій країні сьогодні виробляється і продається величезна кількість різноманітних меблів. Будь-яка людина може вибрати меблі по своєму смаку і гаманцю. Меблева промисловість розвивається швидше багатьох інших  галузей. Українські підприємства випускають меблі високої якості, не відстаючи від своїх зарубіжних колег. На різних міжнародних виставках вони  займають провідні місця і отримують заслужені нагороди.  Професія мебляра є важливою і непростою. Перша меблі з'явилася ще в часи первісних громад. Особливо це стосувалося тих племен, які жили в прохолодному кліматі і потребували в закритих приміщеннях. Виготовлялися ці вироби з дерева. Саме цей матеріал найбільше підходив для виготовлення таких предметів, тому що він міцний, але легкий і добре піддається обробці. Спочатку для цієї мети бралися лише ті шматки дерева, які зовні найбільше нагадували за формою предмет, який потрібно було виготовити. Тоді меблі мала тільки функціональне значення, її зовнішнього вигляду увага не приділялася. Зміна побутового устрою і соціально-економічного ладу призвело до появи нових типів меблів.  Перші предмети меблів, призначені для сидіння, були створені єгиптянами. Вони робили низькі лавки і стільці. Тільки у фараонів Єгипту були справжні крісла, які прикрашалися різьбленням, а також накладками з слонової кістки і золота. Стародавні греки відрізнялися невибагливістю в побуті. Вони створили ларі. Ці предмети меблі являли собою своєрідні скрині, на яких можна було сидіти й лежати. У Стародавніх Римлян у палацах була більш розкішні меблі, вона прикрашалися позолотою, різьбою, інкрустаціями, кольоровою емаллю. Римляни дуже любили всі розкішне, тому вони почали прагнути до пошуку нових матеріалів для виробництва меблів. Вони почали виготовляти лави і столи з бронзи і кольорового мармуру.  Вони вміли створювати оздоблення палаців, будинків знаті. До їхніх заслуг відносять перші предмети меблів з металу, благородного мармуру. Позолота в інтер'єрі, дорогі стільниці цінних порід, зручні розлогі лавки-лежанки, імператорський трон — далеко не всі предмети того часу. Тоді ж було покладено початок моди на легкі, плетені «вербові» меблі. Дизайнери наших днів і сьогодні звертають свій погляд на ці техніки виконання. В епоху класицизму було прийнято обтягувати дорогими тканинами стільці, лавочки, різні різьблені предмети оздоблення багатих будинків. Мода на меблі існувала завжди. Вона була предметом розкоші і ознакою знатного походження. Простий народ, на відміну від знаті, жив своїми уподобаннями. Меблі були масивними, дерев'яними, добротними, зробленими, що називається, на століття. Широкі лавки служили сидіннями, але швидко ставали «ліжком» у разі потреби. Речі зберігалися в різних за розміром скриньках. Вона була справжнім символом достатку і багатства. Зараз таку «бабусину скриньку» можна, мабуть, зустріти тільки в  музеї. Меблева справа розвивалася стрімко, насичувався ринок, постійно зростав попит. Перші шафи, віддалено схожі на сьогоднішні, з'явилися приблизно у 14 столітті. За дизайном вони не поступалися громіздкості будинків, були прикрашені помпезними і масивними колонами або карнизами. Така шафа могла позмагатися зі скринями, однак люди використовували в побуті і те й інше. У гардеробі стало зручніше зберігати свої речі, розклавши по поличках. Гардероб — предмет меблів, зобов'язаний своїм походженням англійцям. Він призначався для зберігання одягу. Відрізнявся від звичайної шафи тим, що мав вбудоване дзеркало, що було набагато зручніше, але не дешевше за вартістю. Сучасний меблевий світ — прекрасний і різноманітний зразок таланту майстрів, знавців свого ремесла. Доводиться тільки захоплюватися і дивуватися формами, колірними рішеннями, фактурами і мобільністю предметів інтер'єру. А більш детальніше про історію створення меблевого світу ви можете дізнатись з книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

пʼятниця, 10 червня 2022 р.

190 років Ніколаусу Отто - німецькому конструктору, інженеру, винахіднику двигуна внутрішнього згорання

 


Ніколаус Август Отто народився в 1832 році в місті Хольцхаузен в Німеччині. Його батько помер, коли Отто був ще дитиною. Майбутній винахідник добре вчився, але в 16 років кинув навчання, щоб знайти роботу. Після закінчення 1848 року училища зайнявся підприємницькою діяльністю. Якийсь час він працював у бакалійної крамниці в маленькому містечку, пізніше став клерком у Франкфурті, а потім комівояжером. У 1867 році разом з іншим німецьким інженером Лангеном розробив атмосферний двигун. В 1876 році використав ідею французького інженера Бо де Роша щодо чотиритактного циклу зі стисненням сконструював досконаліший чотиритактний газовий двигун. Близько 1860 року Отто почув про газовий двигун, нещодавно винайдений Етьєном Ленуару, перший робочий двигун внутрішнього згоряння, і зрозумів, що цей винахід мав би набагато більше застосування, якби міг працювати на рідкому паливі. Незабаром Отто спроектував карбюратор але йому відмовили в реєстрації патенту, бо вже існували схожі пристрої. Отто не розчарувався і з ще більшою наполегливістю взявся за вдосконалення двигуна Ленуару. Вже в 1861 році він натрапив на ідею принципово нового типу двигуна, що працює в чотиритактний цикл на відміну від примітивного двигуна Ленуару, який працював у двотактному циклі. У січні 1862 року Отто виготовив робочу модель свого чотиритактного двигуна, але зіткнувся з труднощами - особливо з запалюванням - при виробництві самого двигуна і відклав цю ідею. Замість неї він зайнявся «атмосферним двигуном», поліпшеною моделлю двотактного двигуна, який працював на газі. Отто запатентував свою розробку в 1863 році і незабаром знайшов собі партнера Еугена Ланге, який став його фінансувати. Вони побудували маленьку фабрику і продовжували вдосконалювати двигун. У 1867 році їх двотактний двигун отримав золоту медаль на паризькому Всесвітньому ярмарку.
На початку 1876 Отто нарешті спроектував поліпшену систему запалення і зміг створити придатний до практичного використання чотиритактний двигун. Перша модель була виготовлена у травні 1876 року, а патент був отриманий наступного року. Чудові характеристики та ефективність чотиритактного двигуна були очевидні, тож він швидко набув комерційного успіху. За наступні десять років було продано понад 30 тисяч штук, а всі версії двигуна Ленуару вийшли з використання. 10 червня 2022 року виповнюється 190 років з дня народження видатного винахідника, який подарував людству можливість швидко та комфортно рухатись. Саме він створив компактний, чотиритактний двигун, що мав достатню міцність. Саме Ніколаус Отто своїм винаходом створив транспортну революцію. Все це стало можливим завдяки винахідливості та віри у власні сили.

 

 

четвер, 9 червня 2022 р.

10 червня - День кулькової ручки

 


Кожного дня ми користуємось записникам, ручками та іншими предметами, і навіть не задумуємось хто і коли їх винайшов. В нашому блозі ми розповідаємо цікаві факти створення звичних, і разом з тим, таких необхідних для всіх нас, речей. Маємо надію, що це збільшить інтерес до історії їх створення. 10 червня –День створення кулькової ручки. Сьогодні важко уявити, що існували часи без кулькових ручок, коли всі писали лише перами. Їх модернізували, вдосконалювали, виготовляли з різних матеріалів, але суть залишалася незмінною – для письма необхідні були чорнила і перо. Поява кулькової ручки – це ціла історія, захоплива і неймовірна, тож любителям засобів для письма вона точно сподобається. Як не дивно, проблема промислового виготовлення кулькових ручок полягала не стільки, власне, в самій кульці, скільки в чорнилах. Принцип застосування кульки, як елементу для письма, був запатентований в США ще в далекому 1888 році, але всі експерименти з використанням звичайних рідких чорнил закінчувались невдачами. Багато хто намагався розв’язати цю проблему, але першим кому це вдалось, був угорський журналіст Ласло Біро.  Працюючи в видавництві він часто відвідував типографію. Одного разу він звернув увагу, що фарби для друку газет висихають суттєво швидше, ніж чорнила, які застосовувались в ручках. Це і стало поштовхом для початку його експериментів. Заправити ручку чорнилом вперше не вдалося. Виявилося, що фарба занадто густа, тому механізм подачі заклинило. Тоді Ласло запросив до співпраці свого брата Джорджа, який був хіміком. Разом вони розробили нову формулу чорнила, яке не тече і не стає надто густим. Брати створили для них спеціальний резервуар з кулькою, яка обертається на папері та переносить чорнило на його поверхню. Перший прототип Біро був запатентований в Угорщині в 1938 році. Але початок Другої світової війни змусив їх іммігрувати до Франції, а потім до Іспанії. Подальша доля братів трохи заплутана, але існує теорія, що вони зустріли одного шанованого чоловіка на іспанському пляжі, і розповіли йому про свій винахід. Він дуже зацікавився і запросив Ласло та Джорджа (Георгія) далі іммігрувати до Аргентини, оскільки він був колишнім президентом Аргентини – Августином Педро Хусто. Там він допоміг братам знайти інвестора – Хуан Мен. І нарешті, у 1942 р. перша партія кулькових ручок масового виробництва надійшла в аргентинські магазини. Цікаво, що їх назвали «Біром» (від двох прізвищ Біро та Мен), і по сьогоднішній день всі кулькові ручки в Аргентині називають біромами.  Біроми були недоступними для звичайних громадян. Але почали мати попит серед пілотів, які помітили, що кулькова ручка на висоті не тече і не розбризкується так, як перові. Брати Біро отримали патент у Великобританії та почали надавати кулькові ручки Королівським ВПС. Тоді ж Eversharp & Company з США почали співпрацювати з Beer для створення відповідних виробничих баз у різних штатах. Але тут на арену вийшов Мілтон Рейнольдс, допитливий і кмітливий американський продавець із Чикаго. Під час подорожі до Аргентини він придбав кілька кулькових ручок, дізнався про їх конструкції та подав заявку на патенти. Відповідно до законодавства тих років, патент дійсний лише в країні / регіоні видачі. 10 червня 1943 р. – день, коли Мілтон Рейнольдс отримав патент на винахід – вважається днем народження кулькової ручки. Прості предмети, такі як кулькові ручки, приховують безліч пригод і таємниць. Згадайте про це наступного разу, коли будете тримати ручку в руках. Цю захопливу історію ми дізнались з книг з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до цікавих подорожей сторінками наших видань.

вівторок, 7 червня 2022 р.

8 червня Міжнародний день домогосподарки і домохазяїна



 Міжнародний день домогосподарки та домохазяїна – це ще одне неофіційне свято, приурочене всім, хто «сидить» вдома і піклується про благополуччя сім’ї. Відзначається 8-го червня. Цікаво, що термін "домогосподарка" з’явився у 13 столітті. Він означав: "жінка, зазвичай одружена, керуюча сім’єю або домашнім господарством". І хоча, раніше домашнім господарством переважно займалися жінки. Але в Італії у 2003 році вперше була створена організація чоловіків, які ведуть хатнє господарство.  Домогосподарка — це людина основним заняттям якої є управління сім’єю і домашній догляд за нею, виховання дітей, приготування їжі та зберігання продуктів харчування, купівля товарів для повсякденного життя, прибирання і підтримка будинку тощо. Для чоловіків з аналогічною характеристикою використовується слово «домохазяїн». Величезна щоденна рутина праця, що часом непомітна, але без якої неможливий сімейний затишок. Роботу домогосподарки можна сміливо прирівняти до праці менеджера, лікаря, вчителя, шеф-кухаря, модельєра. А істинна домогосподарка – не тільки домашня робітниця, а ще й часто ідейний натхненник, організатор дозвілля дітей, сім`ї, подорожей і відпочинку для всієї родини. Так що не думайте, що бути домогосподаркою дуже просто. Тут без тайм-менеджменту вже не обійтися. Сучасна домогосподарка – це практично бізнес-леді, яка будує кар’єру в рамках своєї сім`ї, це розумна і життєрадісна домогосподиня, яка надихає і вміє радувати щодня всю родину. Що ж казати, коли в домі порядок і чистота, пахне смачно приготовленим сніданком, обідом і вечерею, а чоловік і діти здорові та нагодовані-це приносить радість всім близьким. Більш детально про історію та традиції святкування дня домогосподарки та домохазяїна ви зможете дізнатись з документів фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами

пʼятниця, 3 червня 2022 р.

День працівників місцевої промисловості України

 


День працівників місцевої промисловості щорічно відзначається в Україні в першу неділю червня. Він встановлений в країні згідно з Указом Президента № 726/2002 від 20 серпня 2002 року, «враховуючи вагомий внесок працівників місцевої промисловості в розвиток економіки держави». Місцева промисловість в Україні, як галузь, була створена в 1934 році. Протягом свого існування вона зазнала ряд організаційних перетворень і в останні роки була підпорядкована галузевому міністерству і обласним органам виконавчої влади. Сьогодні їх діяльність спрямована, головним чином, на забезпечення місцевих товарних ринків конкурентоспроможними товарами масового попиту. Підприємства місцевої промисловості, серед яких — невеликі фабрики, заводи, промислові підприємства, фірми, об'єднання, науково-дослідні та інші організації, які виробляють широкий асортимент продукції, який налічує більше 15 тисяч найменувань товарів господарського споживання і побутового призначення. Робота місцевих підприємств забезпечує надходження до бюджету громади, що дає можливість вирішувати найактуальніші соціально-економічні та господарські питання в інтересах задоволення потреб населення і місцевого господарства. Із року в рік промисловці Тернопільської міської територіальної громади нарощують обсяги виробництва, оновлюють технічні та технологічні лінії, дбають про поліпшення якості та розширення асортименту готової продукції, підвищення її конкурентоздатності. Демонструючи високі показники якості продукції, місцеві виробники відомі не лише в Україні, а й за її межами. Варто зазначити, що наші підприємства славляться не тільки своїми виробничими досягненнями, але і благодійною діяльністю. Місцеві товаровиробники активно підтримують наших військовослужбовців та медиків. Більш детально про роботу місцевої промисловості Тернопільської області ви зможете дізнатись з документів фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

четвер, 2 червня 2022 р.

Екологічне обличчя світу (До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища)

 


Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Його відзначають в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря та одним із основних способів привернення уваги світової громадськості до проблем планети Земля та навколишнього природного середовища, а також стимулювання політичного інтересу і відповідних дій. Відзначається він починаючи з 1973 року, згідно з резолюцією XXVII сесії Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року. Саме тоді Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища, який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля. Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища. У 2000 році у цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій». Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні навколишнього середовища. За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну активісти Центру екологічних ініціатив “Екодія” нарахували тисячі злочинів проти довкілля, які вчинили війська РФ. Вони руйнують нафтобази, бомблять підприємства і заводи, випалюють ліси, розстрілюють атомні енергоблоки. Згідно із Женевською конвенцією це є частиною воєнних злочинів. До прямих впливів належать вибухи, які руйнують екосистему. Тим більш російсько-українська війна проходить навесні та на початку літа, коли тварини прокидаються, птахи повертаються, а все живе готується мати потомство. Руйнування середовища існування і шумове забруднення місць їхнього проживання негативно впливає на перебіг сезону розмноження. Ба більше, пряме потрапляння снарядів та забруднення обгорілою військовою технікою повністю руйнує екосистему. Усі набої, які розриваються, горіння неметалевих деталей військової техніки забруднюють ґрунти та воду важкими металами і токсичними елементами. Не говорячи вже про тони металобрухту, які розкидані по лісопосадках. Усім би хотілося жити у світі, де немає потреби ні у ядерній бомбі, ні у марнуванні ресурсів на виготовлення зброї. Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує вашій увазі, шановні користувачі, книжкову виставку «Екологічне обличчя світу». В експозиції: монографії, матеріали міжнародних  науково-практичних конференцій, збірники наукових праць , навчальні посібники, підручники, періодичні видання, нормативно-технічні матеріали. Ласкаво просимо до бібліотеки!

 

 

 

 


середа, 1 червня 2022 р.

3 червня – Всесвітній день велосипеда

 


Велосипед - це дуже тихий, надійний, корисний для здоров'я і екологічний вид транспорту. У багатьох країнах світу є розвинена інфраструктура для велосипедистів, а велосипед вважається повноцінним видом транспорту нарівні з автомобілем. На честь цього корисного винаходу встановлено свято 3 червня. Цей день також відзначають всі велосипедисти - як професіонали, так і любителі. Велосипед –транспортний засіб, який приводить в рух сила людських м’язів. Зазвичай велосипеди мають два колеса, але бувають також триколісні велосипеди та інші, екзотичні – одноколісні, чотириколісні та інші. Нині у світі використовується понад мільярд велосипедів, таким чином велосипед — найрозповсюдженіший транспортний засіб. Він став таким завдяки низькій вартості (включно з вартістю експлуатації), невеликій вазі та розмірам, відсутності потреби в пальному та елементах безпеки. У розвинутих країнах велосипеди набувають популярності завдяки спортивному навантаженню та екологічній чистоті.  За підсумками опитування громадської думки велосипед названо найвизначнішим технічним винаходом  від 1800 року. Тайвань — один із провідних виробників велосипедів у світі. Велосипед як вид транспорту з'явився майже 200 років тому. Першим створив двоколісний засіб пересування в 1791 році французький граф де Сиврак. У століття коней і карет він примудрився зробити з дерева незвичайний для свого часу двоколісний механізм, який з гордістю назвав «Селеріфер» (виробник швидкості). Пересуватися на цьому пристрої можна було, відштовхуючись від землі ногами. Барон Карл Дрез вважається «батьком» велосипеда, тому що він, по-перше, запатентував свій винахід, а по-друге, на відміну від машини де Сиврака, яка могла переміщатися тільки по прямій, його транспортний засіб було обладнано кермом, завдяки чому на ньому можна було здійснювати повороти прямо на ходу. Сам Дрез називав свою машину «самокатом для ходьби», хоча сучасники назвали конструкцію в честь її творця «дрезиною». У 1818 році німецький професор барон Карл фон Дрез запатентував перший двоколісний самокат. Пізніше багато виробників почали випускати свої версії цього транспорту. У 1830-их роках Коваль Кіркпатрік Макміллан вперше спроектував велосипед з сідлом і педалями, схожий на сучасний. Термін «велосипед» (vélocipède) придумав французький винахідник Жозеф Ньєпс. Він модернізував самокат Дреза, забезпечивши його сідлом із змінною висотою та назвав цю конструкцію звичним нам словом «велосипед». Цікаво, що Жозеф Ньєпс прославився не як конструктор велосипеда, а в першу чергу як творець геліографії і один з перших винахідників фотографії. У 1839 році шотландський коваль Кіркпатрік Макміллан удосконалив винахід Карла Дреза, оснастивши його педальним приводом. Педалі чинили не звичний нам круговий, а зворотно-поступальний рух і штовхали заднє колесо, з яким були з'єднані металевими стрижнями за допомогою шатунних передач. У 1868 році французька фірма «Мейер і Ко» розпочала виробництво велосипедів з ланцюговим приводом на заднє колесо. Велосипедний ланцюг на цій конструкції розміщувалася праворуч від рами, і ця традиція зберіглася до сих пір. Справа в тому, що раніше, вершники сідали на коня, як правило, з лівого боку. Це пояснювалося тим, що багато кавалеристів носили шаблі біля лівого стегна, які заважали б посадці з правого боку. На перші велосипеди люди теж сідали за звичкою з лівого боку, як і на коня. Тому, щоб ланцюг і провідні зірки не заважали посадці, їх розмістили праворуч від рами. У 1990- роках велосипед став популярним видом транспорту в Європі. Але до недавнього часу власного свята винахід не мав. Лише у 2018 році Генеральна Асамблея ООН заснувала нове свято Всесвітній день велосипеда, а датою вибрала 3 червня. Більш детально про історію створення велосипеда та традиції святкування дня його винаходу ви зможете дізнатись з документів фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

 

вівторок, 31 травня 2022 р.

Ландшафтний дизайн як засіб організації навколишнього середовища


Ландшафтний дизайн
 – це розробка та впровадження заходів щодо перетворення та оформлення земельної ділянки. Існує безліч рішень облаштування території земельної ділянки. Це і зведення альпійських гірок, і оформлення газонів і клумб, організація освітлення та поливу, включення малих архітектурних форм (скульптур, альтанок, містків, гойдалок), штучних водоймищ та багато іншого. Від того, наскільки професійно розроблений та впроваджений проект ландшафтного дизайну, залежить, чи буде на ділянці затишно й комфортно. На сучасному етапі виділяють різні стилі ландшафтного дизайну: регулярний, сільський, пейзажний, природний, японський, китайський, змішаний. Втілення того чи іншого дизайнерського рішення залежить не тільки від платоспроможності клієнта, а й від характеристик його ділянки. Наприклад, в залежності від особливостей грунту на ділянці та призначення майбутнього штучного водоймища розробляється технологія його створення та облаштування. Пагорбкувата земельна ділянка – ідеальний варіант для зведення альпійської гірки. Способів її оформлення дуже багато: альпійська гірка може бути з водоспадом або без, варіюватися по висоті і займаній площі, може бути складена з тих чи інших видів каменів і оформлена різними видами рослин. На рівній ділянці, навпроти, прекрасно буде виглядати патіо, яке, до слова, ви можете зробити своїми руками всього за пару днів.
На ділянці можна посадити майже будь-який вид рослинності, нехай навіть найекзотичніший. Питання в тому, як довго той чи інший представник рослинного світу проживе на ділянці. При виборі екземпляру для посадки слід враховувати кліматичні особливості регіону, характеристику грунту та часові витрати, необхідні для догляду за рослиною.
Ціль роботи дизайнерів – створити зручний та комфортний простір на вашій прибудинковій території – ландшафтний дизайн вашої мрії.







У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлено книжкову виставку "Cучасні тенденції ландшафтного дизайну". Видання, які ми пропонуємо для вашого огляду допоможуть любителям ландшафтного дизайну за короткий час отримати знання для ефективного впорядкування присадибних ділянок, зведення дачного будинку і надвірних господарчих будівель, догляду за садом та городом та ведення сучасного саду. Сподіваємось, що ці книжки допоможуть не лише отримати необхідні знання, але і одержати від спілкування з природою моральне та фізичне задоволення.




Енергія та інновації: знайомтесь – журнал «Енергетика та електрифікація»

 


«ЕНЕРГЕ́ТИКА ТА ЕЛЕКТРИФІКА́ЦІЯ» – науково-виробничий журнал. Заснований 1960 року у Києві. Видають Міністерство палива та енергетики України, Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України. Виходить щомісяця, статті друкує українською і російською мовами; наклад 1000 примірників.  Висвітлює проблеми організаційно-технічної експлуатації електричних станцій та мереж, питання енергоефективності й альтернативної енергетики. Рубрики: «Теплова енергетика», «Атомна енергетика», «Гідроенергетика», «Відновлювальна енергетика», «Енергоефективність та енергоспоживання». Розповсюджується в Україні, РФ, Білорусі, Казахстані. Головний редактор – В. О. Шрамко (від 2006). Одним із основних напрямків публікацій журналу «Енергетика та електрифікація» є енергозбереження. Це визначальний фактор розвитку національної економіки, шлях до процвітання держави. Від розв'язання проблеми енергозбереження істотно залежить рівень благополуччя майбутнього нашої країни та кожного з її громадян. Стрімке зростання ціни на енергоресурси зробило питання енергетики актуальним і близьким для кожного жителя України. Оскільки впливати на тарифну політику ми не можемо, в наших силах навчитися менше споживати енергії. Як це зробити? Насамперед завітайте до читального залу відділу технічної літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки та перегляньте колекцію журналів «Енергетика та електрифікація». Мета даного видання — ґрунтовне розкриття цієї багатогранної проблеми. Сподіваємось, що представлене Вашій увазі видання стане потужним імпульсом для всіх тих, хто покликаний матеріалізувати дані  ідеї у власному житті. Журнал орієнтований в першу чергу на широке коло спеціалістів з питань енергобудівництва і енергозбереження. Завдяки системному підбору інформації матеріали які друкуються в журналі стануть корисними також для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та пересічних тернополян. Документи представлені у формі окремих розділів охоплюють основне коло питань енергозбереження та інженерне бачення розв'язання цієї проблеми. Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження енергоресурсів. Збережемо тепло —  збережемо Україну.

Завідувачка відділу технічної літератури  Вайшле М. Й.

 

середа, 4 травня 2022 р.

Міжнародний день пожежників. Історія свята та цікаві факти.

 


У реаліях війни героями стають усі, а особливо пожежники. Вони перші поспішають на допомогу, щоб максимально швидко загасити пожежу, дістати людей та тварин, розібрати завали, і не лише. Пожежні України мужньо допомагають тим, хто потребує евакуювання, переносять важкі багажі вимушеним переселенцям, надають допомогу при перетині зруйнованих мостів і роблять все, що в їх силах.

Починаючи з 1999 року щороку 4 травня відзначають Міжнародний день пожежників. Свято було встановлено на згадку про трагічну загибель п’ятьох пожежників у лісовій пожежі в Австралії. 2 грудня 1998 року у Лінтоні (Австралія) сталася трагічна подія, яка вразила не тільки Австралію, а й увесь світ. Внаслідок великої лісової пожежі загинули п'ять пожежників: Метью Армстронг, Джейсон Томас, Стюарт Девідсон, Кріс Еванс і Гаррі Вредевельдт. Коли ці пожежники в'їхали до зони вогню, вітер раптово змінив напрямок. Пожежну машину охопило полум'я та всі п'ятеро загинули. Відтоді щороку 4 травня відзначають Міжнародний день пожежників. Багато країн також відзначають і національні свята пожежників.

Цього дня нагороджують героїв, які врятували життя та майно людей, ризикуючи своїм життям; пожежники згадують товаришів, які віддали своє життя в ім'я життів інших людей; до пам'ятників та меморіалів підносять вінки, а у підрозділах поряд з урочистими заходами проводять і заходи пам'яті. Також варто зазначити, що дата Міжнародного дня пожежників — 4 травня збігається із днем Святого Флоріана, який є покровителем усіх пожежників.

Цікаві факти про пожежників

  • Костюм пожежного дуже термостійкий і витримує температуру до 1200 °С.
  • Ви ніколи не зустрінете пожежника з пишною бородою та вусами, оскільки це категорично заборонено.
  • Також під забороною пірсинг на обличчі.
  • У приміщенні, де відбувається пожежа, нічого не видно і не чути.
  • Повне обмундирування пожежника сягає 30 кг.
  • Пожежники вміють не лише боротися із вогнем. Вони прийдуть на допомогу в будь-якій екстремальній ситуації, навіть якщо ви застрягли в ліфті або в біду потрапила тварина.
  • Символом Міжнародного дня пожежників є червоно-синя стрічка, що символізує вогонь та воду.
  • У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлені книжки, альбоми, періодичні та ілюстративні матеріали з фонду, які розкривають різноманітність пожежної техніки. Багато книжок адресовано школярам, а також їхнім батькам.



Турбаніст Д. С. Світ навколо нас. Пожежна техніка. Фотоенциклопедія. — К.: ПП «Кристал БУК», 2020. — 48 с..: іл.

 Пожежники завжди готові прийти на допомогу, вступивши в бій з вогнем. Вийти із цієї битви переможцями їм допомагає відповідне спорядження та спеціальна техніка. Це не лише пожежні автомобілі, а й пристосовані для гасіння вогню літаки й кораблі. Про них та про інші засоби, що полегшують важку роботу пожежників, розповідає наша книжка. Яскраві ілюстрації, розміщені в ній, наочно демонструють різноманітність пожежної техніки. Книжку адресовано допитливим хлопчикам і дівчаткам, а також їхнім батькам.

вівторок, 3 травня 2022 р.

День кондитера 2022: історія і традиції свята

 




День кондитера відзначають щороку 3 травня. Кондитерські вироби вже давно стали невід'ємною частиною приємних моментів життя, які дарує людям наша цивілізація. Мистецтво приготування різних десертів, тістечок та інших ласощів було відкрито людиною досить давно і швидко здобуло визнання у всіх без винятку народів світу. З давніх-давен кожен поважний правитель намагався залучити до свого двору найвідоміших кондитерів свого часу. Кондитерські смаколики, напевно, для кожного є обов'язковою частиною спогадів про дитинство. Уже кілька років люди щорічно вшановують майстрів кондитерської справи, віддаючи належне їх таланту.

Чи випадково так вийшло або ж в цьому спостерігалася якась закономірність, але споконвіку кухар і кондитер були трохи різними професіями, які в свою чергу вимагали своїх, особливих талантів і якостей. Звичайно ж кондитер - це професійний кухар, але його майстерність цілком присвячено створенню десертів, випічки та інших кондитерських виробів. У цьому мистецтві необхідна особлива смакова пам’ять, відмінне відчуття запахів і витончений смак, величезне творча уява і навіть знання в галузі архітектури, скульптури, а так само художнього мистецтва. Кондитер зобов’язаний прекрасно розбиратися не тільки в продуктах, але і в їх поєднаннях, складі, термінах та умовах зберігання. Історія кондитерського мистецтва своїм корінням йде в глибоку старовину і нерозривно пов’язана з активним використанням меду, а потім і цукру, який вперше навчилися отримувати з соку цукрової тростини в Індії приблизно в 850-му році нашої ери. Як окреме мистецтво воно виникло і набуло широкого поширення спочатку в Італії в кінці XV-початку XVI століття. Це сталося з появою цукру в тих регіонах. До того часу всі основні солодощі в Європі купувалися на Сході переважно у арабів, одних з родоначальників кондитерської справи в стародавньому світі.

Цікаве походження слова «кондитер». Спочатку це було італійське дієслово «кандіере», що означало «варити в цукрі». Це слово збігається з латинським дієсловом «кондитор», що означає майстра, який приготовляє їжу на професійному рівні. Відомо, що римляни називали так кухарів. Цілком можливо, що це випадковий збіг, проте з поширенням цього чудового мистецтва далі по Європі, вже в XVIII столітті цих віртуозів почали називати кондитор, а потім і кондитерами.

Багато хто з нас далеко не байдужі до різного роду солодощів і звичайно ж добре в цьому всьому знати розумну міру. Але не можна не відзначити той факт, що без солодощів, без кондитерських виробів і випічки важко уявити собі будь-яке свято. Будь яка радісна подія з нагоди супроводжується роботою кондитерів.

Офіційне міжнародне професійне свято кухарів і кулінарів було засновано за ініціативою Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств в 2004-му році. Дата святкування цього дня — 20-е жовтня. Разом з тим не можна не відзначити, що саме кондитерам вдається робити наше життя трішечки солодшим, вносячи в неї частинку непередаваною теплоти і затишку і вони цілком заслужили свій власний професійний святковий день. Так — День кондитера, за версією проекту DilovaMova.com, пропонується відзначати 3-го травня. У цей День ми поспішаємо привітати всіх наших чудових кондитерів! Нехай і у вашому житті відбивається наша частинка тепла і любові! Спасибі Вам за смачні і приємні моменти, які ви даруєте всім нам! Зі святом Вас і творчих успіхів! Пропонуємо книжку для ознайомлення яка, сподіваємось, буде цікавою і корисною для Вас, шановні користувачі, та допоможе Вам ознайомитись з смаками, текстурами  й техніками десертів і з часом досягти досконалості у приготуванні різноманітних смаколиків.


Кравецька, Леся Львівські пляцки, сирники, медівники. Солодкі і не дуже / Л. Кравецька. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2021. —96 с.

Шоколадні, з маком, глазур’ю, вишнями та горіхами, на халвових та кокосових коржах, пляцки — правдиві витвори мистецтва! Сирники, медівники, перекладанці — перед цими смаколиками неможливо встояти. Спробувавши одного разу такі ласощі, ви забажаєте навчитися готувати фантастичні десерти власноруч. Популярна українська блогерка та вправна господиня Леся Кравецька зібрала найкращі традиційні й авторські рецепти пляцків. Процес готування та випікання розписаний покроково, також авторка ділиться корисними порадами й секретами ідеальної домашньої випічки. Готуйте незабутні галицькі десерти і смакуйте ними всією родиною!


четвер, 28 квітня 2022 р.

28 квітня - День охорони праці

 


  

Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства. Підвищення рівня культури охорони праці в суспільстві – це запорука збереження здоров’я та життя працівників. Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році. У цей день більш ніж у ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. Девіз Всесвітнього дня охорони праці – «Безпечне та здорове майбутнє праці». Вибір теми обумовлений викликами та змінами у сфері праці, які відбулися внаслідок розвитку технологій та під дією нових демографічних, глобалізаційних, кліматичних та інших чинників. З 2006 року в Україні згідно з Указом Президента України щорічно 28 квітня відзначають День охорони праці, адже здорові та безпечні умови праці – це стратегічне завдання, яке стоїть перед українською державою і бізнесом. Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ до Всесвітнього дня охорони праці презентує документи з питань соціально-трудових відносин та охорони праці, монографії та матеріали наукових конференцій, що визначають роль охорони праці для забезпечення її гідних умов, знайомлять з нормативно-правовими документи країн ЄС, що регулюють відносини з найманими працівниками, та іншу літературу правового змісту та охорони праці в усіх галузях промислового виробництва. Пропонуємо читачам документи з фонду відділу. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.



О. В. Войналович, Є. І. Марчишина, Д. Г. Кофто. Охорона праці в галузі (автомобільний транспорт ).- Київ, 2019.- 695 с.

У підручнику висвітлено підходи і вимоги до забезпечення нормативних умов праці на підприємствах автомобільного транспорту. Подані організаційні підходи і документальне забезпечення дієвості системи з управління охороною праці на підприємствах, вимоги безпеки і гігієни праці під час автомобільних перевезень аграрних вантажів, виконання ремонтних робіт, особливості забезпечення пожежної безпеки у підрозділах підприємств. Підручник призначений для студентів спеціальності «Транспортні технології (автомобільний транспорт)», а також спеціалістів служб охорони праці, інших посадовців, що відповідають за безпеку виконання робіт на сільськогосподарських підприємствах з використанням автомобільного транспорту.



О. В. Войналович, Є. І. Марчишина. Охорона праці в галузі (харчові технології).-Київ, 2018.- 582 с.

У підручнику представлено вимоги до забезпечення нормативних умов праці на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів. Описано організаційні засади та документальне забезпечення функціонування системи управління охороною праці, вимоги безпеки на різноманітних технологічних процесах обробляння риби та інших водних біоресурсів, особливості забезпечення електро- і пожежної безпеки на підприємствах галузі. Підручник призначено студентам спеціальності «Харчові технології», а також для керівників та інших посадових осіб, які відповідають за безпеку виконання робіт на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів.