понеділок, 30 січня 2023 р.

31 січня - Всесвітній день ювеліра (Міжнародне професійне свято ювелірів)

 


Серед безлічі професійних свят з недавнього часу з’явився і День, коли кожна людина, причетна до практичного втілення ювелірного мистецтва в наше життя, може  сміливо заявити - сьогодні моє свято! У силу специфіки даного ремесла рідкісний фахівець ювелірної справи бажає в своїй роботі широкого розголосу. Це не дивно, якщо врахувати той факт, що саме ці майстри і є тією ланкою, яка невід’ємно стоїть на шляху того, що ми називаємо словом «коштовності». Більше того, саме мистецтво ювелірів і розкриває перед нами всю красу з вигляду непоказного природного матеріалу, який з давніх часів люди стали використовувати для виготовлення всіляких прикрас. Саме вони стали одними з перших ремісників, кому відкрилися секрети справжньої краси, що знаходяться в здавалося б неповторній гармонії людини і природи.

      Серед майстрів ювелірної справи є чимало справжніх художників, роботи яких відомі більш, ніж їхні імена. У їх вузькому професійному колі існують свої традиції та манери, є яскрава історія та видатні особистості. Їхня праця не терпить суєти. Це вельми витончений процес, який вимагає від умільця грандіозного терпіння і акуратності. Результати їх діяльності ми можемо спостерігати кожен день і кожен день їх вироби дивують нас своєю неповторною красою та вишуканістю.

      Здавалося б, ювелірна справа є настільки «інтимним» процесом, що просто неможливо було б показати всі її тонкощі публічно широкій аудиторії, проте на сьогоднішній день ювеліри відкриті суспільству. У їх середовищі створюються професійні асоціації та клуби, національні та міжнародні гільдії і організації. Проводяться різноманітні конкурси та фестивалі ювелірного мистецтва.

      Ідея встановити професійне свято - День ювеліра, за даними проекту DilovaMova.com, з’явилася ще влітку 2002-го року. Потім на одному з популярних конкурсів молодих ювелірів, який проводився в столиці Узбекистану Ташкенті на початку 2008-го року, виникла ініціатива заснувати Міжнародне професійне свято представників цього прекрасного ремесла. Дата щорічного святкового заходу - 31-е січня. Ідея була швидко підхоплена і незабаром стала популярна у всьому професійному середовищі майстрів-ювелірів. Крім того, деякі регіони, де ювелірної справі приділяється значна увага, стали встановлювати власні національні та регіональні свята, присвячені популяризації цього мистецтва. Приєднуємось до відзначення цього свято й ми – працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо усіх бажаючих переглянути сторінки книг та періодичних видань, які повідають вам про цікаві факти з історії ювелірного мистецтва. Також, шановні користувачі, ви зможете знайти чимало інформації про виникнення мистецтва обробки благородних металів і коштовного каміння, розвиток українського золотарства, познайомитесь із життям та творчістю найкращих ювелірів світу. Тож – приємного перегляду!

 

середа, 25 січня 2023 р.

29 січня — День винаходу автомобіля

 


Який автомобіль вважається першим? – відповідей на це питання можна дати багато. Але якщо вважати автомобілем серійний екіпаж з бензиновим двигуном, число претендентів на почесний титул сильно звужується. Перші саморушні екіпажі тогочасні інженери почали створювати ще триста років тому. Приведені в рух вітром, парою або електрикою, вони навіть могли пересуватися, але все одно залишалися експериментальними виробами – вважати їх автомобілями можна з великою натяжкою. Двигун внутрішнього згоряння – те, чого не було на жодному самохідному транспортному засобі до 1886 р. Зате в цьому році таких з'явилося відразу два.

Тому прийнято вважати першим автомобілем транспортний засіб з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ), здатний на постійній основі перевозити людей або вантажі. Але навіть в цьому випадку важко сказати, яка була найперша машина в світі. Тому що одразу два перших бензинових авто були випробувані і запатентовані практично в один і той же час. Benz Patent Motor-Wagen прийнято вважати першим автомобілем в історії людства. Німецький конструктор Карл Бенц з м. Мангейма запатентував його 29 січня 1886 року. Через кілька місяців ще один конструктор Готтліб Даймлер, теж німець, і теж жив в  Німеччині, обкатав свій автомобіль Daimler Motorkutsche. Який з деяких причин також претендує на звання першого. Автомобіль Г. Даймлера Daimler Motorkutsche був готовий через кілька місяців після Benz Patent Motor-Wagen, але пріоритет К. Бенца іноді оскаржують через кількість коліс.

Одним зі слабких місць машини Бенца (і Даймлера, до речі, теж) була система живлення – випарний карбюратор не дозволяв регулювати обороти в широкому діапазоні. Передача в трансмісії була одна, і через це на підйомах завантажену двома персонами машину доводилося підштовхувати. Карл Бенц був конструктором-одинаком, хоча і з хорошою технічною освітою. У машини Бенца було майже все, що є у нинішніх автомобілів – бензиновий двигун з іскровим запалюванням, трансмісія зі зчепленням, гальма і навіть м'яка підвіска коліс. Правда, самих коліс було замало – всього лише три. Начебто Бенц обійшовся такою кількістю, не знайшовши вирішення синхронному повороту двох керованих коліс. Що взагалі дивно для людини, яка сама придумала, наприклад, таку революційну річ як свічка запалювання з високовольтною котушкою. А крапку в суперечці, хто і коли винайшов перший автомобіль в світі, поставили самі компанії Benz і Daimler, прийнявши в 1926 р. рішення об'єднатися в єдину фірму Daimler-Benz. Щоб їх продукт став ще більш досконалим і корисним для людей.
У відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ надходить чимало книжок даної тематики В даний час у відділі діє книжкова виставка на тему «Автомобілі: мандрівка від минулого до сьогодення». На виставці представлені наукові, науково-популярні видання, підручники та посібники для студентів, довідкові та періодичні видання з даної тематики. Вони користуються попитом серед користувачів і завжди залишаються популярними як у професійному середовищі так і серед пересічних громадян. Приєднуйтесь до широкого кола шанувальників книжки і ви ще більше дізнаєтесь про історію автомобілебудування, сучасний стан та автомобілі майбутнього.

четвер, 19 січня 2023 р.

20 січня —День відеокамери

 


20 січня відзначається День відеокамери. В цей день в 1982 році компанія Sony Electronics вперше представила відеокамеру на відкритому ринку. Нагадаємо, що в цьому році і до 1995 главою корпорації Sony став японський підприємець і музикант Норіо Ога, який змінив на цій посаді Акіо Моріта.

Ще у 1895 році році Луї і Огюст Люмьєри запатентували перший апарат для отримання зображення, що рухалося, – кінокамеру. А вже згодом продемонстрували винахід у дії. Нині пристроями для відеозапису вже нікого не здивуєш. Технічний прогрес і еволюція відеообладнання відбувалася на наших очах. Хоч брати Люмьєри запатентували апарат для отримання зображення, що рухалося, ще у 1895 році, перші телевізійні відеокамери з'явилися пізніше – наприкінці 20-х років минулого століття. Тривалий час усі програми транслювалися у режимі прямого ефіру, запису не було, тож все, що знаходилось за межами студії, відзнімали кінокамерами.

Відеокамера - це комбінація телевізійної камери, відеомагнітофона і генератора синхроімпульсів, що дає змогу записувати відео і звук на мініатюрну касету, цифровий універсальний диск (DVD) або карту пам'яті, а потім переносити сигнали на повнорозмірний DVD або інший носій.

За своє життя Джером Лемельсон винайшов понад 500 пристроїв для запису відео, але найвідомішим із них, безсумнівно, є відеокамера. Свій перший патент він отримав 1980 року, а вже через кілька років відеокамера стала реальністю, назавжди змінивши кінематограф. Портативні магнітофони означали, що записані відеоматеріали можна було транслювати у вечірніх новинах, оскільки відпала потреба у проявленні плівки. 1983 року компанія Sony випустила першу відеокамеру, систему Betacam, для професійного використання. Яким чином відбувався  подальший розвиток відеокамери, який революційний прорив здійснила компанія Sony та про історію першої відеокамери ви дізнаєтесь зі сторінок книжок та періодичних видань відділу технічної літератури. Працівники відділу радо запропонують вам необхідну літературу, нададуть  кваліфіковані консультації.

 


пʼятниця, 13 січня 2023 р.

Книжкова виставка «Сучасні досягнення в науці, техніці і технологіях»

 


У відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Сучасні досягнення в науці, техніці і технологіях», на якій представлено документи й публікації з фонду відділу технічної літератури. Експозиція містить видання про сучасний стан функціонування і перспективи розвитку різних галузей промисловості в Україні. Документи виставки розкривають найбільш актуальні питання з проблем та розвитку галузей виробництва та технологій, розглядаються організаційно-методичні підходи до планування інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах, обґрунтовані основні напрямки вдосконалення промисловості України, зазначені необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування промислових підприємств України. Технічна книжка розглядається як чинник гуманітарної безпеки країни, від якого залежить реалізація таких завдань, як національна консолідація, модернізація промисловості, розвиток промислових підприємств, актуалізація людського потенціалу тощо. Пропонуємо ряд книжок для ознайомлення які, сподіваємось, будуть цікавими і корисними для Вас, шановні користувачі студенти, спеціалісти та підприємці у різних  сферах промислового виробництва.

середа, 11 січня 2023 р.

15 січня — День капелюшка!

 


Капелюшок – це безсумнівно дуже жіночний аксесуар, який надає граціозність і якусь загадку своїй власниці. Його історія так само цікава, як і сама жінка. Ще в стародавніх цивілізаціях існувало безліч різних головних уборів. Хустки, корони, діадеми, стрічки – вони вказували, наскільки людина наділена владою. Особливий внесок в історію капелюшків вніс бургундський двір. Саме він у XV столітті вважався законодавцем моди, а костюми, які носили в той час знатні та багаті люди - еталоном витонченості. У цей період головні убори витіснили зачіски. Не потрібно було придумувати, як укласти волосся – розмістити щось хитромудре на голові було набагато зручніше. Вважається, що капелюшок став популярним завдяки французькій королеві Ізабеллі Баварській. У період бургундської моди такі конуси носили придворні дами. Високі стелі в той час, звичайно, дозволяли хизуватися в таких нескромних капелюхах, але під особливі види (деякі досягали метра) доводилося прорубувати прорізи. Нелегко, але мода – штука примхлива і вимагає жертв. На початку XX століття капелюхи стають справді культовим аксесуаром. Важливу роль у розвитку моди зіграли такі ікони стилю, як Коко Шанель з її елегантністю і Ельза Скіапареллі з сюрреалістичними капелюшками-черевичками. «Таблетки», широкополі капелюхи, клош, «струм» і багато інші – усі вони залишили слід і досі використовуються для створення різних образів. А в тому, щоб залишатись красивими та стильними 24 години на добу вам допоможуть документи з фондів читального залу відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Сьогодні спеціально для представниць прекрасної статі , та всі тих, хто цікавиться головними уборами ми пропонуємо книги та періодичні видання на тему актуальних сучасних тенденцій в галузі модної індустрії головних уборів. Читайте та залишайтесь красивими й стильними!



Сердюк, Марія Коко Шанель. — К. : «Агенція «ІРІО», — 2017. — 112 с., іл. — (Видатні особистості).

Книга «Коко Шанель» — це атмосферна розповідь про життя відомого революціонера у світі моди, підприємця та сильну жінку.  Цікаві факти зібрані у захоплюючу розповідь про життя дівчини, на шляху котрої було безліч труднощів, проте вона лишилась вірною своїм ідеям, що і зробило її відомою на увесь світ. Історією свого успіху Коко довела, що розпочати власну справу можливо коли завгодно, головне – йти за мрією та вірити в себе. Вона ніколи не зупинялась на досягнутому, кожного разу ставлячи перед собою нове завдання та сумлінно працюючи над його вирішенням. Результатом її праці стали оновлені модні тенденції, які випереджали час. Застосувавши новаторський підхід до капелюшків, вона продовжила змінювати одяг жінок, а з цим і їх світогляд. У книжці дитина попобачить як формувались особистість, погляди та переконання відомого дизайнера. На особистому прикладі Коко навчить вірити в себе, у свою мрію та, не дивлячись ні на що, завжди йти уперед. Ця надихаюча історія запам’ятається та допоможе і вмотивує дорослих на нові ідеї та втілення мрій.

 


Шульман А. Одяг та інші важливі речі. — К. : Видавництво Шуль «ArtHuss», 2021. — 264 с.

Александра Шульман, редакторка британського Vogue упродовж 25 років (1992–2017), розповідає про 556 речей із власного гардеробу, про ролі, які ці речі відіграли в її житті, і про свої стосунки з одягом починаючи від самого дитинства. Їй ідеться радше не про світ моди — хоча про нього вона знає все, — а про те, що одяг узагалі значить для кожного, як і чому ми його обираємо й носимо, припасовуючись до соціальних ролей, важливих для нас у поточний момент. Одним із цікавих розділів даної книжки присвячений капелюшкам та про їх особливе місце в гардеробі кожної жінки.


пʼятниця, 6 січня 2023 р.

Щасливого Різдва!


 

Вітаємо з Різдвом Христовим! Бажаємо, щоб у кожного в душі був мир і спокій, радість і тепло! Нехай буде багато добрих і бажаних подій, які зроблять ваше життя ще кращим! Нехай Різдво дарує божественну силу, натхнення, невичерпну енергію! Перемоги та Миру нашій Україні та кожній родині!

четвер, 5 січня 2023 р.

У будні і свята: сучасна українська кухня

 


З давніх–давен українська кухня є символом гостинності нашого народу. Протягом багатьох століть вона вбирала в себе культурні традиції, побутові звичаї, національні гастрономічні вподобання, зумовлені історичними особливостями. Неповторна, унікальна, самобутня, з широкою палітрою смаків ― саме такою бачать українську кухню всі, хто з нею знайомий. Становлення українських національних страв відбувалося декілька століть, під впливом традицій та законів інших держав. Саме тому сьогодні на столах присутні страви, запозичені з угорської, турецької, польської, татарської, німецької та навіть французьких кухонь. В основному це супи, м'ясні страви, ковбаси, рулети, рибні та овочеві запіканки, ягідні пироги, капусняк й каші. Славиться Україна й борошняними виробами (сочники, пундики, медяники), напоями (узвар, квас, наливка). Розмаїття смаків національних страв в різні періоди прославляли багато поетів й письменників. Згадайте Гоголя та його «Вечори на хуторі біля Диканьки» або Котляревського «Енеїда». Незважаючи на великий асортимент, в українській кухні виділяється кілька страв, які є її основою та подаються в відомих ресторанах світу. Родинні рецепти страв споконвіку передавалися від покоління до покоління. Пропонуємо книжкову виставку «У будні і свята: сучасна українська кухня». Запропоновані книжки допоможуть ознайомитись з особливо смачними, поживними і корисними наїдками української кухні і з часом досягти досконалості у приготуванні різноманітних страв.