125 років першому метрополітену

      Лондонське метро відзначило ювілей. Перша у світі лінія метрополітену між станціями «Фаррінгтон» і «Паддінгтон» довжиною близько 6 км була відкрита 125 років назад. В той день усі лондонські газети присвятили цій події перші сторінки. Випробовувати новий міський транспорт прийшло стільки народу, що на поїзд неможливо було сісти вже після першої зупинки. На основі першої лінії виникла сучасна розгалужена мережа лондонської підземки, що включає 420 станцій. Згодом жителі британської столиці дали метрополітену прізвисько, яке буквально перекладається як «труба».

        Історія Київського метрополітену бере свій початок у 1960 році, коли пасажири підземного транспорту вперше спустилися на Вокзальну, Університетську, Хрещатик, Арсенальну та станцію Дніпро. Саме ці станції столичного метро були першими, котрі формували єдину гілку підземки залізничного полотна протяжністю понад 5 км. Минуло 55 років і тепер Київ може похизуватися 52 станціями, які сміливо можна назвати прикрасою міста. Станції символічно розфарбовані на зелену, синю та червону гілки.

Як створювався український метрополітен, про його проблеми та досягнення розповідають книги та періодичні видання з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Тут ви також знайдете цікаву та корисну інформацію про всі види транспорту — однієї з найважливіших галузей економіки. Вашими помічниками стануть науково-практичне видання «Залізничний транспорт України», який занесено до переліку наукових фахових видань України; науково-популярний журнал «За рулем»; науково-виробничий журнал «Автошляховик України». На сторінках цих видань друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження і розробки, висвітлюються питання економіки галузі, підготовки фахівців та технологічне забезпечення. Наші книги та періодичні видання можуть стати вашими надійними помічниками та надійним джерелом інформації.

Людмила Шатарська, головний бібліотекар

відділу технічної літератури ТОУНБ

Міжнародний день чаю

     Холодного зимового дня немає нічого кращого як зігрітися чашкою ароматного чаю. 15 грудня — Міжнародний день чаю, свято, яке є гарною нагодою зустрітися із друзями та дізнатися про цей напій докладніше. В ці дні відділ технічної літератури пропонує своїм читачам захоплюючу та цікаву подорож у світ чаю. Це свято почали відзначати не так давно — з 2005 року. Його метою стало залучення уваги урядів та громадян до проблем поширення чаю, зміцнення зв’язків між виробниками та споживачами чайної продукції. Після обговорення цієї теми на громадських форумах у 2004 році дата 15 грудня стала носити назву — Міжнародний день чаю. Найгучніше святкування проходять в Індії та Шрі-Ланці, але й інші країни не залишаються осторонь. У багатьох країнах по всьому світі існують унікальні багатовікові традиції і День чаю є унікальною можливістю згадати про них і приєднатись до численних привітань на адресу всіх тих людей , хто працює над тим, щоб у нас на столі був цей чудовий напій. Перша книга про чай була написана ще у 8 столітті. В ній давались детальні рекомендації, як вирощувати чай, як готувати чайний напій і який посуд використовувати та ще багато чого. Можна сказати, що це була перша енциклопедія чаю. Для всіх хто любить чай та хоче дізнатись про нього більш докладно відділ технічної літератури пропонує підбірку літератури — науково-популярні книги та періодичні видання, що присвячені цій темі. Ось декілька цікавих видань: Джейн Кемпсі «Чай — напій-досконалість». Це захоплююча розповідь про найдавніший напій, що завоював мільйони сердець по всій земній кулі. У ній ви дізнаєтесь при різні сорти чаю, їх властивості, чайний посуд, про те як готують та п’ють чай в інших країнах. Ті, хто захоплюються кулінарією відкриють для себе нові рецепти приготування чаю з книги В. В. Похльобкіна «Велика енциклопедія кулінарного мистецтва». А вдосконалити свою майстерність допоможе книга Н. П. Івашкевича «Мистецтво чайного столу». Ці книги та багато інших видань допоможуть вам, шановні користувачі, дізнатись багато цікавого та корисного про цей чудовий напій. Бажаємо вам, щоб тонкий аромат чаю звільнив ваші думки від проблем та забарвив повсякденність.

                                                Людмила Шатарська, головний бібліотекар

                                                відділу технічної літератури ТОУНБ

Світ моїх захоплень

    Останнім часом вироби ручної роботи набувають великої популярності. На сьогодні хендмейд вважають модним хобі. Особливо ним захоплюються молоді жінки. Якщо жінка самореалізувалася в творчості — вона стає щасливою, а найпрекрасніше у рукоділлі те, що воно несе красу та радість у життя людей.

 Своїми руками можна створити унікальні та корисні речі: флористичні композиції, одяг, взуття, прикраси для волосся, вироби для дому, ляльки. Саме створення ляльки є сьогодні найбільш популярним захопленням серед молоді. Саме цій темі присвячений останній номер науково-популярного журналу з рукоділля «HandMade». В ньому зібрана інформація про техніку виготовлення художньої ляльки власноруч. У номері подається 13 майстер-класів як відомих майстрів, так і початківців. Паралельно даються поради з анатомії, пропорції та техніки скульптури пластиліном. Можливо зі сторони все видається просто, але насправді це клопітка праця, яка потребує неабияких навиків. Мало просто виліпити обличчя, воно повинно передавати емоції, настрій, бути живим — інакше ця робота не має сенсу. Наступним етапом є конструювання каркасу, під час якого виставляється положення тіла. Не менш відповідальним є пошиття костюму, взуття, а також зачіска та розпис. Лялькарство зазвичай затягує, в голові з’являються все нові ідеї і хочеться якомога швидше втілити їх у життя. Світ художньої ляльки прекрасний і захоплюючий. Поспішайте переглянути свіжий номер журналу та розпочинайте створювати своє рукотворне диво.

           

  Людмила Шатарська, головний бібліотекар

   відділу технічної літератури ТОУНБ

Значення і харчова цінність сала

                                                              Предки їли і нам веліли…

З давніх пір свійська свиня була основним джерелом харчування для українських селян. Значна кількість повноцінних білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, чудові смакові та поживні властивості — усе це є у свинині. Сало використовували для приготування різних страв, на ньому смажили і тушкували овочі, його додавали у каші. Сало солили, варили, коптили. Достаток сала українці завжди вважали показником справжнього добробуту. Сало завжди було чарівною паличкою — і швидко, і зручно, і смачно. Без нього не обходилося жодне застілля.  Детальніше про всі особливості страв із сала Ви можете, шановні користувачі, дізнатися, відвідавши відділ технічної літератури ТОУНБ і прочитавши книгу: Сало — то є сила…: найкращі рецепти страв із сала. — 4-те вид., перероб. і доп. / Упор.: О. О. Чайка, Р. О. Чайка, Я. О. Чайка. — Тернопіль: Тернограф. 2015. — 108 с. ; іл.

У книзі в народному стилі оповідається про візитну картку національної кухні — САЛО. Тут зібрано стародавні і теперішні рецепти зберігання, засолювання та приготування різних страв із сала для усіх небайдужих гурманів української кухні.