середу, 23 грудня 2015 р.

125 років першому метрополітену


      Лондонське метро відзначило ювілей. Перша у світі лінія метрополітену між станціями «Фаррінгтон» і «Паддінгтон» довжиною близько 6 км була відкрита 125 років назад. В той день усі лондонські газети присвятили цій події перші сторінки. Випробовувати новий міський транспорт прийшло стільки народу, що на поїзд неможливо було сісти вже після першої зупинки. На основі першої лінії виникла сучасна розгалужена мережа лондонської підземки, що включає 420 станцій. Згодом жителі британської столиці дали метрополітену прізвисько, яке буквально перекладається як «труба».
        Історія Київського метрополітену бере свій початок у 1960 році, коли пасажири підземного транспорту вперше спустилися на Вокзальну, Університетську, Хрещатик, Арсенальну та станцію Дніпро. Саме ці станції столичного метро були першими, котрі формували єдину гілку підземки залізничного полотна протяжністю понад 5 км. Минуло 55 років і тепер Київ може похизуватися 52 станціями, які сміливо можна назвати прикрасою міста. Станції символічно розфарбовані на зелену, синю та червону гілки.
Як створювався український метрополітен, про його проблеми та досягнення розповідають книги та періодичні видання з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Тут ви також знайдете цікаву та корисну інформацію про всі види транспорту — однієї з найважливіших галузей економіки. Вашими помічниками стануть науково-практичне видання «Залізничний транспорт України», який занесено до переліку наукових фахових видань України; науково-популярний журнал «За рулем»; науково-виробничий журнал «Автошляховик України». На сторінках цих видань друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження і розробки, висвітлюються питання економіки галузі, підготовки фахівців та технологічне забезпечення. Наші книги та періодичні видання можуть стати вашими надійними помічниками та надійним джерелом інформації.
Людмила Шатарська, головний бібліотекар
відділу технічної літератури ТОУНБ

пʼятницю, 4 грудня 2015 р.

Світ моїх захоплень


    Останнім часом вироби ручної роботи набувають великої популярності. На сьогодні хендмейд вважають модним хобі. Особливо ним захоплюються молоді жінки. Якщо жінка самореалізувалася в творчості — вона стає щасливою, а найпрекрасніше у рукоділлі те, що воно несе красу та радість у життя людей.
 Своїми руками можна створити унікальні та корисні речі: флористичні композиції, одяг, взуття, прикраси для волосся, вироби для дому, ляльки. Саме створення ляльки є сьогодні найбільш популярним захопленням серед молоді. Саме цій темі присвячений останній номер науково-популярного журналу з рукоділля «HandMade». В ньому зібрана інформація про техніку виготовлення художньої ляльки власноруч. У номері подається 13 майстер-класів як відомих майстрів, так і початківців. Паралельно даються поради з анатомії, пропорції та техніки скульптури пластиліном. Можливо зі сторони все видається просто, але насправді це клопітка праця, яка потребує неабияких навиків. Мало просто виліпити обличчя, воно повинно передавати емоції, настрій, бути живим — інакше ця робота не має сенсу. Наступним етапом є конструювання каркасу, під час якого виставляється положення тіла. Не менш відповідальним є пошиття костюму, взуття, а також зачіска та розпис. Лялькарство зазвичай затягує, в голові з’являються все нові ідеї і хочеться якомога швидше втілити їх у життя. Світ художньої ляльки прекрасний і захоплюючий. Поспішайте переглянути свіжий номер журналу та розпочинайте створювати своє рукотворне диво.
           
  Людмила Шатарська, головний бібліотекар
   відділу технічної літератури ТОУНБ

середу, 2 грудня 2015 р.

Значення і харчова цінність сала

                                                              Предки їли і нам веліли…

З давніх пір свійська свиня була основним джерелом харчування для українських селян. Значна кількість повноцінних білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, чудові смакові та поживні властивості — усе це є у свинині. Сало використовували для приготування різних страв, на ньому смажили і тушкували овочі, його додавали у каші. Сало солили, варили, коптили. Достаток сала українці завжди вважали показником справжнього добробуту. Сало завжди було чарівною паличкою — і швидко, і зручно, і смачно. Без нього не обходилося жодне застілля.  Детальніше про всі особливості страв із сала Ви можете, шановні користувачі, дізнатися, відвідавши відділ технічної літератури ТОУНБ і прочитавши книгу: Сало — то є сила…: найкращі рецепти страв із сала. — 4-те вид., перероб. і доп. / Упор.: О. О. Чайка, Р. О. Чайка, Я. О. Чайка. — Тернопіль: Тернограф. 2015. — 108 с. ; іл.
У книзі в народному стилі оповідається про візитну картку національної кухні — САЛО. Тут зібрано стародавні і теперішні рецепти зберігання, засолювання та приготування різних страв із сала для усіх небайдужих гурманів української кухні.