четвер, 29 червня 2017 р.

Геній ракетно-космічної техніки



120 років тому народився український геній космонавтики і ракетної техніки Юрій Кондратюк. Ідеться про людину, якій належить першість у винаходах в царині ракетної техніки та розробок космічних польотів; про автора «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць американські космічні кораблі «Аполлон».
Юрій Васильович Кондратюк (при народженні – Олександр Гнатович Шаргей) народився 21 червня 1897 р. в Полтаві.
Якийсь час хлопчика виховувала мама, бо невдовзі після синового народження батько залишив родину і подався до Німеччини – продовжувати навчання. Повернувшись до рідних країв, Гнат Бенедиктович 1906 р. забрав сина до Санкт-Петербурга, однак за чотири роки юнак повернувся до Полтави й 1910–1916 рр. навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю).
По завершенні навчання вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Присвятив себе космічним розробкам: досліджував проблеми космонавтики, космічних польотів, конструювання космічних кораблів.
1925 р. механік-винахідник Юрій Кондратюк надіслав до Головнауки, у Москву, рукопис «Про міжпланетні подорожі», який був високо поцінований науковцями, зокрема, відомий аеродинамік, професор В.Ветчинкін охарактеризував працю як «найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі».
1929 р. оприлюднив працю «Завоювання міжпланетних просторів», у якій сформулював основне рівняння польоту ракети, виявив найвигідніші в енергетичному сенсі траєкторії космічних польотів.
Слід сказати, що Ю.В. Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував у ракетному паливі використовувати водневі сполуки металів і неметалів. Саме Кондратюкові належить створення проміжних міжпланетних баз із використанням гравітаційного поля небесних тіл.
Юрій Кондратюк є автором оригінальних і реалістичних ідей не лише в царині космонавтики, а й загалом у ракетно-космічній науці. Саме він обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами та інше.
Найбільшим досягненням Кондратюка є проект розрахунків польоту людини на Місяць. Саме його застосували науковці та практики NASA, готуючись до польоту астронавтів на цей супутник Землі.
До речі, на честь Кондратюка названі один із кратерів на Місяці та астероїд.
Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю.Кондратюка, що ними нагороджуються вчені, конструктори, інженери ракетно-космічної галузі – українці та громадяни інших держав, які беруть участь у спільних програмах освоєння космосу.
У Полтаві ім’я Юрія Кондратюка носять Національний технічний університет і музей авіації та космонавтики. На території університету й перед музеєм встановлені пам’ятники великому вченому.
Ім’ям Юрія Кондратюка названа одна з київських вулиць.
2014 р. ім’я Ю.В.Кондратюка занесене до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико, США. 
                                                    Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                    відділу технічної літератури ТОУНБ

субота, 17 червня 2017 р.

Всесвітній день боротьби із посухою

За сумною статистикою, за сорок років у Африці від засух загинуло більше мільйона чоловік.
  Розпізнати ймовірність виникнення посухи допомагають вимірювання запасів вологи в ґрунті. Для наших широт - це точні підрахунки обсягу снігового покриву в зимовий період. Наприклад, якщо запас вологи в метровому шарі ґрунту восени не перевищує 50% від середньорічного рівня або товщина снігу не досягає половини середньорічних показників, то виникає ризик приходу посухи - слід вживати захисні заходи.
   Для запобігання посухи виконують дії, спрямовані на утримання вологи в ґрунті і затримання снігу на полях. До таких заходів відноситься оранка землі, на схилах проводять поперечну оранку, змінюють мікрорельєф поверхні ріллі. Особливо важливо робити це на ґрунтах з високою щільністю. Ґрунт намагаються підтримувати в пухкому стані, проводяться заходи по збільшенню життєздатності рослин на полях.
  Стійка погода, відсутність дощів, висока температура повітря при гранично низькому рівні вологості є факторами, які призводять до виникнення посухи.
Засуху ще пов’язують з таким кліматичним явищем, як високий антициклон. Це формування зони підвищеного атмосферного тиску. Високий антициклон, теплий, характеризується ясною погодою, відсутністю опадів і вітру, малорухомістю повітряних мас.
  У помірних широтах посухи, як правило, трапляються в степах, рідше - в лісостепах. За спостереженнями вчених, один раз в двісті або триста років посуха фіксується навіть в лісистих районах. У субтропіках і субекваторіальній зоні посухи відбуваються регулярно, оскільки опади у таких регіонах трапляються лише в період дощів.
   Генеральна Асамблея проголосила 17 червня «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і засухою» в 1995 році у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994.
  Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками засухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.
   Опустелювання - це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США.
    Приєднуючись до відзначення цього дня відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання, що висвітлюють цю тематику.
Читайте, та не залишайтесь байдужими!
                                                         Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                         відділу технічної літератури ТОУНБ

середа, 7 червня 2017 р.

День працівників водного господарства України

Указом Президента України від 18 березня 2003 року № 226/2003 в Україні встановлено професійне свято - День працівників водного господарства, який відзначається щорічно в першу неділю червня.
Водне господарство України тісно пов’язане з усіма галузями народного господарства і впливає на розвиток і розміщення продуктивних сил. Воно має вирішальне значення в забезпеченні необхідних соціальних і побутових умов життя населення.
Всі функції, які пов’язані з регулюванням водних ресурсів, їх збереженням, використанням і відведенням використаної води, а також із запобіганням руйнівної дії вод, тісно переплетені між собою.
За багаторічними спостереженнями потенційні водні ресурси річкових вод становлять 209,8 куб. кілометрів, з яких 25 відсотків формується в межах України, решта надходять з Російської Федерації, Білорусі, Румунії. Доступні для широкого використання водні ресурси формуються в основному в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я.
Усунення нерівномірності розподілу водних ресурсів в Україні здійснюється за допомогою 1160 водосховищ загальним об’ємом майже 55 куб. км, понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів.
Водним господарством України експлуатуються групові та локальні водопроводи загальною довжиною 3400 км.
Загальна площа земель в Україні, які потребують зрошення, становить 15 млн. га, а зрошується 2,5 млн. га, що складає 7% від загальної площі сільгоспугідь. З 5,4 млн. га перезволожених земель осушено 3,3 млн. га.
Важливою водогосподарською проблемою є захист територій, які знаходяться під загрозою паводків і підтоплення.
В 2017 році День працівників водного господарства України припадає на 4 червня.
                                                  Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                  відділу технічної літератури ТОУНБ