четвер, 29 жовтня 2020 р.

Корифей землеробської механіки в Україні ( До 120 – річниці від дня народження академіка Василенка Петра Мефодійовича).

 


Нинішнього року виповнюється 120 років від дня народження Петра Мефодійовича Василенка (1900–1999), ім’я якого золотими літерами вписане в історію вітчизняної аграрної науки і техніки.  П.М. Василенко увійшов в історію як відомий вчений у галузі землеробської механіки, механізації, електрифікації та автоматизації сільського землеробства. Петро Мефодійович Василенко – видатний вчений у галузі землеробської механіки, академік Української академії аграрних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік, доктор технічних наук, професор, прізвище якого занесено до Української радянської енциклопедії Петро Мефодійович Василенко (1900–1999 рр.) – корифей землеробської механіки, академік УААН, академік РАСГН, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук. Є автором більше 200 наукових статей, низки фундаментальних праць з теорії розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані у Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, США. Наукова школа – 60 кандидатів і 7 докторів наук. Його ім'я ввійшло у книгу під назвою «700 біографій найвидатніших людей XX століття». У 1932 році був завідувачем кафедри механізації і електрифікації сільськогосподарського виробництва (на той час Житомирського сільськогосподарського інституту). Народився П. М. Василенко 17 жовтня 1900 року в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області. Не доживши до свого сторіччя півтора року (помер 21.04.1999р.), він відчув на власній долі всі буремні події XX століття. Академік Петро Мефодійович Василенко відомий далеко за межами нашої країни фундаментальними дослідженнями з питань теорії та методів розрахунку ґрунтообробних, посівних і зернозбиральних машин та в галузі динаміки і стійкості руху сільськогосподарських машин.  В 1937 році П.М. Василенку було присвоєно ступінь кандидата технічних наук, а у 1939 році він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, в 1949 році йому було присвоєно вчене звання професора. Ним підготовлено більше 60 кандидатів і 7 докторів технічних наук, опубліковано понад 200 наукових статей, низку фундаментальних монографій з теорії, розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані в Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, цитуються в США. Фундаментальні монографії «Культиватори», «Теория движения частицы по шероховатым поверхностям сельскохозяйственных машин», «Универсальные математические модели функционирования машинних агрегатов и их применения», «Введение в земледельческую механику», «Основи научних исследований» зробили значний внесок у розробку машин з механізації сільського господарства та розвиток методів дослідження сільськогосподарської техніки. Особливої уваги заслуговує наукова монографія П.М. Василенка «Автоматизация процессов сельскохозяйственного производства», яка увійшла у Міжнародний фонд ООН і за її допомогою Міжнародна економічна комісія ООН оцінювала стан автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва в різних країнах світу. Американські вчені при розробці «Лунохода» користувалися працею П.М. Василенка «Теория качения колеса со следом». За видатні розробки проблем землеробської механіки, механізації і електрифікації сільського господарства Постановою Президії ВАСГНІЛ від 07.12.1977 р. П.М. Василенку була присуджена Золота медаль ім. В.П. Горячкіна, він відзначений також урядовими нагородами, а Американський Біографічний Інститут (АВІ) у 1998 році нагородив його Золотою медаллю «Людина другого тисячоліття». Академік П.М. Василенко залишив після себе величезний науковий скарб, яким ще тривалий час у третьому тисячолітті будуть користуватися вчені та інженери у галузі механізації сільського господарства, його творчий шлях гідний для наслідування теперішньому і прийдешнім поколінням.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Науково – виробничий журнал «Автошляховик України» - ваш помічник і надійне джерело інформації ( До дня автомобіліста і дорожника ).

Сучасне життя неможливо уявити без автомобіля. Саме тому професія водія була і залишається однією із самих масових. Автомобіліст – це водій або власник автомобіля, спортсмен, який займається автомобільним спортом або спеціаліст з автомобільної справи. Автомобіліст – особлива професія, зі своєю романтикою та своїми традиціями. Це дуже напружена і, в той же час, почесна праця, що вимагає високої фізичної та емоційної самовіддачі, професіоналізму, таланту. День автомобіліста і дорожника – професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства України, яке відзначається щорічно в останню неділю жовтня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства…» згідно з Указом Президента України «Про День автомобіліста і дорожника» від 13 жовтня 1993 року. Це свято об’єднує між собою професіоналів та автолюбителів, всіх, хто вдень і вночі працює на громадському, легковому та вантажному транспорті. Від їхньої майстерності та якості роботи дорожників, які забезпечують будівництво і ремонт доріг, залежить своєчасне здійснення перевезень та безпека пасажирів. До Дня автомобіліста і дорожника в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ до уваги користувачів пропонується література, яка буде корисною і цікавою широкому колу читачів: від найменших автолюбителів до професіоналів. Тут представлено документи з фондів бібліотеки. Особливою популярністю серед користувачів відділу користується  науково-виробничого журналу «Автошляховик України». Це авторитетне видання серед фахівців автомобільного транспорту та дорожнього господарства видається з 1960 року. На його сторінках друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження та розробки, висвітлюються питання організації та економіки виробництва, впровадження системи управління якістю транспортного-дорожнього комплексу, а також інформація про нові експлуатаційні й будівельні матеріали. Журнал «Автошляховик України» – фаховий (публікації у ньому враховуються при захисті наукових робіт), містить два великих розділи: «Автомобільний транспорт» і «Автомобільні дороги». Видавець – Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут». «Автошляховик України» – Ваш помічник і надійне джерело інформації! Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки і відділу та традиційними картковими каталогами.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

   

середа, 21 жовтня 2020 р.

Міжнародний день кухаря і кулінара

 

Професійне свято кулінарів і кухарів порівняно молода подія. Міжнародна день кухарів був заснований лише в 2004-му році. Це відбулося з ініціативи та за активної участі Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств, в яку тоді входило вже близько 8-ми мільйонів представників цієї прекрасної кухарський професії з безлічі країн світу. Це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того - прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво. Приготування їжі це унікальний процес - скаже будь який кухар. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами - це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця. Робота кухаря вимагає від людини не тільки гарного терпіння. Крім цього необхідно гарне здоров’я, гарна освіта і навички. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично не можливо - завжди потрібен приклад і рада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий, тисячолітній досвід і практика в приготуванні їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним. Кропітка і душевна робота наших кухарів помітна і затребувана по всьому світу. У багатьох з нас ця професія найчастіше асоціюється з ресторанним бізнесом, адже саме там зосереджено висока майстерність і вміння найкращих представників цієї професії. Це звичайно спірне питання. І кожна точка громадського харчування в праві претендувати на те, що саме вона є володарем роботи самого вмілого і найталановитішого кухаря. У цьому легко переконатися, достатньо лише спробувати пропоновану їжу і все стає зрозуміло. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх кухарів і кулінарів.  Зі святом кухаря Вас!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

Інноваційний вектор розвитку целюлозно – паперової промисловості ( До Дня працівників целюлозно – паперової промисловості України).

Щорічно в третю суботу жовтня відзначається День працівників целюлозно-паперової промисловості. У 2008 році його заснував Президент України, підтримавши тим самим ініціативу працівників цієї галузі. 350 мільйонів тонн паперу виробляється у світі щороку. Це найпоширеніший матеріал у світі, без нього просто неможливо уявити наше життя: книги, документи, газети, журнали, щоденники, блокноти, грошові купюри, навіть гіпсокартон! На папері інженери створюють креслення майбутніх машин, архітектори — майбутніх будівель. Виробництво паперу — процес довгий, трудомісткий та деревозатратний. В Україні виробництвом паперу займається 50 комбінатів,  На сьогодні дана галузь промисловості вже не є виключно виробничою, поступово вона стає все більш наукоємною, що пов’язано з автоматизацією виробництва, зменшенням собівартості продукції та підвищенням обсягів виробництва. Водночас, український ринок целюлозно-паперової промисловості багато в чому поступається аналогічним ринкам інших держав, що не дозволяє йому бути конкурентоздатним на європейській та світовій арені.  Для успішного розвитку, ринок целюлозно-паперової промисловості потребує доволі активної підтримки з боку держави. Від цього буде залежати показник споживання паперу та картону на душу населення, який в свою чергу є складовою рівня розвитку населення, їхньої екологічної та соціальної захищеності. Станом на 2013 р. за даними всесвітньої організації «Pulpandpaper Products Council» на одного громадянина України припадало 32,3 кг паперу на рік, при тому, що середньосвітова норма цього показника перевищує 70 кг на рік, зокрема в Західній Європі – 250 кг, в Японії – 250 кг . Целюлозно-паперова промисловість України налічує близько 100 підприємств із виробництва паперу, картону й виробів з них та понад 300 – переробників. Паперова  продукція є важливою складовою сучасного життя. До неї відносять різноманітні види паперу та картону, зошити, щоденники, блокноти, альбоми для малювання, бланки тощо. Тому дуже важливо для економіки країни розвивати цей вид промисловості. Целюлозно-паперовою називають промисловість, метою якої є виробництво целюлози, паперу та картону, які в подальшому слугуватимуть сировиною для виготовлення паперової продукції.

Історія виникнення паперової продукції

Вперше папір згадується у давніх китайських літописах. Тоді в якості сировини використовували бамбук та шовковичне дерево. У Європі папір з’явився лише у 11-12 столітті, замінивши папірус та пергамент. 1851 року у США було побудовано перший завод з виробництва целюлози. А у 1879 року німецький винахідник К. Ф. Даль змоделював новітній метод обробки деревини – сульфатне варіння, яке й досі є основним процесом отримання целюлози. Починаючи з 20 століття виробництво паперу стало великою високомеханізованою галуззю промисловості. Інженери невпинно працюють над розробкою нових спеціалізованих сортів паперу, покращення технології виробництва з метою зменшення шкідливих викидів та збільшення кількості готової продукції.

Найвідоміші підприємства України з виробництва паперової продукції:

1.     Київський картонно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств Європи з виробництва картонно-паперової продукції. Основна сировина для виробництва – макулатура. Саме там виробляють папір та картон як сировину для виготовлення обкладинок для зошитів та блокнотів, картонних папок та інших канцтоварів.

2.     Коростишівська паперова фабрика – також великий виробник паперу в Україні, що знаходиться у Житомирській області. Тут налагоджено виробництво паперу, призначеного для письма, офісної техніки та виготовлення різноманітної друкованої продукції. До речі, фабрика використовує виключно вторинну сировину (макулатуру) для виробництва паперової продукції.

3.     Зміївська паперова фабрика, що знаходиться у Харківській області, виготовляє писальний, крафт-папір та папір для обкладинок.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури



 

четвер, 15 жовтня 2020 р.

Всесвітній день здорового харчування


 Ввесь світ щорічно 16 жовтня відмічає “День здорового харчування”. Його мета — звернути увагу громадськості на проблему харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням. Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я більшість всіх захворювань людини пов’язана з харчуванням. Стан здоров’я людини, її працездатність, опірність хворобам та тривалість життя значною мірою залежить від режиму і правильності харчування. Здорове, правильне харчування, є одним з найбільш значущих аспектів способу життя людини і факторів його здоров’я. Давня мудрість говорить: «Ми є те, що ми їмо». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 відсотків усіх захворювань пов’язані тією чи іншою мірою з харчуванням, а 40 відсотків з них пов’язані безпосередньо з фактором харчування людини. Оптимальне здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню вашого самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, але також дозволить знизити ризики розвитку серйозних захворювань, значно погіршуючи якість вашого життя. Харчуйтеся правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової свіжої їжі, відмовляйтеся від сурогатного швидкого харчування і ви істотно зміните своє життя на краще! Що таке здорове харчування? Які продукти потрібно вживати аби насичувати організм усіма поживними та корисними елементами? Як правильно харчуватися, аби уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, покращити якість і збільшити тривалість життя? Відповіді на ці та інші запитання  можна знайти у книгах та періодичних виданнях  які  зберігаються у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Гортаючи ці книжки ви  також ознайомитесь  із основами здорового харчування, його перевагами, а також  дізнаєтесь до чого може  призвести неякісне харчування.  Здоровий спосіб життя  має стати гарною звичкою, яка допоможе зберегти здоров’я.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

пʼятниця, 9 жовтня 2020 р.

Стандарт – сучасний стан якості ( до Дня працівників стандартизації та метрології України)

                         
          В жовтні працівники сфери технічного регулювання святкують дві події – День працівників стандартизації та метрології та Всесвітній день стандартів.

10 жовтня в Україні традиційно відзначається День працівників стандартизації та метрології. Цього року – 18 –й ювілей свята, яке було започатковане 8 жовтня 2002 року . Ще однією знаменною датою є 14 жовтня – Всесвітній день стандартів. Саме в цей день 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. У заході прийняли участь 65 делегатів від 25 країн світу, включаючи СРСР. Вони зібралися разом, щоб обговорити можливості гармонізації національних стандартів, тобто приведення їх до єдиних світових норм та вимог. Потребу в проведенні такої конференції зумовила необхідність активізувати торгівельні відносини та зробити товари більш доступними для людей з різних куточків світу. У результаті з’їзду було засновано Міжнародну організацію із стандартизації ISO (з грецької isos – рівний). У 1970-му Президент організації ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня щорічно відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основної помічниці не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу.  Тож вітаємо усіх, хто обрав справою свого життя стандартизацію та метрологію, із професійним святом. Приєднуємось до відзначення свята й ми –працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. З цієї нагоди пропонуємо нашим користувачам літературу з питань стандартизації та сертифікації якості товарів та послуг, управління якістю продукції, видання в яких розглянуто тему гармонізації стандартів у галузях народного господарства України щодо їх відповідності європейським та світовим. Актуальність цієї літератури  полягає у тому, що Україна активно інтегрується у світову економіку, розширює співробітництво з СОТ. В умовах розвитку міжнародної торгівлі і співпраці держав в інших сферах діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Вирішення проблеми можливе тільки та основі стандартизації. Стандарти дозволяють регламентувати вимоги до якості продукції, ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визначати найбільш раціональні способи виробництва, управляти якістю. Представлені  у фонді відділу матеріали будуть корисними не тільки спеціалістам з технічного регулювання та управління якістю продукції, а й широкому колу читачів, які цікавляться питаннями контролю за якістю продукції, процесів та послуг.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

середа, 7 жовтня 2020 р.

Енергія та інновації: знайомтесь – журнал «Енергетика та електрифікація»

 


«ЕНЕРГЕ́ТИКА ТА ЕЛЕКТРИФІКА́ЦІЯ» – науково-виробничий журнал. Заснований 1960 року у Києві. Видають Міністерство палива та енергетики України, Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України. Виходить щомісяця, статті друкує українською і російською мовами; наклад 1000 примірників.  Висвітлює проблеми організаційно-технічної експлуатації електричних станцій та мереж, питання енергоефективності й альтернативної енергетики. Рубрики: «Теплова енергетика», «Атомна енергетика», «Гідроенергетика», «Відновлювальна енергетика», «Енергоефективність та енергоспоживання». Розповсюджується в Україні, РФ, Білорусі, Казахстані. Головний редактор – В. О. Шрамко (від 2006). Одним із основних напрямків публікацій журналу «Енергетика та електрифікація» є енергозбереження. Це визначальний фактор розвитку національної економіки, шлях до процвітання держави. Від розв'язання проблеми енергозбереження істотно залежить рівень благополуччя майбутнього нашої країни та кожного з її громадян. Стрімке зростання ціни на енергоресурси зробило питання енергетики актуальним і близьким для кожного жителя України. Оскільки впливати на тарифну політику ми не можемо, в наших силах навчитися менше споживати енергії. Як це зробити? Насамперед завітайте до читального залу відділу технічної літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки та перегляньте колекцію журналів «Енергетика та електрифікація». Мета даного видання — ґрунтовне розкриття цієї багатогранної проблеми. Сподіваємось, що представлене Вашій увазі видання стане потужним імпульсом для всіх тих, хто покликаний матеріалізувати дані  ідеї у власному житті. Журнал орієнтований в першу чергу на широке коло спеціалістів з питань енергобудівництва і енергозбереження. Завдяки системному підбору інформації матеріали які друкуються в журналі стануть корисними також для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та пересічних тернополян. Документи представлені у формі окремих розділів охоплюють основне коло питань енергозбереження та інженерне бачення розв'язання цієї проблеми. Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження енергоресурсів. Збережемо тепло —  збережемо Україну.

Завідувачка відділу технічної літератури

Вайшле М. Й.

 

пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

Людина, що піднялась до небес (До 90-ї річниці від дня народження Павла Поповича - першого українця, що здійснив космічний політ).

 


Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року. Павло Попович народився на Київщині, у місті Узин Білоцерківського району. Його дитинство не відрізнялося чимось особливим від дитинства мільйонів хлопчаків його покоління. Можливо і не став би він зіркою світового значення, якби не одна деталь. «Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», – розповідав Павло Романович. Повоєнні роки були найскладнішими у житті Павла. Павлу Поповичу довелося працювати на цукровому заводі у нічну зміну, а після зміни, о дев'ятій годині ранку, бігти до школи. Він був не лише мрійником, умів не тільки чогось прагнути, а й досягати. До війни закінчив чотири класи школи – вчився лише на відмінно. Вперше переступив поріг Магнітогорського аероклубу у 1950 році. І в цьому ж році вперше піднявся в небо на літаку У-2. Після закінчення льотного училища освоїв польоти на найпотужніших на той час літаках    МіГ-17. Став професійним льотчиком. 12 серпня 1962 року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі «Восток-4». Разом з Андріяном Ніколаєвим, який полетів днем раніше на «Востоці-3», Павло Романович 48 разів облетів навколо Землі! Тоді вперше було встановлено радіозв'язок по лінії «космос-космос» та проведено телевізійний репортаж безпосередньо з космосу. Разом з Андріяном Ніколаєвим вони здійснили перший у світі груповий політ двох космічних кораблів. На орбіті вони знаходилися на відстані чотирьох-п'яти кілометрів один від одного. Вперше в космосі прозвучала українська пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Поповича, яку він присвятив нашому земляку, генеральному конструктору С.П. Корольову. По закінченню Військово-повітряної академії імені Миколи Жуковського, Попович вдруге полетів у космос в 1974 році. Долаючи тяжіння, корабель «Союз-14» відірвався від Землі, щоб зістикуватися зі станцією Салют-3 . Павло Попович став шостою людиною на планеті, що була в космосі. Сам Попович називав себе «першим космонавтом-українцем». 30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце П. Р. Поповича перестало битися. Він народився на українській землі і востаннє побачив небо України. Сьогодні, згадуючи життєвий шлях Павла Романовича Поповича, ми повинні низько вклонитися цій людині. Своїм бажанням піднятися до небес, він поставив нашу націю в п'ятірку передових космічних народів світу. На орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю».

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

понеділок, 28 вересня 2020 р.

Машинобудування –базова галузь економіки (до Дня машинобудівника України).


27 вересня — професійне свято працівників машинобудування і приладобудування України - День машинобудівника. Відзначається щорічно у четверту неділю вересня. Одна з рис технічно розвиненого суспільства, це наявність дієздатної промисловості і галузі машинобудування, здатність виробляти різноманітні машини і прилади, знаряддя виробництва та предмети споживання. Машинобудування України займає одну з ключових позицій в економічному секторі країни, воно має свою власну структуру і поділяється на масу окремих галузей. Це металообробка та важке машинобудування, суднобудування і судноремонт, тракторобудування й автомобілебудування, верстатобудування і приладобудування, авіабудування і авіаремонт, а також залізнична галузь, електротехнічна, сільськогосподарська і звичайно ж ракетобудування та підприємства оборонного комплексу. В цілому, в структурах і підрозділах машинобудівної галузі України задіяно понад 2800 промислових підприємств і понад 230 організацій, що виконують різноманітні наукові, науково-технічні та дослідницькі роботи. Приблизна кількість працюючих у цій галузі людей більше 1 млн. Враховуючи особливу важливість машинобудівної галузі в розвитку і функціонуванні економіки країни, а також її роль у суспільстві, професійне свято машинобудівників започаткували ще з часів Радянського Союзу, засновано Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1-го жовтня 1980-го року .У новому українському законодавстві «День машинобудівника» був додатково закріплений Указом Президента України від 8 вересня 1993 року № 361/93 і щорічно відзначається в четверту неділю вересня. В це професійне свято ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто пов’язав своє життя з машинобудівної галуззю і бажаємо їм успіхів у роботі і міцного здоров’я, сімейного щастя і хороших зарплат! Хочемо нагадати, що відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ налічує велику кількість видань із свого фонду, які розкривають питання розвитку галузі, та можуть надати широкому загалу науковців і зацікавлених шукачів нових джерел знань необхідні документи. Книжкове зібрання відділу містить значний документальний, науково-дослідний та довідковий  матеріал, який приверне увагу науковців, студентів, інженерів.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

четвер, 24 вересня 2020 р.

Кулінарна магія країн Вранішнього сонця.


Загадкова і таємнича Японія подарувала нам не менш цікаву кухню, що формувалася тисячоліттями. Основа японської кухні – варений рис, який абсолютно не солять, але додають різноманітні соуси і приправи. Його подають в окремому посуді практично до всіх блюд як гарнір, а часто використовують і як самостійне блюдо. Найпопулярніша страва з рису, безсумнівно, суші. Також смакує звичайна локшина «удон». Улюбленими продуктами японців з давніх пір є риба і морепродукти. Часто вони споживаються в сирому вигляді або навіть живцем, але чимало рецептів із ретельно оброблених дарів моря. Такі страви, як шматочки сирої риби, їжака або креветок з приправою з соєвого соусу і зеленого хріну васабі, морепродукти в клярі «темпура», рибні коржики, риба-фугу, смажений вугор «унагі» і безліч інших оригінальних страв принесли японській кухні всесвітню славу. Широке використання сої – ще одна характерна риса японської кухні. М’яса в країні завжди споживалося відносно небагато, тому більшість страв з нього  запозичені з інших культур. Найбільш популярні своєрідні омлети «омрайс», тушковане м’ясо з картоплею «нику-Дзаго», японський шашлик «які торі» тощо. Найулюбленіший напій японців – зелений чай, споживання якого супроводжується особливою церемонією «тя-но-ю». Як правильно вживати страви японської кухні і чи потрібно розмішувати васабі в соєвому соусі, а ще як приготувати суші, тофу, тамаго, мідзутакі, сасімі. Ви дізнаєтесь, здійснивши кулінарну подорож до Японії у відділі  технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Перегляньте нашу публікацію та ознайомтесь з новими надходженнями книг, які розповідають про кулінарну магію країни Вранішнього Сонця і Ви переконаєтесь, що японська кухня має багато секретів – від правильної заточки ножів до правильної температури приготування рису. До того ж, японська кухня – це не лише майстерність, а й справжня філософія, культура підготовки та неспішного споживання корисних стравІ залишається тільки обрати рецепт японської кухні, що Вам до вподоби, бо сьогодні вже різноманітні суші, поза сумнівом, – одна з улюблених страв багатьох українців.

Канеко Е. Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день. -  К. : КМБУКС, 2018. - 168 с.: іл.

Це прекрасне кулінарне видання "Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день" відомого автора Емі Канеко вийшло у популярному сьогодні видавництві "КМ-БУКС" та входить до добре знаної серед поціновувачів кулінарної справи серії книг "Кулінарія". Представлені ці прекрасні та оригінальні рецепти автентичних страв на кожен день чудовою українською мовою. Вийшла  книжка у дві тисячі вісімнадцятому році і є таки доволі об’ємною за своїм розміром, містить понад сто шістдесят сторінок неймовірно корисних, цікавих, а також оригінальних рецептів на кожен день. Також дуже позитивно хочеться відгукнутися про художнє оформлення рецептів. Малюнки та зображення надзвичайно колоритні, кольорові, яскраві, вони змогли гарно доповнити, а також значно прикрасити саме видання. Дуже позитивним, на нашу думку, є також те, що автором подається ряд корисних порад, список покупок: те, без чого не обійтись, інгредієнти, що часто використовуються. У цьому виданні дуже вдало представлені рецепти за наступними розділам: "Тофу та яйця", "Овочі", "Рис і локшина", "Риба та молюски", "М"ясо і курка". Серед великої кількості оригінальних страв, особливо хочеться виділити наступні, які нам найбільше сподобалися, а саме: "Рисові кульки з лососевою начинкою", "Лосось у соєво-масляному соусі", "Смажене мариноване курча", "Кисло-солодка свинина по-японськи", "Солодка томлена яловичина з цибулею на рисі", "Креветки в лагідному томатному соусі з чилі". Оригінальне видання "Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день" зможе допомогти Вам урізноманітнити повсякденний раціон, а також гарно доповнить домашню бібліотеку!

 

Саніна, І. Л. Східні солодощі . – Харків : Аргумент Принт, 2014. – 72 с. – (Смак країни) .

Східні солодощі вже давно є улюбленими ласощами в усьому світі. Казковий та овіяний легендами світ Сходу завжди приваблює своїми секретами і таємницями. Одним із таких секретів є східні солодощі: халва, рахат-лукум, зефір, пастила, зацукровані фрукти. У цій книзі зібрані найкращі рецепти смачних і корисних східних солодощів, які легко приготувати в домашніх умовах у себе вдома не тільки до вечері, а й на велике свято. Готуйте із задоволенням і дивуйте цими солодкими смаколиками рідних і гостей . Спробуйте ,і тоді східна казка у вашому домі стане реальністю!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу


понеділок, 21 вересня 2020 р.

День без автомобілів: (Крокуємо разом до Європи)

 

У багатьох країнах світу 22 вересня відзначається Міжнародний день без автомобілів. Вперше провели День без автомобіля у 1973 році в Швейцарії. Тоді уряд країни, у зв’язку з паливною кризою, закликав громадян відмовитись від машин на чотири дні. Рух відмови від автомобілів у різних європейських країнах ставав дедалі популярнішим. У 1998 році акція «День без автомобіля» вперше пройшла у Франції. В той час у заході взяли участь близько двох десятків міст. А вже у 2001 році до руху офіційно приєдналися більше тисячі міст у 35 країнах світу, у тому числі Канада, Бразилія та Японія. Проведення екологічного заходу набуло широкого розголосу і вже з 2002 року під егідою Єврокомісії щорічно, з 16 по 22 вересня, проходить Європейський тиждень мобільності. Кульмінацією тижня являється акція «День без автомобіля». Мета акції – переконати водіїв скористатися в цей день громадським транспортом, щоб знизити в місті рівень забруднення повітря. Адже дуже велика кількість машин – проблема не лише великих міст і ця проблема вже досить давно є глобальною. Розуміючи, що в сучасних умовах повністю відмовитися від автомобілів просто неможливо, хочеться нагадати громадськості про проблеми, які несе автотранспорт. Щоразу, заводячи двигун автомобіля, ви прискорюєте зміни клімату, адже СО2 переважає серед інших парникових газів, що посилює здатність атмосфери утримувати тепло. Наслідки глобальної зміни клімату добре помітні вже зараз: тануть льодовики, піднімається рівень Світового океану, гинуть коралові рифи, океанські течії змінюють свій напрямок. Але за браком інформації далеко не всі усвідомлюють взаємозв’язок і не готові поступитися власним комфортом заради покращення екологічної ситуації на планеті. Важливість Всесвітнього Дня без автомобілів цілком зрозуміла. Крім того, багато хто з нас вже зараз розуміють, що є безліч прекрасних і перспективних альтернатив двигуну внутрішнього згоряння. Це не тільки нові технології, які приходять на зміну бензиновим і дизельним двигунам, але і добре забуті старі – велосипеди і піші прогулянки. У багатьох з нас це може викликати іронічну посмішку, проте давайте задумаємося і спробуємо провести тільки один день без використання особистого автотранспорту. Цим ми неодмінно внесемо істотний внесок не тільки в наше власне здоров’я, здоров’я наших дітей і близьких, але й в здоров’я нашої рідної планети, позитивно впливаючи на екологію.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

 

пʼятниця, 18 вересня 2020 р.

Раціоналізатори і винахідники – творці ідей, речей творці (До дня винахідника і раціоналізатора)

Щорічно, в третю суботу вересня  в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора. Неспинний пошук нових ідей і невичерпна енергія винахідників та раціоналізаторів сприяють економічному та соціальному розвитку нашої країни, забезпечують технологічне оновлення її виробничої сфери. Своєю  працею вони відкривають нові горизонти технологічного зростання в усіх сферах життя, створюють умови для соціального, культурного та економічного розвитку суспільства. Творча енергія винахідників та раціоналізаторів служить підвищенню якості життя та піднесенню міжнародного авторитету держави. З великою повагою та вдячністю вітаємо всіх творчих людей з Днем винахідника та раціоналізатора, який відзначається цього року 19 вересня! Напередодні свята запрошуємо  переглянути  документи з економічних та технічних наук, ознайомитися з книгами та періодичними виданнями, які висвітлюють проблеми  винахідництва та раціоналізаторства в Україні та світі, документи які   розповідають про відомих українських новаторів і науковців – наших сучасників, людей із величезним творчим потенціалом, які присвятили своє життя нелегкій, почесній і водночас надзвичайно цікавій справі винахідництва. У книгах, , також міститься розгорнута інформація про компанії, наукові й інноваційні підприємства та установи України, чия діяльність спрямована на розвиток винахідницької галузі держави, забезпечення охорони інтелектуальної власності та налагодження зв’язків науки й виробництва. Метою цих видань є можливість продемонструвати сучасні унікальні винаходи, перспективні інноваційні розробки та високі технології, які вже застосовуються або можуть знайти застосування в різних галузях народного господарства. Вони покликані популяризувати найсучасніші вітчизняні технічні розробки та інновації, донести інформацію від винахідника до інвестора, аби винахід міг приносити користь людям. У нас час такі видання мають неабияке значення – як спосіб популяризації імен наших видатних земляків та вшанування їхнього життєвого і професійного шляху на користь держави й примноження її наукових здобутків. Сподіваємось, що інформація, яку почерпнуть читачі, дозволить ще раз переконатись, що в Україні є потужна інтелектуальна спільнота, винаходи та інноваційні ідеї якої мають світове значення і завдяки цьому примножується історична сила вітчизняної науки та винахідництва.

                                                                                                Людмила Шатарська—

                                                                                                          головний бібліотекар відділу 

пʼятниця, 11 вересня 2020 р.

День народження GOOGLE


     Ларі Пейдж і Сергій Брін , тоді ще 24-річні студенти Стенфордського університету, зареєстрували доменне ім’я «google.com» 15 вересня 1997 року. Саме слово «google» виникло, за словами їх творців, коли один з друзів неправильно записав математичний термін «googol»  «Вже в той час ми розуміли важливість пошуку в інтернеті і значимість постійного вдосконалення пошукового движка, тоді як наші конкуренти мало працювали в цьому напрямку», - сказав пан Брін. Google - дещо спотворене написання слова googol яке придумав племінник американського математика Едварда Кайзера, для позначення числа, що складається з одиниці і ста нулів. Деякі вважають, що творцям цієї компанії вимушено довелося назвати її саме так, тому що в першому чеку від інвесторів було вказано назву компанії як Google Inc. Сама компанія Google Inc була заснована 4 вересня 1998, офіс розташовувався в місті Менло-Парк, Каліфорнія, США. Завдяки своїм технологічним інноваціям, Google отримала безліч нагород: приз «Голос Народу» за кращі технічні досягнення, нагорода «Краща пошукова система в Інтернет» від Yаhoo! Internet Life; приз за «Технічну Досконалість» журнала PC; «Краща пошукова машина» журнала The Net.

Безліч компаній, включаючи AOL і Washington Post, використовують пошукові ідеї Google на своїх веб-сайтах. 19 серпня 2004 Google Inc почала продаж своїх акцій на фондовому ринку (IPO). З тих пір вона стала публічною компанією NASDAQ: GOOG. Тоді розійшлося майже 20 мільйонів акцій на загальну суму в 1,67 млрд доларів США.. Але компанія продала не всі належні їй цінні папери. Google залишила собі ще більше 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на свій розсуд. Компанія випустила акції двох типів: звичайні , які перепродаються тепер в системі NASDAQ, і привілейовані , рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. Вже 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги опціонами компанії Google. Найбільшим придбанням Google на той момент виступила компанія YouTube. Пошукова система google, на ряду з постійно удосконалюваними алгоритмами пошуку, надає і багато інших безкоштовних послуг. Зокрема популярний поштовий сервіс Google Mail, Google Talk, Google Maps, безкоштовний перекладач і так далі.  . В цьому році Google як публічній компанії виповнилося 15 років. На сьогодні Google - американська транснаціональна публічна корпорація, реорганізована 15 жовтня 2015 року в міжнародний конгломерат Alphabet Inc. Він працює більш ніж 100 мовами. Google управляє більш ніж мільйоном серверів у центрах обробки даних по всьому світу і обробляє більше одного мільярда пошукових запитів кожен день. Крім пошукової системи, в даний час Google надає масу інших сервісів і продуктів, що користуються величезною популярністю. Також компанія є творцем найпопулярнішої в світі мобільної операційної системи - Android. Крім того, компанія виробляє техніку - ноутбуки, смартфони, розумні колонки, гарнітури віртуальної реальності, розумні камери та інші пристрої. Про все це можна дізнатись з книги та періодичних видань відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

                              Людмила Шатарська –головний бібліотекар

                                              відділу технічної літератури

четвер, 10 вересня 2020 р.

Нафтова і газова промисловість: крізь терни проблем до стабільного зростання ( До дня працівників нафтової і газової промисловості)

 

Нафтова та газова промисловість завжди була і залишається основною ланкою паливно-енергетичного комплексу України, який забезпечує ефективне функціонування та сталий розвиток економіки країни, національну безпеку, підтримує соціальний рівень життя нації.

Сучасна нафтова, газова та нафтопереробна промисловість України – це потужні газотранспортна та нафтотранспортна системи, нафтогазовидобувні підприємства, заводи з випуску нафтогазового устаткування, морський нафтовий термінал, нафтопереробні та газопереробні заводи, розгалужені мережі автозаправних станцій та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій, сервісні та науково-дослідні організації.

Нафтова та газова промисловість – це стратегічна галузь, яка забезпечує економічну та енергетичну безпеку кожної держави. Одним із найважливіших стратегічних та пріоритетних напрямків її розвитку українські вчені вважають забезпеченість країни власними ресурсами, зокрема нафтою. Світова криза, в тому числі і нафтова, спонукає людство до ефективного й економічного використання цієї сировини. Велика кількість країн залежить від імпорту сировини, і Україна не є винятком. Україна є однією з тих держав, які за допомогою власних ресурсів задовольняють лише незначну частину попиту на паливно-енергетичні ресурси, що свідчить про значну залежність від імпортного постачання енергоресурсів. Більшість країн, в тому числі і Україна, розглядає цю залежність як загрозу національній та енергетичній безпеці. Перспективи розвитку газової промисловості України пов’язані з розширенням геологопошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ, а також слід широко впроваджувати досягнення новітніх технологій і техніки  До професійного свята працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує широкий репертуар наукових та науково –популярних видань, підручників та навчальних посібників , періодичних видань , що висвітлюють діяльність галузі, проблеми та перспективи розвитку . Література буде цікавою та корисною для науковців та студентів, які вивчають дисципліни нафтогазового профілю та користувачів, які безпосередньо працюють на об’єктах нафтової, газової та нафтопереробної промисловості та прагнуть удосконалювати свої професійні знання.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

Міжнародний день краси

 

"Краса врятує світ!" - сказав класик. І цим твердження багато хто не погоджується, проте, людство завжди тягнулося до краси та естетики. Тому  починаючи з 1995 року за ініціативою Міжнародного комітету естетики й косметології СІДЕСКО  9 вересня у світі відзначається Міжнародний день краси. Цього дня у світі шанують все, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня повсюдно проводяться конкурси краси. Згадаємо, коли відбулися перші конкурси краси. Перший міжнародний конкурс краси відбувся ще в далекому 1888 році в Бельгії. До речі, він проходив саме у вересні, можливо тому і дата святкування така. А перший міжнародний конкурс "Міс Світу" відбувся у 1951 році в Лондоні. Звичайно, в цей день журі обирають переможницю не тільки завдяки її красі, так само в цей день найкрасивіші дівчата показують свої таланти й відповідають на різні питання. До речі, саме в цей день своє професійне свято відзначають і пластичні хірурги, косметологи, виробники косметики, і працівники модельного бізнесу. Адже без усього цього, у наш час, досить складно уявити саме поняття "краси". Ніхто не заборонить нам насолоджуватись принадами цього світу, особливо мінливою красою природи. Авжеж найціннішою є природна краса, і не тільки довкола нас, а й у кожній людині. Красою може бути не лише молодість, а й розумна та зріла старість, навіть зів’яла квітка, яка наступного року розцвіте знову. Сила і мудрість краси у тому, що вона надихає митців на нові сюжети й полотна, несе позитивну та гармонійну силу, а також світлі емоції. А в тому, щоб залишатись красивими та здоровими 24 години на добу вам допоможуть документи з фондів читального залу відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Сьогодні спеціально для представниць прекрасної статі , та всі тих хто цікавиться перукарським мистецтвом ми пропонуємо книги та періодичні видання на тему актуальних модних тенденцій, догляду за тілом та новинок косметичних засобів.
Читайте та залишайтесь красивими й здоровими!


Катажина Туск .Твій стиль. [пер. з пол. С. Савки ; фото К. Туск, М. Костшак]. Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. 236.

Книжку відомої польської модної блогерки Катажини Туск переклало і видало українське видавництво “Старий Лев. Катажина Туск є досить популярною блогеркою, моделлю та фотографом. Найбільш знаним є її блог “Make Life Easier”, який вона почала вести ще у 2011 році, а вже у 2013 почав бити рекорди популярності. У книзі “Твій стиль” авторка говорить перш за все про основи стилю, а саме базовий гардероб. Вона не лише перелічує елементи гардеробу, але детально описує, чому саме така річ певного кольору повинна бути “базовою”. Крім того, видання проілюстроване фотографіями, де Катажина виступає в ролі моделі. Важливі риса її стилю – простота, естетика і елегантність. “Чому нема що вдягнути, якщо шафа тріщить по швах? Як добирати одяг, щоб не перетворитися на рабиню модних трендів, які часто змінюються? Як завжди мати неперевершений вигляд і витрачати на свій гардероб мінімум часу? На всі ці запитання та багато інших відповідає знаний експерт у світі гарного одягу та добрих манер, модна польська блогерка Катажина Туск”, – рекламує книгу видання. Книжку відомої польської модної блогерки Катажини Туск переклало і видало українське видавництво “Старий Лев”.

 

Маша Ворслав, Адель Міфтахова. Нормально про косметику. Київ, 2019. 368 с.

Авторки книги: Маша Ворслав – візажист, б’юті-редактор, Адель Міфтахова – б’юті-блогер, яка пише про косметику. «Нормально про косметику» - книга для тих, хто прагне навчитись доглядати за шкірою та вміти розбиратись у косметичних засобах. Перша частина книги присвячена косметиці для догляду, друга – декоративній косметиці та макіяжу. Перш ніж підбирати догляд за шкірою, варто дізнатися, що саме їй потрібно. Для цього необхідно враховувати такі фактори, як тип шкіри, спосіб життя, клімат, гормональний фон тощо. Обрати конкретні засоби можна після того, як ви визначилися із задачами, які хочете вирішити за допомогою косметики. Авторки книги зрозумілою мовою, аргументовано розповідають про те, як обрати косметику, які її види існують, як правильно користуватись декоративною косметикою та робити макіяж тощо. пояснюють все чітко та доступно. Косметика допомагає підкреслити красу, створити неповторний образ. Мільйони людей користуються нею, але не всі знають, як правильно її обирати та вживати, аби не нашкодити організму та гаманцю. Книга фахівців із питань макіяжу та догляду дає читачам багато корисної інформації про косметику. Видання складається із двох частин: косметика для догляду та декоративна. Авторки розповідають про те, як обрати косметику, враховуючи тип шкіри, які засоби дійсно працюють та як правильно ними користуватися. Тут немає порад «як стати красивою», натомість є дійсно корисна важлива інформація.

Запрошуємо до перегляду.

 Людмила Шатарська –головний бібліотекар

відділу технічної літератури

середа, 2 вересня 2020 р.

Ренесанс українського кіно: сучасні технології в кінематографії

Щороку, у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно – професійне свято вітчизняних кінематографістів, а також всіх шанувальників цього дивовижного мистецтва, без якого неможливо уявити розвиток сучасної культури. Свою історію український кінематограф веде від 1893 року, коли ще за два роки до братів Люм’єр український механік-винахідник Йосип Тимченко розробив свій аналог кінознімального апарату та продемонстрував «живі картинки» під назвою «Наїзник» та «Метальник списів». Першим вітчизняним кінематографістом вважається харківський фотограф Альфред Федецький. 30 вересня 1896 року він за фільмував перший документально-хронікальний сюжет тривалістю 1,5 хвилини, а у грудні того ж року влаштував перший кіносеанс у Харківському оперному театрі. Першим кіно виробничим підприємством на території сучасної України стало створене в Катеринославі (нині – місто Дніпро) у 1911 році «Південно-російське акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко», де того ж року режисер Данило Сахненко зняв перший український ігровий фільм «Запорізька Січ». Впродовж ХХ століття українські митці створили власну яскраву кіно мистецьку школу, яка збагатила світовий кінематограф і стала надійним підґрунтям для нових здобутків прийдешнього покоління кіно митців. Завдяки поєднанню незабутніх традицій та творчих зусиль вітчизняних кінематографістів сучасне українське кіно сьогодні активно прокладає шлях на вітчизняні та світові екрани. День українського кіно був встановлений на підтримку українських кінематографістів. Офіційного статусу це свято набуло у 1996 році після підписання Президентом України відповідного Указу. Невипадково склалося, що День українського кіно відзначається у вересні і майже співпадає з днем народження фундатора українського кінематографа Олександра Довженка, а відтак, основні урочистості за участю перших осіб держави відбуваються на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. За багатолітньою традицією, в ці дні українські кінематографісти відвідують батьківщину митця, м. Сосницю, де беруть участь у заходах із вшанування його пам’яті.  У рамках відзначення Дня українського кіно відбувається ще одна значна акція – визначення лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, яка присуджується за вагомий внесок у розвиток українського кіномистецтва щорічно до 10 вересня. Також, з нагоди Дня українського кіно місяць вересень буває насиченим на кіно мистецькі події: відбуваються кінопокази, проходять прес-конференції, засідання, круглі столи, присвячені проблемам українського кінематографу. Цьогоріч День українського кіно припадає на 8 вересня. До Дня українського кіно відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ нагадує своїм прихильникам, що у фонді відділу вони зможуть знайти книги та публікації, що розкривають історичний рух кінематографічного процесу в Україні, розповідають про кіно митців, які своєю працею збагатили вітчизняне кіно ХХ-ХХІ століття. Втім, якщо ви прагнете зрозуміти індустрію створення фільмів глибше, прослідковувати тенденції, впізнавати стиль режисерів за одним кадром, то список прочитаних вами книг буде постійно збільшуватись. Обіцяємо, що після них ви полюбите українське  кіно ще більше.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

середа, 26 серпня 2020 р.

Витоки української авіації

Вперше День авіації України відзначали в 1993 році - після виходу відповідного президентського указу від 16 серпня. Це професійне свято військових та цивільних авіаторів, працівників авіаційної промисловості і транспорту. День авіації - святкується в останню суботу серпня. Свято встановлено Указом Президента України № 305/93 від 16 серпня 1993 року та змінами, внесеними відповідно до Указу Президента № 119/96 від 10 лютого 1996 року. Повітряний рух України охоплює 5 районів польотної інформації загальною площею 729,8 тис. кв. км. В Україні створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху. Україна - держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему державного регулювання авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну аеронавігаційну систему. В 2020 році День авіації України припадає на 29 серпня.

А усім, хто мріє хоч ненадовго стати причетним до авіації, здійснивши свій фантазійний політ, чи зробити незабутній подарунок близьким чи друзям – не треба відкладати мрії на потім, здійснюйте їх якнайскоріше! Звертайтесь до відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБА ,  де  працівники відділу  допоможуть обрати саме Вашу  книгу, яка розкриє усі таємниці літакобудування. Пропонуємо вашій увазі книги від автора, жителя міста Рожище на Волині Леоніда Козярчука. Він із п’ятнадцяти років займався конструюванням надлегких літальних апаратів (НЛА), працював у виробництві деталей та комплектуючих НЛА та інженером-технологом мото-дельтапланерного виробництва в київській фірмі «Аерос». Написав низку книг з історії гвинтокрилих  апаратів.

Козярчук Л. Л. Автожири й гелікоптери, 1945-2000 : кат. конструкцій / Л. Л. Козярчук. – Луцьк : Ініціал, 2012. – 480 с.

У книзі читач знайде описи конструкцій аматорських та експериментальних гвинтокрилих ЛА, виготовлених на радянському й пострадянському просторі 1945-2000 рр. Конструкції описані в хронологічному порядку. Написанню книги допомагало безпосереднє спілкування автора з багатьма конструкторами ЛА. Використано також матеріали з власного архіву. Видання адресоване широкому колу читачів. Подано визначення автожирам та вертольоту, історія розвитку їх конструкцій, особливості будови, розкрито місце гвинтокрилих апаратів в авіації, а також розповідається про інженерів, вчених і конструкторів, які доклали зусиль для розвитку галузі.

Найновіші технічні винаходи завжди сприймалися як щось магічне, дивне, а часом і загрозливе. Автори книжок, які увійшли до цієї добірки, переконливо доводять: літаки, локомотиви, МР3-плеєри і ДНК-комп’ютери – це ніяке не чаклунство, а наука, за спиною якої – сотні досліджень, експериментів і відкритів. Щоб «приручити» складний механізм, треба знати, як він влаштований і як працює. Завдяки цим книжкам діти зрозуміють, з яких деталей складаються пристрої, якими вони користуються щодня, як вони допасовані один до одного і що з ними, власне, робити. 

Історія літаків. Олджих Ружичка, ілюстратори Томаш Перницький, Надія Мойзесова. – Харків : Ранок, 2018. – 32 с.

Леонардо да Вінчі, брати Монгольфьє і брати Райт… Історія авіації і повітроплавання налічує набагато більше імен, і про них розповідає «Історії літаків». А починає вона з тих часів, коли люди лишень мріяли літати й складали легенди та міфи про тих, кому вдалося підкорити небо. Перші мрійники, як-от англійський чернець Елмер, ще з ХІ століття майстрували собі крила, але мало кому вдавалося пролетіти бодай кілька сотень метрів. Спостерігаючи за пернатими, двоногі вперто пробували відтворити техніку їхнього польоту, видиралися зі своїми складними апаратами на вежі, дахи будівель і вершини пагорбів, а потім летіли, якщо й не вперед, то вниз. Так, «Історія літаків» – це, в певному сенсі, історія людської впертості й затятості, яка зрештою закінчилась успіхом. Олджих Ружичка демонструє, як з часом змінювалося розуміння принципів польоту, підходи до конструкції літальних апаратів, як відбувався прогрес в авіації. Планери, парові автольоти (включно з легендарним «Цеппеліном»), літаки з двигунами внутрішнього згорання, бомбардувальники часів Першої Світової – кожній епосі в розвитку літакобудування присвячений окремий розворот книжки. Окрім того, автор знайомить читачів із різними типами літаків, розповідає про принципи польоту, про те, з яких частин складається сучасний авіалайнер і що можна знайти у кабіні пілота, про повітряні рекорди і найновіші розробки. Книги можна отримати у відділі  технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар

відділу технічної літератури

вівторок, 18 серпня 2020 р.

280 років від дня народження Жозефа Монгольфє – французького винахідника повітряної кулі

Починаючи з 1783 року повітряна куля інтригувала як шукачів пригод, так і мандрівників. Сьогодні повітряну кулю часто використовують на фестивалях і як весільний майданчик для романтичних пар. Мрія людини літати на ній датується 18 століттям. Мрія здійснилася з втіленням ідеї, яка призвела до винаходу повітряної кулі. Так все ж таки хто винайшов повітряну кулю? У 1766 році ідея про те, що предмети можна підняти із Землі за допомогою водню, прийшла англійцю Генрі Кавендішу. Водень має негативну вагу, оскільки він легший, ніж повітря, через що об’єкти піднімаються. У 1782 р. зробив крок вперед Джозеф Мішель Монгольф’є з Анноне, Франція. Використовуючи шовковий мішок, наповнений гарячим повітрям, яке менш щільне, ніж повітря кімнатної температури, він зміг змусити мішок піднятися і полетіти протягом 10 хвилин. Джозеф та його брат Жак-Етьєн Монтгольфер пройшли ще далі у вересні 1783 року і наповнили великий кулястий мішок гарячим повітрям. 

Вони підняли трьох сільськогосподарських тварин (качку, півня та вівцю) у прикріпленому кошику, який пролетів три кілометри за вісім хвилин. Французький вчений Жан-Франсуа Пілатре де Розьє був першим пасажиром людиною, який піднявся в повітряній кулі, прив’язаній для безпеки. Через місяць Розьє з напарником фактично пролетіли над Парижем без страховки. Вони пролетіли 16 кілометрів за 25 хвилин. Повітря підтримували гарячим, підкидаючи солому в вогонь, що горів на решітці під повітряною кулею. Пізніше того ж року Жак Чарльз повернувся до ідеї використання водню для наповнення повітряної кулі. Він і Ноель Робертс пролетіли 27 миль за допомогою водневої кулі. У 1785 році Жан-Франсуа Пілатре де Розьє загинув при спробі перетнути Ла-Манш за допомогою водневої кулі. Повітряна куля вибухнула після 30 хвилин польоту. З тих пір було здійснено багато удосконалень для забезпечення контролю та безпеки під час польоту. Проте з винаходом інших літальних апаратів повітряні кулі відійшла на другий план.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу