середа, 23 січня 2019 р.

31 січня Всесвітній день ювеліра (Міжнародний професійне свято ювелірів)


      Серед безлічі професійних свят з недавніх пір з’явився і День, коли кожна людина, причетна до практичного втілення ювелірного мистецтва в наше життя, може розслабитися і сміливо заявити - сьогодні моє свято! У силу специфіки даного ремесла рідкісний фахівець ювелірної справи бажає в своїй роботі широкого розголосу. Це не дивно, якщо врахувати той факт, що саме ці майстри і є тією ланкою, яка невід’ємно стоїть на шляху того, що ми називаємо словом «коштовності» і активно атакується з боку всіляких заздрісників і зловмисників. Більше того, саме мистецтво ювелірів і розкриває перед нами всю красу з вигляду непоказного природного матеріалу, який з давніх часів люди стали використовувати для виготовлення всіляких прикрас. Саме вони стали одними з перших ремісників, кому відкрилися секрети справжньої краси, що знаходяться в здавалося б непередаваної гармонії людини і природи.
      Серед майстрів ювелірної справи є чимало справжніх художників, роботи яких відомі більш, ніж їхні імена. У їх вузькому професійному колі існують свої традиції та манери, є яскрава історія та видатні особистості. Їхня праця не терпить суєти. Це вельми витончений процес, який вимагає від умільця грандіозного терпіння і акуратності. Результати їх діяльності ми можемо спостерігати кожен день і кожен день їх вироби радують нас своєю неповторною красою та вишуканістю.
      Здавалося б, ювелірна справа є настільки «інтимним» процесом, що просто неможливо було б показати всі її тонкощі публічно широкої аудиторії, проте на сьогоднішній день вони відкриті суспільству. У їх середовищі створюються професійні асоціації та клуби, національні та міжнародні гільдії і організації. Проводяться різноманітні конкурси та фестивалі ювелірного мистецтва.
      Ідея встанови професійне свято - День ювеліра, за даними проекту DilovaMova.com, з’явилася ще влітку 2002-го року, коли відбувся один з відкритих ювелірних фестивалів «Золоте кільце Росії» в Костромі. Потім на одному з популярних конкурсів молодих ювелірів, який проводився в столиці Узбекистану Ташкенті на початку 2008-го року, виникла ініціатива заснувати Міжнародне професійне свято представників цього прекрасного ремесла. Дата щорічного святкового заходу - 31-е січня. Ідея була швидко підхоплена і незабаром стала популярна у всьому професійному середовищі майстрів-ювелірів. Крім того, деякі регіони, де ювелірної справі приділяється значна увага, стали встановлювати власні національні та регіональні свята, присвячені популяризації цього мистецтва. Приєднуємось до відзначення цього свято й ми –працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо усіх бажаючих переглянути сторінки книг та періодичних видань, які повідають вам про цікаві факти з історії ювелірного мистецтва. Також , шановні користувачі, ви зможете знайти чимало інформації про виникнення мистецтва обробки благородних металів і коштовного каміння, розвиток українського золотарства, познайомитесь із життям та творчістю найкращих ювелірів світу. Тож –приємного перегляду.
                                                                                  Людмила Шатарська, головний бібліотекар 
                                                                                  відділу технічної літератури ТОУНБ

четвер, 17 січня 2019 р.

НОВИНКИ!


     Кожна нова книга –це завжди подія та нове знайомство.  Запрошуємо шанувальників технічної літератури познайомитись із новими виданнями, що надійшли у відділ технічної літератури  Тернопільської ОУНБ у січні 2019 року. 
    У читальному залі відділу Ви зможете переглянути ці видання та отримати необхідну інформацію.
Ткаченко Н. М., Кулінченко В.Р. Економіка підприємств енергетичного комплексу: підручник / Н.М. Ткаченко, В. Р. Кулінченко. — Київ: Алерта, 2017. — 336 с. 
   У підручнику розглянуті основи галузевої економіки підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Наведені місце і роль ПЕК у національній економіці, його склад і структура. Особлива увага надається провідній галузі ПЕК – електроенергії. Розглянуті традиційні і сучасні методи економічного оцінювання ефективності, що підтверджується прикладами розрахунків. Виходячи з позицій сучасного менеджменту викладені основи управління енергетичними підприємствами, включаючи планування енергетичного виробництва.
       Підручник розрахований на студентів вищої школи за спеціалізацією «Менеджмент», а також для студентів інженерно-економічних спеціальностей і практичних працівників галузі.
Паливно-енергетичний комплекс з економічним обґрунтуванням і елементами проектування : навч. посіб. / В. Р. Кулінченко, Н.М. Ткаченко. — Київ: Алерта, 2017. — 476 с.
      У посібнику розглянуті основні властивості твердого, рідкого і газоподібного палива. Наведені узагальнені теплотехнічні характеристики, що дозволяють оцінити ефективність використання палива, без визначення його складу і теплоти згорання. Викладена проста методика визначення втрат тепла, ККД теплотехнічних установок, економії палива, що отримала застосування в промисловості. Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання палива за мінімальних вкладень капіталу шляхом комплексного ступеневого використання тепла продуктів згорання і захисту довкілля.
       У посібнику розглянуті проблеми розвитку енергетики в умовах переходу до конкурентного ринку, основи структурної реформи електроенергії і основні її напрямки. Розглянуто традиційні методи порівняльної і загальної економічної оцінки ефективності інвестицій і сучасний підхід до оцінки ефективності технічних рішень, пов’язаних з перебудовою підприємств паливно-енергетичних комплексів. Розглянуті принципи побудови і проектування діалогових людино-машинних систем керування режимами роботи енергосистем, що ґрунтуються на засобах автоматизації процесів пошуку і прийняття рішень.
      Навчальний посібник розрахований на студентів, магістрів і аспірантів вищих технічних навчальних закладів 4-го рівня акредитації, а також на спеціалістів галузі.
                                                                                              Людмила Шатарська, головний бібліотекар 
                                                                                              відділу технічної літератури ТОУНБ

четвер, 10 січня 2019 р.

Валентин Зноба - людина світу


Його скульптури живуть у 15 країнах Європи та Америки.
Згадуючи скульптурні композиції Валентина Зноби, його численні портретні твори, мимоволі приєднуєшся до влучної думки когось із мудрих: «Справжній твір мистецтва – це коли на ньому немає нічого зайвого, окрім мистецтва». За понад 55-річний творчий шлях видатний маестро був беззастережно відданий своєму покликанню, натхненно працюючи в галузі монументальної скульптури, портретної пластики, чим заслужив високе визнання на Батьківщині та за її межами. Народний художник України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, почесний громадянин Києва, дійсний член чотирьох академій… Це тільки окремі титули… А галерея його творів неосяжна. Він ніби підтвердив постулат Мікеланджело: «Скульптор повинен лишити по собі незчисленні полки статуй».
Валентин Іванович народився 10 січня 1929 року в селі Софіївка (Дніпропетровська область) у сім’ї скульптора Івана Степановича Зноби. Творчість Валентина Івановича присвячена увічненню героїчних сторінок нашої історії – давньої та сучасної, видатним особистостям і звичайним трудівникам. Саме в них черпав натхнення, вбачаючи багатство внутрішнього світу, духовну чистоту.
Його називають патріархом Андріївського узвозу, адже ідея створення цього культурно-мистецького комплексу з’явилася у подружжя Валентина Зноби та його дружини – видатної української художниці Тетяни Голембієвської під час відвідин паризького Монмартру. Так само йому завдячують за ініціативу створення Національної академії мистецтв України. Мабуть, Валентин Іванович – один із тих небагатьох скульпторів, які вміли за півтори-дві години створити портрет, що згодом ставав мистецьким шедевром. Ця віртуозність маестро підкорила Единбург (Шотландія). Своїми творами вони відкрили західному поціновувачеві мистецтва сучасну українську художню культуру.
А в Києві кожен, хто проходить повз будинок Верховної Ради, має змогу оглянути вочевидь метафоричні скульптурні групи, які митець назвав «Народ України». В одному персонажі впізнаємо витончену красуню, дружину художника, його музу незрівнянну Тетяну Голембієвську. В останні роки свого життя скульптор разом із сином створив пам’ятник королеві Франції Анні Руській, установлений 2005 року в Санлісі, що поблизу Парижа… А на Майдані в Києві будь-якої пори року біля козака Мамая, створеного також спільно із сином, можна побачити і молодь, і літніх людей. Кожному хочеться доторкнутися до баского коня характерника Мамая. Кажуть, що це на удачу…
                                                                                  Людмила Шатарська, головний бібліотекар 
                                                                                  відділу технічної літератури ТОУНБ