Творчий клуб «Натхнення»: «Душа народу в кожному візерунку» (19 травня)

 

19 травня 2026 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Душа народу в кожному візерунку» та майстер-клас із майстринею народних художніх промислів художньої вишивки, майстринею ГО «Школа борщівської народної сорочки» —Тетяною Сеник.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Творчий клуб «Натхнення»: творча зустріч та майстер-клас «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик»

 

12 травня 2026 року у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч та майстер-клас з майстринею народних художніх промислів Марією Баліцькою на тему «Лялька-мотанка: вухастий оберіг зайчик». З давніх-давен наші предки вірили, що мотанка, створена власними руками, з добрими думками та любов'ю, захищає від усього злого, приносить здоров’я та щастя в оселю. Цей зайчик — це не просто забавка, а оберіг роду. Його назва «мотанка» походить від слова «мотати», тому  учасники працюють без голки, лише змотуючи тканину та перев’язуючи її нитками.

Виготовлення ляльок – цікавий творчий процес, що захоплює не лише дітей, а й дорослих. Щоб лялька вийшла справді красивою, потрібно докласти трохи зусиль і фантазії. Створювати вироби своїми руками – досить цікавий процес, який занурює навіть  дорослих людей у дитинство. Таке проведення часу  розвиває уважність, сприяє залученню до праці, порядку й акуратності.

Гість заходу – талановита майстриня народних художніх промислів, яка займається виготовленням аматорських ляльок – Марія Баліцька,

Чи можна поєднати рукоділля, поезію та спів? Сьогодні ми довели — не просто можна, а треба! Провели майстер-клас із виготовлення народної ляльки-мотанки «Зайчик». Це проста, але дуже сильна лялька, яку раніше давали дітям як оберіг та іграшку. Але замість звичного фонового шуму — простір наповнився власними віршами майстрині  пані Марії та щирими піснями. Уявіть: руки мотають нитку, а вуха насолоджуються поетичним словом… Такий формат дозволив кожному учаснику не лише забрати додому унікальний оберіг, а й наповнитися натхненням та спокоєм. Традиції живуть, поки ми їх творимо!

Помилуватись цією красою, зануритись у світ прекрасного сьогодні змогли учні, вчителі та завідувачка бібліотеки загальноосвітньої школи №23.

Ми прагнули зробити нашу зустріч цікавою і корисною. Сподіваємось, що всі присутні отримали великий заряд енергії та гарний настрій.

Творчий клуб «Натхнення»: «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик» (12 травня)

 

12 травня 2026 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Лялька-мотанка: вухастий талісман зайчик»  та майстер-клас, який  проведе майстриня народних художніх промислів  Марія Баліцька.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

 

Мистецтво дарувати насолоду

 

3 травня щорічно в багатьох країнах відзначають солодке свято – День кондитера. Представникам цієї дивовижної професії вдається робити наше життя трохи солодшим. Вони вносять в нього неперевершену частинку теплоти і затишку, тому цілком заслуговують на своє власне професійне свято.

Потрібно сказати, що ця професія з’явилася в далекому минулому. Ще при дворах вельмож і просто багатих людей працювали майстри, які виготовляли солодощі. Але в IX столітті араби та індуси, оволодівши секретами виготовлення цукру, підняли на нову висоту майстерність роботи з солодощами. Саме вони придумали такі знамениті десерти, як – халва, шербет і рахат-лукум. Причому ці солодощі популярні і сьогодні.

Безумовно і в середні віки, і в наш час пальму першості тримають кондитери з Італії і Франції. Адже саме від італійського «candiere», що означає «зварене в цукрі» і пішла назва професії – кондитер. Існує й інша версія, що слово походить від арабського слова «candi», що означає «солодощі». Варто нагадати, що в Італії навіть існували цілі династії кондитерів, де сімейні рецепти передавалися від батьків до дітей.

Чи випадково так вийшло або ж у цьому спостерігалася якась закономірність, але споконвіку кухар і кондитер були трохи різними професіями, які в свою чергу вимагали своїх, особливих талантів і якостей. Звичайно ж кондитер – це професійний кухар, але його майстерність цілком присвячено створенню десертів, випічки та інших кондитерських виробів. У цьому мистецтві необхідна особлива смакова пам’ять, відмінне відчуття запахів і витончений смак, величезне творча уява і навіть знання в галузі архітектури, скульптури, а так само художнього мистецтва. Кондитер зобов’язаний прекрасно розбиратися не тільки в продуктах, але і в їх поєднаннях, складі, термінах та умовах зберігання.

Не можна не відзначити той факт, що без солодощів, без кондитерських виробів і випічки важко уявити собі будь-яке свято та радісну подію. До Дня кондитера відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання з фонду відділу.

Якщо Ви маєте бажання навчитись смачно готувати або довершити свої кулінарні здібності, ці видання – саме для вас.  Книжкові документи допоможуть Вам сміливо експериментувати, виявляти творчість, безмежну фантазію, створювати атмосферу свята за столом. У фонді відділу технічної літератури представлені видання які відображають те найкраще, що надбано у галузі кулінарного мистецтва, наведені рецептури багатьох страв та кулінарних виробів, напоїв, придуманих і розроблених як майстрами-професіоналами, так і господинями, які щодня дарують радість своїй сім’ї. Ви ознайомитесь з особливостями національних кухонь, знайдете багато порад щодо організації святкових столів, фуршетів, оформлення страв та правила їх подачі. Ви дізнаєтесь більше про харчову цінність традиційних та екзотичних продуктів, правила збереження їх поживних властивостей під час приготування їжі, а також про те, скільки можливостей може приховувати в собі звичні для нас овочі, фрукти, прянощі. Бажаємо Вам, щоб вашими помічниками на кухні стали книги, що представлені у фонді нашого відділу.

Чорнобиль: урок, який змінив світ

До 40-річчя Чорнобильської катастрофи ми підходимо з багажем складних уроків. Це дата, яка змушує не лише згадати героїзм ліквідаторів, а й переосмислити місце «мирного атома» у нашому майбутньому.

26 квітня 1986 року розділило історію атомної енергетики на «до» та «після». Трагедія на ЧАЕС показала, що ціна технічної помилки та системної недбалості може бути глобальною. Вона навчила світ культурі безпеки та змусила створити жорсткі міжнародні протоколи контролю (МАГАТЕ).

Попри тінь минулого, сьогодні роль АЕС є критичною як ніколи. Для України атомна генерація — це фундамент. Вона забезпечує понад 50% потреб країни в електроенергії, що є питанням національної безпеки, особливо в умовах війни.

Ядерна енергетика — це потужне джерело енергії з низьким вуглецевим слідом. Без неї досягнення цілей «Зеленого переходу» та боротьба зі зміною клімату виглядають майже неможливими. Сучасні реактори (наприклад, малі модульні реактори — SMR) набагато безпечніші та гнучкіші за ті, що працювали 40 років тому. Вони виключають можливість повторення чорнобильського сценарію на конструктивному рівні.

Сьогодні ми стикаємося з безпрецедентною загрозою — окупацією Запорізької АЕС. Це перетворює ядерну безпеку з суто технічного питання на геополітичне. Світ має усвідомити: безпека однієї станції — це безпека всього континенту.

Чорнобиль навчив нас обережності, але сучасність вимагає від нас раціональності. Ядерна енергетика залишається нашим ключовим інструментом у боротьбі за клімат та енергетичну свободу, за умови, що безпека завжди стоятиме вище за політику чи економію.

Увазі користувачів відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонуємо переглянути  книжкову виставку «Чорнобиль. Як це було…» (до 40-річчя Чорнобильської трагедії), яка розповідає про цю масштабну катастрофу

Ядерний тероризм та сучасні загрози (Чорнобиль 1986-2026)

 

26 квітня 2026 року відзначаються  40-ми роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці і забрала життя тисяч людей, завдавши непоправної шкоди екології.

Чорнобильська трагедія вразила світ своїми масштабами та нищівними наслідками. Вона стала болючим уроком для всього людства і нагадала, наскільки небезпечною може бути ядерна енергія навіть у мирних цілях. Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року зруйнувала не лише четвертий енергоблок, а й скалічила долі тисяч людей, залишила за собою спустошені міста, заражені території та безпрецедентний екологічний слід. 

За 40 років Україна разом із міжнародною спільнотою досягла суттєвого прогресу у подоланні наслідків трагедії. Над зруйнованим реактором зведено Новий безпечний конфайнмент (НБК) — унікальну інженерну споруду за участі понад 40 країн. Реалізовано десятки міжнародних проектів із виведення з експлуатації об’єктів, впроваджено сучасні системи моніторингу, створено науково-дослідні майданчики для вивчення впливу радіації на довкілля.

Аварія на ЧАЕС змусила світ переосмислити підходи до ядерної безпеки. Були вдосконалені системи захисту, впроваджені нові протоколи, ухвалено низку міжнародних документів, що регулюють безпеку на атомних об’єктах. Однак, урок засвоїли не усі. Навіть цих заходів виявилося недостатньо — з 24 лютого 2022 року світ знову опинився на межі ядерної загрози. Російська федерація розв’язала повномасштабну війну й порушила фундаментальні міжнародні норми, вчинивши акти ядерного тероризму.

Протягом 35 днів російські війська утримували Чорнобильську АЕС, грубо ігноруючи правила радіаційної безпеки. Після деокупації у березні 2022 року світ побачив масштаби завданих збитків: розграбована інфраструктура, пошкоджена Центральна аналітична лабораторія, людські жертви та викрадення персоналу.

14 лютого 2025 року агресор пішов далі – внаслідок атаки дроном було завдано шкоди Новому безпечному конфайнменту, основна функція якого – локалізація радіоактивних матеріалів, зменшення радіаційного впливу та забезпечення безпечних умов для подальшого демонтажу старого саркофага.

Внаслідок удару було зафіксовано порушення зовнішньої та внутрішньої обшивки арки, а також обладнання системи основних кранів, що призвело до порушення меж і умов безпечної експлуатації комплексу НБК. Росія значно пошкодила унікальну конструкцію, над спорудженням якої працювали фахівці з усього світу та яка мала б захистити навколишнє середовище від негативного впливу радіації після демонтажу нестабільних конструкцій старого «Укриття».

Влучання російського безпілотника у НБК стало тривожним сигналом: ядерна інфраструктура не є поза війною.

Події останніх років засвідчили: чинні міжнародні механізми не здатні повністю захистити людство від ядерної загрози у часи війни. Ми стоїмо на межі — між здоровим глуздом і хворобливими амбіціями, які знову можуть призвести до катастрофи глобального масштабу.

Світ має об’єднатися навколо нової стратегії захисту ядерної безпеки. Чорнобиль — це попередження. Його голос звучить нині сильніше, ніж будь-коли.

До Дня вшанування Чорнобильської трагедії  в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організована інформаційна зона, в якій розміщені документальні та науково-пізнавальні джерела, що висвітлюють важливі питання стосунків людей з ядерною енергетикою та жахливі наслідки аварії, спогади про тих, хто ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань про соціальний захист постраждалих в аварії. Тематичну добірку доповнюють твори на сторінках яких викладено спогади та розповіді очевидців, спеціалістів та ліквідаторів тієї страшної катастрофи, книги з радіаційної безпеки, екології, фотоальбоми.

Ці книжкові документи детально висвітлюють відомості про події 40-річної давнини у Чорнобилі, а також їх наслідки для України та світу. До огляду включено публікації суспільно-політичного характеру, праці, що розкривають технологічні аспекти: проблеми атомної енергетики доаварійного періоду, аварію, її хід, причини та наслідки. Окремі розділи присвячено екологічним та медичним наслідкам катастрофи. Значне місце посідає комплекс публікацій про зусилля з мінімізації наслідків катастрофи, зокрема спорудження укриття над зруйнованим 4-м енергоблоком та його проблеми, вирішення долі ЧАЕС та м. Славутича й ін. Спеціальні розділи присвячено зарубіжним публікаціям та ресурсам всесвітньої інформаційної мережі Internet. Книги призначена для науковців, викладачів вузів та студентів, для широкої громадськості, якій небайдужа проблема Чорнобиля в історії України.

 Звертаємо увагу користувачів на ось такі видання:

Міхаліцина К., Дворницький С. Реактори не вибухають. Коротка історіяЧорнобильської катастрофи.- Київ: Портал, 2020 -136 с.

Творці книжки «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» змогли знайти точну мову — словесну й візуальну, якою вдалося без нагнітання й простими, але водночас не позбавленими емоцій словами розповісти про масштабну трагедію. Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Ця книжка виникла, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися після неї. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Він тут показаний в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному. Книжка письменниці Катерини Міхаліциної та науковця Станіслава Дворницького це ніби віртуальна екскурсія довколишніми територіями і в часі до 1986-го року й назад в сучасність. А також пошук відповідей- чому так сталося, хто винен, кого покарали й чому приховували правду. Оформлення від студії Сері/граф допомагає, з одного боку, зануритися в ту епоху, її атмосферу й безпосередньо в події, що трапилися у квітні 1986 року, з іншого - краще зрозуміти, як відбуваються ядерні реакції, як працюють ті чи інші задіяні пристрої, як влаштовані процеси. Чорнобиль - те, з чим досі асоціюється Україна у світі, незважаючи на те, що з часу трагедії минуло 40 років. Та переважно розмови ведуться для дорослих і між дорослими, досі ніхто не намагався без зайвого пафосу й нагнітання розказати дітям та підліткам про події, що сталися в ніч на 26 квітня 1986 року. Видання вже отримало кілька престижних нагород — здобуло перемогу у конкурсі «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу в номінації «Дитяча книга» (оформлення студії Сері/граф) та Best Book Award 2020 від BookForum Видання містить також детальний візуальний супровід - ядерні реакції, будову реактора, карти, зображення техніки, що застосовувалася при ліквідації аварії, тощо.

Паренюк О., Шаванова К. Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії/  Олена Паренюк, Катерина Шаванова. — К.: Віхола, 2023. —304 с. — (Серія «Наукпоп»).

Книга «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії» Олени Паренюк та Катерини Шаванової  — це науково-популярне видання, яке фокусується не на подіях 1986 року, а на сучасному стані та майбутньому Чорнобильської зони відчуження. 

Авторки — кандидатки біологічних наук, радіобіологиня та генетик — пропонують погляд на Чорнобиль як на унікальну лабораторію. Замість описів історичних фактів чи подвигів ліквідаторів, вони заглиблюються у світ радіаційної науки. Книга розвінчує поширені міфи та пояснює складні наукові концепції простою мовою: пояснює різниці між радіобіологією та радіоекологією, випромінюванням та опроміненням, описує сучасний стан об'єктів, роботи персоналу та життя в умовах радіації, надається детальний аналіз окупації Чорнобильської АЕС росіянами у 2022 році, ситуації на Запорізькій АЕС та нових викликів ядерній безпеці, аналізується досвід  Чорнобиля у порівнянні з аварією на АЕС «Фукусіма-1». В книзі є відповіді на питання про «лікування» радіації алкоголем, безпеку чорнобильських продуктів та ризики при зупинці енергоблоків АЕС, також дискусія про те, чим має бути Чорнобиль — заповідником, місцем для освітнього туризму чи науковим хабом. 

Чому варто прочитати ці книги?

Видання  враховують контекст повномасштабного вторгнення та ядерного тероризму. Вони розраховані на широке коло читачів: від студентів до людей, які просто хочуть зрозуміти світ, у якому ядерна енергетика є реальністю.

Чорнобиль навчив нас обережності, але сучасність вимагає від нас раціональності. Ядерна енергетика залишається нашим ключовим інструментом у боротьбі за клімат та енергетичну свободу, за умови, що безпека завжди стоятиме вище за політику чи економію. Ми пам’ятаємо. Ми захищаємо. Ми вимагаємо дій.

 

18 квітня - Всесвітній день радіоаматора

 

18 квітня 1925 року в Парижі був заснований Міжнародний союз радіоаматорів, завдяки цій події у радіоаматорів і з’явився привід щорічно відзначати успіхи і досягнення. А членами даної організації сьогодні є радіоаматори з більш ніж ста п’ятдесяти країн світу, в тому числі і України. У світі нараховується більше 3 000 000 радіоаматорів. Тому щорічно, 18 квітня, ентузіасти-радіоаматори у всьому світі відзначають своє «професійне» свято – Всесвітній день радіоаматора. Вважається, що більшість радіо-технологій були спочатку досліджені радіоаматорами. Щороку Всесвітній день радіоаматора проводиться під певним девізом. За оцінками деяких фахівців, 21 століття стане воістину століттям радіоаматорів, а число людей у цьому хобі ґрунтовно «переступить» сьогоднішній тримільйонний рубіж. Вважається також, що більшість радіо-технологій, якими ми, не замислюючись, користуємося в повсякденному житті, були спочатку досліджені радіоаматорами. В першу чергу це відноситься до стільникових телефонів. В останні роки неймовірно швидко розвиваються цифрові комунікації.

Варто окремо згадати і про те, що багато видатних радіоінженерів і фахівців-електротехніків починали свій професійний шлях в спільнотах радіоаматорів. Винаходи та технології, які отримали «путівку в життя» з рук радіоаматорів, після навіть багатьох років не втратили свою актуальність – нашими надійними помічниками є радіо- та телевізійні приймачі і передавачі, включаючи двосторонні способи радіозв’язку, адаптивні антени і інші необхідні технології.

Завдяки радіоаматорам ви можете спілкуватися з людьми на будь-якому континенті без проводів! У світі існують тисячі аматорських радіостанцій, і кожен може стати частиною цієї великої мережі. Але одним з найбільш вражаючих аспектів аматорського радіо є ARISS (Аматорське радіо на Міжнародній космічній станції). Це проект, що дозволяє радіоаматорам з усього світу спілкуватися з космонавтами прямо на орбіті Землі. Уявіть собі: студенти з різних країн налаштовують свої радіостанції і можуть поговорити з людьми, що перебувають в космосі! Цей проект не тільки розвиває науку, а й робить космос доступним для кожного.

Приєднуючись до відзначення Всесвітнього дня радіоаматорів, відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм читачам провідний український журнал, на сторінках якого публікуються схеми, описи конструкцій та новини радіосвіту - «Радіоаматор» та Міжнародний електротехнічний журнал «Електрик» — періодика для фахівців. Видавництво «Радіоаматор» - єдине в Україні технічне видавництво, яке випускає такі популярні профільні міжнародні періодичні видання. за період своєї діяльності довжиною більше ніж в 30 років, було видано понад 300 книг, брошур, CD / DVD дисків-добірок по радіоелектронній тематиці, які виховали не одне покоління талановитих вчених і інженерів в області радіоелектроніки, електротехніки та зв'язку.

Журнал "Електрик. Міжнародний електротехнічний журнал" - це єдине в Україні видання з практичної та професійної електротехніки. Перший номер журналу вийшов у  світ у січні 2000 р. і виходить по сьогоднішній день з  періодичністю 1 раз на місяць, загалом 12 випусків за рік. Рубрики журналу: «Вітрина продукції» (Технічні новинки в області електротехніки); «Ділові новини» (Актуальні події в політичній, економічній і технічній сферах); «Персона» (Інтерв'ю з директором або топ менеджером компанії); «Огляд ринку» (Комплексно розглядається певний сегмент ринку електротехніки); «Техніка та технології»; «Виробництво і ресурси»; «Інженерні рішення»; «Наші пропозиції».

У виданні щомісяця публікується унікальна інформація з енергетики та промислової електротехніки, електрозварювання, схемотехніки та корисних порад для домашнього електрика, альтернативних джерел енергії та енергозберігаючих пристроїв та технологій. Серед тем журналу, які постійно з'являються на його сторінках, можна знайти такі, як джерела мережевого живлення, електроавтоматика, монтаж та обладнання електромереж, електрозварювальні агрегати та технології, споживачі струму, побутова електротехніка, освітлювальні прилади, вітрова та сонячна енергетика, мала гідроенергетика, автомобільне електроустаткування, довідкова апаратура. Журнал “Електрик. Міжнародний електротехнічний журнал» призначений для читачів, які цікавляться проблемами енергетики та електротехніки, причому весь зміст журналу спрямований на практичне вирішення нагальних завдань повсякденного існування людини. Журнал співпрацює з організаціями, які своїм пріоритетом ставлять розвиток альтернативної екологічно чистої енергетики.

Запрошуємо до перегляду.

Великоднє розмаїття смаку: готуємось до свята разом!

 

Дорогі друзі та відвідувачі нашої книгозбірні! Вітаємо вас із Великоднем — святом перемоги світла над темрявою. Нехай свято принесе спокій у ваші домівки та віру в нашу Перемогу. Бажаємо, щоб кожна історія у вашому житті мала світле продовження, а серця були відкриті для добра, як нова книга. Нехай сторінки книг стають для вас вікнами у світ натхнення та добра. Бажаємо смачної паски та радості в кожному рядку вашого життя.

Великдень — це не лише час духовного оновлення, а й неймовірні аромати свіжої паски, родинний затишок та багатство українських традицій. Назва виставки «Великоднє розмаїття смаку» акцентує увагу на кулінарних та культурних аспектах підготовки до свята. Вона поєднує в собі як етнографічні видання про традиції, так і практичні посібники з приготування святкових страв: секрети ідеальної паски: від старовинних бабусиних рецептів до сучасних панетоне, традиції предків: як святкували Великдень у різних куточках України.

Запрошуємо вас відвідати нашу книжкову виставку «Великоднє розмаїття смаку»!

Літературна ресторація (до Міжнародного дня супу)

                   

Міжнародне свято - День супу відзначають в першій декаді квітня. Святкова дата з’явилася кілька років тому. Заходи за традицією включають популяризацію супу, як смачної і корисної для здоров’я страви.

Що може зігріти душу і тіло краще за тарілочка ароматного, гарячого супу? Особливо після напруженого робочого дня.

Деякі думають, що для того, аби приготувати каструльку цього киплячого блаженства, потрібно бути кваліфікованим кухаром і провести весь день на кухні. Нічого подібного! Завдяки перевіреним порадам і простим рецептам, доступним в Інтернеті, немає причин, чому ви не можете здивувати родину і друзів цим чудовим блюдом, а заодно і відсвяткувати Міжнародний День супу!

Суп зігріває шлунки населення Землі вже протягом майже 9000 років! Батьківщиною супу вважають Стародавній схід, де раніше за інших навчилися робити посуд, що підходив для його приготування. Важко перелічити всі види супів, винайдених за цей час людством. Любителі цієї страви обов’язково назвуть французький буябес, іспанський гаспачо, грузинський харчо, болгарський таратор, російські щі, холодник, уху, ну і звичайно ж неперевершений український борщ. Особливо витончені цінителі згадають японський рамен та китайський даньхуатан. Легкі або наваристі, прості в приготуванні або складні, м’ясні або вегетаріанські, з картоплі, локшини, рису або водоростей - всі вони зробили свій внесок у благородну справу громадського харчування та гідні того, щоб їм присвятили окремий день. Що і було зроблено. Міжнародний День супу відзначають щорічно 5 квітня. І не якого-небудь там нудного супу з пакетика або банки. Тільки свіжого, легкого, домашнього супу! Саме такий варіант найсмачніший, найароматніший та найкорисніший.

Незалежно від рецепту рекомендується щодня включати суп в раціон харчування.

Зі святом Вас і приємного апетиту!

 

 

 

День народження мобільного телефону відзначають у світі щорічно 3 квітня. Саме в цей день у 1973 році інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший дзвінок із першого портативного стільникового телефону Motorola DynaTAC 8000X. Ця подія стала революційною, започаткувавши еру мобільного зв'язку, який зараз є невід'ємною частиною життя. Хоча технологія зародилася раніше, 3 квітня вважається датою, що назавжди змінила спосіб нашого спілкування. 

 

Мобільний телефон не з’явився раптово, як блискавка в ясному небі. Ідея бездротового зв’язку витала в повітрі ще з початку ХХ століття. Радіотелефони використовувалися в автомобілях, але вони були громіздкими, дорогими і прив’язаними до певного місця. Мартін Купер, якого часто називають “батьком мобільного телефону”, мріяв про щось більше — про справжню свободу. Він хотів, щоб люди могли дзвонити з будь-якої точки, без дротів і обмежень. І ось, після років роботи, команда Motorola створила DynaTAC 8000X — перший у світі портативний стільниковий телефон.

Цей пристрій не був витонченим гаджетом, до яких ми звикли. Він важив 1,1 кг, мав розмір взуттєвої коробки і дозволяв розмовляти лише 30 хвилин, після чого потребував 10 годин зарядки. Але саме він заклав фундамент для майбутнього. Перший дзвінок Купера став символом перемоги інновацій над обмеженнями. Цей момент не просто технічно значущий — він про людську мрію бути на зв’язку завжди і скрізь.

Сьогоднішні смартфони здаються вершиною технологій, але це лише черговий етап. Уже зараз ми бачимо складані телефони, які нагадують книжки, і розробки 5G, що роблять інтернет швидшим, ніж будь-коли. У майбутньому, можливо, телефони стануть частиною нашого тіла — уявіть імплантовані чіпи чи голографічні інтерфейси, які проектують екран прямо перед очима. Або ж штучний інтелект у смартфонах стане настільки розвиненим, що вони передбачатимуть наші потреби ще до того, як ми їх усвідомимо.

Тож наступного разу, коли ви візьмете телефон до рук, згадайте його історію. Це не просто пристрій — це символ людської винахідливості, прагнення до зв’язку і бажання зробити світ трохи ближчим.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ до Всесвітнього дня мобільного телефону підготувала книжкові видання  відповідного тематичного спрямування. Тут представлені документи з питань еволюції розвитку мобільних телефонів, правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про вплив гаджетів на психіку, безпеку в інтернеті та поради, як зменшити екранний час, культура спілкування -  книги про етикет телефонних розмов та соціальні мережі. 

Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн, та небезпек технологічного, правого, психологічного і фінансового характеру, дають рекомендації щодо їх запобігання. Інформаційні видання, опубліковані в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу представляють методичні матеріали та тренінгові вправи з прав людини в Інтернеті.

Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

День метеоролога: свято тих, хто читає небо

 

Коли ранок починається з перевірки прогнозу погоди, а рішення про парасольку чи сонцезахисні окуляри залежить від кількох цифр на екрані, ми не замислюємося, хто стоїть за цими даними. День метеоролога, який щорічно відзначається 23 березня, — це нагода згадати про тих, хто щодня розгадує примхи природи, попереджає про шторми та допомагає нам планувати життя. Це свято не просто про професію, а про справжню магію науки, яка поєднує спостереження, технології та інтуїцію.

День метеоролога не з’явився раптово на календарі. Його коріння сягає 1950 року, коли була заснована Всесвітня метеорологічна організація — структура під егідою ООН, яка об’єднала зусилля країн у вивченні клімату та погоди. Саме 23 березня, у день підписання угоди про створення організації, світ почав офіційно вшановувати тих, хто присвятив життя цій науці. Але історія метеорології набагато давніша: ще в Стародавній Греції Аристотель у своїй праці “Метеорологія” намагався пояснити, чому дме вітер і звідки беруться хмари. Тоді це було більше філософією, ніж точною наукою, але вже закладало фундамент для майбутніх винаходів. Згодом, у Середньовіччі, моряки та фермери покладалися на прикмети: червоний захід сонця віщував гарну погоду, а низький політ птахів — дощу. Лише у XVII столітті, з винайденням барометра та термометра, метеорологія почала набувати сучасних рис. Сьогодні ж це високотехнологічна галузь, яка рятує мільйони життів, попереджаючи про урагани, повені та посухи. День метеоролога — це не просто дата, а нагадування, як далеко ми просунулися в розумінні природи.

Сучасний метеоролог — це не просто людина з картою погоди. Це аналітик, який працює з величезними масивами даних, використовуючи штучний інтелект і машинне навчання для прогнозування. Наприклад, під час ураганів чи повеней саме метеорологи першими б’ють на сполох, даючи урядам і рятувальним службам час на підготовку. Завдяки їхнім зусиллям смертність від стихійних лих за останні десятиліття значно знизилася. 

Якщо ви мрієте розгадувати таємниці погоди, шлях до цієї професії починається з освіти. Більшість метеорологів мають ступінь з метеорології, фізики чи географії. Університети пропонують спеціалізовані програми, де вивчають атмосферні процеси, математику та програмування — адже сучасні прогнози неможливі без комп’ютерних моделей.

Окрім навчання, потрібна допитливість і любов до природи. Метеорологи часто працюють у польових умовах, проводять експерименти та аналізують дані в реальному часі. А ще це професія для терплячих: інколи прогноз не виправдовується, і доводиться пояснювати, чому природа вирішила зіграти за власними правилами. Тож якщо ви готові до викликів  ми запрошуємо вас у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, щоб більш детально ознайомитись з книгами та періодичними виданнями, що розповідають про професію метеоролога. Адже книги— це лише інструмент. Серце метеорології — це люди, які стоять за цими інноваціями. Їхня пристрасть до науки, бажання допомагати та вміння читати небо залишаються незамінними. І хто знає, можливо, через кілька років ми зможемо передбачати погоду на місяць уперед із точністю до години?

«Українська писанка — традиції та сучасні тенденції»: майстер-клас з писанкарства

 

Викладачі та студенти-маркетологи Тернопільського фахового коледжу харчових технологій та торгівлі взяли участь у захопливому майстер-класі з писанкарства, який провела майстриня народних художніх промислів художнього писанкарства Ірина Харатін. Захід був організований відділом технічної літератури Тернопільської ОУНБ та відбувся напередодні Великодніх свят - 18 березня у читальному залі ТОУНБ.

Цей захід не лише поглибив знання про традиційне українське мистецтво, але й сприяв формуванню національної свідомості та ідентичності. Писанкарство — це давня українська традиція розпису яєць, яка має глибокі корені в нашій культурі. Кожен малюнок, кожен візерунок на писанці несе в собі символіку, пов'язану з природою, родючістю, життям і навіть релігійними віруваннями. В Україні писанки завжди були важливим елементом святкування Великодня та інших народних обрядів. Вони символізують відродження, надію та нове життя.

Під час майстер-класу учасники мали змогу не лише дізнатися про техніки писанкарства, але й самостійно спробувати свої сили у створенні писанок. Пані Ірина Харатін поділилася секретами виконання традиційних візерунків та розповіла про значення кожного з них. 

Провідний методист Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, заслужений артист України Іван Іванович Кузишин вручив подяку майстрині.

У світі, де глобалізація часто стирає межі між культурами, знання та практикування власних традицій стає особливо цінним. Писанкарство — це не просто мистецтво, це частина нашої ідентичності, яка допомагає зберегти зв'язок із минулим і формує наше майбутнє. Майстер-клас з писанкарства став важливим кроком у розвитку творчого потенціалу і підкреслив значення збереження національної ідентичності через мистецтво.

Такі ініціативи будуть продовжуватися і надалі, надихаючи нове покоління на дослідження та популяризацію української культури.

 

Подорож у світ безпечних мереж

 

Ми живемо в епоху стрімких технологічних змін, коли цифрові технології проникають у всі сфери нашого життя. Штучний інтелект, блокчейн, квантові комп’ютери, Інтернет речей — те, що ще вчора здавалося фантастикою, сьогодні стає реальністю. Разом із безмежними можливостями цифровий світ приносить і виклики: кіберзагрози, захист персональних даних, медіаграмотність та боротьба з дезінформацією.

 

Для України, яка протистоїть масштабним кібератакам та інформаційній агресії в умовах російсько-української війни, захист критичної інфраструктури, розвиток національних кіберспроможностей і інформаційна гігієна є ключовими елементами безпеки держави.

 

У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ функціонує книжкова виставка «Подорож у світ безпечних мереж».

Виставка запрошує ознайомитися зі світом сучасних технологій через добірку книг про кібербезпеку, цифрову трансформацію суспільства та інформаційні війни.

 

Дізнайтесь, як протистояти маніпуляціям із «Соціальні комунікації в мережі  INTERNET» Ю. С. Сєрова та С. С. Федушко чи навчіться захищати свої дані за порадами В. М. Богуша «Основи кіберпростору, кібербезпеки та кіберзахисту».

 

Від наукових монографій до посібників для підлітків — ці видання підходять для всіх, хто прагне краще зрозуміти цифровий світ і користуватися ним безпечно. Від фундаментальних досліджень до практичних порад, від аналізу глобальних трендів до конкретних рішень у сфері безпеки — кожна книга відкриває нові горизонти розуміння технологій, що формують наше майбутнє. Цифрова грамотність сьогодні — це так само необхідна навичка, як уміння читати і писати.

 

Долучайтесь до цифрового майбутнього! Читайте книги та публікації у періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури, досліджуйте електронний каталог і відкривайте світ безпечних технологій та станьте частиною безпечного цифрового світу вже сьогодні!

 

Творчий клуб «Натхнення»: «Українська писанка — традиції та сучасні тенденції» (18 березня)

 

18 березня 2026 року о 12.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Українська писанка — традиції та сучасні тенденції»  та майстер-клас, який  проведе майстриня народних художніх промислів  Ірина Харатін.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

Міжнародний день скрапбукінгу. Святкуємо разом 4 березня!

 

Щороку 4 березня світ відзначає Міжнародний день скрапбукінгу — свято, присвячене мистецтву збереження спогадів у творчий спосіб. Це чудова нагода для кожного з нас зануритися у світ скрапбукінгу, відчути його магію та, можливо, відкрити для себе нове хобі.

Історія  свята почалась ще у XV столітті. У той час в Англії були популярні так звані "commonplace books" — книги, в яких люди збирали улюблені цитати, рецепти, листи та інші пам'ятні записи. Це були своєрідні попередники сучасних скрапбуків.

У XVI столітті з'явилися альбоми дружби, де люди зберігали пам'ятні речі з подорожей, ілюстрації та нотатки від друзів. На початку XX століття студентки коледжів використовували скрапбукінг як спосіб документування свого життя, зберігаючи корінці квитків, вирізки з газет та інші пам'ятні дрібниці.

Цікаво, що традиція скрапбукінгу зберігається і розвивається до сьогодні. За даними Асоціації хобі та ремесел, індустрія скрапбукінгу оцінюється в 2,5 мільярда доларів США і продовжує зростати. В Сполучених Штатах налічується понад 3 000 магазинів, які обслуговують 25 мільйонів прихильників цього мистецтва.

Сьогодні скрапбукінг — це не лише хобі, а й потужна творча спільнота, що об'єднує мільйони людей по всьому світу. Він дозволяє кожному виразити свою індивідуальність, зберігаючи при цьому найцінніші моменти життя.

 У час, коли більшість наших фотографій та спогадів зберігаються в електронному форматі, скрапбукінг надає можливість повернутися до матеріального, відчутного збереження пам'яті. Він дозволяє не лише переглядати фотографії, а й відчувати текстури, насолоджуватися композицією та деталями, вкладеними у кожну сторінку.

Скрапбукінг — це цікавий і творчий спосіб зберегти спогади та розповісти історії за допомогою фотографій, паперу та прикрас. Власне, це прикрашання та оздоблення фотоальбомів, а також створення унікальних записників та листівок. Сьогодні скрапбукінг набуває все більшої популярності у світі, як спосіб дозвілля, спілкування, хобі та заробітку.

Скрапбукінг став не лише популярним хобі, а й важливою частиною культури, що дозволяє людям зберігати свої спогади в художньому форматі. Це ідеальний спосіб висловити почуття, створюючи унікальні і незабутні фотоальбоми, які можуть передаватися з покоління в покоління.

Як ви зберігаєте свої найцінніші спогади? Може, вам варто спробувати скрапбукінг, щоб кожен момент став ще більш значущим? Чекаємо вас у відділі технічної літератури ТОУНБ, щоб більш детально ознайомитись з історією та традиціями свята.