неділя, 25 квітня 2021 р.

Чорнобиль – виклик, не засвоєний людством (До дня Чорнобильської трагедії)

 


Чорнобиль… Для мільйонів українців це слово назавжди закарбувалося в пам’яті, стало символом небезпеки та понівечених душ. Ця трагедія не тільки забрала життя та здоров’я людей, вона й сьогодні нагадує про себе. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, та біль не вщухає, тривога не покидає людей. До дня пам’яті наслідків Чорнобильської трагедії в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організована виставка—роздум «Чорнобиль-виклик, не засвоєний людством». На ній представлені різноманітні науково-пізнавальні, публіцистичні, інформаційні джерела з фонду відділу, зміст яких розкриває причини аварії, проблеми сьогодення Чорнобиля та зони відчуження. Ця виставка є даниною пам’яті всім тим, хто не дожив до наших днів, а також усім ліквідаторам, які зараз з нами. Тематичну виставку доповнюють твори на сторінках яких викладено спогади та розповіді очевидців, спеціалістів та ліквідаторів тієї страшної катастрофи, книги з радіаційної безпеки, екології, фотоальбоми. Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитись з матеріалами цієї виставки.

 

пʼятниця, 23 квітня 2021 р.

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

 


Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів. Всесвітній день книги й авторського права святкують з 1995 року. Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу. Цього дня відбувається багато цікавих заходів. Зокрема, проголошення Всесвітньої столиці книги. Проводять виставки, громадські читання, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання. Книжки – це тисячолітній досвід, який робить безсмертним рід людський на землі. У Всесвітній день книги і авторського права вітаємо всіх наших авторів. Бажаємо  глибокого натхнення і легкого пера! Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому! Зі святом Вас!

 

четвер, 22 квітня 2021 р.

Міжнародний день Матері-Землі

 


Щороку 22 квітня відзначається не просто велике, а воістину глобальне свято—Міжнародний день Матері-Землі (International Mother Earth Day)—день нашого спільного затишного будинку. Свято було засновано на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2009 році. Співавторами якої виступили понад 50 держав-членів ООН і відзначається, починаючи з 2010 року - 22 квітня. Проголошення в резолюції цього Міжнародного дня є визнанням того, що Земля і її екосистеми є нашим будинком, забезпечують людству життя, а також підтвердженням зобов’язань, прийнятих на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Тому для досягнення справедливого балансу між економічними, соціальними та екологічними потребами нинішнього і майбутніх поколінь необхідно сприяти гармонії з природою і планетою Земля. У резолюції також наголошується, що термін «Мати-Земля» загальноприйнятий у багатьох країнах, що він відображає залежність між планетою, її екосистемами і людиною. Пропонуючи всім державам-членам ООН, міжнародним і неурядовим організаціям відзначати «Міжнародний день Матері-Землі», Генеральна Асамблея звертає увагу на те, що це свято вже щорічно відзначається в багатьох країнах. У північній півкулі День Землі відзначається навесні, а в Південній півкулі — восени. Основною метою цієї всесвітньої акції є привернення уваги суспільства і кожної людини планети до проблем Землі, до проблем її навколишнього середовища, і дає можливість дізнатися про тих важких завданнях, які стоять перед людством для збереження планети.

Підраховано, що планеті Земля приблизно 4,5 мільярда років. Якщо ви захочете обійти навколо Землі, крокуючи по екватору, то доведеться пройти шлях довжиною майже в 40010 кілометрів. Долина Смерті в Каліфорнії і місце в Лівії, зване Ель Азізія, утримують рекорди найгарячіших місць на Землі. Рекорд Ель Азізії — 57,8 градусів за Цельсієм (13 вересня 1922 роки), рекорд Долини Смерті — 55,8 градусів за Цельсієм (10 липня 1913 року). А найхолоднішим місцем на Землі визнана Антарктика — 21 липень 1983 року. Дослідницькою станцією «Схід» в Антарктиці було зареєстровано 89 градусів за Цельсієм. У Землі один природний супутник — видимий неозброєним оком Місяць.

День Матері-Землі 22 квітня, як і День Землі, що проводиться в День весняного рівнодення, дає можливість кожному жителю в усіх населених куточках планети висловити подяку нашому великому спільного дому. Щорічно вчені країн світу збираються в цей день за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. У різних країнах організовуються найрізноманітніші заходи і акції, присвячені певній темі. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

середа, 21 квітня 2021 р.

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

 


Знання потрібні людині, щоб життя було приємним, зручним, комфортним та максимально безпечним. Такі знання набуваються нами через закладений в нашій природі творчий процес. Він дозволяє створювати щось унікальне і корисне, що часто породжує справжні інновації, а вони в свою чергу дозволяють нам вирішувати ті завдання, які ставить перед нами завжди мінливий неповторний поточний момент. Основні проблеми творчості та інновацій не завжди лежать на поверхні, адже отриманих нами знань дуже часто недостатньо для адекватної реакції на нові і непередбачувані виклики. Кожен момент часу, як і кожна в нашому світі людина, - унікальний. Унікальні завдання легше і ефективніше вирішувати за допомогою унікальних підходів, а вони можуть бути результатом лише природного творчого процесу. Як показує практика  суспільство починає програвати, коли робить ставку на закріплення вже відомих знань за рахунок розвитку творчого потенціалу. І це стосується в першу чергу системи освіти. Щоб виробити ефективні підходи до вирішення кризи творчості, багато країн змінюють усталені догми і починають формувати позитивний тренд щодо даної проблеми. Так з’явився Всесвітній день творчості та інновацій. Вперше цей день відзначався в більш ніж 50 країнах миру 21 квітня 2002 року. У 2017 році за підтримки Генеральної асамблеї ООН Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності став офіційним міжнародним заходом. Давайте використовувати Всесвітній день творчості та інновацій, щоб зміцнити наш власний потенціал для створення нових ідей, нових рішень, нових дій та нових результатів. Пропонуємо почати день з мозкового штурму. Сядьте і подумайте про всі речі, які ви робите протягом дня і про те, як ви можете змінити їх на краще. Протягом усього дня записуйте свої думки та ідеї в блокнот. Робіть це незалежно від того, призначені ці ідеї для вас особисто або це думки про те, що можуть краще робити інші люди. Слідуйте йому і подивіться, як ваша власна творчість може поліпшити вам життя. Всесвітній день творчості та інновацій може стати днем, коли ви поставите своє життя на абсолютно новий шлях!

 Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури

субота, 17 квітня 2021 р.

Любомир Романків – українець, який стоїть за комп’ютерною революцією, без якої Apple могло б і не бути, (До 90–річчя від дня народження)

 


17 квітня 1931 року у Жовкві на Львівщині народився американський винахідник, завдяки якому стала можливою поява жорстких дисків та персональних комп’ютерів. Один з десяти винахідників, які введені до Зали Слави США. Любомир Романків – директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ, провідний науковець компанії у галузі комп’ютерних технологій, автор і співавтор 180 наукових винаходів (67 з них запатентував) та 150 наукових статей. У 1957 р. він отримав ступінь бакалавра в Університеті Альберти, закінчив магістратуру та отримав звання доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті (1962). Керував Центром електрохімічної технології та мікроструктур в Дослідному Інституті ім. Т. Дж. Ватсона компанії ІВМ. Головний напрям його роботи (саме він і приніс найбільший успіх винахіднику) був пов’язаний з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення. Так він відкрив процеси створення індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для записування/зчитування інформації на жорстких дисках комп’ютерів, розробив індустріальний процес, а також інструменти та усе необхідне для запуску виробництва жорстких дисків. Винахід та робота Любомира Романкова дозволила ІВМ заробити мільйони доларів, водночас він підготував ціле нове покоління інженерів для компанії. Загалом українець отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та досягнення, включений до престижних видань “Хто є хто в науковому світі” та в “Хто є хто в Америці”. У березні 2012 р. Любомир Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників, удостоєних такої честі. Любомир Романків, якому цьогоріч виповнюється 90 років - провідний науковець компанії IBM, ім’я якого внесено до національної зали винахідників США. Майже 40 років тому Романків розробив революційну технологію і, фактично, започаткував еру персональних комп’ютерів: без його винаходу компанії Apple могло б і не бути. Він винайшов тонкоплівні магнітні головки для запису інформації, що уможливило появу жорстких дисків та персональних комп’ютерів. ​Зокрема, технологію Романківа для збору свого першого комп’ютера використали в Apple. Орден князя Ярослава Мудрого - державна нагорода за видатні заслуги перед Україною в галузі зміцнення міжнародного авторитету України, в тому числі з розвитку науки. Ще Любомир Романків - великий пропагандист і патріот незалежної України. Член Академії інженерних наук України, активний учасник української діаспори в США, член президії Всесвітнього конгресу вільних українців, член Наукового товариства імені Шевченка, активний пропагандист скаутського руху "Пласт".

Шатарська Людмила, головний бібліотекар

відділу технічної літератури

пʼятниця, 9 квітня 2021 р.

Огляд-презентація «Україна – держава космічна» (12 квітня)



Зараз розвиток будь-якої сфери діяльності людства неможливо уявити без використання космічних технологій. Передові країни – члени ”клубу” космічних держав світу – вкладають величезні кошти у космічну галузь, адже, як відомо, один долар, спрямований у цю індустрію, приносить 10-12 доларів прибутку. На офіційному рівні в сучасній Україні свято було затверджене Указом Президента України  від  13 березня 1997 року. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики». В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України». . Працю українських вчених у галузі ракетно-космічної техніки цінують у всьому світі. Відомий інженер і підприємець Ілон Маск, що інвестує мільйони доларів в розвиток космічної галузі заявив, що українська ракета «Зеніт» по праву вважається однією з кращих раніше створених моделей. З нагоди Всесвітнього дня космонавтики і Дня працівників ракетно-космічної галузі України, які традиційно відзначаються 12 квітня, спробуємо дізнатися про історію розвитку космічної галузі, її успіхи, невдачі та перспективи у нових соціально-економічних умовах. Тож пропонуємо вашій увазі новинки літератури , присвячені цій темі.



Панасов І. Леонід Каденюк / Ігор Панасов. – Київ : IPIO, 2018. – 128с., іл. – (Видатні українці).

Полетіти в космос... Велика честь, величезна відповідальність і надзвичайні випробування на межі людських можливостей... Мільйони хлопчиків по всьому світу мріють стати космонавтами. Але лише одиниці з них вирушать у космічну подорож, коли стануть дорослими. І одним з таких мрійників був Льоня Каденюк – звичайний хлопчик з буковинського села. Цей хлопчина присвятив все своє життя мрії про космос. Таким знанням і начитаності, як у маленького Льоні, позаздрили б і дорослі. Такою фізичною підготовкою, як у нього, пишалися б і спортсмени. Але, найголовніше, в Каденюка була вражаюча сила волі і надзвичайна цілеспрямованість. Все це зробило можливим здійснення мрії маленького українця – політ в космос. 1997-ого у віці 45 років Леонід Каденюк став першим і єдиним космонавтом незалежної України. У складі міжнародної команди космонавтів на американському космічному кораблі „Колумбія” цей видатний українець провів майже 16 днів у невагомості, понад 250 разів облетів Землю, провів сотні дослідів, виконав надважку роботу і витримав винятково важкі фізичні і психологічні випробування... Ця книга у дуже цікавій, захоплюючій формі розповідає про те, як космонавти готуються до старту, що вивчають, про що думають та що відчувають перед і під час польоту, що їдять, як працюють і як відпочивають, які незручності відчувають, як переживають розлуку з рідними, як спілкуються і допомагають одне одному. Перед читачами – різнобарвна картина яскравого життя одного з найвідоміших українців.  Дізнайтеся секрет успіху першого і єдиного космонавта України Леоніда Каденюка. Надихніться фантастичною історією про неймовірну сильну особистість, спортсмена та людини, яка незважаючи на тяжкий і довгий шлях до мети все ж таки змогла підкорити космос. 

 А усім, хто мріє хоч ненадовго стати причетним до авіації, здійснивши свій фантазійний політ, чи зробити незабутній подарунок близьким чи друзям – не треба відкладати мрії на потім, здійснюйте їх якнайскоріше! Звертайтесь до відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ , де працівники відділу допоможуть обрати саме Вашу книжку, яка розкриє усі таємниці літакобудування. Пропонуємо вашій увазі книжки від автора, жителя міста Рожище на Волині Леоніда Козярчука. Він із п’ятнадцяти років займався конструюванням надлегких літальних апаратів (НЛА), працював у виробництві деталей та комплектуючих НЛА та інженером-технологом мото-дельтапланерного виробництва в київській фірмі «Аерос». Написав низку книг з історії гвинтокрилих апаратів.



Козярчук Л. Л. Автожири й гелікоптери, 1945-2000 : кат. конструкцій / Л. Л. Козярчук. – Луцьк : Ініціал, 2012. – 480 с.

У книзі читач знайде описи конструкцій аматорських та експериментальних гвинтокрилих ЛА, виготовлених на радянському й пострадянському просторі 1945-2000 рр. Конструкції описані в хронологічному порядку. Написанню книги допомагало безпосереднє спілкування автора з багатьма конструкторами ЛА. Використано також матеріали з власного архіву. Видання адресоване широкому колу читачів. Подано визначення автожирам та вертольоту, історія розвитку їх конструкцій, особливості будови, розкрито місце гвинтокрилих апаратів в авіації, а також розповідається про інженерів, вчених і конструкторів, які доклали зусиль для розвитку галузі. Найновіші технічні винаходи завжди сприймалися як щось магічне, дивне, а часом і загрозливе. Автори книжок, які увійшли до цієї добірки, переконливо доводять: літаки, локомотиви, МР3-плеєри і ДНК-комп’ютери – це ніяке не чаклунство, а наука, за спиною якої – сотні досліджень, експериментів і винаходів.

 Щоб «приручити» складний механізм, треба знати, як він влаштований і як працює. Завдяки цим книжкам діти зрозуміють, з яких деталей складаються пристрої, якими вони користуються щодня, як вони допасовані один до одного і що з ними, власне, робити. 



Ружичка, О. Історія літаків / О. Ружичка. – Харків : Ранок, 2018. – 32 с.

Леонардо да Вінчі, брати Монгольфьє і брати Райт… Історія авіації і повітроплавання налічує набагато більше імен, і про них розповідає «Історії літаків». А починає вона з тих часів, коли люди лишень мріяли літати й складали легенди та міфи про тих, кому вдалося підкорити небо. Перші мрійники, як-от англійський чернець Елмер, ще з ХІ століття майстрували собі крила, але мало кому вдавалося пролетіти бодай кілька сотень метрів. Спостерігаючи за пернатими, двоногі вперто пробували відтворити техніку їхнього польоту, видиралися зі своїми складними апаратами на вежі, дахи будівель і вершини пагорбів, а потім летіли, якщо й не вперед, то вниз. Так, «Історія літаків» – це, в певному сенсі, історія людської впертості й затятості, яка зрештою закінчилась успіхом. Олджих Ружичка демонструє, як з часом змінювалося розуміння принципів польоту, підходи до конструкції літальних апаратів, як відбувався прогрес в авіації. Планери, парові автольоти (включно з легендарним «Цеппеліном»), літаки з двигунами внутрішнього згорання, бомбардувальники часів Першої Світової – кожній епосі в розвитку літакобудування присвячений окремий розворот книжки. Окрім того, автор знайомить читачів із різними типами літаків, розповідає про принципи польоту, про те, з яких частин складається сучасний авіалайнер і що можна знайти у кабіні пілота, про повітряні рекорди і найновіші розробки.


Промахов О. Ігор Сікорський./ О. Промахов - Київ, 2018. – 127с., іл. – (Видатні українці).

Серія книжок «Видатні українці». Люди, які творили історію» — це унікальний проект, який сприяє якісному дозвіллю батьків і дітей. Книжка, яку ви при бажанні зможете потримати  в руках, розповість дивовижну історію про видатного авіаконструктора — Ігоря Сікорського. Нині багатотонні літаки й гелікоптери в небі — звична річ. Та трохи більше ста років тому, коли подібне диво могли собі лишень уявити дослідники і шанувальники творчості Леонардо да Вінчі й Жуля Верна, жили кілька відчайдухів, готових втілити в реальність мрію про небо. Серед піонерів авіабудівництва, однією з найвидатніших ключових фігур став авіаконструктор Ігор Іванович Сікорський. Біографія авіаконструктора непроста. Він почав працювати на голому ентузіазмі, однак спромігся увійти до когорти засновників індустрії авіації. Він переживав злети і падіння, кризи і невдачі, життя на чужині, та жодного разу не засумнівався ані у власному призначенні, ані в тому, що його проекти досягнуть успіху. Сікорський, як і його винаходи, пройшов складний шлях по глобусу. Вперше у небо він здійнявся в Києві, і поставив перші світові рекорди. У Санкт-Петербурзі почав серійне виробництво аеропланів. А масовими його літальні апарати стали у Сполучених Штатах Америки. Від середини ХХ століття й понині гелікоптери Сікорського перебувають на озброєнні американських ВПС і служби безпеки американських президентів. Сікорського справедливо вважають батьком виробництва гелікоптерів. Особисто ним і під його керівництвом було розроблено 78 видів літальних апаратів. Його нагороджено 80 нагородами в галузі авіабудівництва. Ігор Іванович Сікорський мав дивовижну життєву місію — поліпшувати життя людей за допомогою техніки. І попри численні перепони зі своєю місією він гідно впорався, ставши одним із найвидатніших світових авіаконструкторів, автором літаків і гелікоптерів, які стали зразками передової техніки ХХ століття. Історія Ігоря Сікорського показує своїм читачам, що навіть маленька, здавалось б нездійсненна мрія, реальна. У Ігоря Сікорського було безліч причин все кинути, і була одна причина — маленька мрія, яка надихала не зупинятися і вірити, що все можливе. Нехай і ваші мрії здійснюються! Книжки можна отримати у відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Ласкаво просимо до читального залу відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

  

середа, 7 квітня 2021 р.

Костянтин Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів (До 160 –річчя від дня народження)

 


Прискорений розвиток промисловості в Україні наприкінці ХІХ ст., будівництво залізниць та створення нових видів підприємств на південному сході вимагали кваліфікованих кадрів насамперед з технічних спеціальностей. Саме на цей час припадає розвиток нової науки – матеріалознавства. Спеціалісти, які б мали полі освіту та були б фахівцями з декількох галузей знань як-то технологія деревини та технологія ливарства, борошномельного виробництва та створення морських кораблів, були надзвичайно затребуваними. Серед таких фахівців–професор Костянтин Олексійович Зворикін. Зворикін Костянтин Олексійович (1861-1928) - професор, декан механічного факультету (1898-1904), ректор Київського політехнічного інституту (1904-1905). Завідувач науково-дослідної кафедри механічної технології (1922-1927). У 1884 закінчив Петербурзький технологічний інститут. Працював над створенням морських та річкових суден (1884-1887), вів наукову роботу. У 1888 був запрошений до Харківського технологічного інституту, де читав лекції з борошномельного виробництва і технології деревини, керував проектуванням парових котлів на механічному та хімічному відділеннях. З 1898 викладав у Київському політехнічному інституті, читав курси загальної механічної технології, деталей машин та борошномельного виробництва, керував дипломним проектуванням, не полишаючи інженерної практики. У 1905 вийшов у відставку та виїхав до Харкова. У 1918 повернувся до Київського політехнічного інституту, а з 1922 очолив науково-дослідну кафедру механічної технології. Засновник науки про різання металів. Автор численних праць з машинобудування, серед яких: «Визначення діаметра й приблизної ваги трубчастого циліндричного котла» (1888), «Курс механічної технології деревини» (1893), «Курс борошномельного виробництва» (1894), «Робота й зусилля, необхідні для зняття металічної стружки» (1898), «Курс деталей машин» (1900), «Цементація заліза газом» (1911), «Сільськогосподарські млини та млинове машинобудування» (1913), «Наукова організація праці й виробництва в борошномельній справі» (1924), «Нова удосконалена конструкція трієрів» (1925).  Професор К.О. Зворикін став одним із провідних дослідників у галузі механічної технології у Харківському практичному технологічному та Київському політехнічному інститутах. Він став першим професором з механічної технології у ХПТІ та першим деканом механічного відділення в КПІ. Серед його наукового доробку 14 монографій, статей та унікальних авторських курсів. Фактично, завдяки К. О. Зворикіну в ХПТІ та КПІ закладені підвалини для підготовки кваліфікованих фахівців у галузі механіки.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури

пʼятниця, 2 квітня 2021 р.

День плетіння мережива

                                    

День плетеного мережива відзначається 1 квітня в усьому світі з кінця 1990-х років. Це міжнародне свято.  плетіння мережива - вміння робити тонкі, елегантні візерунки з ниток, шнурів або стрічки. Володіють цим дивним і прекрасним мистецтвом тисячі людей в усьому світі.  Мереживниці в різних куточках світу в цей день проводять різні заходи, щоб відсвяткувати своє хобі і продемонструвати його іншим.  Перші мережива з’явились наприкінці XV – на початку XVI століття в Італії. Спочатку це була частина одягу католицьких священників. Але популярність мережив швидко зростала, їх замовляли і світські особи, і мереживне виробництво почало ширитись. Наприкінці XVI мережива стали виробляти у Фландрії (яка зараз є частиною Бельгії). І саме фламандські мережива особливо славились своєю витонченістю і красою. Для того, щоб з’явились мережива, люди повинні були навчитись сукати достатньо тонкі нитки, і ткати досить тонке полотно. І коли зрештою почали виготовляти ці прикраси – робили їх вручну, і це була важка і тривала праця. Тому коштували вони дуже дорого і їх могли собі дозволити лише багаті аристократи. Саме тому на старих картинах починаючи з XVI ст. ми бачимо так багато мережив. На самому початку XIX ст. винаходять машини для плетіння мережив, – і це полегшує і здешевлює мережива. Хоча перші машини вміли ще не так багато. У 1840 році британська королева Вікторія одружується у мереживній сукні – і цим задає еталон плаття нареченої аж до наших днів. А до кінця XIX ст. на машинах вже можна виготовляти практично всі види мережив, які до того робились руками, тому ручне плетіння щезає. Але в минулому столітті мода на хенд-мейд з його неповторністю відроджується, і ручне мереживо знову стає дорогою ознакою достатку і розкоші. Сьогодні ж кожен з нас може спробувати сплести своє мереживо, навчившись цього хоч би із книг – а такі у нас, звичайно ж є. У читальній залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлена літератури про різні види рукоділля. Вона цікава для тих, хто любить і хоче робити щось красиве й цікаве своїми руками. Таких користувачів бібліотека має багато, тому книги користуються великою популярністю. Літературу звідси охоче беруть для ознайомлення і використання.  Ось одна з найбільш популярних книг.

Белянська Л.Б. Вишиті мережива: [ Текст ] /Л.Б.Белянська. – Донецьк: ТОВ «ВКФ»БАО», 2019. – 224 с.:іл.

Мереживо – один із видів декоративно-прикладного мистецтва. Воно відоме з давніх часів у різних країнах. Сьогодні мереживо знову популярне. У книжці описані основні прийоми вишивання мережив. Освоївши їх, ви зможете створити чудові вироби, які стануть справжнім подарунком для ваших близьких. Видання адресоване всім, хто цікавиться рукоділлям.

Чарівний краєвид мережив просто заворожує, тому багато початківці хочуть спробувати зв'язати щось із мережива. Красиві старовинні вигини і модні ніжні візерунки, тонка робота майстра – все це створено для того, щоб зробити речі і світ прекраснішим. Вважається, що плетіння мереживом – жіноча прерогатива. Справжні майстри своєї справи на вагу золота в нашому житті, адже вони можуть в'язати і зробити унікальні і ексклюзивні моделі. Запрошуємо жінок і дівчат, які люблять включати в свій гардероб болеро, шалі, сукні та інші милі дрібнички з елементами мережива Адже такі вироби надають їх образу жіночності та індивідуальності. Запрошуємо всіх охочих.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар

відділу технічної літератури