неділя, 25 квітня 2021 р.

Чорнобиль – виклик, не засвоєний людством (До дня Чорнобильської трагедії)

 


Чорнобиль… Для мільйонів українців це слово назавжди закарбувалося в пам’яті, стало символом небезпеки та понівечених душ. Ця трагедія не тільки забрала життя та здоров’я людей, вона й сьогодні нагадує про себе. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, та біль не вщухає, тривога не покидає людей. До дня пам’яті наслідків Чорнобильської трагедії в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організована виставка—роздум «Чорнобиль-виклик, не засвоєний людством». На ній представлені різноманітні науково-пізнавальні, публіцистичні, інформаційні джерела з фонду відділу, зміст яких розкриває причини аварії, проблеми сьогодення Чорнобиля та зони відчуження. Ця виставка є даниною пам’яті всім тим, хто не дожив до наших днів, а також усім ліквідаторам, які зараз з нами. Тематичну виставку доповнюють твори на сторінках яких викладено спогади та розповіді очевидців, спеціалістів та ліквідаторів тієї страшної катастрофи, книги з радіаційної безпеки, екології, фотоальбоми. Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитись з матеріалами цієї виставки.

 

четвер, 22 квітня 2021 р.

Міжнародний день Матері-Землі

 


Щороку 22 квітня відзначається не просто велике, а воістину глобальне свято—Міжнародний день Матері-Землі (International Mother Earth Day)—день нашого спільного затишного будинку. Свято було засновано на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2009 році. Співавторами якої виступили понад 50 держав-членів ООН і відзначається, починаючи з 2010 року - 22 квітня. Проголошення в резолюції цього Міжнародного дня є визнанням того, що Земля і її екосистеми є нашим будинком, забезпечують людству життя, а також підтвердженням зобов’язань, прийнятих на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Тому для досягнення справедливого балансу між економічними, соціальними та екологічними потребами нинішнього і майбутніх поколінь необхідно сприяти гармонії з природою і планетою Земля. У резолюції також наголошується, що термін «Мати-Земля» загальноприйнятий у багатьох країнах, що він відображає залежність між планетою, її екосистемами і людиною. Пропонуючи всім державам-членам ООН, міжнародним і неурядовим організаціям відзначати «Міжнародний день Матері-Землі», Генеральна Асамблея звертає увагу на те, що це свято вже щорічно відзначається в багатьох країнах. У північній півкулі День Землі відзначається навесні, а в Південній півкулі — восени. Основною метою цієї всесвітньої акції є привернення уваги суспільства і кожної людини планети до проблем Землі, до проблем її навколишнього середовища, і дає можливість дізнатися про тих важких завданнях, які стоять перед людством для збереження планети.

Підраховано, що планеті Земля приблизно 4,5 мільярда років. Якщо ви захочете обійти навколо Землі, крокуючи по екватору, то доведеться пройти шлях довжиною майже в 40010 кілометрів. Долина Смерті в Каліфорнії і місце в Лівії, зване Ель Азізія, утримують рекорди найгарячіших місць на Землі. Рекорд Ель Азізії — 57,8 градусів за Цельсієм (13 вересня 1922 роки), рекорд Долини Смерті — 55,8 градусів за Цельсієм (10 липня 1913 року). А найхолоднішим місцем на Землі визнана Антарктика — 21 липень 1983 року. Дослідницькою станцією «Схід» в Антарктиці було зареєстровано 89 градусів за Цельсієм. У Землі один природний супутник — видимий неозброєним оком Місяць.

День Матері-Землі 22 квітня, як і День Землі, що проводиться в День весняного рівнодення, дає можливість кожному жителю в усіх населених куточках планети висловити подяку нашому великому спільного дому. Щорічно вчені країн світу збираються в цей день за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. У різних країнах організовуються найрізноманітніші заходи і акції, присвячені певній темі. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

середа, 21 квітня 2021 р.

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

 


Знання потрібні людині, щоб життя було приємним, зручним, комфортним та максимально безпечним. Такі знання набуваються нами через закладений в нашій природі творчий процес. Він дозволяє створювати щось унікальне і корисне, що часто породжує справжні інновації, а вони в свою чергу дозволяють нам вирішувати ті завдання, які ставить перед нами завжди мінливий неповторний поточний момент. Основні проблеми творчості та інновацій не завжди лежать на поверхні, адже отриманих нами знань дуже часто недостатньо для адекватної реакції на нові і непередбачувані виклики. Кожен момент часу, як і кожна в нашому світі людина, - унікальний. Унікальні завдання легше і ефективніше вирішувати за допомогою унікальних підходів, а вони можуть бути результатом лише природного творчого процесу. Як показує практика  суспільство починає програвати, коли робить ставку на закріплення вже відомих знань за рахунок розвитку творчого потенціалу. І це стосується в першу чергу системи освіти. Щоб виробити ефективні підходи до вирішення кризи творчості, багато країн змінюють усталені догми і починають формувати позитивний тренд щодо даної проблеми. Так з’явився Всесвітній день творчості та інновацій. Вперше цей день відзначався в більш ніж 50 країнах миру 21 квітня 2002 року. У 2017 році за підтримки Генеральної асамблеї ООН Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності став офіційним міжнародним заходом. Давайте використовувати Всесвітній день творчості та інновацій, щоб зміцнити наш власний потенціал для створення нових ідей, нових рішень, нових дій та нових результатів. Пропонуємо почати день з мозкового штурму. Сядьте і подумайте про всі речі, які ви робите протягом дня і про те, як ви можете змінити їх на краще. Протягом усього дня записуйте свої думки та ідеї в блокнот. Робіть це незалежно від того, призначені ці ідеї для вас особисто або це думки про те, що можуть краще робити інші люди. Слідуйте йому і подивіться, як ваша власна творчість може поліпшити вам життя. Всесвітній день творчості та інновацій може стати днем, коли ви поставите своє життя на абсолютно новий шлях!

 Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури

субота, 17 квітня 2021 р.

Любомир Романків – українець, який стоїть за комп’ютерною революцією, без якої Apple могло б і не бути, (До 90–річчя від дня народження)

 


17 квітня 1931 року у Жовкві на Львівщині народився американський винахідник, завдяки якому стала можливою поява жорстких дисків та персональних комп’ютерів. Один з десяти винахідників, які введені до Зали Слави США. Любомир Романків – директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ, провідний науковець компанії у галузі комп’ютерних технологій, автор і співавтор 180 наукових винаходів (67 з них запатентував) та 150 наукових статей. У 1957 р. він отримав ступінь бакалавра в Університеті Альберти, закінчив магістратуру та отримав звання доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті (1962). Керував Центром електрохімічної технології та мікроструктур в Дослідному Інституті ім. Т. Дж. Ватсона компанії ІВМ. Головний напрям його роботи (саме він і приніс найбільший успіх винахіднику) був пов’язаний з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення. Так він відкрив процеси створення індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для записування/зчитування інформації на жорстких дисках комп’ютерів, розробив індустріальний процес, а також інструменти та усе необхідне для запуску виробництва жорстких дисків. Винахід та робота Любомира Романкова дозволила ІВМ заробити мільйони доларів, водночас він підготував ціле нове покоління інженерів для компанії. Загалом українець отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та досягнення, включений до престижних видань “Хто є хто в науковому світі” та в “Хто є хто в Америці”. У березні 2012 р. Любомир Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників, удостоєних такої честі. Любомир Романків, якому цьогоріч виповнюється 90 років - провідний науковець компанії IBM, ім’я якого внесено до національної зали винахідників США. Майже 40 років тому Романків розробив революційну технологію і, фактично, започаткував еру персональних комп’ютерів: без його винаходу компанії Apple могло б і не бути. Він винайшов тонкоплівні магнітні головки для запису інформації, що уможливило появу жорстких дисків та персональних комп’ютерів. ​Зокрема, технологію Романківа для збору свого першого комп’ютера використали в Apple. Орден князя Ярослава Мудрого - державна нагорода за видатні заслуги перед Україною в галузі зміцнення міжнародного авторитету України, в тому числі з розвитку науки. Ще Любомир Романків - великий пропагандист і патріот незалежної України. Член Академії інженерних наук України, активний учасник української діаспори в США, член президії Всесвітнього конгресу вільних українців, член Наукового товариства імені Шевченка, активний пропагандист скаутського руху "Пласт".

Шатарська Людмила, головний бібліотекар

відділу технічної літератури

середа, 7 квітня 2021 р.

Костянтин Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів (До 160 –річчя від дня народження)

 


Прискорений розвиток промисловості в Україні наприкінці ХІХ ст., будівництво залізниць та створення нових видів підприємств на південному сході вимагали кваліфікованих кадрів насамперед з технічних спеціальностей. Саме на цей час припадає розвиток нової науки – матеріалознавства. Спеціалісти, які б мали полі освіту та були б фахівцями з декількох галузей знань як-то технологія деревини та технологія ливарства, борошномельного виробництва та створення морських кораблів, були надзвичайно затребуваними. Серед таких фахівців–професор Костянтин Олексійович Зворикін. Зворикін Костянтин Олексійович (1861-1928) - професор, декан механічного факультету (1898-1904), ректор Київського політехнічного інституту (1904-1905). Завідувач науково-дослідної кафедри механічної технології (1922-1927). У 1884 закінчив Петербурзький технологічний інститут. Працював над створенням морських та річкових суден (1884-1887), вів наукову роботу. У 1888 був запрошений до Харківського технологічного інституту, де читав лекції з борошномельного виробництва і технології деревини, керував проектуванням парових котлів на механічному та хімічному відділеннях. З 1898 викладав у Київському політехнічному інституті, читав курси загальної механічної технології, деталей машин та борошномельного виробництва, керував дипломним проектуванням, не полишаючи інженерної практики. У 1905 вийшов у відставку та виїхав до Харкова. У 1918 повернувся до Київського політехнічного інституту, а з 1922 очолив науково-дослідну кафедру механічної технології. Засновник науки про різання металів. Автор численних праць з машинобудування, серед яких: «Визначення діаметра й приблизної ваги трубчастого циліндричного котла» (1888), «Курс механічної технології деревини» (1893), «Курс борошномельного виробництва» (1894), «Робота й зусилля, необхідні для зняття металічної стружки» (1898), «Курс деталей машин» (1900), «Цементація заліза газом» (1911), «Сільськогосподарські млини та млинове машинобудування» (1913), «Наукова організація праці й виробництва в борошномельній справі» (1924), «Нова удосконалена конструкція трієрів» (1925).  Професор К.О. Зворикін став одним із провідних дослідників у галузі механічної технології у Харківському практичному технологічному та Київському політехнічному інститутах. Він став першим професором з механічної технології у ХПТІ та першим деканом механічного відділення в КПІ. Серед його наукового доробку 14 монографій, статей та унікальних авторських курсів. Фактично, завдяки К. О. Зворикіну в ХПТІ та КПІ закладені підвалини для підготовки кваліфікованих фахівців у галузі механіки.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури

пʼятниця, 2 квітня 2021 р.

День плетіння мережива

                                    

День плетеного мережива відзначається 1 квітня в усьому світі з кінця 1990-х років. Це міжнародне свято.  плетіння мережива - вміння робити тонкі, елегантні візерунки з ниток, шнурів або стрічки. Володіють цим дивним і прекрасним мистецтвом тисячі людей в усьому світі.  Мереживниці в різних куточках світу в цей день проводять різні заходи, щоб відсвяткувати своє хобі і продемонструвати його іншим.  Перші мережива з’явились наприкінці XV – на початку XVI століття в Італії. Спочатку це була частина одягу католицьких священників. Але популярність мережив швидко зростала, їх замовляли і світські особи, і мереживне виробництво почало ширитись. Наприкінці XVI мережива стали виробляти у Фландрії (яка зараз є частиною Бельгії). І саме фламандські мережива особливо славились своєю витонченістю і красою. Для того, щоб з’явились мережива, люди повинні були навчитись сукати достатньо тонкі нитки, і ткати досить тонке полотно. І коли зрештою почали виготовляти ці прикраси – робили їх вручну, і це була важка і тривала праця. Тому коштували вони дуже дорого і їх могли собі дозволити лише багаті аристократи. Саме тому на старих картинах починаючи з XVI ст. ми бачимо так багато мережив. На самому початку XIX ст. винаходять машини для плетіння мережив, – і це полегшує і здешевлює мережива. Хоча перші машини вміли ще не так багато. У 1840 році британська королева Вікторія одружується у мереживній сукні – і цим задає еталон плаття нареченої аж до наших днів. А до кінця XIX ст. на машинах вже можна виготовляти практично всі види мережив, які до того робились руками, тому ручне плетіння щезає. Але в минулому столітті мода на хенд-мейд з його неповторністю відроджується, і ручне мереживо знову стає дорогою ознакою достатку і розкоші. Сьогодні ж кожен з нас може спробувати сплести своє мереживо, навчившись цього хоч би із книг – а такі у нас, звичайно ж є. У читальній залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлена літератури про різні види рукоділля. Вона цікава для тих, хто любить і хоче робити щось красиве й цікаве своїми руками. Таких користувачів бібліотека має багато, тому книги користуються великою популярністю. Літературу звідси охоче беруть для ознайомлення і використання.  Ось одна з найбільш популярних книг.

Белянська Л.Б. Вишиті мережива: [ Текст ] /Л.Б.Белянська. – Донецьк: ТОВ «ВКФ»БАО», 2019. – 224 с.:іл.

Мереживо – один із видів декоративно-прикладного мистецтва. Воно відоме з давніх часів у різних країнах. Сьогодні мереживо знову популярне. У книжці описані основні прийоми вишивання мережив. Освоївши їх, ви зможете створити чудові вироби, які стануть справжнім подарунком для ваших близьких. Видання адресоване всім, хто цікавиться рукоділлям.

Чарівний краєвид мережив просто заворожує, тому багато початківці хочуть спробувати зв'язати щось із мережива. Красиві старовинні вигини і модні ніжні візерунки, тонка робота майстра – все це створено для того, щоб зробити речі і світ прекраснішим. Вважається, що плетіння мереживом – жіноча прерогатива. Справжні майстри своєї справи на вагу золота в нашому житті, адже вони можуть в'язати і зробити унікальні і ексклюзивні моделі. Запрошуємо жінок і дівчат, які люблять включати в свій гардероб болеро, шалі, сукні та інші милі дрібнички з елементами мережива Адже такі вироби надають їх образу жіночності та індивідуальності. Запрошуємо всіх охочих.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар

відділу технічної літератури