Неймовірна історія появи кулькової ручки ( До 110 річниці Марселя Біка – винахідника )

 

Кожного дня ми користуємось записникам, ручками та іншими предметами, і навіть не задумуємось хто і коли їх винайшов. В нашому блозі ми розповідаємо цікаві факти створення звичних, і разом з тим, таких необхідних для всіх нас, речей. Маємо надію, що це збільшить інтерес до історії їх створення.

Сьогодні важко уявити, що існували часи без кулькових ручок, коли всі писали лише перами. Їх модернізували, вдосконалювали, виготовляли з різних матеріалів, але суть залишалася незмінною – для письма необхідні були чорнила і перо. Поява кулькової ручки – це ціла історія, захоплива і неймовірна, тож любителям засобів для письма вона точно сподобається. Як не дивно, проблема промислового виготовлення кулькових ручок полягала не стільки, власне, в самій кульці, скільки в чорнилах. Принцип застосування кульки, як елементу для письма, був запатентований в США ще в далекому 1888 році, але всі експерименти з використанням звичайних рідких чорнил закінчувались невдачами.

Багато хто намагався розв’язати цю проблему, але першим кому це вдалось, був угорський журналіст Ласло Біро.  Працюючи в видавництві він часто відвідував типографію. Одного разу він звернув увагу, що фарби для друку газет висихають суттєво швидше, ніж чорнила, які застосовувались в ручках. Це і стало поштовхом для початку його експериментів. Заправити ручку чорнилом вперше не вдалося. Виявилося, що фарба занадто густа, тому механізм подачі заклинило. Тоді Ласло запросив до співпраці свого брата Джорджа, який був хіміком. Разом вони розробили нову формулу чорнила, яке не тече і не стає надто густим. Брати створили для них спеціальний резервуар з кулькою, яка обертається на папері та переносить чорнило на його поверхню. Перший прототип Біро був запатентований в Угорщині в 1938 році. Але початок Другої світової війни змусив їх іммігрувати до Франції, а потім до Іспанії. Подальша доля братів трохи заплутана, але існує теорія, що вони зустріли одного шанованого чоловіка на іспанському пляжі, і розповіли йому про свій винахід. Він дуже зацікавився і запросив Ласло та Джорджа (Георгія) далі іммігрувати до Аргентини, оскільки він був колишнім президентом Аргентини – Августином Педро Хусто. Там він допоміг братам знайти інвестора – Хуан Мен. І нарешті, у 1942 р. перша партія кулькових ручок масового виробництва надійшла в аргентинські магазини.

Цікаво, що їх назвали «Біром» (від двох прізвищ Біро та Мен), і по сьогоднішній день всі кулькові ручки в Аргентині називають біромами.  Біроми були недоступними для звичайних громадян. Але почали мати попит серед пілотів, які помітили, що кулькова ручка на висоті не тече і не розбризкується так, як перові. Брати Біро отримали патент у Великобританії та почали надавати кулькові ручки Королівським ВПС. Тоді ж Eversharp & Company з США почали співпрацювати з Beer для створення відповідних виробничих баз у різних штатах. Але тут на арену вийшов Мілтон Рейнольдс, допитливий і кмітливий американський продавець із Чикаго. Під час подорожі до Аргентини він придбав кілька кулькових ручок, дізнався про їх конструкції та подав заявку на патенти. Відповідно до законодавства тих років, патент дійсний лише в країні / регіоні видачі. 10 червня 1943 р. – день, коли Мілтон Рейнольдс отримав патент на винахід – вважається днем народження кулькової ручки. Прості предмети, такі як кулькові ручки, приховують безліч пригод і таємниць. Згадайте про це наступного разу, коли будете тримати ручку в руках.

Цю захопливу історію ми дізнались з книг з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до цікавих подорожей сторінками наших видань.

День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості)

 

В історії цього ремесла є безліч цікавих фактів. Наприклад, за свідченням дослідників і деяких археологічних знахідок, можна з упевненістю стверджувати, що перші металурги в Європі з’явилися ще десь близько 5000 років до Різдва Христового. Звичайно ж людина звернула увагу на дуже зручні властивості металів набагато раніше, але до сучасного розуміння його використання ми прийшли не відразу.

 

Металург - одна з найбільш гарячих професій в сучасній промисловості. Саме нашим сталеварам ми зобов’язані безліччю прогресивних досягнень в області не тільки економіки, а й в багатій культурній спадщині. Металургійний комплекс об’єднав в собі всі кращі традиції кооперації і взаємодії різних трудових колективів. Професійне свято людей, так або інакше пов’язаних з металургією - День металурга, офіційно в колишньому Радянському Союзі було засновано ще 28 вересня 1957 року. Його святкування було встановлено на третю неділю липня. Надалі, з огляду на важливість збереження і закріплення авторитету сталеварів, День металургів неодноразово підтверджувався відповідними указами Верховної Ради в 1980 році 1 жовтня і в 1988 році 1 листопада. У незалежній Україні 3 червня 1993 цей чудовий День був підкріплений відповідним Указом Президента України і набув більш широке формулювання в назві - "День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості". Це не дивно, адже гірничодобувна промисловість нерозривно пов’язана з металургійною.

 

Відомо, що без участі наших металургів практично неможливо налагодити і забезпечити роботу безлічі підприємств не тільки важкої, але і легкої промисловості. Без них не можна уявити і наше повсякденне життя. Виплавка металів є необхідним складовим елементом в найскладніших ланцюгах найрізноманітніших промислових і будівельних робіт. Професію металурга ніяк не можна назвати легкою і це лише одна з причин, по яких в професійне свято всіх працівників металургійної промисловості ми з особливим почуттям вітаємо цих славних робітників! В 2024 році День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості) припадає на 21 липня.

 

З нагоди свята пропонуємо згадати найбільш популярне видання, що присвячене цій галузі.  «НАФТОГА́ЗОВА ГА́ЛУЗЬ УКРАЇ́НИ» – науково-виробничий журнал. Виходить 6 разів на рік українською мовою у Києві. Заснований 1960 як «Нафтова і газова промисловість», від 2013 – сучасна назва. Нині видавцями є НАК «Нафтогаз України» та Івано-Франківський технічний університет нафти і газу. Основні рубрики: «Економіка та проблеми розвитку нафтогазового комплексу», «Геологія, пошуки та розвідка нафтових і газових родовищ», «Буріння свердловин», «Видобування вуглеводнів», «Транспортування та збереження нафти та газу», «Переробка нафти та газу», «Автоматизація та інформаційні технології», «Використання газу», «Нетрадиційні технології та енергоефективність», «Охорона праці та довкілля», «Підготовка кадрів», «Професіонали галузі». Наклад 500 примірників. Журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати докторських і кандидатських дисер­таційних робіт з технічних, геологічних і економічних наук. Головний редактор – А. Хоменко (від 2019).

Шахи – це змагання для інтелектуалів (До Всесвітнього дня шахів)

 

20 липня в усьому світі святкують Міжнародний день шахів. Це свято було започатковане в 1966 році з ініціативи Всесвітньої шахової федерації (ФІДЕ), яка була заснована 20 липня 1924 року в Парижі. Війна без кровопролиття - так між собою гру в шахи називали прадавні можновладці. І дуже поважали таку розвагу, адже могли провести інтелектуальну битву без жертв.

Батьківщиною шахів вважають Індію. Виникли вони приблизно в п'ятому столітті - від гри чатуранґа. Тоді гравців було четверо, а хід фігури визначався киданням гральної кістки. Згодом розвага перетворилась на гру для двох гравців та дісталася Персії, де й отримала сучасну назву. Шах і мат у перекладі з перської означає - “монарх помер”. У  Середньовіччі завдяки торгівлі шахи потрапили до Європи. Уміння грати в цю гру уже тоді вважали хорошим тоном. Історики згадують, що перші шахові партії були дуже тривалими і суперники могли навіть заснути під час гри. Тому у середині XIX століття на міжнародних турнірах запровадили контроль часу у вигляді піскового годинника.

Науковці довели - шахи активізують обидві півкулі мозку. А отже - покращують пам’ять, креативність, концентрацію і критичне мислення - і це неповний перелік всіх переваг. Ба більше - цю гру навіть рекомендують у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Наразі шахи переживають справжній вибух популярності. Все завдяки - американському серіалу “Хід Королеви”, який вийшов в 2020 році. Драматична історія про сироту Бет Хармон, яка завоювала шаховий світ -  зачепила мільйони глядачів. А отже - і підігріла цікавість до шахів. Тільки до найбільшого у світі сайту шахів - доєдналось в 7 разів більше людей! А продажі шахів в США - підскочили на 80%.

В Україні 20 липня визнано Днем шахів відносно недавно — з 2011 року. З цього часу наша країна також вшановує стратегів усіх рівнів, які присвятили себе цій грі, що захоплює й розвиває мислення. Якщо ви хочете дізнатись більше про історію винаходу шахів, чекаємо вас у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

КНИЖКОВО - ІЛЮСТРАТИВНА ВИСТАВКА „ШОКОЛАДНЕ МЕНЮ”

                    

 Чи є більша насолода, ніж шоколад, що тане у роті? А чи знаєте Ви, що основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби? Це насіння плодів тропічного дерева, яке вирощують у країнах Західної Африки, Південної і Центральної Америки, менше - Азії й Океанії. Плід дерева нагадує великий огірок, у м'якоті якого 25-40 насінин рожево-фіолетового кольору, з гірким, в'язким смаком, без виразного аромату.  Шоколад прийшов з Америки спочатку в Іспанію, де став улюбленим напоєм знаті, яка вживала його гарячим разом з молоком та корицею. Рецепт шоколадного напою був проголошений державною таємницею цієї  країни і знадобилося сторіччя для того, щоб звістки про какао і шоколад поширилися по всій Європі, та ще кілька століть, щоб він перестав вважатися суто „чоловічим". Над поліпшенням смакових якостей шоколаду працювали вчені та кондитери, виробництво і торгівля шоколадом стали успішним невеликим приватним бізнесом і цей унікальний продукт набув великої популярності серед населення.  Сьогодні асортимент шоколадних ласощів просто вражає! Мабуть, немає такої людини, яка б встояла перед какао-спокусою, без нього не обходиться жодний десертний стіл, над рецептурою виробів з шоколаду мудрують професіонали й любителі кондитерської справи і винагородою шеф-кондитеру і господині дому є похвальні слова за смачні й оригінальні шоколадні торти, тістечка і рулети, кекси і мафіни. Виставка, розгорнута у відділі технічної літератури Тернопільської  ОУНБ літератури, розкриє Вам всі секрети ідеального приготування тіста, найкращі рецепти кремів, оригінальних прикрас з вершків, шоколаду та фруктів, які роблять десерт надзвичайно апетитним. Приготування страв розписано покроково, час розраховано до хвилини, що допоможе виготовити домашній торт таким, як шедевр.  Безліч ідей та рецептів смаколиків, які нікого не залишать байдужим, пропонують книги „Солодке печиво" Дарії Цвек, „Галицька кухня" Юрія Винничука, „Асортимент і якість кондитерських виробів" Івана Сирохмана „Колекція вдалих рецептів". Ці та інші видання з фонду відділу технічної літератури зможуть  задовільнити Ваші солодкі фантазії. З ними Ви втілите свої задумки, готуючись до сімейного свята. Також Ви дізнаєтесь більше про переваги й недоліки шоколаду, користь від його споживання для здоров'я та гарного настрою. Отож, завітайте до  нас, та ознайомтеся із книжково-ілюстративною виставкою „Шоколадне меню".

 

Що винайшов Джордж Істмен? ( До 170 років з дня народження )

                        

   У 21 столітті складно уявити своє життя без фотографії. Селфі стали щоденним ритуалом, зберігаючи важливі спогади та зупиняючи час. Але важко уявити, що у 19 столітті для багатьох людей у всьому світі фотографія була величезною розкішшю, а до фотосесії ретельно готувалися. Джордж Істмен у 19 столітті відіграв дуже важливу роль у розвитку фотографії. Його винахід змінив сприйняття навколишнього світу назавжди.

Чи знаєте ви, який винахід вигадав Істмен, який змінив раніше звичний світ фотографії? Джордж Істмен народився в 1854 році в американському містечку Вотервіллі в сім'ї небагатого бізнесмена. Його батько помер, коли хлопчикові виповнилося сім років, і мати, щоб хоч якось утримувати сім'ю, змушена була здавати кімнати постояльцям. Провчившись всього 7 років, Істмен кинув школу і влаштувався працювати в страхову компанію з окладом всього 3 долари на тиждень. Цього ледь вистачало, щоб прогодувати сім'ю, і тоді Джордж взявся за додаткову роботу в банку Рочестера, а вечорами самостійно став вивчати бухгалтерію. У віці 24 років Істмен вирішив зняти на фотоплівку всі краси міста. Проте куплений фотоапарат виявився настільки громіздким і незручним в транспортуванні і експлуатації, що він вирішив відмовитися від цієї ідеї. Але з цього моменту всі його думки були зайняті фотографією : він поставив перед собою мету максимально спростити цей трудомісткий процес.

У 1879 році у Істмен побудував машину для виготовлення сухих фотографічних платівок та почав випускати самі фотопластинки. У 1883 році його фірма випустила рулонну плівку, яка підходила практично до всіх фотоапаратів з скляними пластинками. У 1884 році партнерство Істмен-Стронг дало початок новій фірмі — «Компанії з виробництва сухих пластинок і фотоплівки». Влітку 1888 року був випущений перший фотоапарат під маркою Кодак. Він являв собою невелику ящикову камеру: затвор був з однією витримкою, об'єктив з постійною діафрагмою давав різке зображення від 2,5 м до нескінченності, а заряджався фотоапарат плівкою на 100 кадрів. Його повна вартість становила 25 доларів. 4 вересня 1888 Kodak був зареєстрований як товарний знак. У 1901 році компанія була зареєстрована в американському штаті  під назвою Eastman Kodak Company of New Jersey, під яким вона існує й донині. Істмен по-справжньому здійснив революцію у сфері фотографії.

Його винаходом почали користуватися люди по всьому світу протягом кінця 19 століття та всього 20 століття. До того, хоча 21 століття вважається століттям цифрових технологій і трансформації, де кожному доступний смартфон з цифровою камерою, багато любителів фотографії досі роблять знімки на старі фотоапарати і плівку “Kodak”, ту, яку колись винайшов Істмен.

Інтернет – мережа як стиль життя

                           

В порівнянні з іншими явищами, які змінили життя усього людства Інтернет – наймолодший. За свою невелику історію його масового використання він кардинально змінив наше життя, розширив межі і дав додаткові можливості. На даний момент неможливо представити наше життя без всесвітньої глобальної павутини. Передусім, Інтернет – цей засіб спілкування, можливість у будь-який час спілкуватися з нашими близькими і знайомими, а також заводити нових друзів.  Інтернет є колосальною базою всякого роду інформації, і при усій її численності і різноманітності не складає труднощів відшукати потрібну, оскільки існують різні пошукові системи. Інформація це не лише текстова, але це також різні файли з музикою, зображеннями, фото, відео і ігри або якісь програми. Також Інтернет надав абсолютно нові можливості для самореалізації людей – фінансові генії стали мільйонерами, показали себе нові співаки, музиканти, і так далі.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ підготував книжкову виставку  відповідного тематичного спрямування. В експозиції представлені документи з питань правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про права людини в Інтернеті, їх можливі обмеження і доступні засоби правового захисту. Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн, та небезпек технологічного, правого, психологічного і фінансового характеру, дають рекомендації щодо їх запобігання. Інформаційні видання, опубліковані в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу представляють методичні матеріали та тренінгові вправи з прав людини в Інтернеті. Книжкова виставка буде корисною для користувачів бібліотеки, адже Інтернет-мережа є невід’ємною частиною життя сучасної людини. На виставці представлено документи з фонду відділу. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Народжені Україною – даровані світу

 

Українці – дуже талановитий народ, який дав світові багато наукових винаходів, всіляких рекордів і мистецьких шедеврів. На жаль, багатьом синам і дочкам України доводилось реалізовувати свої таланти не на рідній землі, без своєї держави геній часто не має належної перспективи, не може втілити свої задуми, отримати гідну винагороду за працю – бодай моральну.

Сьогодні Україна пишається творцем гелікоптера та інших літальних апаратів київським авіаконструктором Ігорем Сікорським, що емігрував до США на початку 20-го століття. Він створив перший у світі чотиримоторний літак, важкий чотиримоторний бомбардувальник, пасажирський літак «Ілля Муромець» і низку інших сенсаційних проектів.

Засновником космонавтики став житомирянин Сергій Корольов, оскільки він був конструктором радянських космічних ракет. Саме він у 1957 році запустив на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі.

 Нам, мабуть, буде важко уявити сьогоднішні наші лікарні без рентгенівських апаратів, а колись їх не було. А саме українець Іван Пулюй сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. І зробив він це на 14 років раніше, ніж німець Вільгельм Конрад Рентген. Пулюй першим у світі виконав рентгенівський знімок людського скелета, який було надруковано у лондонському часописі «The Photogram» у 1896 році. Але наш винахідник не потурбувався про патент на своє дітище, тому технологія використання Х-променів на жаль отримала ім’я не українського, а німецького вченого. До речі, Іван Пулюй був всебічно талановитою людиною: окрім фізики й електротехніки, побудови електростанцій і вдосконалення телефонного зв’язку, займався астрономією, був поліглотом, педагогом, публіцистом і навіть перекладачем Біблії українською мовою. Українським талантам притаманний всебічний розвиток. Саме таким і був Іван Пулюй.

 А є і значно менш відомі винаходи, що були зроблені в Україні. Наприклад, першу гасову лампу винайшли у 1853 році у Львові аптекарі Ігнатій Лукасевич та Ян Зех. Згодом ця технологія спричинила фурор на міжнародній виставці в Мюнхені і стала надбанням світу.

 Той факт, що  Україна є світовим лідером із виробництва меду, також невипадковий. Адже перший рамковий вулик створив українець Петро Прокопович (1814 р.).

 Маловідомим і досі залишається ім’я Володимира Ароновича Хавкіна (1860–1930), що створив перші в історії вакцини проти холери і чуми, врятувавши сотні тисяч життів по всьому світу. Науковця світового рівня, знаменитого бактеріолога, імунолога та епідеміолога — українця за походженням недарма в Індії називають «батьком нації», «великим білим цілителем».

Чи відомо вам, що всесвітня історія трамваїв бере початок на Полтавщині? Уродженець цього краю Федір Піроцький на початку 1870-х розробив систему передачі електроенергії через залізний дріт, що кріпився телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах. Він представив свій винахід, призначений «для руху залізничних потягів з подачею струму», в 1880 році. І незабаром у Берліні з’явився перший трамвай, вироблений компанією Siemens за кресленнями українця.

Рід запорізьких козаків, що носив прізвище «Миклуха» дав світові невтомного мандрівника і етнографа Миколу Миклухо-Маклая.

Видатний рід Симиренків,  дав Україні великих меценатів і підприємців, прославився і вченими-садівниками. Зокрема, Левко Симиренко (1855–1920) став всесвітньовідомим помологом і плодоводом, продовжуючи справу батька – промисловця і садівника Платона Симиренка. У рідному Млієві на Черкащині Левко Платонович створив одну з найбагатших у Європі колекцій плодових дерев і ягід, якій не було рівних у Російській імперії. Розсадник містив 900 сортів яблунь, 889 – груш, 350 – вишень і черешень, 84 – слив, 36 – абрикосів, 165 – аґрусу. Левко Симиренко вивчав зібрані сорти, поліпшував їх селекційним способом, виводив нові – зокрема, відомий сорт яблуні Ренет Симиренка.

Село Журавка під Прилуками має також свого генія. Тут народився український хірург Юрій Вороний, що першим у світі здійснив операцію з пересадки цілого органу. Операція була проведена 3 квітня 1933 року в Херсоні, де Вороний тоді працював. Пересаджена нирка померлого чоловіка запрацювала в тілі пацієнтки. Пізніше Вороний не раз проводив подібні операції. Тоді ще медицина не знала механізмів, які дозволяють приживити чужі тканини через пригнічення імунних реакцій, і такі пацієнти жили лічені дні. Але операція Юрія Вороного дала старт сучасній трансплантології. Українці залишили свій слід у всіх галузях науки.

Один із тих, ким ми можемо пишатися, – це Нік Голоняк, винахідник, чиї батьки переїхали в США із Закарпаття. Його називають «батьком світлодіодів», оскільки саме він створив перший функціональний світловипромінювальний діод у 1962 році, працюючи в компанії General Electric. Ці лампи, значно більш довговічні та на 90% економніші, ніж лампи розжарювання. Однак Нік Голоняк увійшов в історію не лише як винахідник світлодіодів. Продовжуючи дослідження в галузі напівпровідникових приладів, він розробив червоні лазери, які тепер використовуються у будь-якому CD- чи DVD-програвачі. Загалом, українцеві належать понад 30 патентів на вагомі винаходи.

У сім’ї емігрантів із України в Чикаго народився і винахідник мобільного телефону Мартін Купер (1928). Це він висловив ідею зменшити розмір телефону, щоб люди могли носити його з собою. 3 квітня 1973 року Мартін Купер зробив перший в історії дзвінок по стільниковому телефону. Апарат називався «DynaTAC 8000X» і важив понад 1 кг, його батареї вистачало лише на 20 хвилин розмови.

Вихідці з України доклали руку й до найбільш революційної технології нашої доби – Інтернету. Леонард Кляйнрок. Через звичайну телефонну мережу він передав декілька літер зі свого Каліфорнійського університету на відстань у 500 км – у Стенфордський університет. Ця операція і була народженням Інтернету.

Вважається, що українська кров тече і в жилах Стівена Возняка, котрий став піонером комп’ютерних технологій і разом зі Стівом Джобсом сконструював один із перших персональних комп’ютерів та став співзасновником фірми Apple. Без її продукції сучасний світ годі уявити.

Українська наука, попри її хронічне недофінансування, і зараз тримає марку. З ініціативи академіка Бориса Патона в Україні розроблено один із інноваційних методів медицини – електрозварювання м’яких тканин організму з допомогою високочастотного струму. Інтелектуальний, науковий потенціал України слід зберегти і примножити.

 Наші вчені, винахідники і дослідники не повинні виїжджати за кордон. Світовий досвід доводить: вкладаючи в науку, країна не може обідніти. Навпаки – вона ставатиме дедалі багатшою, оскільки інновації завжди рухають економіку до вищої ефективності. Український інтелект є однією з наших конкурентних переваг. Він повинен працювати на Україну.

Творчий клуб «Натхнення»: майстер-клас із виготовлення керамічної іграшки "Свищик"

 

В читальному залі Тернопільської ОУНБ відбулося чергове засіданні творчого клубу «Натхнення». Темою зустрічі стало проведення майстер-класу із виготовлення керамічної іграшки «Свищик».

Українська художня кераміка - це один з найбільш важливих видів народної культури, яка має довгу історію та багату традицію. Вона зберегла свою унікальність та стала предметом вивчення та дослідження для багатьох мистецьких колективів та індивідуальних керамістів. Вироби з глини приваблюють своєю красою та оригінальністю. Вони використовуються як предмети декорування, подарунки та колекційні речі. Важливе місце серед усіх цих речей займає керамічна іграшка.

Освоїти мистецтво створення іграшки «Свищик» учасникам заходу допоміг відомий тернополянин, майстер народних художніх промислів Юрій Володимирович Іщук – який розповів про свої творчі задуми, про мистецтво та традиції   художньої кераміки, а також провів майстер–клас з виготовлення керамічної іграшки. А кожен хто спробував самостійно створити іграшку залишився  безсумнівно задоволений своїм творінням.

Учасниками нашого заходу стали внутрішньо переміщені особи — представники ГО «ВПО України» Тернопільщина: діти та дорослі.

Зустріч була організована відділом технічної літератури Тернопільської ОУНБ за сприянням Тернопільського обласного методичного центру народної творчості.

Модні літні тенденції - як бути на хвилі стилю?

 

Літо… Кожен сезон вносить свої корективи,  стильний одяг для жінок піддається новому баченню, дизайнерським рішенням, неординарним втіленням. Стежити за модою – дороге задоволення, адже вона вітряна і швидкоплинна. При тому, що не все що в тренді буде обов’язково вам йти, тому дуже важливо знайти свій стиль і зрідка модернізуватися.

Хвиля творчості в світі моди не знає меж, і якщо минулий рік залишив нас враженими своєю різноманітністю і сміливістю, то 2024 рік переписує правила гри. У цій захоплюючій подорожі стежками стилю нас чекають несподівані перевтілення і модні сюрпризи, які піднімуть планку стилю на новий рівень. Цей рік обіцяє бути часом, коли експерименти з формою та текстурами здивують навіть найвишуканіших цінителів стилю. Занурюємося в потік стилю і готуємося до зустрічі з унікальними трендами, які зроблять 2024 рік неповторним у історії моди. Актуальний одяг на Літо 2024 розставляє акценти на жіночій фігурі, прикрашає нас бантами та квітами, прозорими текстурами, мереживом та екстра-сміливою  довжиною.

З цією метою працівники відділу технічної літератури ТОУНБ підготували тематичну виставку-пораду під назвою « Її величність – мода». В наш час мода – це покірна слуга людини . Щось в ній щезає, щось отримує нове життя. Все це вивчають творці одягу, художники, журналісти. Взявши в руки книги та журнали читач дізнається, як розібратись у тканинах, силуетах, фасонах, рекомендованих сучасною модою, а ті читачі, що схочуть власноруч створити собі нове вбрання, зможуть скористатись моделями, кресленнями, конструкціями одягу, що представлені на тематичній виставці-пораді.

Щоб розібратись у цьому круговороті інформації, відкрити для себе щось нове, переглянути свої колишні погляди і взагалі дізнатись, що означає для Вас мода сьогодні, вам варто заглянути у ТОУНБ і здійснити книжкову подорож, де вашим гідом буде наша книжкова виставка, присвячена її величності - моді. Ми трохи відкрили двері у величезний світ моди. Якщо Вас зацікавила дана інформація і Ви не бажаєте зупинятись, чекаємо Вас у нашій бібліотеці, де Ви зможете ознайомитись  з усіма представленими документами.

Творчий клуб «Натхнення»: майстер-клас з художньої кераміки (27 червня)

 

Запрошуємо вас поринути в атмосферу творчості на майстер-класі зі створення керамічної іграшки в ТОУНБ.

Кераміка – це те, що людство створює протягом тисячоліть. Вироби з глини часто дозволяють дізнатися про культуру попередніх поколінь. На занятті ви матимете неймовірну можливість проявити свій талант та створити унікальний предмет власними руками. 

На вас чекає майстер-клас під керівництвом досвідченого майстра  народних художніх промислів Юрія Іщука.

Заняття відбудеться 27 червня 2024 року о 11 год. Триває 1 годину.

Пробуйте, експериментуйте, надихайтеся прикладом інших. Групові заняття – це чудова нагода провести час в компанії творчих людей, з якими можна обмінюватися ідеями та враженнями. При цьому кожен гарантовано отримає достатньо уваги та підтримки від майстра.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Перегляд літератури «Готельно-ресторанна справа як складова розвитку економіки країни та туризму»

 

В сучасних умовах туристична галузь є невід’ємною частиною індустрії гостинності. Процеси глобалізації значною мірою впливають на розвиток цієї сфери діяльності. Проте це неможливо без одночасного розвитку готельно-ресторанного бізнесу як частини індустрії гостинності. На ринку готельно-ресторанних послуг постійно відбуваються зміни. Це пояснюється тим, що готельно-ресторанний бізнес – дуже специфічна сфера діяльності, частина індустрії гостинності, яка повністю залежить від вражень споживачів. При цьому враження залежать не тільки від якості надання послуг, але й від місцезнаходження суб’єкта, від політико-економічного стану цього регіону країни.

Тому, головною метою діяльності українських підриємств готельного та ресторанного господарства сьогодні має бути бездоганне обслуговування, що перевершує очікування споживачів. 14 червня 2024 року у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбувся перегляд літератури на тему «Готельно-ресторанна справа як складова розвитку економіки країни та туризму». У відділі технічної літератури є чимало цікавої літератури з різних галузей технічних наук, зокрема з готельно-ресторанного господарства. У цей день читачі відділу переглянули тематичну експозицію, де були представлені документи з готельно-ресторанного господарства, а також переглянули презентацію-огляд літератури «Особливості розвитку готельно-ресторанної справи в Україні».

14 червня – Міжнародний день блогера

 

Якщо вважати блогерство (ведення особистого щоденника) – професією, то Міжнародний день блогера можна назвати професійним святом. Міжнародний день блогера, також відомий як InWeDay, відзначається 14 червня щороку. Це неофіційне свято було створене для того, щоб об’єднати блогерів з усього світу та пропагувати ведення блогу як способу самовираження та діалогу з людьми з різних країн та континентів.

Блогом називають інтернет-щоденник, на якому регулярно публікуються нові дописи з текстом та медіаконтентом. Першим блогером вважається Тім Бернес-Лі, який також створив інтернет. Бернес-Лі публікував дописи на своїй інтернет-сторінці, починаючи з 1992 року. Дещо згодом, у 1999 році почала функціонувати онлайн-платформа Blogger для створення та ведення онлайн-щоденників. Сервіс був безкоштовним та дозволяв стати блогером будь-кому без знань у сфері програмування. У 2004 блогери, тобто ті люди, які вели особисті онлайн-щоденники, вирішили об’єднатися навколо свого свята, яке назвали Міжнародним днем блогера. Рішення підтвердили понад 500 прихильників блогерства з понад 40 країн світу.  Сьогодні блог – це не просто збірник інформації про себе, це засіб для просування імені, бренду, товару чи послуг. Зазвичай блог ще називають інтернет-сторінкою, онлайн-щоденником, веб-блогом тощо. Проте саме слово «блог» швидко прижився у словнику інтернет-користувачів. Однак термін все ще переживає свою еволюцію. Сучасні блогери можуть використовувати для ведення своїх інтернет-щоденників різні платформи. Блог може мати текстовий, фото та відео формати. Тому загального формату та правил щодо того, яким має бути сучасний блог не існує.

Перші блогери – це ті люди, які відразу зрозуміли, що за інтернетом – майбутнє. Саме такою людиною був Джастін Холл, який у 1994 році створив свій нехитрий щоденник, присвячений темі html-верстки. Саме цю людину називають батьком-засновником особистих інтернет-щоденників. Згодом, з’явилося ще одне визначення блогу – «веб-журнал». 1999-й рік також ознаменувався створенням першої публікації з відео контентом, а через 4 роки з’явився ще один термін – «влог», який означав «відео блог». Відеоблоги відразу завоювали шалену популярність. У серпні 2003 року була започаткована блогінг платформа у вигляді соціальної мережі Myspace. Також на сайті можна було слухати відомі аудіо записи. Myspace зберігала високі показники популярності до 2008 року, який ознаменувався піком розвитку Фейсбуку. На сьогодні, Myspace посідає 2000 місце за популярністю у світі. Сьогодні сфера блогінгу продовжує розвиватися, а Міжнародний день блогера буде актуальним до того часу, поки буде існувати інтернет. Пропонуємо увазі наших користувачів книгу – історію успіху, що може стати твоєю.

Могилко, М. Як стати блогером з мільйонною аудиторією, створити успішний стартап, підкорити Америку, якщо ти дівчинка зі звичайної сім’ї. – Київ, 2020.- 257 с.

Знання англійської мови кардинально змінило життя авторки книжки Марини Могилко. Вона зрозуміла, що англійську мову треба вчити, щоб досягати цілей, стати експертом в обраній галузі, читати книги і розвиватися, подорожувати і спілкуватися. Марина розповіла про всі можливості, які відкриваються перед вами, коли ви знаєте англійську (навчання в іноземних університетах, проходження курсів світових експертів, робота перекладачем, дизайнером, копірайтером і життя в різних куточках світу). А тоді авторка написала про важливість особистого бренду і про те, чому «якщо вас не існує в соціальних мережах, то вас не існує взагалі». Цікаво і доступно Марина пояснила інструменти для популяризації блогу, які ви можете використати одразу після прочитання книги. Завдяки цій книжці ви дізнаєтеся навіщо потрібен блог, як знайти ідею для створення власної справи, як самостійно вивчити англійську мову, як зробити свій блог популярним.

Зародження Інтернету ( 14 червня - 90 років з дня народження Леонарда Кляйнрока)

 

Уродженець Нью-Йорка Леонард Кляйнрок вважається одним із "батьків" Інтернету. Він об'єднав перші комп'ютери в єдину мережу, що уможливило появу інтернету. Цікаво, що його батько був іммігрантом з України. А ви знали, що одним з «батьків» Інтернету був українець?  Леонард Кляйнрок виріс у Нью-Йорку в родині бідних іммігрантів. Його батько народився в Україні.

У дитинстві  з рулону туалетного паперу, старого леза для бритви, дроту, стержня від олівця, та конденсатора змінної ємності склав радіоприймач. Приймач працював, і з цього почалось його захоплення електронікою. Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різноманітними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – “Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах”. Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої він опублікував у виданні “Комунікаційні мережі” (1964). У цій книжці Л. Кляйнрок виклав основні принципи (разом з його наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету.

Ідеї Кляйнрока випереджали час, тому знайшли своє широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилось Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку. Цей історичний період — один з вершинних у світовому протистоянні США та СРСР. Запуск 1957 року радянського штучного супутника був прийнятий у США як сигнал про відставання США у військовій галузі. Стала реальністю загроза радянського використання ракет для нанесення ядерного удару по США. Тому ARPA була поставлена ціль — створити комп'ютерну мережу, якою могли б користуватися військові для оборони від ядерного нападу. Мережа повинна була використовуватися для здійснення зв'язку між командними пунктами системи оборони США. Головним критерієм для оцінки успішності системи повинна була стати її невразливість в момент часткового руйнування під час ядерної атаки. Крім того потрібно було забезпечити умови збереження секретності інформації, яка передається по мережі. Для виконання цієї умови була запропонована концепція мережі, що базується на двох основних ідеях: відсутність центрального комп'ютера (всі комп'ютери мережі рівноправні), пакетний спосіб передачі файлів мережею. В основу концепції її розробники поклали теорію пакетного пересилання файлів, висунуту Л. Кляйнроком ще 1961 року.

Л. Кляйнрок — член Національної технічної академії, багатьох американських та міжнародних наукових товариств. Він — автор понад 200 наукових статей, лауреат багатьох престижних нагород та відзнак.

 

Легка промисловість України: попит і пропозиція

 

День працівників легкої промисловості за традицією відзначається кожної другої неділі червня. Це свято було засноване Указом Президента України від 09 червня 1994 року. Легка промисловість, безсумнівно, одна з найбільш близьких до споживачів і покупців галузей промисловості.

Основними підгалузями легкої промисловості традиційно називають текстильну, швейну, шкіряну, хутрову, взуттєву промисловості, а також виробництво штучних шкір і полімерно-плівкових матеріалів. Цей день — професійне свято працівників і ветеранів легкої промисловості.

 

Саме завдяки їм населення областей і міст має можливість купувати якісну продукцію місцевого виробництва. Адже сьогодні підприємства легкої промисловості, постійно удосконалюючи технологію виробництва, розширюють асортимент і покращують якість своєї продукції.

Щоб розібратись у цьому круговороті інформації, відкрити для себе щось нове, переглянути і взагалі дізнатись більше інформації про розвиток легкої промисловості сьогодні, вам варто заглянути у відділ технічної літератури ТОУНБ і здійснити книжкову подорож, де вашим гідом буде наша книжкова виставка "Інноваційні технології в легкій промисловості", присвячена новітнім досягненням в даній галузі.

 

Якщо Вас зацікавила дана інформація і Ви не бажаєте зупинятись, чекаємо Вас у нашій бібліотеці, де Ви зможете ознайомитись з усіма представленими документами.

 

Стиль модерн в інтер’єрі житла

Щорічно 10 червня відзначають міжнародне свято – Всесвітній день модерну. Дата проведення свята обрана творцями невипадково. В цей день померли два яскравих і видатних представника  стилю модерн – Антоніо Гауді та Еден Лехнер. Перший Всесвітній або Міжнародний день модерну  виник у 2013 році. Захід був поведений в Угорщині в Музеї прикладного мистецтва  за участю творців з Португалії, Фінляндії, Польщі, Хорватії,  Великобританії, Швеції та інших країн. Як відомо, модерн – це найменування стилю, який набув широкого поширення у мистецтві  в кінці XIX  початку XX століть. Деякі фахівці класифікують його як художній стиль, деякі – як період в історії мистецтва, а деякі – як історико-культурне поняття. Модерн – це казковість, міф, світ ілюзій. Безумовно, одним з найбільш яскравих явищ у руслі течії модернізму вважається архітектура модерну. Архітектурний модерн характеризується прагненнями до відмови від прямих кутів і до згладжування форм. Особливо яскраво відзначається в оформленні інтер’єру.

Стиль модерн – один із самих неповторних, яскравих напрямків який народився понад 100 років назад. Він приніс із собою абсолютно нові декоративні елементи. Він наповнений внутрішньою гармонією та ідеальними пропорціями. 100 років – це не такий вже великий проміжок часу. Десь на наших дачах та в бабусиних скриньках ми можемо знайти оригінальні речі. Потрібно лише їх дістати і вони стануть прекрасним додатком до нашого інтер’єру. Ваш будинок отримає особливий колорит, адже головним слоганом цього стилю в інтер’єрі житла було: ”Ні один будинок не подібний на інший”. Так було раніше, а що зараз? Сьогодні стиль модерн в оформленні інтер’єру є особливо актуальним. Використовуючи його деталі навіть невеличкі сучасні квартири можна наповнити атмосферою легкої вишуканості та краси.

Тому, тримаючи руку на пульсі потягу до прекрасного, не дивлячись ні на що, відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує увазі своїх читачів книги та періодичні видання  з інтер’єру та дизайну. Кожне з цих видань може запропонувати найкращі досягнення минулого та вишукані ідеї нашого часу спираючись на сучасні технології та якісні матеріали, але якщо ви надаєте перевагу іншим стилям в оформленні дизайну житла Ви, шановні користувачі, зможете знайти в представлених виданнях і елегантну класику і футуристичний хайтек, і лаконічний мінімалізм. Приходьте в нашу бібліотеку і ми допоможемо Вам реалізувати ваші романтичні задуми в оформленні дизайну інтер’єру. Нехай ваш дім буде особливим!

 

Ігор Сікорський – геніальний український авіаконструктор

 

«У мого роду, який з’явився в селі на Київщині,  де мій дід і прадід були священиками, суто українське походження», І. Сікорський.

Його називали «містер Гелікоптер». Перед його генієм шанобливо схилялися рятувальники і врятовані, пілоти й колеги-конструктори, бізнесмени-авіаперевізники й світові лідери. Він був гідним нащадком українських козаків ,що славилися своєю відвагою, і став одним з великих  українців, які  уславили нашу рідну країну в цілому світі. 

А все почалося тоді, коли в ранньому дитинстві хлопчика зачарувала мамина розповідь про Леонардо да Вінчі, який працював над кресленнями «залізного птаха». Через багато років Ігор Сікорський втілить мрію великого Леонардо. Він створить і підніме в повітря свої літаки й гелікоптери…

Ігор Сікорський народився у Києві, в родині відомого психіатра Івана Сікорського. 1900р. Ігор Сікорський захопився конструюванням.  Наприкінці 1903р. преса зарясніла сенсаційними повідомленнями:  американці Вілбур та Орвел Райти здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки.  

Влітку 1908р. Сікорський почав розробляти свій перший  вертоліт. Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910р., — так і не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності. Сікорський береться до створення аероплана. На основі глибоких знань, отриманих в інституті, Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання 1924-й  – рік появи першого американського літака Сікорського. По війні у США  було створено понад  340 фірм, які зайнялися розробкою гелікоптерів. Однак фірма Сікорського перемогла у складній конкурентній боротьбі й стала світовим лідером вертольотобудування і в США, і в цілому світі. Гелікоптери Сікорського успішно використовуються в армії, береговій охороні, рятувальних та санітарних службах, у різних галузях господарства.  До речі,  конструктор вважав головною місією своїх вертольотів саме рятування, а не бойові дії. Гвинтокрили Сікорського, за свідченням сучасників, врятували понад півтора мільйона  життів.

Останньою роботою Ігоря Сікорського став вертоліт S-58, розроблений у 1954–1955р.р. Він використовувався  в понад 50 країнах світу – як в армії, так і в цивільній авіації. 1957р. І. І. Сікорський завершив свою діяльність головного конструктора компанії, залишившись технічним консультантом. Компанія, обладнана найновішою технікою,  випускала  щомісяця 45–55 вертольотів. Творінням  Сікорського  належала більшість світових рекордів. 

У Радянському Союзі ім’я Ігоря Сікорського  було «забороненим».  А коли й згадувалося, то лише негативно:   Лише в незалежній Україні вийшли друком об’єктивні публікації про нашого великого співвітчизника. На будівлі колишніх майстерень КПІ була встановлена меморіальна дошка. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем щороку отримують стипендію ім. Ігоря Сікорського.

14 травня 2008р. на території Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені  Ігоря Сікорського» встановлено пам’ятник геніальному авіаконструктору. Постамент прикрашає вислів І. І. Сікорського: «Знімаю капелюха перед Альма-Матер, яка підготувала мене до підкорення неба».