Еміль Рено: батько мультиплікації ( 180 років з дня народження винахідника)

           

А все це почалося з мультиків … Сучасні технології дозволяють зараз кваліфікованим аніматорам витворяти на наших блакитних екранах таке, про що в далекому 1892-му році навіть і не мріяли, і навіть  це ще не могло б наснитися в самому казковому сні. Отже, у французькому місті Парижі, 28-го жовтня 1892-го року, якийсь ентузіаст, чарівник, популяризатор науки і художник, винахідник і невимовний романтик Еміль Рено провів демонстрацію дивного для його сучасників видовища – «оптичного театру». 

А народився винахідник 8 грудня 1844 року у Франції. Син медальєра і годинникаря, Рено з дитинства працював у батька в майстерні. З 1858 року він почав освоювати ремонт і налагодження оптичних інструментів, а потім став одночасно працювати асистентом паризького фотографа-портретиста Адама Саломона, займаючись ретушшю фотографій. У 1864 році він став помічником відомого лектора і популяризатора науки абата Муаньо, подорожуючи з ним по Франції і навчаючись у свого патрона майстерності популярної лекції. У 1876 році Еміль Рено винайшов праксиноскоп — пристосування для розглядання малюнків, нанесених на паперову стрічку, прикріплену до обертового барабану. Зображення відбивалося в люстерко. Через два роки удосконалив його так, щоб зображення можна було проектувати на екран, що дозволяло насолодитися видовищем вже не одному-єдиному глядачу, а багатьом одночасно.

 Рено вперше застосував деякі прийоми, що стали основою технології мультиплікації. У їх числі — роздільне малювання персонажів і декорацій. Він був першим, хто синхронізував зображення і звук, причому музичний супровід для своїх фільмів складав теж сам. У 1892 відбувся перший показ мультиплікаційного фільму.  Місце демонстрації було вибрано їм дуже символічно – це був «Кабінет фантастики» в залі музею Гревен. Демонстрація носила назву в дусі глибокої народної французької вуличної культури – «пантоміма що світиться», де нехитрі мальовані картинки скоювали такі ж нехитрі, але абсолютно дивовижні рухи. Звичайно ж публіка була в захваті. Зараз-то ми розуміємо, чому. А кому не подобаються мультики? А якщо комусь і не подобаються, то це буде лукавство, адже всі ми колись були дітьми і всі любили ті чи інші казки, особливо ті, які можна було побачити на екранах в кіно і телевізорі. З тих давніх пір анімація зазнала безліч революційних змін, а майбутнє обіцяє ще і ще. Днем народження анімації, на думку французів, вважається дата 30-го серпня 1877-го року, коли Еміль Рено запатентував свій винахід для демонстрації рухомого зображення під назвою праксиноскоп.