четвер, 21 жовтня 2021 р.

До 140-ї річниці з дня народження вченого–метеоролога Олексія Вангенгейма (1881 — 1937)

 


Цю людину із світовим ім’ям майже 60 років ніхто не згадував. Видатний метеоролог, організатор науки, краєзнавець, діяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зі всіх енциклопедій та довідників. Народився він 9 жовтня 1881 р. у селі Крапивна Конотопського повіту Чернігівської губернії у поміщицькій сім’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та відомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторі Уютне він організував метеорологічну станцію i зразкове дослідне поле, якими керував 22 роки. Потім він працював у Харкові, у Наркомземi УРСР. Інтерес до метеорологічних досліджень передався i його сину Олексію. Вангенгейм деякий час працював з батьком в Уютному, потім на Княждворськiй обласній дослідній станції. Під час першої світової війни служив метеорологом у діючій армії. В 1928 р. став професором МДУ. З 1920 по 1924 рр. працював у Головній фізичній лабораторії, з 1924 по 1929 рр. — заступником начальника Головнауки НКП РСФСР, по 1934 р. — був членом Президії Державної вченої ради. 1929 р. він очолює Гідрометеорологічний комітет СРСР, організовує Бюро погоди СРСР та декілька метеорологічних журналів. За його iнiцiативою відкриваються Московський та Харківський (нині Одеський) метеорологічні інститути, декілька технікумів. У серпні 1932 р. професор О. Т. Вангенгейм призначений членом колегії НКЗ СРСР. З 1933 р. входить до складу Комітету по заповідниках при Президії ВЦВК. З 1929 по 1930 р. Олексій Теодосiйович входив до ради товариства охорони природи. У вересні 1929 р. брав участь у Першому з’їзді з охорони природи, виступивши з доповіддю “Охорона природи та соціалістичне змагання”. Його роль на з’їзді була дуже відповідальною, бо він намагався перетворити природоохоронний рух у захисний колір. “Проте, — говорив Вангенгейм, — треба визнати крайністю трактування справи охорони природи виключно з точки зору раціоналізації виробництва та експлуатації природних багатств. Не можна випускати з виду i суто культурних, i наукових інтересів, пов’язаних з цією справою”. У 1930-1931 роках Олексій Теодосiйович був заступником голови Центрального бюро краєзнавства, що займалося природоохоронною справою. У цей час зi сторінок різних друкованих видань, краєзнавці зазнавали огульної критики за діяльність з охорони пам’яток старовини та природи. Вангенгейм як міг відстоював ці важливі напрями роботи ЦБК. 26 жовтня 1931 р. у Москві відкрилася Всесоюзна конференція по боротьбі з посухою. Вангенгейм, як голова недавно створеного Гiдрометкомiтету СРСР, робив на ній одну із основних доповідей. Для боротьби із суховіями пропонував використовувати методи, запропоновані ще В. Докучаєвим. Проте замість серйозного наукового обговорення конференція вилилась у політизований спектакль із закликами оголосити війну природі. 27 березня 1934 року. Вангенгейм був звинувачений у контрреволюційній діяльності в системі Гідрометеослужби та був засуджений до розстрілу. Реабілітований посмертно Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 23 червня 1956 року.

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ

середа, 20 жовтня 2021 р.

20 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ КУХАРЯ.

 


Сьогодні кулінари всього світу відзначають своє професійне свято — День кухаря, який був заснований конгресом Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств в 2004 році. Професія кухар розвивалася разом з цивілізацією. Перші страви виглядали як обпалені на відкритому вогні напівсирі шматки м’яса або риби. Могутня середньовічна Європа високо цінувала своїх кухарів. У Франції кухарями вищих рангів ставали лише знатні люди. У Німеччині з 1291 року шеф-кухар був однією з чотирьох найважливіших фігур при дворі. В Україні приготування їжі довгій час було справою суто сімейною. Відала нею, зазвичай, найстарша за віком жінка в княжій сім’ї. Професійні кухарі вперше з’явилися при дворах, а потім вже в монастирських трапезних. Приготування їжі на Русі виділилося в окрему спеціальність тільки в XI столітті, хоча згадка про кухарів-професіоналів зустрічається в літописах вже в Х столітті. Розвиток професійної кулінарії пов’язаний з появою підприємств позадомашнього харчування. Виникли вони ще в Стародавній Русі. Спочатку це були корчми, в яких подорожні могли знайти притулок і їжу. Потім з’явилися придорожні трактири — готелі з обіднім залом і кухнею. У той же час поряд з трактирами у великих містах стали з’являтися ресторації. Професійний кухар як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Небагато кухарів можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом із нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця і домашнім приготуванням.Хороші кухарі високо цінувалися у всі часи. Звичайно, приготувати що-небудь їстівне може кожен, але кухарі роблять з продуктами щось більше. Вони не просто дотримуються вимог рецепта, в потрібній пропорції змішуючи інгредієнти і доводячи продукти до готовності. Вони творять! З під їх ножа виходять дефлопе і крутон, мітболи і фуа-гра, желе і пудинги. Робота кухаря вимагає від людини не тільки гарного терпіння, освіти та навичок. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично неможливо - завжди потрібен приклад і порада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий, тисячолітній досвід і практика в приготуванні їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним. Кропітка і душевна робота наших кухарів помітна і затребувана у всьому світі. У багатьох з нас ця професія найчастіше асоціюється з ресторанним бізнесом, адже саме там зосереджено висока майстерність і вміння найкращих представників цієї професії. Це звичайно спірне питання. І кожна точка громадського харчування в праві претендувати на те, що саме вона є володарем  самого вмілого і найталановитішого кухаря. У цьому легко переконатися, достатньо лише спробувати пропоновану їжу і все стає зрозуміло. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх кухарів і кулінарів. Зі святом кухаря Вас!

 

пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

День працівників целюлозно-паперової промисловості

 


Професійне свято працівників целюлозно-паперової промисловості України встановлено Указом Президента України від 1 жовтня 2008 року, святкується щорічно в третю суботу жовтня і має назву «День працівників целюлозно-паперової промисловості». Целюлозно-паперова промисловість України об'єднує близько 100 підприємств із виробництва паперу і картону та виробів з них, а разом з переробниками, посередниками, науковими, монтажними та спеціалізованими торговельними організаціями їх налічується понад 300. 350 мільйонів тон паперу виробляється у світі щороку. Це найпоширеніший матеріал у світі, без нього просто неможливо уявити наше життя: книги, документи, газети, журнали, щоденники, блокноти, грошові купюри, навіть гіпсокартон! На папері інженери створюють креслення майбутніх машин, архітектори — майбутніх будівель. Виробництво паперу — процес довгий, трудомісткий та затратний. Целюлозно-паперова промисловість працює на основі переробки лісу та інших рослинних ресурсів (солома, очерет). Вона виробляє целюлозу, різні види паперу та картону. Для розвитку галузі необхідне поєднання таких чинників, як сировинний, електроенергетичний та водний. Головні центри целюлозно-паперової промисловості розташовані в Житомирській, Хмельницькій, Львівській, Закарпатській, Київській та Чернігівській областях. Серед найбільших підприємств слід назвати Жидачівський картонно- паперовий комбінат (Львівська область), Малинську (Житомирська область) і Дніпропетровську паперові фабрики, Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Одеська область), Херсонський целюлозно-паперовий комбінат, Львівську й Рахівську (Закарпатська область) картонні фабрики, Київський картонно-паперовий комбінат, паперову фабрику в Понінці (Хмельницька область). Підприємства України виготовляють понад 50 видів паперу та близько 20 видів картону. Монопольним виробником газетного паперу в Україні й найбільшим виробітком друкарського паперу є Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика» — єдиний виробник офсетного паперу. На підприємстві встановлена автоматизована лінія «Bielomatik» для виробництва паперу різних форматів. Основними напрямками подальшого розвитку галузі є забезпечення конкурентоспроможності основних видів продукції; більш повне й комплексне використання деревини, а також її відходів; упровадження ресурсозберігаючих технологій; збільшення частки високотехнологічних видів продукції. Відділ технічної літератури ТОУНБ приєднується до відзначення цього дня, підготувавши книги та періодичні видання з цієї тематики для огляду користувачами. Тут вашій увазі наукова, науково-виробнича, та науково-популярна література, посібники, підручники, словники з питань розвитку  целюлозно–паперової промисловості. Ми усвідомлюємо, що від чіткої, організованої та ефективної роботи підприємств целюлозно-паперової промисловості, а також від професіоналізму їх працівників залежить функціонування кожної галузі, кожного підприємства, офісу в нашій країні. Без паперу малюки не можуть малювати, школярі - вчитися, дорослі - працювати. Вироби підприємств з кожним роком займають все більший сегмент на вітчизняному ринку картонно-паперової продукції та реалізуються у багатьох державах світу. Запорукою розвитку даної галузі буде здійснення ефективних заходів господарювання, практичне застосування останніх досягнень науки і техніки, активне використання новітніх технологій.

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

середа, 13 жовтня 2021 р.

З Днем захисників та захисниць України!


 14 жовтня – визначна дата, яка символізує багаті і славні традиції українського народу, уособлює мужність, героїзм, незламність національного духу оборонців на всіх етапах її багатовікової історії. Цього дня українці святкують одразу чотири свята: Покрову Божої Матері, День українського козацтва, День створення Української повстанської армії та День захисників і захисниць України. Всі ці свята виникли послідовно і пов’язані одне з одним. В українській традиції Покрова тісно переплітається з ідеями захисту від ворогів. За легендами, ще князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. Божа Матір вважалася покровителькою українського козацтва, а 14 жовтня був одним з найважливіших днів для козаків, коли вони проводили ради, де вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. 14 жовтня також вважається днем створення Української повстанської армії. Можна простежити певний символічний зв’язок між козацькими традиціями та заснуванням у цей день УПА, сили хоча й неоднозначної в історії України, але покликаної боронити її незалежність. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність та волю України, вже у ХХІ столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших земляків, які загинули за час неоголошеної війни на сході України. У 2014 році Указом Президента прийнято щорічно 14 жовтня святкувати День захисника України, а у 2021 році свято перейменували в День захисників і захисниць України.

четвер, 7 жовтня 2021 р.

Космос об’єднує світ. Всесвітній тиждень космосу

                          


6 грудня 1999 року Генеральна Асамблея проголосила період з 4 по 10 жовтня Всесвітнім тижнем космосу, з тим щоб відзначати той вклад, який вносить космічна наука і техніка в поліпшення добробуту людини. Вказані дати оживляють в пам'яті такі події, як запуск 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі «Супутник 1» і набирання чинності 10 жовтня 1967 року Договорів про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору. Вперше ідея заснувати Всесвітній тиждень космосу виникла на 3-ій Всесвітній конференції ООН з космосу. На цьому форумі делегація Марокко висунула пропозицію про проголошення 20 липня Всесвітнім днем космосу, приурочивши цю дату до дня висадки експедиції США на Місяць. Пропозиція Марокко була сприйнята вельми неоднозначно. Більшість делегацій висловилися на підтримку ідеї проголошення спеціального Всесвітнього дня космосу. Проте сама дата викликала широку дискусію. В розпалі дискусії несподівану пропозицію надав делегат Ірану. Він запропонував святкувати не Всесвітній день космосу, а Всесвітній тиждень космосу, який можна було б почати 4 жовтня і закінчити 10 жовтня. Настільки несподівана пропозиція знайшла підтримку у більшості країн і була підтримана учасниками конференції одноголосно. Всесвітній тиждень космосу відзначають щорічно в період з 4 по 10 жовтня, починаючи з 2000 року. Це визначна подія у світі, яка покликана на міжнародному рівні відзначити внесок, що робить космічна наука для покращення умов життя людини. Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ долучився до відзначення Всесвітнього тижня космосу. Увазі читачів пропонуємо переглянути книги та періодичні видання з фонду відділу про космос, космічні об’єкти, астрономію. Запрошуємо всіх поціновувачів космічного життя до перегляду.

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ

субота, 2 жовтня 2021 р.

Перший лазерний компакт диск. Історія компакт-диска.


                    
Багато речей, що оточують нас настільки стали нам звичні, що ми вже не замислюємося коли і як вони з'явилися. До цієї категорії речей можна сміливо віднести CD-диск або компакт-диск. Існує також "народна" назва CD-диска - болванка. Так все-таки, хто винайшов CD-диск або першим здогадався використовувати безконтактну технологію запису і читання інформації. Ця історія трохи суперечлива і існує декілька версій. За першою версією CD-диск винайшли спільно або паралельно дві компанії: голландська Philips і японська Sony. В принципі ця версія досить правдоподібна. Ці фірми на той час мали хороші позиції і високоосвічений персонал. До речі в 1970-1980 р компанія Sony починає виробляти аудіоплеєри Sony Walkman, і цілком логічно, що їх цікавило розвиток нових типів носіїв даних. А компанія Philips, заснована ще в 1891 році, також мала непогані позиції і дуже ретельно підходила до питання підбору кадрів, відповідно мала хороший потенціал. Згідно другої версії,  авторство цієї ідеї (винахід CD-диска) належить американцеві Джеймсу Расселу. Він один з перших почав використовувати кольоровий екран (телевізійний) і клавіатуру для управління "машинами". Також до його заслугах відносять створення зварювального апарату який виробляв зварювання пучком електронів. Джеймс Рассел дуже любив класичну музику і слухав її в той час на вінілових пластинках. Згодом, від частого використання, пластинки дряпались, і якість звучання погіршувалася. Цей факт турбував винахідника, і він вирішив серйозно зайнятися цією проблемою. Спочатку він навіть пробував використовувати в якості голки для програвача пластинок голки кактуса. Але всі ці спроби мали незначний ефект. І тут у нього народилася ідея безконтактного зчитування інформації з носія. В ті часи вже масово використовувалися перфострічки і перфокарти, але це теж був не вихід, потрібен був більш компактний носій інформації. У лабораторії, де працював Джеймс Рассел, не відразу схвалили починання вченого, але після доводів вченого все таки дозволили йому працювати над своїм проектом по створенню приладу з перекладу аналогового сигналу в цифровий. І його праці увінчалися успіхом. Через кілька років Джеймс Рассел розробив систему оптико-цифрового запису і відтворення. Запатентував її Рассел в 1970 році. Принцип його винаходу полягав в наступному: на жорсткий диск записувалися дані у вигляді маленьких "бітів". Вони були світлі і темні, а розмір - близько 1 мікрона в діаметрі. Далі з цим диском працював промінь, який "знімав" код, а комп'ютер вже перетворював його в звук або зображення. По суті це і був перший цифровий CD-диск. У 70-ті роки Джеймс Рассел продовжував удосконалювати свій винахід, він хотів щоб ці диски можна було використовувати для зберігання будь-яких даних, а не тільки музики. У 1971 році була створена компанія Optical Recording. Творець цієї компанії, бізнесмен Елі Джекобс, запросив винахідника CD-диска до себе в компанію, щоб втілити в реальність ідею Рассела і отримати комерційну вигоду від його винаходу. На цифрові носії (CD-диски) стали записуватися улюблені програми телебачення, і розсилатися поштою людям які не встигли їх подивитися. Але що цікаво, за кілька років до вище згаданої зустрічі Рассела і Philips, компанія Philips виготовила свій лазерний диск. Він призначався для аналогового оптичного відеоплеєра. Вони витратили на його розробку близько 60-ти мільйонів доларів. І як виявилося даремно. А вже через два місяці, після зустрічі з Джеймсом Расселом, компанія Philips випустила точно такий же диск. Далі в боротьбу за винахід і розвиток CD-дисків ще включилася японська компанія Sony. Джеймс Рассел особливо не претендував на авторські права винаходи CD-диска. Він вважав, що може бути таке, що кілька людей в різних куточках планети працюють над одним і тим же винаходом і домогтися  позитивних результатів можуть незалежно один від одного. У 2000 році Джеймс Рассел був нагороджений премією Vollum Award за видатний внесок у розвиток науки і техніки. На той час йому було 53 роки. Дисками користується кожен, але мало хто знає, як вони з'явилися на світ. Історія компакт-дисків, або CD, як їх багато років називають у всьому світі, була історією проб, помилок і випадковостей.

 

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ

пʼятниця, 1 жовтня 2021 р.

День інформації «Про цифрове сучасне і майбутнє»

 


За останні декілька років відбувся суттєвий прогрес у сфері цифровізації та новітніх технологій. Розвиток цифрових технологій стосується багатьох сфер сучасного життя, від освіти та робочих місць до системи соціального забезпечення та впливу на систему державного управління. Цифрові інструменти забезпечують прозорість влади та ефективніше електронне урядування, сприяють економічному зростанню, виробництву та експорту, через підвищення продуктивності існуючих індустрій та створення принципово нових сфер цифрової економіки з підвищеною доданою вартістю. Також цифровізація веде до спрощення умов для розвитку бізнесу, залучення інвестицій та надає ширші можливості для задоволення інтересів та захисту прав споживачів. Саме тому цифровізація розглядається як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства, а такі технології як інтернет речей, хмарні технології, електронна ідентифікація та штучний інтелект можуть сприяти досягненню Глобальних Цілей Сталого Розвитку Організації Об’єднаних Націй до 2030 року. Технологічні зміни відбуваються швидко. Це вимагає якісного та своєчасного реагування, у тому числі і в питаннях адаптації законодавчого та регуляторного полів. Україна, як і інші розвинені країни, не тільки декларують підтримку розвитку цифрового простору, але й роблять практичні кроки в цьому напрямі.

29 вересня 2021 року у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ у рамках Декади відкритих дверей відбувся День інформації на тему «Про цифрове сучасне і майбутнє». У цей день читачі відділу переглянули тематичну експозицію нових надходжень з таких питань як комп’ютерні системи; системи штучного інтелекту; інженерія програмного забезпечення; комп’ютерні технології інформаційної безпеки; інформаційно-аналітичне забезпечення економічної діяльності, інформаційні технології контролю забруднень довкілля та ін., де були представлені документи з економічних та технічних наук, ознайомилися з періодичними виданнями, які висвітлюють проблеми цифровізації в Україні. Про яке б яскраве цифрове майбутнє ми не мріяли, воно вже наступило, і буде дивно ним не скористатись. Сподіваємось на краще. Сьогодні, заради майбутнього. Присутні також прослухали огляд нових надходжень книг та періодичних видань з даної тематики.


Тематична експозиція «Про цифрове сучасне і майбутнє»


                 Зацікавлені погляди та тепла атмосфера


                Ознайомлення з книжковими новинками 


                                            Жвавий діалог