Протягом багатьох віків існувала така професія, як переписувач –
зазвичай цим займалися монахи та церковні служителі. Іноді переписувачами
працювали люди, що не вміли читати – вони просто ретельно переносили знаки та
символи, не розуміючи змісту тексту.
Так як людині властиво помилятися, в таких книгах та документах часто
виникали помилки, а іноді переписувач зовсім перекручував початковий текст,
при переписуванні додаючи свою власну думку або бачення предмету.
До того ж час роботи над однією книжкою
міг займати від місяця до десятиріччя. Тому книги довгий час були великою
рідкістю і дорогим задоволенням, яке міг собі дозволити не кожен король. Ситуація змінилася із
винаходом книгодрукарського верстата. А 22 жовтня 1938 року, тобто 88
років тому, винахідник Честер Карлсон зробив першу в світі
ксерокопію.
Ідея створити копіювальний апарат відвідала Карлсона, коли він працював у патентному відділі фірми «Мелорі», яка займалася електронікою. Саме тоді, коли йому знадобилася копія чергового патенту, а її не виявилося під рукою, винахідник замислився про створення швидкого та головне, дешевого способу копіювання паперів.
Він пішов в Нью-Йоркську публічну бібліотеку та став переривати гори технічної літератури. Його увагу привернув опис експериментів одного угорського вченого з речовинами, які змінюють свої електричні властивості під дією світла. Так виникла ідея електрофотографії.
Перша ксерокопія була створена на цинковій пластинці, вкритій шаром сірки. Створення статичного заряду і опромінення пластинки через скло з нанесеним на нього написом перенесло напис на шар сірки. Пилинки, що прилипали, дозволили прочитати текст: «10-22-38 ASTORIA». Але лише через декілька років технологію було удосконалено. В подальшому розробкою копіювальної техніки на основі винаходу Карлсона почала займатися компанія «Халоід» в 1947 році. Через два роки на ринку техніки з’явився перший копіювальний апарат, а технологія копіювання отримала назву ксерографія – від грецьких слів «ксерокс» – «сухий» і «графе» – «пишу». Від слова «ксерографія» в подальшому змінилась назва компанії «Халоід» – спочатку вона стала називатися «Халоід Ксерокс», а потім -Xerox.
Зараз копіювальні апарати є в кожному
офісі і навіть квартирі. Крім компанії «Ксерокс», їх виготовляють і інші фірми,
такі як «Canon», «Sharp», «Toshiba» та багато інших. Але незалежно від
фірми-виробника, марки та моделі копіру, прижилася перша назва апарату – ксерокс.
Винахідник же ксерографії Честер Карлсон дожив до 1968 року. Із 150 мільйонів доларів, отриманих ним від «Ксерокса», 100 мільйонів він потратив на благодійність
Відділ технічної літератури ТОУНБ запрошує ознайомитися з добірками книг з фонду відділу про винахідництво, що висвітлюють визначні технологічні досягнення, інновації та творців ідей. Ресурси включають огляди винаходів, що змінили світ, історії українських та світових раціоналізаторів та науковців. Доступні джерела: книги, спеціалізовані книжкові сайти та електронні каталоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар