День метеоролога: свято тих, хто читає небо

 

Коли ранок починається з перевірки прогнозу погоди, а рішення про парасольку чи сонцезахисні окуляри залежить від кількох цифр на екрані, ми не замислюємося, хто стоїть за цими даними. День метеоролога, який щорічно відзначається 23 березня, — це нагода згадати про тих, хто щодня розгадує примхи природи, попереджає про шторми та допомагає нам планувати життя. Це свято не просто про професію, а про справжню магію науки, яка поєднує спостереження, технології та інтуїцію.

День метеоролога не з’явився раптово на календарі. Його коріння сягає 1950 року, коли була заснована Всесвітня метеорологічна організація — структура під егідою ООН, яка об’єднала зусилля країн у вивченні клімату та погоди. Саме 23 березня, у день підписання угоди про створення організації, світ почав офіційно вшановувати тих, хто присвятив життя цій науці. Але історія метеорології набагато давніша: ще в Стародавній Греції Аристотель у своїй праці “Метеорологія” намагався пояснити, чому дме вітер і звідки беруться хмари. Тоді це було більше філософією, ніж точною наукою, але вже закладало фундамент для майбутніх винаходів. Згодом, у Середньовіччі, моряки та фермери покладалися на прикмети: червоний захід сонця віщував гарну погоду, а низький політ птахів — дощу. Лише у XVII столітті, з винайденням барометра та термометра, метеорологія почала набувати сучасних рис. Сьогодні ж це високотехнологічна галузь, яка рятує мільйони життів, попереджаючи про урагани, повені та посухи. День метеоролога — це не просто дата, а нагадування, як далеко ми просунулися в розумінні природи.

Сучасний метеоролог — це не просто людина з картою погоди. Це аналітик, який працює з величезними масивами даних, використовуючи штучний інтелект і машинне навчання для прогнозування. Наприклад, під час ураганів чи повеней саме метеорологи першими б’ють на сполох, даючи урядам і рятувальним службам час на підготовку. Завдяки їхнім зусиллям смертність від стихійних лих за останні десятиліття значно знизилася. 

Якщо ви мрієте розгадувати таємниці погоди, шлях до цієї професії починається з освіти. Більшість метеорологів мають ступінь з метеорології, фізики чи географії. Університети пропонують спеціалізовані програми, де вивчають атмосферні процеси, математику та програмування — адже сучасні прогнози неможливі без комп’ютерних моделей.

Окрім навчання, потрібна допитливість і любов до природи. Метеорологи часто працюють у польових умовах, проводять експерименти та аналізують дані в реальному часі. А ще це професія для терплячих: інколи прогноз не виправдовується, і доводиться пояснювати, чому природа вирішила зіграти за власними правилами. Тож якщо ви готові до викликів  ми запрошуємо вас у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, щоб більш детально ознайомитись з книгами та періодичними виданнями, що розповідають про професію метеоролога. Адже книги— це лише інструмент. Серце метеорології — це люди, які стоять за цими інноваціями. Їхня пристрасть до науки, бажання допомагати та вміння читати небо залишаються незамінними. І хто знає, можливо, через кілька років ми зможемо передбачати погоду на місяць уперед із точністю до години?

«Українська писанка — традиції та сучасні тенденції»: майстер-клас з писанкарства

 

Викладачі та студенти-маркетологи Тернопільського фахового коледжу харчових технологій та торгівлі взяли участь у захопливому майстер-класі з писанкарства, який провела майстриня народних художніх промислів художнього писанкарства Ірина Харатін. Захід був організований відділом технічної літератури Тернопільської ОУНБ та відбувся напередодні Великодніх свят - 18 березня у читальному залі ТОУНБ.

Цей захід не лише поглибив знання про традиційне українське мистецтво, але й сприяв формуванню національної свідомості та ідентичності. Писанкарство — це давня українська традиція розпису яєць, яка має глибокі корені в нашій культурі. Кожен малюнок, кожен візерунок на писанці несе в собі символіку, пов'язану з природою, родючістю, життям і навіть релігійними віруваннями. В Україні писанки завжди були важливим елементом святкування Великодня та інших народних обрядів. Вони символізують відродження, надію та нове життя.

Під час майстер-класу учасники мали змогу не лише дізнатися про техніки писанкарства, але й самостійно спробувати свої сили у створенні писанок. Пані Ірина Харатін поділилася секретами виконання традиційних візерунків та розповіла про значення кожного з них. 

Провідний методист Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, заслужений артист України Іван Іванович Кузишин вручив подяку майстрині.

У світі, де глобалізація часто стирає межі між культурами, знання та практикування власних традицій стає особливо цінним. Писанкарство — це не просто мистецтво, це частина нашої ідентичності, яка допомагає зберегти зв'язок із минулим і формує наше майбутнє. Майстер-клас з писанкарства став важливим кроком у розвитку творчого потенціалу і підкреслив значення збереження національної ідентичності через мистецтво.

Такі ініціативи будуть продовжуватися і надалі, надихаючи нове покоління на дослідження та популяризацію української культури.

 

Подорож у світ безпечних мереж

 

Ми живемо в епоху стрімких технологічних змін, коли цифрові технології проникають у всі сфери нашого життя. Штучний інтелект, блокчейн, квантові комп’ютери, Інтернет речей — те, що ще вчора здавалося фантастикою, сьогодні стає реальністю. Разом із безмежними можливостями цифровий світ приносить і виклики: кіберзагрози, захист персональних даних, медіаграмотність та боротьба з дезінформацією.

 

Для України, яка протистоїть масштабним кібератакам та інформаційній агресії в умовах російсько-української війни, захист критичної інфраструктури, розвиток національних кіберспроможностей і інформаційна гігієна є ключовими елементами безпеки держави.

 

У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ функціонує книжкова виставка «Подорож у світ безпечних мереж».

Виставка запрошує ознайомитися зі світом сучасних технологій через добірку книг про кібербезпеку, цифрову трансформацію суспільства та інформаційні війни.

 

Дізнайтесь, як протистояти маніпуляціям із «Соціальні комунікації в мережі  INTERNET» Ю. С. Сєрова та С. С. Федушко чи навчіться захищати свої дані за порадами В. М. Богуша «Основи кіберпростору, кібербезпеки та кіберзахисту».

 

Від наукових монографій до посібників для підлітків — ці видання підходять для всіх, хто прагне краще зрозуміти цифровий світ і користуватися ним безпечно. Від фундаментальних досліджень до практичних порад, від аналізу глобальних трендів до конкретних рішень у сфері безпеки — кожна книга відкриває нові горизонти розуміння технологій, що формують наше майбутнє. Цифрова грамотність сьогодні — це так само необхідна навичка, як уміння читати і писати.

 

Долучайтесь до цифрового майбутнього! Читайте книги та публікації у періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури, досліджуйте електронний каталог і відкривайте світ безпечних технологій та станьте частиною безпечного цифрового світу вже сьогодні!

 

Творчий клуб «Натхнення»: «Українська писанка — традиції та сучасні тенденції» (18 березня)

 

18 березня 2026 року о 12.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч на тему «Українська писанка — традиції та сучасні тенденції»  та майстер-клас, який  проведе майстриня народних художніх промислів  Ірина Харатін.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

Міжнародний день скрапбукінгу. Святкуємо разом 4 березня!

 

Щороку 4 березня світ відзначає Міжнародний день скрапбукінгу — свято, присвячене мистецтву збереження спогадів у творчий спосіб. Це чудова нагода для кожного з нас зануритися у світ скрапбукінгу, відчути його магію та, можливо, відкрити для себе нове хобі.

Історія  свята почалась ще у XV столітті. У той час в Англії були популярні так звані "commonplace books" — книги, в яких люди збирали улюблені цитати, рецепти, листи та інші пам'ятні записи. Це були своєрідні попередники сучасних скрапбуків.

У XVI столітті з'явилися альбоми дружби, де люди зберігали пам'ятні речі з подорожей, ілюстрації та нотатки від друзів. На початку XX століття студентки коледжів використовували скрапбукінг як спосіб документування свого життя, зберігаючи корінці квитків, вирізки з газет та інші пам'ятні дрібниці.

Цікаво, що традиція скрапбукінгу зберігається і розвивається до сьогодні. За даними Асоціації хобі та ремесел, індустрія скрапбукінгу оцінюється в 2,5 мільярда доларів США і продовжує зростати. В Сполучених Штатах налічується понад 3 000 магазинів, які обслуговують 25 мільйонів прихильників цього мистецтва.

Сьогодні скрапбукінг — це не лише хобі, а й потужна творча спільнота, що об'єднує мільйони людей по всьому світу. Він дозволяє кожному виразити свою індивідуальність, зберігаючи при цьому найцінніші моменти життя.

 У час, коли більшість наших фотографій та спогадів зберігаються в електронному форматі, скрапбукінг надає можливість повернутися до матеріального, відчутного збереження пам'яті. Він дозволяє не лише переглядати фотографії, а й відчувати текстури, насолоджуватися композицією та деталями, вкладеними у кожну сторінку.

Скрапбукінг — це цікавий і творчий спосіб зберегти спогади та розповісти історії за допомогою фотографій, паперу та прикрас. Власне, це прикрашання та оздоблення фотоальбомів, а також створення унікальних записників та листівок. Сьогодні скрапбукінг набуває все більшої популярності у світі, як спосіб дозвілля, спілкування, хобі та заробітку.

Скрапбукінг став не лише популярним хобі, а й важливою частиною культури, що дозволяє людям зберігати свої спогади в художньому форматі. Це ідеальний спосіб висловити почуття, створюючи унікальні і незабутні фотоальбоми, які можуть передаватися з покоління в покоління.

Як ви зберігаєте свої найцінніші спогади? Може, вам варто спробувати скрапбукінг, щоб кожен момент став ще більш значущим? Чекаємо вас у відділі технічної літератури ТОУНБ, щоб більш детально ознайомитись з історією та традиціями свята.