4 липні 2026 року виповнюється рівно 150 років від дня
народження Олександра Марковича Гінзбурга — видатного дослідника, що
став одним із перших зодчих, хто почав активно впроваджувати залізобетонні
конструкції в архітектуру України. Український інженер, архітектор, педагог,
вчений, автор понад 120 будівель, зведених у стилях модерн і
конструктивізм, Олександр Маркович Гінзбург народився 4 липня 1876 року в м.
Слов’янську Ізюмського повіту Харківської губернії.
У
1877 році родина переїхала в м. Харків. З ранніх років батьки виховували в
синові любов до музики та науки, навчали його іноземним мовам. У 1886 р.
Олександр Гінзбург вступив до 3-ї Харківської гімназії, яку закінчив із золотою
медаллю. У 1894-1898 рр. навчався на математичному факультеті Харківського
університету. У 1899 р. удосконалював свої знання з математики на спеціальних
курсах в Берлінському університеті. У 1900-1903 рр. навчався на інженерному
факультеті Харківського технологічного інституту, по завершенні якого отримав
спеціальність інженера-механіка та будівельника.
Плідну
практичну діяльність архітектор розпочав у 1903 р. Олександр Гінзбург відкрив
власне архітектурно-будівельне бюро, запроектував і побудував низку великих
житлових, громадських і промислових споруд у м. Харкові, Сумах,
Дніпропетровську, Полтаві, Великому Токмаку та інших містах. Він брав активну
участь в архітектурних конкурсах і посідав призові місця. Серед конкурсних
робіт Олександра Гінзбурга – театр-клуб в м. Катеринославі (нині Дніпро),
розроблений у 1909 р. і прийнятий до будівництва у зв’язку зі своєю
оригінальністю; клуб і театр у м. Луганську (1910); палац Пестерєва в Лівадії
(1910); санаторій в м. Кисловодську (1913); Будинок приїжджих у м.
Костянтинівці (1926); Опера в м. Харкові (1936); Палац правосуддя в м. Софії
(1912-1913). У 1916 р. Олександр Маркович склав топографічний план Харкова із
зазначенням фактичних розмірів міста і нових поселень за межами міста.
У
довоєнні роки архітектор розробив декілька великих архітектурних проектів,
серед яких реалізовані: селище Костянтинівських заводів (1926), скляний і
пляшковий заводи в м. Костянтинівці (1921-1927), реконструкція швейної фабрики
ім. Тінякова в місті Харкові. Архітектор розробив низку винаходів, які були
запатентовані та запроваджені на практиці: збірні будинки із залізобетону,
дерева, скла, просторова дерев’яна фанера. Крім них Олександр Гінзбург розробив
винаходи, опубліковані для загального користування: заморожений бетон (1905),
будівництво гребель без опалубки (1931), збірний залізобетон (1926), склепіння
та куполи великих прогонів (1936), металізація поверхонь (1932), розвиток і
генеалогія архітектурних стилів (1913-1918), архітектурна композиція та критика
(1927-1930). Олександр Гінзбург –автор великої кількості теоретичний праць. Загалом
він опублікував понад 100 друкованих праць, у тому числі друковані курси з
техніки обмірів у будівництві. У статтях він досліджував низку питань архітектурно-будівельної
науки: давав конструктивні пропозиції, розробляв нові методи, ідеї та
конструкції.
Відділ
технічної літератури ТОУНБ пропонує ознайомитися з літературою на дану
тематику, яка є у фонді відділу.
