Майстер чистих металів: Вільям Волластон та таємниці платини

                

Вільям Хайд Волластон — видатний англійський учений, хімік і фізик, який відкрив хімічні елементи паладій і родій, а також ультрафіолетове випромінювання.

6 серпня 1766 року народився Вільям Волластон – англійський вчений, який найбільш відомий тим, що відкрив паладій (1803 рік) і родій (1804 рік), вперше отримав (1803 рік) в чистому вигляді платину. Відкрив (1801 рік) незалежно від Йоганна Вільгельма Ріттера ультрафіолетове випромінювання, сконструював рефрактомет. Значення Волластона у хімії визначається тим, що він демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих прикладах. Англійський вчений  вперше висловив свої міркування про просторове розташування атомів. У 1800 році він знайшов спосіб виготовляти ковку платину, що призвело до появи платинового посуду (до 1828 року Волластон не повідомляв секрету ковкої платини).

Коли учений світ був охоплений дискусією, що виникла між Вольта і Гальвані, про причини виникнення електричного («гальванічного») струму, Волластон взяв участь у цій суперечці і винайшов «батарею Волластона», яка досі носить його ім'я. Протягом останніх років свого життя він проводив електричні експерименти, результатом яких стало його випадкове відкриття електромагнітної індукції за 10 років до Майкла Фарадея, що передувало кінцевій конструкції електродвигуна. Фарадей сконструював перший робочий електродвигун і опублікував свою роботу без визнання попередньої роботи винахідника. Демонстрація Воластоном двигуна Королівському товариству зазнала невдачі, але, незважаючи на це, його попередню роботу визнав Гемфрі.

 

Його роботи з оптики також були важливими. Він створив камеру-люціда (1807 рік) - оптичний прилад, забезпечений призмою Волластона, який служить допоміжним засобом для митців при перенесенні існуючих мотивів на папір. Крім того, сконструював рефрактометр (1802 рік) і гоніометр (1809 рік) - прилад для вимірювання кутів між пласкими гранями твердих тіл, наприклад, кристалів.

Волластон також сконструював кріофор (скляна ємність, що містить рідку воду та водяну пару), який використовується у курсах фізики для демонстрації швидкого заморожування шляхом випаровування.

З нагоди ювілею знаного науковця відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам наукову, науково-популярну літературу, періодичні видання, численні монографії, матеріали наукових досліджень та публікації науковців, присвячені життю та здобуткам Волластона.

Запрошуємо наших читачів, науковців, студентську молодь та всіх зацікавлених користувачів  до читального залу відділу технічної літератури!