пʼятниця, 27 серпня 2021 р.

Елемент статусу та краси

 


28 серпня святкують Національний День краватки-метелика. Це неформальне свято модного жіночого та чоловічого аксесуара. Невідомо, хто вперше заснував цей день, але відзначається він з 2007 року. Це свято дарує усім прекрасну нагоду одягнути краватку-метелик, якою можна прикрасити свій повсякденний одяг. Ті, хто ніколи не носив цей аксесуар, можуть спробувати додати його до свого звичного гардеробу. Багато людей вважають, що батьківщиною краватки-метелика є Франція, але це не так. Походить цей аксесуар із Хорватії. Французькі військові запозичили навичку носити метелика під час Тридцятирічної війни у хорватських солдатів, які зав’язували навколо шиї хустку, щоб фіксувати комір сорочки. Згодом у Франції ця шийна хустка стала популярним аксесуаром у шляхетних осіб. Називати її стали cravat, що французькою означає «хорват». У 1827 році відомий письменник Оноре де Бальзак написав книгу під назвою «Мистецтво носіння краватки», в якій описав естетичну потребу пов’язувати краватку, а також численні способи, модні на той час, зав’язування краваток. За часів Бальзака краватки були шовкові, вовняні, атласні з візерунками, часто з шитвом і додатковими прикрасами. Російський цар Петро I спеціальним указом забороняв витиратися і сякатися в краватку. Таким способом він хотів виховати любов до краваток у Росії. Так, краватка з легкої руки Байрона  була широко зав’язаною, такою, щоб хустина не стискала горло. Краватку «Вальтер Скотт» шили з картатої тканини. Найдорожчу в світі краватку була пошита в Індії. Вона прикрашена 271 діамантом і 150 грамами золота, її ціна – 220 тисяч доларів. Так звана «трагічна» краватка чорного кольору була ознакою траурного і форменого одягу. А білі краватки призначалася для парадного одягу на бали, урочисті події, звані вечері та обіди; її належало носити з фраком або смокінгом, але в жодному разі не з піджаком. У 1924 році вже у Новому світі всім варіаціям шийних хусток і шарфів, особливо розкішних форм, було дано відкоша — американський підприємець Джесі Лангсдорф запатентував свою «ідеальну краватку». Результатом цього патенту стало повсюдне витіснення поперечних краваток, та загальна стандартизація довгих краваток в смужку і картку. Саме ці малюнки стали основою для англійських клубних і коледж-краваток, що в такий простий спосіб надають можливість їхнім власникам чітко заявити про свою приналежність.  У XVIII столітті хустка перетворилась на краватку-метелик та класичну краватку. Досі невідомо, чи ці два аксесуари з’явились одночасно, чи першою була краватка-метелик, яка згодом трансформувалася в традиційну краватку. Вперше подібна форма зав'язування краватки з'явилася під час прусських війн XVII століття - цікаві та новаторські на ті часи стилі носили хорватські наймані солдати, що використали метелика, як зажим між двома відкритими кінцями коміра сорочки.. Сучасний вигляд краватки-метелика з'явився після прем'єри легендарної опери італійця Джакомо Пуччіні «Чіо-Чіо -сан», під час якої на всіх музикантів оркестру краватка була зав'язана саме таким чином. Тільки краватка-метелик має таке поняття, як почерк зав'язування. Як і почерк при письмі, почерк зав'язування вузла у кожної людини індивідуальний. Кажуть, що раніше, по краватці-метелику фахівці навіть визначали, кому він саме належить. 
 Найвідомішими виробниками готових краваток-метеликів в сучасній моді вважаються паризький будинок Charvet (новаторська форма метелики з хрестом між пряжкою і крилами метелика для герцога Віндзорського в 1950-х роках - його винахід), а також лондонські ательє Duchamp і Paul Smith . У 20 столітті були встановлені поняття black tie та white tie: перше передбачає смокінг, білу сорочку і чорного метелика, а друга передбачає фрак з жилетом і білу сорочку і метелика. Цих правил досі дотримуються у суспільстві, особливо на урочистих подіях, наприклад, таких як церемонія вручення "Оскара" або вручення Нобелівської премії. Прихильниками метеликів є такі відомі люди, як Чарлі Чаплін, Вінстон Черчилль, актор Джуд Лоу, Джордж Клуні, Дженсен Еклс, шоумен Іван Ургант та інші. Метелики стали своєрідною візитною карткою у кіно. Відомими носіями краваток-метеликів є Джеймс Бонд. Так, метелик-краватка, до всього, є символом такої автомобільної компанії, як "Chevrolet". Краватки у житті жінок мають право на існування. Суто чоловічий аксесуар ставить чоловіків у рамки етикету, стискає шию, потребує часу і навичок для того, щоб вміло її пов’язувати. Винахідлива жінка, яка дбає про кар’єру свого чоловіка, часто бере на себе функцію домашнього дизайнеру. Але жінка не була б жінкою, щоб не приміряти краватку. Краватку з задоволенням носили Коко Шанель, Марлен Дітріх, Кетрін Хепберн. Лайма Вайкуле також не уникала в своєму образі краватки, за допомогою чоловічого аксесуару підкреслювала свою жіночість, ніжність, незахищеність й вишуканість. Про все це та багато інших цікавих фактів ви зможете дізнатись з книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до перегляду.

 Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.


субота, 21 серпня 2021 р.

Віртуальна презентація «Українська технічна книга та її внесок у розбудову української державності» (До 30 – ї річниці Незалежності України)




   До 30-ї річниці Дня Незалежності України в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці створено віртуальну презентацію «Українська технічна книга та її внесок у розбудову української державності», на якій представлено документи й публікації з фонду відділу технічної літератури. Експозиція містить видання про сучасний стан функціонування і перспективи розвитку різних галузей промисловості в Україні. Документи виставки розкривають найбільш актуальні питання з проблем та розвитку галузей виробництва, розглядаються організаційно-методичні підходи до планування інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах, обґрунтовані основні напрямки вдосконалення промисловості України, зазначені необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування промислових підприємств України. Технічна книжка розглядається як чинник гуманітарної безпеки країни, від якого залежить реалізація таких завдань, як національна консолідація, модернізація промисловості, розвиток промислових підприємств, актуалізація людського потенціалу тощо. За 30 років Незалежності України технічна книжка внесла свій вагомий внесок в розбудову нашої держави. Пропонуємо ряд книжок для ознайомлення які, сподіваємось, будуть цікавими і корисними для Вас, шановні користувачі студенти, спеціалісти та підприємці у різних  сферах промислового виробництва.



четвер, 19 серпня 2021 р.

Всесвітній день фотографії

                        


Всесвітній день фотографії який усі фотографи та цінителі даного мистецтва відзначають щорічно 19 серпня, був заснований у 2009 році за ініціативою австралійського фотографа на ім’я Корскі Ара. Фотографія, яка сьогодні міцно утвердилася практично у всіх сферах нашого життя, має давню історію. Першим практичним способом фотографування вважається дагеротипія – процес отримання зображення на металевій пластині. Вона була створена на початку 1820-х років французьким винахідником Жозефом Ньепсом, однак носить ім’я Луї Дагера, оскільки саме йому вдалося отримати зображення і зафіксувати його на мідній пластині, покритій сріблом. У наступні роки багато вчених продовжувало вдосконалювати процес отримання фотографій, використовуючи різні матеріали і реактиви. У 1861 році Джеймс Максвелл зумів відтворити кольорове фото, а винахід у 1981 році компанією «Sony» цифрової камери, дозволило робити цифрові фотографії і відмовитися від традиційної фотоплівки. Сьогодні, в світ цифрових технологій, ми легко можемо самі робити фотографії, які потім змусять нас посміхнутися, засумувати або затамувати подих. І, звичайно ж, особливе місце малюнок займає в житті тих, хто вибрав це заняття своєю професією, адже їх роботу по праву можна назвати мистецтвом. Всесвітній день фотографії – це свято всіх, хто любить фотографувати і фотографуватися, а значить подія неймовірно яскрава і позитивна. Тому сьогодні сміливо беріть до рук будь-яку техніку, здатну відобразити незабутні моменти і види, і вперед! Долучайтеся до заворожливого світу фотографії та залучайте в нього своїх друзів і близьких, а можна ще відвідати і читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, який до цього свята пропонує своїм користувачам цікаві науково–популярні книги та періодичні видання з цієї тематики. Фотографія – це унікальне явище, адже на фотознімках можна відобразити події, цікаві моменти, красиві місця, улюблені особи, моменти, які більше ніколи не повторяться. Завдяки їм, можна повернутися в минуле, адже переглядаючи фотографії, ми згадуємо багато чудові моменти життя. До того ж для когось фотографія – це не просто захоплення, а ще й професія і навіть мистецтво. Дивіться частіше на світ і навколишню дійсність через об’єктив фотокамери і радуйте інших своїми унікальними фотографіями!

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

пʼятниця, 13 серпня 2021 р.

Ландшафтний дизайн

 


У наш час розвитку складних галузей науки й урбанізації дача стає улюбленим місцем праці та відпочинку. У ряди садоводів-городників вливається величезна кількість людей. Маючи справу з живими рослинами, доглядаючи за ними, людина відчуває животворний вплив на нервову систему, загальний фізичний стан. Працюючи в саду, на городі чи у квітнику, спостерігаючи за розвитком рослин, красою навколишнього середовища, починаєш відчувати приплив енергії та бадьорості. Традиційно в Україні склалося так, що саду як місцю відпочинку сім’ї, місцю покликаному тішити людське око, приділялась величезна увага. Український фольклор наповнений нагадуваннями про вишневі сади України. У кожному саду, навіть найменшому, що складається з декількох дерев і кущів біля будинку, є своя особлива привабливість і поезія, які завжди радують нас. Все більше і більше людей починають займатись садівництвом. Багато сімей мають присадибні ділянки в особистому користуванні. Власні сади – це прекрасне місце для активного відпочинку усієї сім’ї. Робота в саду помітно покращує здоров’я людей, котрі більшу частину часу проводять в закритих приміщеннях. Тут починається близьке спілкування з природою. Разом з тим сад – складне природне середовище, така екологічна система, на всіх поверхах якої йде своє різноманітне життя, що постійно вимагає пильної уваги, турботи, чималих зусиль, знань і навичок. Хоча сад росте і розвивається за загальними законами природи, будь-які закономірності тут виявляються особливо переконливо. Можливо, тому що сад постійно перед нами, на очах: адже ми перебуваємо не просто поруч із ним, а ніби всередині нього, відчуваємо його найбільш благородне для себе середовище існування. Тому і ставимось до нього небайдуже, із глибоким інтересом спостерігаємо за всім, що в ньому відбувається, радіємо його щорічному відновленню та кожного разу відкриваємо для себе щось нове, чого раніше не бачили. Однак не всі власники присадибних ділянок володіють необхідними знаннями та навичками.


 У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлено книжкову виставку »Сучасні тенденції ландшафтного дизайну». Видання, які ми пропонуємо для вашого огляду допоможуть любителям ландшафтного дизайну за короткий час отримати знання для ефективного впорядкування присадибних ділянок, зведення дачного будинку і надвірних господарчих будівель, догляду за садом та городом та ведення сучасного саду. Сподіваємось, що ці книги допоможуть не лише отримати необхідні знання, але і одержати від спілкування з природою моральне та фізичне задоволення.

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

неділя, 8 серпня 2021 р.

Ефективні технології у будівництві ( до Дня будівельника )

                  


На сучасному етапі розвитку національної економіки будівельна галузь відіграє дуже важливу роль. Адже розвиток цієї галузі сприяє створенню великої кількості робочих місць, розвитку виробництва будівельних матеріалів та відповідного обладнання, транспортної галузі, енергетики тощо, а також розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів та інше. Будівельна галузь є своєрідним показником рівня розвитку національної економіки, оскільки визначає стан багатьох сфер, для яких вона є матеріальною базою, створюючи необхідні матеріально-технічні передумови та забезпечуючи ремонт і реконструкцію об’єктів виробничого й невиробничого призначення. У взаємодії з багатьма іншими галузями промисловості будівельна галузь формує будівельний комплекс, складовою якого вона є. Саме через розвиток будівельних господарських комплексів можна значно покращити рівень добробуту громадян, тим самим створюючи підґрунтя для стабільного функціонування всіх систем на рівні регіонів та держави. В Україні свято – День будівельника встановлено згідно з Указом Президента України «Про День будівельника» від 22 липня 1993 року  на підтримку ініціативи працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України та відзначається щорічно у другу неділю серпня. Цьогорічне свято припадає на 9 серпня. Професія будівельника здавна шанована суспільством. Результатом роботи будівельників є збудовані потужні промислові комплекси зі складними процесами виробництва, розвинена інфраструктура, безпечні й комфортні соціальні та житлові об’єкти. Праця будівельника організована з використанням новітніх досягнень теоретичних і прикладних наук. У лексикон будівельника ввійшли такі поняття як комплексна механізація, автоматизовані системи керування, наукова організація праці. До Дня будівельника в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ підготовлено виставку-інформацію. На виставці представлені документи й публікації з фонду відділу. Експозиція містить видання про сучасний стан функціонування і перспективи розвитку будівельної галузі в Україні та особливості професії будівельника у сучасних умовах. Документи виставки розкривають найбільш актуальні питання з проблем та розвитку галузі будівництва, розглядаються організаційно-методичні підходи до планування інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах, обґрунтовані основні напрямки вдосконалення галузі, зазначені необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування будівництва в Україні. Виставка буде корисна студентам вищих навчальних закладів, молодих фахівців у сфері будівництва та архітектури, а також для працівників підприємств будівельного комплексу.

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

середа, 4 серпня 2021 р.

День пива

 


Пиво - це третій за популярністю напій у світі після чаю та води. Пиво, у вигляді того напою, до якого ми звикли, з’явилося у середині ХІІІ ст. Але є свідчення, що люди варили та вживали пиво ще 9000 років до н. е. Деякі дослідники вважають, що люди почали саджати пшеницю не для випікання хліба, а саме для приготування пива. Є два види пива: лагер та ель та тисячі сортів. Лагер вариться з ячмінного солоду з використанням пивних дріжджів низового бродіння. Він також буває світлим і темним – всього 12 видів. Змішане пиво (спонтанного бродіння) — це пиво, яке ферментується завдяки впливу довкілля, коли природні/дикі дріжджі і бактерії в буквальному сенсі заражають пиво. Пиво, виготовлене таким чином, виходить кислим і нефільтрованим. Цей метод пивоваріння практикується протягом десятиліть у Західній Фландрії - регіоні Бельгії. Вариться такий напій досить просто: виварене сусло охолоджують до кімнатної температури і додають культурні дріжджі. Потім суміш зберігається в бочках за певної температури. Через 7-8 днів дріжджі відокремлюють і роблять повторну ферментацію. Процес бродіння триває до 120 діб, після чого пиво фільтрується і розливається в тару. Ель - належить до сортів верхового бродіння. Цей напій часто має фруктовий присмак і високий, як для пива, вміст спирту. Більшість різновиди елю готується протягом 3-4 тижнів, однак отримання окремих сортів може затягнутися до 4 місяців. За кольором виділяють відомі всім білі, світлі і темні сорти, а також більш рідкісні червоні. А щільність сусла визначає міцність напою. Міжнародний день пива — щорічне неофіційне свято, яке святкують в першу п'ятницю серпня. Свято заснував власник бару Джесс Авшаломов. Таким чином він хотів звернути увагу на свій заклад. Вперше день святкували 2007 року у місті Санта-Круз (Каліфорнія, США). Через декілька років він перетворився з місцевого фестивалю на міжнародне свято, яке відзначають у 207 містах 50 країн на 5 континентах. Засновником міжнародного дня пива вважається американець Джесс Авшаломов, власник бару, який хотів таким чином залучити ще більше гостей. Кілька років він мав фіксовану дату - 5 серпня, але з 2012 року день пива відзначається у першу п'ятницю серпня. Саме до цього часу він з містечкового фестивалю перетворився на подію міжнародного масштабу.  Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ приєднується до відзначення цього свята.  Тут увазі користувачів представлена наукова, науково – популярна та виробнича література, що висвітлює історію виникнення напою, технологію виробництва та його різновиди. Пропонуємо вашій увазі найновіші видання з цієї тематики.


Десол Р., Таттерсол І. Пиво: історія і наука.- Київ, 2020 – 256 с.

Пити пиво людство почало ще з незапам’ятних часів. Та хто став першовідкривачем цього хмільного напою? Чому склад пива і хліба схожий, а результат споживання — різний? І як поєднання води, ячменю, дріжджів та хмелю стало культом масової споживацької культури? Книга присвячена усім, хто хоче дізнатись, наскільки складним явищем є пиво: в історичному, культурному контекстах і з погляду світу природи, звідки походять інгредієнти для напою і люди, що його виробляють. У  книжці біологи Роб Десол та Іен Таттерсол показують, наскільки складним явищем є пиво в історичному, культурному й природничому контекстах. Це видання  — захоплива подорож історією, еволюцією пива.  Автори книги - Роб Десол — куратор Інституту порівняльної геноміки імені Саклера, Американського природничого музею та програми досліджень мікроорганізмів. Іен Таттерсол — куратор Американського природничого музею, палеоантрополог і біолог приматів. Роб Десол та Іен Таттерсол пропонують веселий і сфокусований погляд на те, як уперше з’явилося пиво, як його варять щодня і що саме відбувається, коли воно опиняється у вашому роті. Автори приділили велику увагу історичним фактам і дослідженням щодо виникнення такого явища, як варіння і вживання алкогольного (переважно ячмінного) напою, широко відомого під назвою пиво (хоча є інші варіанти). На різних континентах і в різноманітних культурах люди винайшли і створили безліч  рецептів пивоваріння, тож тепер доводиться їх вивчати, каталогізувати і писати про це книги. Цікаво буде  дізнатися у чому полягає принципова різниця між елями і лагерами, чому крафтове пиво справжнє, а промислове ні, чому і за яких обставин у пиві з'явився хміль - завжди для мене це був синонім слову алкоголь, але ж ні, це рослина, яка в першу чергу допомагає дизінфікувати напій, у якому бродять бактерії. Висновок: пити пиво варто, помірковано, з насолодою і увагою до деталей.



Мошер Р. Смак пива: інсайдерський путівник у світі найвидатнішого напою людства. - Львів, 2018. – 388 с. 

Дана книга для справжніх поціновувачів пивного напою, і складається вона аж із чотирнадцяти розділів, у кожному з них вам відкриваються певні таємниці, такі як : історія пива, дегустування пива, оцінка пива, Британські та Ірландські елі, Бельгійське пиво та багато інших не менш цікавих таємниць. У книзі "Смак пива. Інсайдерський путівник у світі найвидатнішого напою людства" подано надзвичайно велику кількість сортів пива, по правді, я про деякі із них читала вперше. Дуже цікаво було дізнатись із чим краще поєднувати пиво, які страви готувати, щоб відчути увесь букет смаку справжнього пива. Традиція варити пиво поширена майже в усьому світі, адже воно, за єгипетською легендою, врятувало світ. Цей напій можна смакувати і в спекотний літній полудень, і в холодну зимову пору, головне — уміти правильно обрати сорт пива та вдало підібрати до нього відповідну страву. Ця книжка є справжнім дарунком і для досвідчених поціновувачів пінного хмільного напою, і для тих, хто ще тільки починає пізнавати магію смаку цього трунку і відкривати для себе багатство його стилів. «Смак пива» є чудовою нагодою зазирнути за лаштунки дегустацій та справжнього мистецтва пивоваріння — від його витоків до сьогодення. І, звісно, її «смачніше» читати, тримаючи у руці келих доброго пива

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ


неділя, 1 серпня 2021 р.

День залізничника України

           Відомо, що англійський винахідник Річард Тревітік побудував один з перших паровозів  у 1804 році. Він виявився настільки важким, що зламав залізничну гілку, по якій був пущений. Першим інженерам і розробникам залізниці довелося долати надзвичайні труднощі при побудові залізничних ліній. Парові двигуни початку 19 століття, як правило, погано справлялися навіть з простими ухилами, тому всі зусилля були спрямовані на те, щоб залізні дороги були якомога більш рівними. Це призвело до створення величезної кількості інженерних споруд, мостів і тунелів. Безпека також ще була не на висоті. Так, одним з перших людей, що потрапили під колеса поїзда, став Девід Брук, тесля з Лідса, який йшов додому 5 грудня 1821 року вздовж лінії вантажної залізниці Міддлтон. Погода була штормовою, шум дощу і вітру, видимість була обмежена. 15 вересня 1830 відкрилася одна з перших по-справжньому успішних пасажирських залізничних ліній Ліверпуль-Манчестер. З тих пір пройшли роки розвитку і вдосконалення. Зараз, наприклад, одна з найдовших залізничних платформ Європи (791 м) знаходиться в терміналі Черітон Шаттл, місто Фолкстон в англійському графстві Кент, Великобританія. Дивовижний факт: паровоз "Казкова королева" (Fairy Queen), побудований в Лідсі у 1855 році, як і раніше щодня працює в Індії. Є й чудові іграшкові залізниці, наприклад, найбільша в світі модельна залізниця - мініатюрна гамбургська залізниця. Її довжина становить понад 12 кілометрів! Глобальні тенденції розвитку залізничних сполучень постійні тільки в одному питанні: «залізничний розклад» - це анаграма до практичних спостережень про те, що «всі поїзди прагнуть запізнитися». Не дивно, адже слово «поїзд» ( "train") відноситься до 14 століття і його первісне значення, згідно з Оксфордським словником, було: зрада, хитрість, обман, ухильність. Залізничне сполучення по сей день займає найважливіше значення в нашому житті та економіці кожної країни. Транспортні артерії, що з’єднують єдиної магістраллю міста і віддалені населені пункти, споконвіку служать надійною опорою у розвитку і функціонуванні більшості регіонів. Професійному святу залізничників - Дню залізничника йде вже друге століття. Сьогодні День залізничника по праву став міжнародним святом і в цей день ми приєднуємося до привітань на адресу всіх робітників залізниць  В 2021 році День залізничника припадає на 1 серпня. .

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.