середа, 30 грудня 2020 р.

Дарунки до Нового року

 


Стартує 2021 рік ! Зимові свята, світлі й радісні, що приходять до нас з настанням Нового року, об’єднують в собі наше дитинство, сьогодення і майбутнє. Це час здійснення мрій, казковий період від Миколая до Різдва. У цей час атмосферою свята просякнута кожна деталь, що нас оточує. Напевне ніхто не починає так скоро готуватись до зимових свят як любителі декоративно –прикладного мистецтва, які своїми руками створюють свій власний дивовижний світ. Сьогоднішню нашу зустріч ми присвячуємо Вашим захопленням. Дехто полюбляє читати книжки і стає книговидавцем, декого любов до кулінарії робить найкращим кулінаром, а хтось захоплюється вишивкою чи бісероплетінням і створює шедеври, якими пізніше будуть захоплюватись наступні покоління. Якщо Ви досі сумніваєтесь який дарунок вибрати для рідних і друзів, зупиніть свій вибір на дарунку зробленому власноруч , а саме виготовленому за допомогою бісеру та паєток. А допоможуть Вам у цьому книги та періодичні видання  які широко представлені у фонді відділу технічної літератури. Завдяки цим видання Ви зможете своїми руками зробити новорічні подарунки своїм близьким – ялинкові прикраси, різдвяну ялинку з бісеру, аксесуари  до новорічного вбрання. Зроблені власноруч з любов’ю вони не дадуть  Вам забути чарівний момент свята.

четвер, 24 грудня 2020 р.

Агропромислові енергетичні плантації –майбутнє України ( До дня енергетика ).

 


Щороку 22 грудня, у день зимового сонцестояння, в Україні відзначають День енергетика. Символічно, що свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш помітна. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно з Указом Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. Україна завжди посідала значне місце в сфері розвитку та управління паливно-енергетичним сектором. На території країни розроблялися і впроваджувалися новітні досягнення в цій галузі. Від злагодженої роботи наших енергетиків залежить не тільки все виробництво і вся промисловість, але і наша економіка в цілому. Успішна робота кожної окремої галузі господарства безпосередньо залежить від ефективного функціонування енергетичного сектору. Сьогодні від професійності та сумлінності працівників енергетичної галузі залежить безперебійна робота промислових підприємств, ефективність функціонування соціальної сфери, зв’язку та транспорту. Завдяки їм ми можемо взимку насолоджуватися теплом у своїх оселях, працювати та займатися домашніми справами в темний час доби, насолоджуватися Наша країна лише частково забезпечує себе власними енергоресурсами і змушена імпортувати близько половини викопних енергоносіїв. Тому освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії в нашій країні слід розглядати як важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на довкілля. З огляду на аграрну спрямованість економіки країни та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування рослин, найперспективнішим сегментом відновлювальної енергетики для України є біоенергетика. Так, наприклад, при врожайності насіння ріпаку 3 т/га можна одержати 1 т моторного палива. До основних переваг рослинної біомаси як джерела енергії можна віднести екологічну чистоту викидів порівняно з викопними видами палива, відсутність негативного впливу на баланс вуглекислого газу в атмосфері. Під час згоряння біопалива на основі рослинної біомаси в атмосферу викидається менше вуглекислого газу, ніж поглинається рослинами в процесі фотосинтезу, утворюється в 20-30 разів менше оксиду сірки і в 3-4 рази менше золи в порівнянні з вугіллям. До того ж енергетичні культури ідеально підходять для засадження забруднених та малопродуктивних земель, ефективно застосовуються у протиерозійних заходах для укріплення ґрунтів, є природним фільтром для очищення ґрунтів від пестицидів.  Враховуючи актуальність зазначеного питання, відділ  технічної літератури Тернопільської ОУНБ  пропонує своїм користувачам  фахові, науково популярні, науково-виробничі періодичні видання: «Винахідник і раціоналізатор», «Біоенергетика», «Енергетика та електрифікація», «Промелектро», навчальні видання, монографії в яких висвітлюються пріоритети розвитку нетрадиційної, відновлювальної та біоенергетики.  Для пошуку видань з даної тематики радимо скористатися електронним каталогом бібліотеки.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури.

пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

Харчовий комплекс України: стратегія розвитку

 


Харчова промисловість завжди вважалася для України пріоритетною і стратегічно важливою галуззю, яка здатна забезпечити не тільки потреби внутрішнього ринку, а й вагоме місце держави в когорті світових країн – лідерів із виробництва продуктів харчування. Доступність харчових продуктів, їх якість та екологічність впливають на рівень продовольчої безпеки держави, виступають індикаторами її соціальної стабільності. Водночас, посилення процесів глобалізації та інтеграція України до світової спільноти, по-перше, зробили економіку нашої держави більш вразливою до зовнішніх загроз і, по-друге, висунули перед нею серйозні вимоги щодо забезпечення відповідного рівня її конкурентоспроможності. Це, зокрема, стосується й харчової промисловості. Відповідність світовим стандартам може бути досягнута тільки за умови переходу галузі на інноваційну модель розвитку та  активного впровадження сучасних технологій харчового виробництва.
Саме цим темам присвячена підбірка видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.   Пропонуємо вашій увазі деякі з них.

Стан і перспективи харчової науки та промисловості : тези доповідей V Міжнародної науково-технічної конференції. (Тернопіль 10–11 жовтня 2019 року) / МОН України, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. – 172 с.

 


Войнарович О.В., Марчишина Є. І.Охорона праці в галузі (харчові технології). Підручник – Київ, 2018. – 580 с. У підручнику представлено вимоги до забезпечення нормативних умов праці на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів. Описано організаційні засади та документальне забезпечення функціонування системи управління охороною праці, вимоги безпеки на різноманітних технологічних процесах обробляння риби та інших водних біоресурсів, особливості забезпечення електро- і пожежної безпеки на підприємствах галузі. Підручник призначено студентам спеціальності «Харчові технології», а також для керівників та інших посадових осіб, які відповідають за безпеку виконання робіт на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів.

Матеріалознавство та матеріали у харчовій промисловості: Підручник / Добровольський О., Віктор Малишев, Косенко В. К.: Університет "Україна" , 2017.  298с. У підручнику наведено основні положення загального матеріалознавства, охарактеризовано властивості, структуру і застосування сталей, чавунів, кольорових металів та їх сплавів, полімерів, неорганічних матеріалів, наноматеріалів та композиційних матеріалів, які використовуються у харчовій промисловості. Призначено для студентів вищих навчальних закладів галузей знань 13 "Механічна інженерія", 16 "Хімічна та біоінженерія" та 18 "Виробництво та технології".

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури


четвер, 17 грудня 2020 р.

Сьогодні Варвари – свято вишивальниць: магія українського вишивання

 


В українців було свято вишивальниць — це сьогоднішній день Варвари 17 грудня. На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити, — тільки вишивати. У цей день дівчата збиралися разом, молилися і вишивали долю… Адже саме в ці дні ворожили на врожай, на долю, спостерігали за погодою. То чи не магічні замовляння “засівали” чисті дівчата на білому полотні, творячи живі послання долі? Вважалося, що Варвара “золотими нитками Ісусові ризи вишивала”. А це означало, що, будучи покровителькою дівчат-вишивальниць, вона керувала їхніми намірами і руками, коли майбутні наречені вишивали сорочки своїм судженим весільні рушники, ткали та вишивали свої власні сорочки. Тому вишивання у цей день було святим ритуалом, значення якого сьогодні, на жаль, уже втрачено. Колись вишивані узори не переносилися механічно, як зараз, із чужих зразків. Кожна вишивальниця досконало володіла “мовою” орнаментального письма, відчувала енергетику кольорів, поєднувала їх зі своїми почуттями і помислами в єдине мереживо, яке мало стати оберегом як для самої себе, так і для коханого чоловіка чи дитини. Щоб точно “закодувати” сорочку, достатньо лише чистоти намірів, любові, а оте “внутрішнє чуття”, як ми називаємо свою підсвідомість, само підказує, як і що робити. Недаремно казали, що не всі жінки чи дівчата могли вишивати. Бо тим, у кого наміри чи почуття не були настроєні на “космічні струни”, магія вишивання не відкривалася. Ось така цікава історія сьогоднішнього дня!

 

середа, 16 грудня 2020 р.

День Святого Миколая

 


19 грудня 2020 року ми відзначаємо День Святого Миколая. Це свято - одне з найулюбленіших днів, про який у нас залишилися найсвітліші спогади з дитинства. І як же його не любити, адже кожна дитина знає, що в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить подарунок і залишає його під подушкою. Святий Миколай, за легендами, був сином багатих людей. Однак, як кажуть багаті теж плачуть, їх спокійне життя затьмарювало те, що у них зовсім не було дітей. Його батьки довго просили у Бога в храмі дитину, обіцяючи при цьому, що їх майбутній син обов'язково буде служити Господу. Нарешті, в їх житті з'являється така довгоочікувана дитина. Але, на жаль, вони рано пішли з життя і Микола осиротів. Відомо, що Святий Миколай був великою людиною, про доброту якого до цього часу ходять легенди. Саме він врятував місто Світи від голоду, допоміг воєначальникам на яких звели наклеп уникнути смерті, а те, скільки він допоміг бідним як на суші, так і на морі і порахувати складно. З покоління в покоління про нього розповідають дітям, як про велику людину.

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Цікаві факти про чай.

 


Людина, в якiй немає чаю, нездатна бачити істину і красу.
Японське прислів'я

Щороку 15 грудня  відзначається Міжнародний день чаю (International Tea Day).

 День чаю  започаткували, щоб привернути увагу громадян та урядів світу до проблем продажу чаю, взаємозв’язку між продажом чаю і положенням працівників чайних виробництв, невеликих виробників і споживачів.  Ну і, звісно ж, задля популяризації цього напою.  Слово чай має китайське походження. У Китаї чай має сотні назв залежно від району вирощування, типу або сорту. Але саме уживане найменування – це «ча», що означає «молодий листочок». Всі інші народи світу запозичили свої найменування чаю у китайців. Сама поява чаю овіяна легендами. Найчастіше посилаються на ту, згідно з якою першими стали вживати настій листя пастухи на півдні Китаю, звернувши увагу на тварин, які щипаючи листочки з кущів і робляться бадьорішими.  За кілька століть культури чаю в Китаї було перепробувано багато способів його приготування, починаючи з варіння сухого чаю і кінчаючи миттєвим, розчиненням екстракту чаю в гарячій воді. Однак як найпростіші, так і найскладніші способи були з плином часу відкинуті. Залишився найраціональніший – той, який ліг в основу міжнародного способу заварювання і якому в загальних рисах слідуємо ми. Багато країн мають свої традиції чаювання, але незмінно одне — чай і надалі залишається одним із найулюбленіших напоїв на землі.  Він бадьорить вранці, заспокоює ввечері, взимку зігріває, а в жарку погоду втамовує спрагу. Чорний, зелений, білий, червоний, жовтий, – це всі види чаю! А, крім того – трав'яні чаї молодості і краси: мате, каркаде. Чай – не лише задоволення, але і велика користь для краси і здоров'я. У чайному листі міститься більше 200 корисних речовин: провітамін А, вітаміни групи В, С, К, Р, мікроелементи, ефірні масла, дубильні речовини, катехіни, кофеїн. Чай – це ще й недорогий, але вельми ефективний косметичний засіб. Чай здавна відігравав важливу роль в торгівлі та навіть колись брикети висушеного чайного листя використовували як валюту в Сирії. Торгівці з радістю обмінювали якісний чай на прянощі чи дорогоцінні тканини. Люди завжди присвоювали чаю цілющі властивості та навіть сьогодні він широко використовується в косметології, саме тому ми підібрали для вас 10 цікавих фактів про чай.

1. Кожного року у світі вирощують понад три мільйони тон чаю і завдяки цьому кожного дня люди купляють близько трьох мільярдів чашок цього прекрасного напою.
2. Згідно з китайською легендою вперше чай винайшов імператор Шен Нонг в 2737 році до н.е. Під час подорожі слуги скип'ятили імператору воду, щоб її очистити і в посудину з кип'ятком випадково впало декілька листочків чаю. Напій так сподобався імператору, що згодом став національною гордістю.
3. Спочатку, завдяки його тонізуючому ефекту, чай використовували переважно в медичних цілях.
3. Колись, майже весь чай вирощували в Китаї, а основним експортером була Великобританія. Коли британці зіткнулись з проблемою монополії Китаю вони почали також шукати інші країни де можна б було вирощувати чай. Так з'явились величезні чайні плантації в Індії та Африці. Сьогодні ці нові райони залишаються одними з основних виробників чаю.

4. Не дивно що Китай залишається основним експортером та постачає близько 29% від всього чаю у світі, на другу місці сьогодні Індія. Вас можливо здивує, що в десятку найбільших виробників чаю входять також Іран, В'єтнам, Туреччина та навіть Аргентина.
5. Велика Британія, попри упереджену думку, не є основним споживачем чаю, найбільше його випивають на душу населення в Об'єднаних Арабських Еміратах, Марокко та в Ірландії.
6. Сьогодні на прилавках магазинів можна побачити величезну різноманітність чаю, проте якщо це справжній чай, а не суміш трав, його роблять з листків зірваних з однакових чайних кущів (Camellia sinensis). Для того, щоб ми могли смакувати різними типами, чаю такими як чорний та зелений, зібране листя перед пакуванням по різному обробляють.
7. Для виготовлення чорного чаю, чайні листки піддають ферментації, або окисленню. Під дією кисню листя темніє та набуває специфічний смак та аромат. Натомість зелений чай лише пропарюють, завдяки чому в ньому зберігається значно більше вітамінів.8. Найбільш популярний чай в світі чорний. Доля чорного чаю в світі понад 75%. В Китаї чорний чай називають червоним.
9. Є дуже багато незвичних варіантів використання цього продукту, зокрема, ми вже згадували, що чай використовують в медицині. Також за допомогою чаю фарбують тканини та маринують м'ясо, чай використовують в косметології та як добриво в садівництві.
10. Колись в чашку перед чаєм наливали невелику кількість молока, це робилось для того, щоб захистити тоненький та крихкий фарфор. Звісно сьогодні мало хто п'є чай з тендітних фарфорових чашок, а от традиція пити чай з молоком залишилась та багато хто полюбляє такий незвичний напій і сьогодні.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури.

четвер, 10 грудня 2020 р.

Людина, яка прагнула зробити світ досконалим. Альфред Нобель і Нобелівська премія.

 

Кожного року, 10 грудня весь світ згадує непересічну особистість, яка бажала залишитися в пам'яті нащадків не просто як винахідник динаміту, а як меценат, що вболіває за долю науки та світу. Кожного року людство, а не тільки вчені, затамувавши подих чекає на вручення найціннішої наукової премії! Якщо Вас цікавить хто такий Альфред Нобель, яким чином обирають номінантів та переможців, а також чому математика не представлена у переліку наук, у галузі якої можна отримати Нобелівську премію, тоді Вам до нас у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, де книги та періодичні видання  розкриють  всі таємниці найвищої наукової нагороди. У винаходів, як у людей, свої долі. Одні з самого початку стають улюбленцями долі, інші ж входять в світ непомітно і довго залишаються в тіні. А буває золота середина? Виявляється, так. І підтвердження цьому – життя і творчість засновника величезної промислової імперії, доктора філософії, академіка, засновника премії, яка увічнила його ім'я в людській пам'яті, – Альфреда Нобеля. Цього року, 21 жовтня, виповнюється 185 років від дня його народження. Про Альфреда Нобеля сьогодні знають практично всі люди світу. Його знаменитої Нобелівської премії домагаються дослідники, наукові діячі. Саме так увійшла ця дивовижна людина в світову історію. Коротку біографію Альфреда Нобеля можна уявити такими основними подіями:

  • • 1842 рік – переїзд родини Нобеля в Санкт-Петербург. Альфредом Нобелем розробляється ідея виробництва торпед.
  • • 1849 рік – Альфред Нобель починає навчатися в Європі і Америці. Два роки юнак подорожує по світу, буває в Данії, Італії, Німеччини, Франції, потім в Америці.
  • • 1853 рік – Кримська війна допомагає сімейному бізнесу Нобелів отримати хороші прибутки і увійти в пору розквіту.
  • • 1859 рік – фабрикантом стає Людвіг Еммануїл Нобель. Через банкрутство сімейного бізнесу Альфред повертається з батьком до Швеції і впритул починає працювати над вибуховими речовинами. В цей же час він отримує позику в 100 тисяч франків і починає дослідницьку роботу в галузі хімії, ставлячи досліди і винаходячи нові елементи, з'єднання і суміші.
  • • 1868 рік – Альфред Нобель відкриває динаміт, що складається з суміші нітрогліцерину з іншими речовинами, що мають здатність його вбирати.
  • • 1876 рік - відкриття «гримучого холодцю» – з'єднання нітрогліцерину з колодієм. Цей «холодець» мав більш сильну вибуховість, ніж вже відкритий раніше динаміт. Наступні роки сповнені відкриттями інших комбінацій нітрогліцерину з речовинами. •
  • • 1894, 1895 року – судові позови з приводу заяви Нобеля про те, що кордит вже входив в зареєстрований ним раніше патент винаходів.

• 1896 рік, 10 грудня на віллі в Сан-Ремо в Італії – Альфред Нобель помер від крововиливу в мозок у 63-річному віці. Могила Нобеля знаходиться на стокгольмському кладовищі Норра.

 Альфред Бернхард Нобель  - шведський хімік, інженер, винахідник динаміту. Заповів свій величезний стан на заснування Нобелівської премії. У його честь названий синтезований хімічний елемент Нобелій. На честь Нобеля названий Нобелівський фізико-хімічний інститут в Стокгольмі. Щорічно в Швеції Нобелівський комітет розглядає заявки найбільш видатних вчених сучасності та вирішує, хто в цьому році гідний премії в галузі фізики, хімії, медицини і літератури, а також найвидатнішим миротворцям. А з 1969 року – і економістам. Здобувачем премії міг стати будь-хто – національна чи расова приналежність документом не обговорювалася. Нобелівська премія — це, безумовно, найавторитетніша нагорода, про яку таємно чи явно мріє більшість науковців світу. Висувати кандидатом на присудження премії можна тільки живу людину. Варто зазначити, що серед лауреатів премії дуже мало жінок. Найвідоміша двічі премійована жінка-лауреатка це, звісно ж, Марія Кюрі, що мала польсько-французьке походження. За статистикою, найбільше Нобелівських премій з фізики, хімії та медицини дісталося американцям – 43 відсотки. На другому місці з фізики та хімії – німці, на третьому – англійці. Що стосується медицини, то тут рейтинг зворотній. На четвертому місці – французи. Попри те, що на сьогодні Україна ще немає жодного лауреата Нобелівської премії залишається надія на те, що в Україні з’явиться людина, яка буде достойною премії миру.

 Шатарська Л. В., головний бібліотека відділу технічної літератури.

 

 

вівторок, 8 грудня 2020 р.

Історія винаходу мікрохвильової печі: від 1945 року і до сьoгодні


Неофіційне свято День мікрохвильової печі відзначається в першій декаді грудня. Святкування присвячено до дня першого офіційного патенту на метод створення кухонного приладу, отриманого 6 грудня 1945 року.  Американська компанія «Tappan Company» вперше презентувала побутову мікрохвильову піч в далекому 1955 році.
Патент отримав інженер Персі Спенсер, який винайшов прилад абсолютно випадково. Під час експериментів з "магнетроном" він виявив, що шоколад, який лежав поруч з випромінювачем мікрохвиль, розплавився.  Патент на цей винахід був виданий ще раніше - в 1946 році. У 1947 році світ побачив першу СВЧ-піч «Radarange». Застосовувалася вона виключно в госпіталях і солдатських кухнях для розморожування продуктів. Важив прилад 340 кг, по висоті був як людина. Ціна такої печі досягала 3000 доларів.           Через три роки прилад стали випускати великими партіями.   Американський інженер Персі Спенсер вперше помітив здатність надвисокочастотного випромінювання до нагрівання продуктів і запатентував мікрохвильову піч.   Патент на мікрохвильову піч був виданий в 1946 році. Перша в світі мікрохвильова піч «Radarange» була випущена в 1947 році фірмою Raytheon і була призначена не для приготування їжі, а для швидкого розморожування продуктів і використовувалася виключно військовими (в солдатських їдальнях і столових військових госпіталів). Її висота приблизно дорівнювала людському росту, маса 340 кг, потужність - 3 кВт, що приблизно в два рази більше потужності сучасної побутової НВЧ-печі. У 1949 році почалося їх серійне виробництво. Коштувала ця піч близько 3000 $.   Перша серійна побутова мікрохвильова піч була випущена японською фірмою Sharp в 1962 році. Спочатку попит на новий виріб був невисокий.   В СРСР з середини 80-х мікрохвильові печі випускалися на заводах ЗіЛ (модель «ЗІЛ») і Південний машинобудівний завод. Одночасно з  серійним виробництвом мікрохвильових печей виникла  думка про шкоду мікрохвиль для здоров'я людини. Продукти в мікрохвильовці втрачають корисні властивості. Як правило, при тепловій обробці в продуктах найбільше руйнується вітамін C, але відбувається це зазвичай при варінні, оскільки водорозчинні поживні речовини вимиваються киплячою водою. У мікрохвильовці ж втрачається набагато менше цього вітаміну. Крім того, вчені порівняли поживні властивості овочів, приготованих у мікрохвильовій печі, на пару і в скороварці. Виявилося, що в скороварці овочі втрачали більше корисних для кишечника нерозчинних харчових волокон, ніж у мікрохвильовці й на пару. Також вважається, що в їжі з мікрохвильової печі зберігається більше мікроелементів, поліфенолів і антиоксидантів. На сьогоднішній день немає наукових доказів того, що їжа, приготована в мікрохвильовій печі, небезпечна. Вчені пояснюють, що мікрохвильове випромінювання більш швидко нагріває їжу, збільшуючи швидкість руху молекул. Це дійсно може знизити поживну цінність, бо при швидкому розігріві відбувається порушення структури м'язових волокон і структури білка. Однак жодних небезпечних хімічних речовин при цьому не утворюється. А ви знаєте, як мікрохвильова піч з'явилася на світ? Пропонуємо дізнатись історію винайдення «домашньої помічниці», з чого складається СВЧ-піч, яким чином вона гріє їжу та випробувати способи використання мікрохвильовки. Відповіді на ці питання ви знайдете в книгах та періодичних виданнях , які знаходяться у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Читайте та насолоджуйтесь оригінальними рецептами блюд, приготованих у мікрохвильовій печі.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 


четвер, 3 грудня 2020 р.

Міжнародний день інформатики

 


4 грудня 1948 року - день народження радянської інформатики. Зацікавившись публікаціями про цифрові обчислювальні машини, що з’явилися наприкінці 40-х років, член-кореспондент АН СРСР І. С. Брук стає активним учасником наукового семінару, який обговорював питання автоматизації обчислювальної техніки. Перший у світі цифровий комп’ютер з програмним керуванням - ZUSE Z3 (1941). У серпні 1948 року разом зі своїм співробітником молодим інженером Б. І. Рамєєвим (надалі відомим конструктором обчислювальної техніки, творцем серії «Урал») він представив проект автоматичної обчислювальної машини. У жовтні того ж року ними були представлені детально опрацьовані пропозиції щодо організації в Академії наук лабораторії для розробки і будівництва цифрової обчислювальної машини. 4 грудня 1948 року Державний комітет Ради міністрів СРСР з впровадження передової техніки в народне господарство зареєстрував за номером 10475 винахід І. С. Бруком та Б. І. Рамєєвим цифрової електронної обчислювальної машини. Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в СРСР.

Штучний інтелект –це галузь інформатики, що займається розробленням , що володіють можливостями навчання, здатності міркувати, вирішувати проблеми. Основні зусилля в цій області полягають у розробленні методів які перевершують здатності людського розуму.

Пропонуємо вашій увазі нові надходження книг з питань розвитку штучного інтелекту. Ось деякі з них.

 


Шаховська Н. Б., Р. М. Камінський, О. Б. Вовк Системи штучного інтелекту: навчальний посібник / Н. Б. Шаховська, Р. М. Камінський, О. Б. Вовк. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. 392 с.

Розглянуто класифікацію методів та алгоритмів, використовуваних у системах штучного інтелекту, та підходи до їх інтегрування в сучасні технології. Книга буде корисною для
студентів, які навчаються за спеціальностями “Комп’ютерні науки”, “Системний аналіз”, “Інформаційні технології”, викладачів, аспірантів та фахівців-практиків зі штучного інтелекту.

 


Ткаченко Р. О. ,Ткаченко П. Р., Ізонін І. В. Нейромережеві  засоби штучного інтелекту :навчальний посібник / Р. О. Ткаченко, П. Р. Ткаченко, І. В. Ізонін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. 208 с.

Призначено для студентів спеціальності “Видавництво та поліграфія”, а також для спеціальності “Інформаційні управляючі системи та технології” та інших, за якими вивчають нейромережеві засоби штучного інтелекту.

 


Павлишин В. А., Гліненко Л. К., Шаховська Н. Б. Основи інформаційних технологій і систем :підручник / В. А. Павлиш, Л. К. Гліненко, Н. Б. Шаховська. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. 620 с

Розглянуто широке коло питань, що стосуються технологій формування систем і управління роботою з даними й інформацією у різних сферах діяльності. Наведено класифікацію інформаційних технологій і систем, розглянуто підходи та засоби моделювання предметної галузі, даних та знань під час їх створення. Викладено основи технології та систем баз даних, технології мультимедіа; принципи побудови та функціонування систем розосередженого оброблення інформації, інформаційно-обчислювальних мереж; засади геоінформаційних технологій та систем; основи побудови та функціонування інтелектуальних інформаційних систем. Книга приверне увагу студентів, , а також аспірантів та спеціалістів, які займаються цією проблемою.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 

 

вівторок, 1 грудня 2020 р.

Burda Style: 33 роки в Україні.

 


В березні цього року журнал «BurdaStyle»  в Україні святкує свій 33-річний ювілей. Ще 8 березня 1987 роки з’явився перший тираж видання  – 100 тисяч примірників, які розійшлися миттєво. «Диво можна зробити своїми руками», – не раз повторювала засновниця журналу Енне Бурда. Почавши кар’єру підприємця в 40 років, вона завжди йшла своїм шляхом і сама приймала ключові рішення. Незалежна, цілеспрямована і безстрашна, Енне Бурда домоглася фантастичного успіху. Свідчення цього – сучасна медійна імперія Burda, біля витоків якої вона стояла. «Burda» став одним із перших журналів, який для багатьох жінок нашої країни відкрив двері в світ моди. Концепція була досить простою: зручні і елегантні наряди, якісні викрійки, кулінарні рецепти та поради з благоустрою будинку. Енне пропагувала не сліпе слідування модним тенденціям, а пошуки власного стилю. «Мода не знає кордонів», – сказала одного разу Енне Бурда. І мала рацію. Доказ цьому – неймовірна популярність журналу. Видання «Бурда-Україна», засноване в 1997 році, лідирує на українському ринку періодики за такими показниками, як продаж журналів і обсяг читацької аудиторії. Сьогодні видавництво випускає 62 періодичні видання. Діяльність «Бурда-Україна» не обмежується випуском журнальної продукції: видавництво відкрило школу крою та шиття «Академія Burda Style», регулярно організовує фестивалі, проводить майстер-класи та консультації, випускає корпоративні видання, активно розвиває книжкову галузь, а також успішно реалізує проект сарафанного маркетинг.  Тисячі рукодільниць разом з «Burda» шиють і створюють свою власну моду, їх об’єднує жага творчості і самовираження, бажання виглядати модно і в то й же час зберігати індивідуальність. «Burda» виходить в 90 країнах на 16 мовах і є одним із найпопулярніших жіночих видань у світі. Журнал  росте і розвивається, щоб стати ще кращим і цікавішим для наших читачів. Він і зараз, через 33 роки, як і раніше дарує натхнення та творчість, дозволяючи завойовувати серця мільйонів шанувальниць моди. Тож запрошуємо користувачів Бібліотеки ознайомитись з найпопулярнішим журналом  «BurdaStyle» і поринути в світ моди, краси та історії .Нехай спілкування з журналом «BurdaStyle» буде не лише приємним, а й багатим за змістом і принесе Вам естетичну насолоду. І тоді захоплені погляди оточуючих і гарний настрій Вам забезпечено!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу