Художника Леопольда Левицького називають львівським Пікассо. Графік-новатор вважав мистецтво універсальною мовою для вираження суспільних ідей.
7 серпня минає 120 років від дня народження
Леопольда Левицького – художника-графіка і живописця, представника Львівської
художньої школи сер. ХХ ст, уродженця села Бурдяківці, що на Борщівщині. Малою
дитиною разом з батьками переїхав до Чорткова, де його батько Ян Левицький
працював слюсарем в залізничному депо. Саме від своєї матері – Ольги Блюс,
доньки сільського дяка, майбутній мистець унаслідував любов до малювання. Після
завершення навчання в Чортківській гімназії, за наполяганням
батька, Леопольд Левицький подав документи на факультет права Ягеллонського
університету.
Під час навчання
Л. Левицький захопився лівими авангардовими ідеями, входив до складу
прокомуністичної «Краківської групи». В 1932 року з групою однодумців
організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику
творів («Павук», «Тюрма», «Боротьба робітників з поліцією») не сподобалася
владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув'язнили, а згодом виключили
з Академії. Диплом дочекається майстра лише через тридцять років, коли скроні
«студента» вже вкриє сивина. У 1934 Л. Левицький повернувся до Чорткова.
За кілька років оселився у Львові. В ті часи роботи майстра експонувалися у
Львові, Кракові та Варшаві.
Левицький лишив
по собі понад 2000 живописних і графічних робіт. Багато ранніх творів загинули
у воєнний час. Найчастіше художник звертався до літографій, офортів, ілюстрував
книжки, вже у поважному віці захопився лінографією.
Леопольд Левицький – художник відомий і невідомий водночас.
Попри велику мистецьку спадщину, музейні колекції та численні дослідження, його
собистість і творча постава досі залишаються малознаними. Саме тому відділ
технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм користувачам простежити творчий шлях
художника та засновника українського графічного дизайну в хронологічній
послідовності, а також поглянути на нього через теми, що визначали його творчість
упродовж усього життя, ознайомившись з книжковими виданнями з фонду відділу
технічної літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар