пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Історія речей. Всесвітній день ґудзика

        Цікаве свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці і їх уважні клієнти - «Всесвітній День ґудзиків», відзначається щорічно 16-го листопада. Воно було засновано американською організацією National Button Society, започаткованою в 1938-му році, ще в XX столітті. Деякі з нас іноді навіть не помічають на скільки важливий для нас цей елемент нашого одягу, адже без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Ґудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративні функції, але й виконував цілком певне інформаційне значення. Сьогодні наше життя таке галасливе, швидке та несамовите, що ми просто не маємо часу замислюватись про такі дрібниці, як маленький ґудзик. Хоча, напевно, кожен з нас застібає та розстібає хоча б один ґудзик щодня, а в гардеробі їх набереться з півсотні, а може, й тисячі. Але були ж часи коли ґудзиками могли користуватися лише заможні громадяни, і за ціною вони прирівнювалися до дорогоцінного каміння. У XVI – XVII століттях поряд з ювелірними прикрасами ґудзики й застібки стають складовою частиною світського костюма, прикрашаючи жіночі туфлі й чоловічі черевики. Часопис XVII століття описує дам, що носили на одязі від п’ятдесятьох до ста маленьких декоративних ґудзиків, щось на зразок намиста й стеклярусу. Відомі керамісти та ювелірних справ майстри ставилися до виготовлення ґудзиків з тією ж старанністю й вигадкою, з якою створювали свої вази й підвіски. Ручний дизайн був особливо популярний у роботі з золотом, сріблом і латунню.  Новий етап у мистецтві виготовлення ґудзиків починається з появи в Італії, а потім і у всій Європі, азіатського фаянсу й порцеляни, а разом із ними – нового матеріалу, що сподобався дизайнерам і кравцям. XIX століття стало ”золотим століттям” ґудзика. Завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцю Стівенсу, що проживає в містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100.000 примірників) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції, наприклад, основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів в дар набір з більш 40000 одиниць ґудзиків.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Немає коментарів:

Опублікувати коментар