Леонід Каденюк
відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим
українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив
політ 12 серпня 1962 року. Павло Попович народився на Київщині, у місті Узин
Білоцерківського району. Його дитинство не відрізнялося чимось особливим від
дитинства мільйонів хлопчаків його покоління. Можливо і не став би він зіркою
світового значення, якби не одна деталь. «Під Узином є великий аеродром, а
тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», –
розповідав Павло Романович. Повоєнні роки були найскладнішими у житті Павла.
Павлу Поповичу довелося працювати на цукровому заводі у нічну зміну, а після
зміни, о дев'ятій годині ранку, бігти до школи. Він був не лише мрійником, умів
не тільки чогось прагнути, а й досягати. До війни закінчив чотири класи школи –
вчився лише на відмінно. Вперше переступив поріг Магнітогорського аероклубу у
1950 році. І в цьому ж році вперше піднявся в небо на літаку У-2. Після
закінчення льотного училища освоїв польоти на найпотужніших на той час
літаках МіГ-17. Став професійним льотчиком. 12 серпня 1962
року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі
«Восток-4». Разом з Андріяном Ніколаєвим, який полетів днем раніше на
«Востоці-3», Павло Романович 48 разів облетів навколо Землі! Тоді вперше було
встановлено радіозв'язок по лінії «космос-космос» та проведено телевізійний
репортаж безпосередньо з космосу. Разом з Андріяном Ніколаєвим вони здійснили
перший у світі груповий політ двох космічних кораблів. На орбіті вони
знаходилися на відстані чотирьох-п'яти кілометрів один від одного. Вперше в
космосі прозвучала українська пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Поповича,
яку він присвятив нашому земляку, генеральному конструктору С.П. Корольову. По
закінченню Військово-повітряної академії імені Миколи Жуковського, Попович
вдруге полетів у космос в 1974 році. Долаючи тяжіння, корабель «Союз-14»
відірвався від Землі, щоб зістикуватися зі станцією Салют-3 . Павло Попович
став шостою людиною на планеті, що була в космосі. Сам Попович називав себе
«першим космонавтом-українцем». 30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце П. Р.
Поповича перестало битися. Він народився на українській землі і востаннє
побачив небо України. Сьогодні, згадуючи життєвий шлях Павла Романовича
Поповича, ми повинні низько вклонитися цій людині. Своїм бажанням піднятися до
небес, він поставив нашу націю в п'ятірку передових космічних народів світу. На
орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського
поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку
гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував
Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю».
Людмила Шатарська—
головний бібліотекар відділу
Немає коментарів:
Дописати коментар