День П’єра-Еміля Мартена - винахідника мартенівської печі (до 200-річчя з дня народження)

 

Ще з давніх часів спосіб перероблення залізної руди свідчив про рівень розвитку цивілізації й оригінальність технічної думки інженерів того часу. І поступово людство перейшло від сиродутних печей до великих сталеплавильних агрегатів. Так в кінці XIX століття з'явилася мартенівська піч. Завдяки універсальності, складу готової сталі, використовуваного палива вона тривалий час залишалася основним сталеплавильним агрегатом у світовій металургії. Її конструкція розроблена великим французьким металургом П'єром-Емілем Мартеном і названа в його честь, хоча фактично вона являє собою вдосконалену модель регенеративної печі Сіменсу.

 

До речі, у технічній літературі мартенівський спосіб отримання сталі також часто називається процесом Сіменса, щоб зрозуміти, звідки назва «мартенівська піч» з'явилася у повсякденності металургів, давайте трохи заглибимося в історію XIX століття. З 1850 по 1857 рік талановитий у різних сферах науки та техніки вчений Карл Вільгельм Сіменс розробляє принцип роботи плавильної печі з симетричною конструкцією, у якій метал нагрівається за рахунок подачі нагрітого повітря та забезпечується ефективна рекуперація тепла. У той самий час П'єр Мартен – син Еміля Мартена, власника металургійного заводу у французькому місті Сирей, і прогресивний інженер-металург – очолює батьківське підприємство й, як численні молоді вчені того часу, також починає активні наукові дослідження. Купивши у Сіменса патент на його винахід, Мартен бере за основу принцип регенерації теплової енергії в подовій полум'яній печі та забезпечує високу температуру плавлення сталі за рахунок нагріву не тільки повітря, а й газу, що подається до печі. І вже 8 квітня 1864 року на заводі в м. Сирей була виконана перша успішна виплавка сталі. Удача надихнула Мартена, і він оформляє на свій винахід патент у Франції, а трохи пізніше в Англії. В результаті син і батько за свої досягнення в області виробництва сталі в 1867 році нагороджені золотою медаллю Всесвітньої виставки, організованої у Парижі, а запатентована Мартеном піч для виплавки сталі починає активно використовуватися як у Старому, так і у Новому Світі та набуває його ім'я.

Більш детальну інформацію можна отримати з книг та періодичних видань фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.