Професійне свято працівників скляної
промисловості святкується щорічно 19 листопада і має назву «День
скловиробника». В Україні, враховуючи вагомий внесок українських скловиробників
у розвиток економіки держави та відродження багатовікових традицій галузі, це
свято встановлено згідно з Указом Президента України № 1417/2003 від 9-го
грудня 2003-го року.
Перший
період розквіту скляної промисловості в Україні припадає на ХІ – ХІІ століття,
коли виробництво скла, зокрема, скляних прикрас набуло масового характеру і
розвивалося в найбільших торговельних центрах – Києві, Чернігові, Любечі,
Галичі. У ХІV- ХVІ століттях на зміну ремісничим майстерням приходять перші
мануфактурні підприємства – гути. Найперші гути з’являються у
Белзькому, Городецькому, Любачівському староствах на західноукраїнських землях.
У XVII столітті з'являються гути в Львівському старостві, на Закарпатті
(поблизу Мукачева), а головні на Волині, Київщині й з другої половини XVII
століття на Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Під кінець XVII століття на
Лівобережжі працювало 25 гут, на яких виготовлялося віконне скло, різноманітний
посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло. Наприкінці
ХІХ століття постали великі скляні заводи на Донбасі, які працювали на
мінеральному паливі (у Лисичанському і Костянтинівці). Станом на 1913 рік на
Донбасі виготовлялося 2/3 продукції українського скла. Перед початком Першої світової війни на Донбасі було 10 скляних
заводів,а на Правобережжі - 17, найбільші з них: Рокитянський, Романівський (Новоград-Волинський),
Мірчанський (Київ). Після занепаду під час революції скляна промисловість почала
відроджуватися у 20-х роках. У 1928 — 1929 роках, на території Правобережної
України діяли 14 скляних заводів. Під час Другої світової війни скляна промисловість знову
зазнала занепаду, але поступово відновилася і модернізувалася. Частка України в
загальносоюзній продукції скляної промисловості складала у 1970 році — 22,0%, у
1974 — 25,8%. На початку 70-х років в Україні налічувалося близько 60
підприємств скляної промисловості, у тому числі 6 заводів з виробництва
листового і технічного скла, 14 — сортового посуду, 8 — пляшок, 6 — тарного
скла, 9 — дзеркал. Скляна промисловість була зосереджена передусім на Донбасі
(тут вироблялося 95% продукції віконного скла). Найбільші заводи: Костянтинівський
склоробний (заснований
1897), Костянтинівський «Автоскло» (з 1897), Лисичанський (з 1935), Львівський,
Запорізький склоробний, Херсонський скляної тари, Дзеркальна фабрика в Одесі,
завод художнього скла в Києві. Після здобуття Україною незалежності і з
переходом до ринкової економіки виробництво усіх видів скла в Україні скоротилося.
Виробництво віконного скла становило у 1990 році 52 млн м2, а у 2007 році становило близько 20 млн м2. Обсяги виробництва полірованого
скла скоротилися
від 7,8 до 4 м2, а армованого
скла від
3,5 до 0,1 м2.
У відділі технічної літератури є
чимало цікавої літератури з різних галузей технічних наук, зокрема з технології
виготовлення скла і скляних виробів. Пропонуємо тематичну експозицію книжок та
періодичних видань під назвою «Як
гартується скло» для ознайомлення які, сподіваємось, будуть цікавими і
корисними для Вас, шановні користувачі.
Немає коментарів:
Дописати коментар