До 140-ї річниці з дня народження вченого–метеоролога Олексія Вангенгейма (1881 — 1937)

 

Цю людину із світовим ім’ям майже 60 років ніхто не згадував. Видатний метеоролог, організатор науки, краєзнавець, діяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зі всіх енциклопедій та довідників. Народився він 9 жовтня 1881 р. у селі Крапивна Конотопського повіту Чернігівської губернії у поміщицькій сім’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та відомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторі Уютне він організував метеорологічну станцію i зразкове дослідне поле, якими керував 22 роки. Потім він працював у Харкові, у Наркомземi УРСР. Інтерес до метеорологічних досліджень передався i його сину Олексію. Вангенгейм деякий час працював з батьком в Уютному, потім на Княждворськiй обласній дослідній станції. Під час першої світової війни служив метеорологом у діючій армії. В 1928 р. став професором МДУ. З 1920 по 1924 рр. працював у Головній фізичній лабораторії, з 1924 по 1929 рр. — заступником начальника Головнауки НКП РСФСР, по 1934 р. — був членом Президії Державної вченої ради. 1929 р. він очолює Гідрометеорологічний комітет СРСР, організовує Бюро погоди СРСР та декілька метеорологічних журналів. За його iнiцiативою відкриваються Московський та Харківський (нині Одеський) метеорологічні інститути, декілька технікумів. У серпні 1932 р. професор О. Т. Вангенгейм призначений членом колегії НКЗ СРСР. З 1933 р. входить до складу Комітету по заповідниках при Президії ВЦВК. З 1929 по 1930 р. Олексій Теодосiйович входив до ради товариства охорони природи. У вересні 1929 р. брав участь у Першому з’їзді з охорони природи, виступивши з доповіддю “Охорона природи та соціалістичне змагання”. Його роль на з’їзді була дуже відповідальною, бо він намагався перетворити природоохоронний рух у захисний колір. “Проте, — говорив Вангенгейм, — треба визнати крайністю трактування справи охорони природи виключно з точки зору раціоналізації виробництва та експлуатації природних багатств. Не можна випускати з виду i суто культурних, i наукових інтересів, пов’язаних з цією справою”. У 1930-1931 роках Олексій Теодосiйович був заступником голови Центрального бюро краєзнавства, що займалося природоохоронною справою. У цей час зi сторінок різних друкованих видань, краєзнавці зазнавали огульної критики за діяльність з охорони пам’яток старовини та природи. Вангенгейм як міг відстоював ці важливі напрями роботи ЦБК. 26 жовтня 1931 р. у Москві відкрилася Всесоюзна конференція по боротьбі з посухою. Вангенгейм, як голова недавно створеного Гiдрометкомiтету СРСР, робив на ній одну із основних доповідей. Для боротьби із суховіями пропонував використовувати методи, запропоновані ще В. Докучаєвим. Проте замість серйозного наукового обговорення конференція вилилась у політизований спектакль із закликами оголосити війну природі. 27 березня 1934 року. Вангенгейм був звинувачений у контрреволюційній діяльності в системі Гідрометеослужби та був засуджений до розстрілу. Реабілітований посмертно Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 23 червня 1956 року.

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ