Кондратюк Юрій Васильович - українець, чиї відкриття лягли в основу програми NASA ( До 125 років з дня народження )

 

Першому польоту людини в космос передувала напружена праця мрійників і теоретиків, які пропагували необхідність космічних польотів і теоретично обґрунтовували їх можливість. Одним з них був Юрій Васильович Кондратюк, 125 років з дня народження якого виповнюється  21 червня. Думка про польоти до Місяця і планет Сонячної системи захопила Юрія Кондратюка ще під час навчання в гімназії. Він завів зошит, у якому почав записувати свої перші розрахунки й думки, що сто­сувалися польотів у простори Всесвіту. У своїй першій книжці "Тим, хто буде читати, щоб будувати", виданій у 1919 році, він написав: "Насамперед, щоб питання цієї праці само по собі не лякало вас і не відвертало від думки про можливість здійснення, увесь час твердо пам'ятайте, що з теоретичного боку політ на ракеті у світовий простір нічого неймовірного собою не представляє". У цій праці він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему та опис чотириступінчастої ракети на водневому паливі, камери згоряння ракетного двигуна з різними комбінаціями розташування форсунок окисника й пального, параболоїдного сопла й багато іншого. Тут також було запропоновано використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час її спуску з метою економії палива, під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини й повернення на корабель застосувати компактний злітно­посадочний модуль (це і було реалізовано американським агентством NASA у програмі "Apollo"), використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарата для польотів у Сонячній системі, розглянуто можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів і розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі. Згодом Кондратюк підготував до друку ще одну книгу під назвою "Завоювання міжпланетних просторів".  У ній лише 73 сторінки, 6 аркушів схем і креслень, але саме ця тоненька брошурка принесла авторові світову славу. Юрій Кондратюк запропонував оптимальний шлях ракети після її старту, а саме: вертикальний підйом крізь щільні шари атмосфери, а далі на орбіту за певною траєкторією. Він розглянув питання теплового захисту космічних апаратів під час їх руху в атмосфері. Але найголовнішою його пропозицією стали проміжні міжпланетні бази із запасами всього необ­хідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, на яку вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити свої запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія. Кондратюк писав також про можливість спуску корабля на крилах і розробив схему "космічного човника". Він передбачив, що під час першого польоту на Місяць екіпаж кос­мічного корабля складатиметься із трьох людей, двоє з яких за допомогою спе­ціального модуля дістануться місячної поверхні, а третій залишиться в кораблі на навколомісячній ор­біті (що і сталося саме так майже через сорок років). Нині пам'ять Ю. В. Кондратюка шанують у всьому світі. Його іменем названо кратер на зворотній стороні Місяця й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись по якій, ракета з людиною вперше до­сягла Місяця. В Києві його іменем названо вулицю, в Полтаві відкрито па­м'ятник, а його ім'я присвоєно Полтавському національному технічному університету. Є медаль імені Ю.В. Кондратюка, випущено ювілейну монету і дві поштові марки. Американці, які вважають Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал установили йому пам'ятник. Більш детальну інформацію про геніального українського вченого можна дізнатись з видань, що знаходяться у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.