Дмитро Григорович – український
авіаконструктор. За свою 30-річну діяльність в авіації він створив понад 60
типів літаків, із них 38 машин будувалися серійно. Йому належить ідея створення
першого в світі гідролітака, а також першого в світі винищувача, у якого шасі
прибираються в повітрі. Авіатори з повагою згадують видатного конструктора,
який зробив величезний внесок у розвиток авіаційної науки. Дмитро Павлович
народився 25 січня 1883 року в Києві. Ще змалечку хлопчик любив конструювати та
тягнувся до точних наук. Навчався в Київському реальному училищі. У цьому
закладі поглиблено вивчали точні та природничі науки, було чимало майстерень та
лабораторій. Випускники мали право вступати до політехнічних вишів та
університетів. Тож по закінченню цього закладу Дмитро Григорович вступив до
Київського політехнічного інституту на відділення механіки. В інституті Дмитро
вступив до Повітроплавного гуртка КПІ. На той час його очільником був професор
механіки Микола Борисович Делоне. Студенти відвідували його лекції з
повітроплавання, самі виступали з доповідями, та найголовніше – займалися
конструюванням власних літальних апаратів. Невдовзі цей гурток перетворився на
перший технічний навчально-дослідницький центр авіаційно-технічного профілю.
Тому не дивно, що Дмитро Григорович, який був одним із найактивніших
гуртківців, став марити небом. По завершенню вишу Дмитро подався до міста Льєж
(Бельгія). Там він два семестри студіював аеродинаміку та теорію двигунів.
Потім повернувся до Києва. У 1913 році сконструював свій перший літаючий човен М-1, у
1916 році – літаючий човен М-9 та перший у світі гідролітак-винищувач М-11. У
вересні 1916 року лейтенант Ян Нагурський першим у світі зробив на літаючому
човні М-9 дві "мертві" петлі поспіль; нікому повторити "петлю Нестерова"
на літаючих човнах інших конструкцій не вдалося. За роки Першої світової війни
конструкторське бюро Д. Григоровича створило понад 10 типів гідролітаків. Вони
вироблялися в США, Великій Британії, Італії та Франції за проектами. 1 червня
1917 року Григорович заснував свій власний дослідний авіабудівний завод. У 1919
році працював у Катеринославі, Сімферополі, Севастополі. У 1923 році за його участю
спроектовано перший радянський винищувач І-1, а через рік – І-2. У 1925 році конструктора призначено керівником відділу морського дослідного літакобудування
на Державному авіаційному заводі №23 в Ленінграді. 1 вересня 1928 року Григорович
був заарештований, звинувачений у шкідництві і ув'язнений до Бутирської тюрми.
Протягом 1929–1931 рр. працював у ЦКБ-39 ОГПУ разом із М. Полікарповим. У
квітні 1930 року вони створили винищувач І-5. 10 липня 1931 року Дмитро Григорович
отримав свободу. Загалом Д.П. Григорович створив 80 літаків різноманітних
типів, під його керівництвом працювали С. Корольов, С. Лавочкін, М. Камов, В. Шавров,
які згодом стали відомими конструкторами авіаційної і ракетної техніки. А переглянути книги та
публікації про життя та творчу діяльність видатного українського
вченого можна у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської
ОУНБ. Запрошуємо до перегляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар