Від винахідницької ідеї - до реальної моделі (до Дня винахідника і раціоналізатора)

 

Щороку у третю суботу вересня в Україні відзначають професійне свято – День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 1994 року. У 2025 році це свято припадає на 20 вересня. Головна мета цього дня полягає в підтримці людей, які впроваджують нові технології, проводять селекцію рослин і тварин, знаходять методи боротьби з захворюваннями.

Українські винахідники зробили неабиякий внесок у розвиток науково-технічного прогресу. Серед винаходів українців: перший у світі гелікоптер; гасова лампа; ракетний двигун і перший супутник Землі; кінескоп; рентген; компакт-диск; електричний трамвай; поштовий індекс; безкровний аналіз крові; перша пересадка нирки та інші важливі винаходи і раціоналізаторські ідеї, які змінили наш світ на краще.

Україна має багаті традиції в галузі винахідництва. Видатні українські вчені, такі як Ігор Сікорський (винахідник першого серійного вертольоту), Борис Патон (піонер зварювання під водою та в космосі) та багато інших, здобули світове визнання за свої відкриття. Винаходи українських раціоналізаторів і досі використовуються в багатьох галузях, від машинобудування до медицини.

Сьогодні винахідницька діяльність стає важливішою ніж будь-коли, адже сучасний світ вимагає інновацій у всіх сферах – від енергетики до охорони здоров’я. В умовах глобалізації українські інженери та науковці активно впроваджують нові ідеї, що підвищує конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

Українці завжди славилися своєю креативністю та екстраординарними розробками. Наша країна, безсумнівно, має інноваційні досягнення світового рівня в галузях, пов’язаних з космонавтикою, медициною, ІТ- та енергозберігаючими технологіями, відновлювальною енергетикою та багатьма іншими. Наші сучасники продовжують змінювати світ своїми винаходами. Усупереч важкій економічній ситуації, низькому фінансуванню та війні на Сході українські винахідники дивують своїми унікальними винаходами та раціоналізаторськими пропозиціями.

З великою повагою та вдячністю вітаємо всіх творчих людей з Днем винахідника та раціоналізатора, який відзначається цього року 20 вересня! Напередодні свята запрошуємо до читального залу відділу технічної літератури, щоб переглянути документи з економічних та технічних наук, ознайомитися з книгами та періодичними виданнями, які висвітлюють проблеми винахідництва та раціоналізаторства в Україні та світі, документи які  розповідають про відомих українських новаторів і науковців – наших сучасників, людей із величезним творчим потенціалом, які присвятили своє життя нелегкій, почесній і водночас надзвичайно цікавій справі винахідництва. У документах, також міститься розгорнута інформація про компанії, наукові й інноваційні підприємства та установи України, чия діяльність спрямована на розвиток винахідницької галузі держави, забезпечення охорони інтелектуальної власності та налагодження зв’язків науки й виробництва. Метою цих видань є можливість продемонструвати сучасні унікальні винаходи, перспективні інноваційні розробки та високі технології, які вже застосовуються або можуть знайти застосування в різних галузях народного господарства. Вони покликані популяризувати найсучасніші вітчизняні технічні розробки та інновації, донести інформацію від винахідника до інвестора, аби винахід міг приносити користь людям. У нас час такі видання мають неабияке значення – як спосіб популяризації імен наших видатних земляків та вшанування їхнього життєвого і професійного шляху на користь держави й примноження її наукових здобутків.

Сподіваємось, що інформація, яку почерпнуть читачі, дозволить ще раз переконатись, що в Україні є потужна інтелектуальна спільнота, винаходи та інноваційні ідеї якої мають світове значення і завдяки цьому примножується історична сила вітчизняної науки та винахідництва.

День українського борщу

 

13 вересня 2025 року ми втретє відзначаємо День українського борщу. Поки що це неофіційне свято. воно було запропоноване для відзначення щороку у другу суботу вересня. У січні 2022 року Комітетом Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики було подано проект постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу. Проект так і не розглянули, що не дивно під час війни, але соціальні мережі та любов до традиційної страви зробили свою справу. Подія вже популярна і можна сказати всенародна.

Рушійною силою ініціативи відзначення Дня українського борщу стала група українських рестораторів на чолі з Євгеном Клопотенком. Клопотенко був помітною фігурою в кампанії за визнання борщу нематеріальною культурною спадщиною України в ЮНЕСКО/ 1 липня 2022 року ЮНЕСКО внесла борщ до списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони.

Борщ, традиційний український суп, давно став символом української культури та ідентичності. Перша згадка про борщ в історичних документах датується кінцем жовтня 1584 року. Однак, зважаючи на інші знаменні дати, що відзначаються в Україні протягом жовтня, було вирішено перенести День борщу на другу суботу вересня. Цей період є ідеальним, оскільки всі інгредієнти для українського борщу доступні, а погода все ще досить тепла.

Вважається, що борщ, як страва, з’явився на українських землях ще в X-XII століттях. Його назва походить від старослов’янського слова «бърщь», яке означає «борщівник» – рослину, з якої спочатку готували відвар. Але згодом основою борщу стали буряк та інші овочі. Селянська страва згодом набула поширення і стала невіддільною частиною українського побуту. 

Борщ завжди мав велике значення для української кухні завдяки своїй універсальності та ситності. Його готували у будні та на свята, на весіллях і на поминальних обідах. Борщ був основною стравою під час жнив і інших трудомістких періодів, оскільки він був і корисним, і поживним.

Однією з унікальних рис борщу є те, що кожна господиня готує його по-своєму. В Україні налічуються сотні варіантів цієї страви. Залежно від регіону борщ може кардинально відрізнятися за складом і способом приготування. Основні інгредієнти — буряк, капуста, картопля, морква, цибуля та м’ясо — залишаються незмінними, проте у кожному куточку країни додають свої особливості.

Борщ уже давно переступив національні межі і став відомим у всьому світі. І не лише завдяки українцям. Його готують у ресторанах Нью-Йорка, Парижа, Токіо та інших міст. Скуштувати український борщ сьогодні можна у багатьох ресторанах світу:

Борщ справді став визнаним на міжнародній кулінарній сцені, завдяки своїй унікальності та історичній важливості, ця традиційна українська страва вражає навіть найвідоміших шеф-кухарів світу. Тож, як ви самі бачите, нам дійсно варто пишатися нашою національною стравою. І якщо вже український борщ здатен підкорити світ, тільки уявіть на що спроможна українська культура, наша країна і кожен з нас!

 

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ запрошує своїх користувачів до читального залу де вони будуть мати змогу  переглянути літературу з кулінарії, щоб дізнатися про історію виникнення та неймовірно смачні рецепти борщу.

Майстерка-сюрприз "50 бажань: створи своє ідеальне майбутнє"

 

16 вересня 2025 року о 13:00 відділ технічної літератури запрошує на майстерку-сюрприз «50 бажань: створи своє ідеальне майбутнє». Лілія Коробко, майстриня благодійного проєкту «Коник-Переможець», допоможе створити ваші маленькі символи мрій і планів. Тут можна задуматися, помріяти і відчути, що бажання справді здійснюються.

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ і Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Екскурсія бібліотекою

 

5 вересня 2025 року студенти першого курсу Тернопільського кооперативного фахового коледжу за спеціальністю «Графічний дизайн» відвідали Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку, де для них було організовано пізнавальну різнопланову екскурсію. Захід став чудовою можливістю для майбутніх фахівців познайомитися з ресурсами та сервісами бібліотеки, які можуть допомогти у навчанні та професійному розвитку.

 Особливо цікавою для них стала тематична книжкова виставка з фонду відділу технічної літератури "Справжні дива комп’ютерної графіки», яка дала  можливість ознайомитися з сучасними тенденціями у світі веб-розробки, дизайну середовища та реклами. На виставці представлена унікальна колекція книг, які охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних з веб-дизайном і веб-технологіями.

Студенти переглянули матеріали, що стосуються розробки веб-сайтів, графічного дизайну, інтерфейсного дизайну, веб-програмування, веб-аналітики, веб-маркетингу та багато іншого. Вона включає книги з основ веб-дизайну, майстер-класи зі створення користувальницького досвіду, книги з HTML, CSS, JavaScript, фреймворками, ресурси для мобільного веб-дизайну, адаптивного дизайну, дизайну середовища та інших ключових аспектів даної сфери.

Ця книжкова виставка дозволила майбутнім спеціалістам  відкрити для себе найновіші інструменти, техніки та інсайти веб-дизайну та веб-технологій та стала чудовою нагодою поглибити свої знання, знайти натхнення та підняти свій рівень у веб-дизайні та веб-технологіях.

Світ відзначає День хмарочосів

 

Хмарочоси стали досить звичним явищем у наш час, а День хмарочоса, який відзначається міжнародною спільнотою на початку вересня – це чудова нагода дати достойну оцінку архітектурним дивам та справжнім подвигам сучасної інженерної справи.

Перший хмарочос був збудований у 1885 році в Чикаго. Це була будівля страхової компанії, висотою всього 10 поверхів, але саме ця будівля стала революційною в історії архітектури. Автором проекту став американський архітектор Вільям Ле Барон Дженні, який вперше використав сталевий каркас, що дозволяло будувати будівлі вище, ніж раніше.

Перший хмарочос став результатом інженерної революції — сталевий каркас дозволив побудувати більші й вищі будівлі, оскільки сталь здатна витримувати великі навантаження, а її легкість дозволяла створювати нові форми конструкцій. Однією з основних особливостей хмарочосів є саме сталевий каркас, на якому підвішені навісні стіни, замість традиційних несучих конструкцій. Це нововведення дозволяє будувати хмарочоси, що значно вищі за звичайні будівлі, які зводяться за допомогою залізобетонних стін. Сталевий каркас зменшує вагу будівлі, даючи можливість будувати все вище й вище.

Справжній бум хмарочосів почався лише в середині XX століття. Хмарочоси не завжди були синонімом висоти. Архітектор Френк Ллойд Райт, відомий своїми авангардними ідеями, спроектував хмарочос, який мав би висоту цілу милю! Хоча цей проект так і не був реалізований, він став символом амбіційних архітектурних мрій і показав можливості людської фантазії. Найвищий хмарочос у світі на сьогодні знаходиться в Дубаї. Його висота складає більше 828 метрів, що перевищує висоту найвищих гір. Це не тільки найвища будівля на планеті, але й справжній технічний шедевр, що вимагає величезних ресурсів для обслуговування.

Але не тільки в Дубаї можна побачити дивовижні хмарочоси. Наприклад, у Шанхаї знаходиться Шанхайська вежа, в якій розташований ліфт, що є одним із найшвидших у світі. Він рухається зі швидкістю 20,5 метрів на секунду! Це дозволяє пасажирам швидко досягати вершин вежі та насолоджуватися захоплюючими видами на місто. Деякі хмарочоси не тільки виконують функції офісів і житлових приміщень.

Хмарочоси стали символом сучасного прогресу та інженерії. Вони не тільки змінюють обриси міст, але й показують можливості людської творчості і винахідливості. Сьогоднішні хмарочоси є не просто будівлями, а справжніми чудесами технології, які з кожним роком стають все вищими і вражаючими.

Більше цікавої інформації про висотні будівлі України та світу ви зможете отримати у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, у фондах якого представлена велика кількість наукової, науково-виробничої та науково-популярної літератури, підручників та навчальних посібників, періодичних видань з цієї тематики. Кожен знайде у нас для себе цікаву інформацію, адже немає межі досконалості.

 

Книжково-інформаційна виставка «Альтернативні джерела енергії»

 

Перед Україною стоять масштабні та важливі завдання: відновлення критичної інфраструктури, забезпечення енергетичної безпеки країни, подальша імплементація законодавства України до ЄС, боротьба зі зміною клімату. І не зважаючи на те, що війна продовжується, вже зараз відбувається відновлення країни. Хоча різні регіони матимуть різні потреби для відбудови, на загальнодержавному рівні основні засади повоєнного життя мають бути спільними для всіх. Головним завданням на сучасному етапі є запровадження альтернативних джерел енергії – діяльність, яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів. Альтернативні джерела енергії – це екологічно чисті, відновлювані ресурси, які використовуються для отримання енергії замість традиційних видів палива. Це інноваційні технології, що дозволяють виробляти електричну та теплову енергію без шкідливого впливу на навколишнє середовище. Сучасні методи перетворення альтернативної енергії включають фотоелектричні системи, вітрогенератори, геотермальні установки та інші технологічні рішення, які постійно вдосконалюються для підвищення їх ефективності та доступності.

З кожним роком спостерігається стрімке зростання популярності альтернативних джерел енергії. Це зумовлено декількома ключовими факторами: загострення проблеми глобальних змін клімату, постійне зростання цін на традиційні енергоносії та вичерпність викопних ресурсів. Технологічний прогрес робить альтернативну енергетику все більш доступною та ефективною, а державні програми підтримки та міжнародні зобов’язання щодо скорочення викидів CO2 створюють сприятливі умови для розвитку цієї галузі. Важливим фактором також є зростаюча екологічна свідомість суспільства та бажання споживачів зменшити свій вуглецевий слід. Технології постійно вдосконалюються, стають доступнішими та ефективнішими.

Україна має значний потенціал для розвитку всіх видів відновлюваної енергетики, від сонячної до біоенергетики. Інвестиції в альтернативні джерела енергії не лише сприяють захисту довкілля, але й забезпечують енергетичну незалежність та створюють нові робочі місця. З кожним роком ця галузь стає все привабливішою як для приватних домогосподарств, так і для великого бізнесу, що свідчить про її перспективність та важливість для сталого розвитку суспільства.

У читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ організовано книжкову виставку на тему «Альтернативні джерела енергії». Завдяки системному підбору інформації матеріали стануть корисними також для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та пересічних тернополян. Документи охоплюють основне коло питань енергетичного менеджменту, альтернативних джерел енергії, енергозбереження та інженерне бачення розв'язання цієї проблеми.

Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження енергоресурсів. Збережемо тепло — збережемо Україну! Сподіваємось, що представлені Вашій увазі видання стануть потужним імпульсом для всіх тих, хто покликаний матеріалізувати дані ідеї у власному житті.

Недарма кажуть, що кожна ідея може стати геніальним винаходом (до 285-річчя від дня народження Жозефа Монгольф’є – французького винахідника)

 

Так сталося і з братами Жосефом і Етьєном Монгольф'є. Одного разу, сидячи біля каміна, вони помітили, що сорочка, яка висіла над ним, надулася. Тоді їм в голову й прийшла геніальна ідея. У листопаді 1782 року вони пошили експериментальну модель повітряної кулі та нагріли її над вогнем. Куля піднялася на висоту 30 метрів.

6 січня 1745 року в маленькому французькому містечку Анноне народився Жак-Етьєнн Монгольф'є. Його батько, власник невеликої паперової фабрики, навіть уявити собі не міг, що його "меншенький" Жак-Етьєнн, а разом з ним і старший син Жозеф-Мішель стануть тими, хто відкриє людству дорогу в небо: вони винайдуть повітряну кулю.

У братів, які отримали непогану освіту, виявився величезний інтерес до наук. Правда, після смерті батька їм довелося впритул зайнятися паперовими справами. Втім, підприємство приносило гарний прибуток, гроші були. І брати з головою поринули у винахідництво. Важко сказати, хто перший з них задався питанням: чому люди не літають? Але факт залишається фактом: ідея піднятися в небо опанувала ними раз і назавжди.

Одержимі мрією про політ, брати розробили і побудували перші повітряні кулі, наповнені гарячим повітрям, — монгольф'єри. Задвірки фабрики стали "випробувальним полігоном".

Вперше повітряна куля піднялася в небо 5 червня 1783 року. Діаметр "літаючого мішка" становив близько 12 метрів. Він був зшитий з полотна і обклеєний папером. Мало хто з присутніх вірив, що це чудо може злетіти. У топці під оболонкою спалювали шерсть, папір, дерево і мокру солому. Як з'ясувалося, якщо оболонку наповнювати нагрітим сирим повітрям, а не сухим, то підйомна сила повітряної кулi буде більше.

Про те, як пройшов перший політ, був складений протокол. У ньому зафіксовано: повітряна куля протрималася в повітрі 8 хвилин і пролетіла на висоті 520 метрів близько 3 км.

Історики пишуть, що самі винахідники шалено боялися висоти і не ризикнули випробувати особисто своє ноу-хау. Перші польоти були взагалі без пасажирів. Вони з'явилися на борту монгольф'єра лише через три місяці, 19 вересня: при демонстрації кулі у Версалі в гондолу посадили вівцю, качку і півня. Залишилися спогади, що за польотом спостерігали король Людовик XVI та  Марія-Антуанетта. Тварини прекрасно перенесли повітряну подорож, але півень, кажуть, все-таки постраждав: на нього наступив баран.

А ось 21 листопада того ж року із замку в околицях Парижа вирушив у політ перший монгольф'єр, керований людьми — фізиком Жаном-Франсуа Пілатр де Розьє і маркізом д'Арлавдом. У гондолі аеростата висотою 20,7 м і діаметром 13,6 м ці сміливці піднялися над землею на висоту 1 км і подолали за 25 хвилин більше 8 км. Вони стали першими аеронавтами. На жаль, через два роки фізик Пілатр де Розьє загинув, ставши першою в світі жертвою авіакатастрофи. 15 червня 1785 року він разом з другом, механіком П'єром-Анжем Роменом збирався перетнути на монгольф'єрі Ла-Манш. Але через 15 хвилин після зльоту повітряна куля загорілася і вибухнула. Винахід братів Монгольф'є приніс їм величезну популярність. Вони стали членами Академії наук, а король подарував їм дворянський титул і герб з девізом "Так піднімаються до зірок".

Пропонуємо переглянути матеріали присвячені життю винахідника у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.