Творчий клуб «Натхнення»: майстер-клас «Плетіння з рослинних матеріалів»

 

12 листопада 2025 року в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбулося чергове засідання творчого клубу «Натхнення» під назвою «Художнє плетіння з рослинних матеріалів». Темою зустрічі було: народне декоративне мистецтво плетіння з рослинних матеріалів – своєрідне художнє явище українського народного мистецтва, складова частина національної мистецької спадщини України.

Це результат праці багатьох поколінь, художня традиція, що увібрала в себе досвід минулого. Для розвитку ремесла художнього плетіння з рослинних матеріалів в Україні існує чудове матеріальне підгрунтя. Природа щедро постачає необхідну для цього сировину: солому, очерет, лозу та інші болотні рослини. Як і всі інші види декоративно-ужиткового мистецтва, художнє плетіння з природних матеріалів надає знання про матеріали і їх властивості, про закони формотворення, художнього компонування і колористики, а також про шляхи досягнення гармонії художньої форми і споживчої функції у виробі.

Цей вид мистецтва є прекрасним засобом навчання та виховання учнівської та студентської молоді. У наш час плетені вироби з природних матеріалів набули особливої популярності, оскільки є зручними й естетичними. Ще одна причина популярності плетіння з рослинних матеріалів – мода на речі, виготовлені власними руками. Адже немає нічого ціннішого ніж речі, створені власноруч, або руками близької тобі людини. Коли людина творить, вона вкладає у свій виріб душу та почуття. Виникає оберіг, талісман, унікальна річ заряджена енергією добра.

На засіданні клубу були присутні: Іван Іванович Кузишин - провідний методист образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, заслужений майстер народної творчості України та учні, вчителька технології Олена Миколаївна Яворська та завідувачка бібліотеки Марія Євгенівна Гаврон Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети.

Заслужений майстер народної творчості України Антон Євдокимович Гриб провів майстер–клас з виготовлення виробів із соломи злакових культур. Учнівська молодь освоїла техніки плетіння: зубчаста плетінка та кручена плетінка.

ТВОРЧИЙ КЛУБ «НАТХНЕННЯ»: «Художнє плетіння з рослинних матеріалів» (12 листопада)

 

12 листопада 2025 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч та майстер-клас «Художнє плетіння з рослинних матеріалів», яку проведе заслужений майстер народної творчості України Антон Євдокимович Гриб.

Народне декоративне мистецтво плетіння з рослинних матеріалів – своєрідне художнє явище українського народного мистецтва, складова частина національної мистецької спадщини України. Це результат праці багатьох поколінь, художня традиція, що увібрала в себе досвід минулого.

Як і всі інші види декоративно-ужиткового мистецтва, художнє плетіння надає знання про матеріали та їх властивості, про закони формотворення, художнього компонування і колористики, а також про шляхи досягнення гармонії художньої форми і споживчої функції у виробі. Під керівництвом неперевершеного майстра Антона Євдокимовича Гриба учасники заходу зможуть зробити перші кроки в опануванні даного виду мистецтва.

Організатори заходу – Тернопільська ОУНБ і Тернопільський обласний центр народної творчості.

6 листопада виповнюється 65 років київському метрополітену

 

Сьогодні, 6 листопада виповнюється 65 років з початку роботи столичного метрополітену. Перший потяг столичної підземки з пасажирами вирушив у подорож зі станції "Хрещатик" 6 листопада 1960 року. Ця дата стала днем народження Київського метрополітену. Історія підземки розпочалася з п’яти станцій: "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро.

Вже 65 років столичне метро є невід’ємною частиною життя киян і гостей міста. Щодня підземкою користуються сотні тисяч пасажирів. За ці роки Київський метрополітен перетворився з транспортної мережі на справжній символ надійності, безпеки та згуртованості. Особливо це відчувається зараз, у найскладніші для нашої країни часи — під час повномасштабного вторгнення.

6 листопада 1960 року в Києві пущено першу чергу метрополітену — 5, 2-кілометрова ділянка Святошино-Броварської лінії з'єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна», «Хрещатик» та «Дніпро». Протягом 11 наступних років було відкрито ще 10 станцій, а лінію було подовжено до 18 кілометрів. Перше ідея будівництва метрополітену обговорювалась депутатами міської управи Києва у 1884.  До ідеї будівництва підземного електричного трамваю в Києві повертались у 1916-у та 1918-у роках, однак реальні технологічні можливості для реалізації подібного проекту з'явились лише на початку 1930-х років, і в липні 1936 року президія Київради затвердила план будівництва підземного залізничного кільця.

В 1936 році в Києві було створено два проекти метрополітену, але вони так і не були втілені в життя. Більше в передвоєнні роки про будівництво метро в столиці України не йшлося. Лише в 1949 році було створено Київметробуд та розпочато реальне будівництво. В 1958 році було завершено спорудження тунелів для чотирьох перших станцій, наступного року збудовано п’яту станцію. 6 листопада 1960 року провели відкриття першої лінії новозбудованого метро. Це був відрізок шляху від станції Дніпро до Вокзальної довжиною 5,2 кілометра. В перші роки функціонування метро саме на станції Дніпро знаходилось депо з ремонту потягів.

З моменту відкриття Київського метрополітену пройшли десятки років. За цей період він дуже змінився – складається з понад 52 станцій та трьох ліній довжиною близько 70 кілометрів. П’ятивагонні електричні потяги перевозять людей з шостої години ранку до опівночі. Кожного дня метрополітеном столиці користуються більше, ніж мільйон пасажирів. На сьогодні Київське метро продовжує розбудуватися.

Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Для такої великої країни, як наша, це не так багато. Свого часу в планах було побудувати метро в Запоріжжі, Донецьку та Львові, але з багатьох причин цього досі не сталося.

Як створювався український метрополітен, про його проблеми та досягнення розповідають книги та періодичні видання з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Тут ви також знайдете цікаву та корисну інформацію про всі види транспорту — однієї з найважливіших галузей економіки. Вашими помічниками стануть науково-практичне видання «Залізничний транспорт України», який занесено до переліку наукових фахових видань України; науково-популярний журнал «За кермом»; науково-виробничий журнал «Автошляховик України». На сторінках цих видань друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження і розробки, висвітлюються питання економіки галузі, підготовки фахівців та технологічне забезпечення. Наші книги та періодичні видання можуть стати вашими надійними помічниками та надійним джерелом інформації.

 

4 листопада – День залізничника України

 

Потяги у більшості людей асоціюються з відпусткою і відрядженням. А от для працівників залізничного транспорту робота кипить і в свята і в будні, без вихідних і перерв. Правда, є один день в році, коли всіх службовців залізниці будуть вітати з їх професійним днем.

Щорічно, 4 листопада, в Україні відзначається День залізничника ‒ професійне свято працівників залізничного транспорту. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця.

Дата обрана не випадково. Саме в цей день, 4 листопада в 1861 року, на територію сьогоднішньої України, до Львова, прибув перший потяг. Потяг цей, до речі, був не простим, а дуже навіть міжнародним, звичайно, кажучи сучасною мовою і за тодішніми мірками. Цей потяг забезпечував сполучення між Віднем, Краковом, Перемишлем і Львовом. З того моменту залізниця залишається провідною галуззю дорожньо-транспортної системи України, а цей день вважається початком історії залізниць в Україні.

До незалежності України офіційна історіографія називала першою залізничною лінією ділянку Одеса ‒ Балта, яка була побудована на 5 років пізніше від лінії Перемишль ‒ Львів. Комуністичний режим замовчував усі досягнення на тій території сучасної України, яка належала не до царської Росії, а до Австро-Угорщини.

Залізниця – важлива ланка транспортної інфраструктури України. Це один із найпопулярніших і найдоступніших видів транспорту, надійний і авторитетний перевізник. Від технічного стану та ефективної експлуатації залізничних шляхів залежить безперебійне сполучення між регіонами України. Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, українські залізниці займають 37 місце у світі. Територією України проходять 4 Міжнародні транспортні коридори. Довжина національної мережі залізничних транзитних коридорів в Україні складає 3162 км.

Головним органом управління залізничним транспортом в Україні є Укрзалізниця, яка забезпечує 3% ВВП країни. До сфери Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, які здійснюють перевезення згідно з внутрішніми та міждержавним повідомленнями. Державна адміністрація залізничного транспорту України проводить регулярні наради та круглі столи, на яких обговорюються злободенні питання, що стосуються поліпшення сервісного обслуговування пасажирів, своєчасної заміни парку вантажних і пасажирських вагонів, тепловозів і електровозів.

З року в рік працівники українських залізничних артерій докладають чимало зусиль для розвитку та вдосконалення залізничного транспорту, що має велике значення не тільки для пасажирів та безперебійного сполучення між регіонами нашої країни та зарубіжжям, а й для економічного розвитку держави.

Українські залізничники – наполегливі, кваліфіковані та самовіддані фахівці. Працівники українських залізний доріг щодня вкладають свою працю і діляться своєю любов’ю у справі, яка служить на благо всієї української держави. Розвиток і вдосконалення залізничного сполучення не раз справедливо служило доказом невід’ємного економічного зростання. Залізниці донині залишаються ефективним транспортним сполученням і все це завдяки копіткій праці наших залізничників.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання, що ознайомлять читачів з цікавими та надзвичайно захопливими історіями, пов’язаними з потягами та залізницею. Ось одна з них:

Турбаніст Д. С. Велика енциклопедія. Паровози, тепловози, електровози від А до Я. – Київ, 2019.- с.161.

Видавництво CRYSTAL book випустило на книжковий ринок унікальну енциклопедію про залізничні потяги з більш ніж 300 фото всередині. Книга має на меті розповісти читачеві про паровози, тепловози та електровози, їхню історію, особливості й відмінності. За 200 років існування залізничного транспорту він зазнав багато змін, розвивався під впливом багатьох поколінь винахідників та інженерів. Зміст книги досить лаконічний – вступ з історичною довідкою про виникнення залізничних шляхів та перших потягів. Значну частину видання займають світлини різноманітних локомотивів з супроводжуючими довідками. Довідки містять інформацію про назву, виробника, основні технічні характеристики локомотива, а також деякі факти з роботи. Цікавим є те, що у виданні зібрано залізничні потяги з різних країн – Великобританії, Іспанії, Сполучених штатів Америки, Німеччини, Японії, Італії, Хорватії, Румунії, Чехії та ін. За кожною сторінкою стоїть величезна робота великої кількості людей, які дали життя зображеним потягам. Це ілюстративне,-довідкове видання, яке демонструє можливості технічного прогресу, який не припиняє розвиватися. Сучасні електровози з Японії чи Німеччини відображають вражаючу трансформацію такого звичного для нас залізничного транспорту. В кінці книги є кілька сторінок з цікавими фактами про потяги, з історії, внутрішніх складових, про колії та пальне. Якісні та яскраві ілюстрації на крейдованому папері виглядають масштабно і дорого. Книга немаленька за розміром з твердою і стильною обкладинкою. Цікаве і пізнавальне енциклопедичне видання. Рекомендуємо читати і пізнавати!

 

 

26 жовтня - День автомобіліста і дорожника

 

Щороку в Україні відзначають професійне свято людей, які забезпечують роботу транспортної системи — День автомобіліста і дорожника. Це свято об’єднує всіх, чия праця пов’язана з дорогами, автомобілями та перевезеннями. У 2025 році воно припадає на 26 жовтня, адже традиційно відзначається в останню неділю жовтня, Це дата, коли варто згадати всіх, хто присвятив себе транспортній сфері. Без їхньої щоденної роботи дороги залишалися б порожніми, а рух — неможливим.

День автомобіліста і дорожника має майже тридцятирічну історію. Його започаткували у 1993 році відповідно до указу президента Леоніда Кравчука. Це свято стало продовженням традиції радянського Дня водія, який уперше з’явився у 1980-х роках.

В Україні нове свято отримало ширше значення: воно об’єднало не лише водіїв, а й усіх, хто працює у сфері транспортного та дорожнього господарства. Саме тому офіційна назва — День автомобіліста і дорожника, адже ці професії нерозривно пов’язані між собою.

День автомобіліста — це не лише про кермо, машини й дороги. Це свято для всіх, хто створює, ремонтує, обслуговує й утримує транспортну інфраструктуру країни. У цей день зазвичай висловлюють вдячність усім, хто щодня дбає про безпечний і безперебійний рух, незалежно від погоди чи умов на дорогах.

Автомобільна галузь відіграє важливу роль в економіці та повсякденному житті України. Вона забезпечує логістику, сполучення між містами та регіонами, а також розвиток інфраструктури. День автомобіліста — нагода подякувати тим, хто своєю роботою підтримує рух країни вперед.

Воно символізує «вдячність людям, які забезпечують роботу транспортної системи країни – від проєктувальників доріг до водіїв вантажівок». Саме ці фахівці формують основу економічного розвитку й комфорту громадян. Це дата, коли варто згадати всіх, хто присвятив себе транспортній сфері. Без їхньої щоденної роботи дороги залишалися б порожніми, а рух — неможливим.

До цього свята радимо книгу, яка пояснює порядок виконання завдань за темами навчальних модулів та пропонує методичні підходи й педагогічні прийоми для навчання керуванню автомобілем:

Вайда Т. С. Водіння легкового автомобіля. Методика проведення занять з практичного навчання: навчально-методичний посібник для інструкторів з водіння та курсантів ВНЗ МВС України / Тарас Степанович Вайда. — Херсон, ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. —660 с.

У посібнику розкрито зміст розділу «Водіння легкового автомобіля» у відповідності до вимог Типової програми підготовки водіїв категорії В. У доступній формі викладено порядок виконання курсантами завдань з передбачених тем навчальних модулів. Наведено відповідні вправи для набуття кандидатами у водії навичок водіння транспортним засобом. Навчально-методичний посібник призначений на допомогу педагогічним та науково-педагогічним працівникам ВНЗ МВС України, зокрема, інструкторам з водіння для удосконалення методики проведення ними занять з курсантами під час їх практичного навчання водінню автомобіля. Посібник буде корисним для працівників автошкіл на курсах підготовки водіїв, слухачам автошкіл, кандидатам у водії.

Макаронні вироби: історія та кухня (23 жовтня Всесвітній день макаронів)

 

Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році.

Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно.

В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там.

Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та винаходів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності. У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди.

В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців. У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах. На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим.

В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники.

За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.

Звісно, найкращий спосіб відзначити цей день — власноруч приготувати смачну страву з макаронних виробів. Для такого випадку можна випробувати новий цікавий рецепт або скористатися улюбленим і вже давно перевіреним. А для цього запрошуємо у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ  у фондах якого є чимало цікавої літератури з техніки та технології харчових виробництв, зокрема з технології виготовлення макаронних виробів. Це книги та періодичні видання в яких розкриваються питання комплексної технології виробництва макаронних виробів, документи в яких дана характеристика харчовому обладнанню, викладено склад та властивості сировини та допоміжних матеріалів для виробництва борошняних виробів, та  технологія їх приготування. Представлені матеріали з відомостями про дієтичні вироби та вироби дитячого асортименту, книги та публікації в яких висвітлюється необхідність дотримання умов виробництва і зберігання, термінів придатності  виробів, досліджено системи стандартизації продукції, основні види контролю виробництва і якості готової продукції. Представлені у фонді документи будуть корисні працівникам харчових виробництві громадського харчування, широкому колу читачів, які цікавляться виготовленням борошняних виробів.

Харчування, як засіб оздоровлення (до Всесвітнього дня здорового харчування )

 

Увесь світ щорічно у жовтні відзначає Всесвітній день здорового харчування. Його мета — привернути увагу громадськості до проблеми харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням. Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я більшість всіх захворювань людини пов’язана з харчуванням.

Стан здоров’я людини, її працездатність, опірність хворобам та тривалість життя значною мірою залежить від режиму і правильності харчування. Здорове, правильне харчування, є одним з найбільш значущих аспектів способу життя людини і факторів його здоров’я. Давня мудрість говорить: «Ми є те, що ми їмо». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 відсотків усіх захворювань пов’язані тією чи іншою мірою з харчуванням, а 40 відсотків з них пов’язані безпосередньо з фактором харчування людини. Оптимальне здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню вашого самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, але також дозволить знизити ризики розвитку серйозних захворювань, значно погіршуючи якість вашого життя.

Харчуйтеся правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової свіжої їжі, відмовляйтеся від сурогатного швидкого харчування і ви істотно зміните своє життя на краще! Що таке здорове харчування? Які продукти потрібно вживати аби насичувати організм усіма поживними та корисними елементами? Як правильно харчуватися, аби уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, покращити якість і збільшити тривалість життя? Відповіді на ці та інші запитання  можна знайти у книгах та періодичних виданнях  які  зберігаються у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

Гортаючи ці книжки ви  також ознайомитесь  із основами здорового харчування, його перевагами, а також  дізнаєтесь до чого може  призвести неякісне харчування. Здоровий спосіб життя  має стати гарною звичкою, яка допоможе зберегти здоров’я.

Отже, що таке здорове харчування та правильні способи приготування їжі? Про це можна дізнатись, ознайомившись виданнями ,що зберігаються у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Документи, представлені тут, допоможуть Вам знайти корисні рецепти приготування їжі, способи приготування страв, кількість і склад здорового меню, правильно виконувати кулінарну обробку продуктів, розвивати культуру харчування, щоб позбутися багатьох захворювань, зміцнити свій організм. Дотримуйтесь принципів здорового харчування, використовуйте правильні, корисні рецепти – і здоров’я не покине Вас довгі роки. Не відкладайте початок «нового життя» на черговий понеділок – зробіть це прямо сьогодні за допомогою наших кулінарних видань.