Корифей землеробської механіки в Україні ( До 120 – річниці від дня народження академіка Василенка Петра Мефодійовича).

 

Нинішнього року виповнюється 120 років від дня народження Петра Мефодійовича Василенка (1900–1999), ім’я якого золотими літерами вписане в історію вітчизняної аграрної науки і техніки.  П.М. Василенко увійшов в історію як відомий вчений у галузі землеробської механіки, механізації, електрифікації та автоматизації сільського землеробства. Петро Мефодійович Василенко – видатний вчений у галузі землеробської механіки, академік Української академії аграрних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік, доктор технічних наук, професор, прізвище якого занесено до Української радянської енциклопедії Петро Мефодійович Василенко (1900–1999 рр.) – корифей землеробської механіки, академік УААН, академік РАСГН, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук. Є автором більше 200 наукових статей, низки фундаментальних праць з теорії розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані у Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, США. Наукова школа – 60 кандидатів і 7 докторів наук. Його ім'я ввійшло у книгу під назвою «700 біографій найвидатніших людей XX століття». У 1932 році був завідувачем кафедри механізації і електрифікації сільськогосподарського виробництва (на той час Житомирського сільськогосподарського інституту). Народився П. М. Василенко 17 жовтня 1900 року в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області. Не доживши до свого сторіччя півтора року (помер 21.04.1999р.), він відчув на власній долі всі буремні події XX століття. Академік Петро Мефодійович Василенко відомий далеко за межами нашої країни фундаментальними дослідженнями з питань теорії та методів розрахунку ґрунтообробних, посівних і зернозбиральних машин та в галузі динаміки і стійкості руху сільськогосподарських машин.  В 1937 році П.М. Василенку було присвоєно ступінь кандидата технічних наук, а у 1939 році він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, в 1949 році йому було присвоєно вчене звання професора. Ним підготовлено більше 60 кандидатів і 7 докторів технічних наук, опубліковано понад 200 наукових статей, низку фундаментальних монографій з теорії, розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані в Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, цитуються в США. Фундаментальні монографії «Культиватори», «Теория движения частицы по шероховатым поверхностям сельскохозяйственных машин», «Универсальные математические модели функционирования машинних агрегатов и их применения», «Введение в земледельческую механику», «Основи научних исследований» зробили значний внесок у розробку машин з механізації сільського господарства та розвиток методів дослідження сільськогосподарської техніки. Особливої уваги заслуговує наукова монографія П.М. Василенка «Автоматизация процессов сельскохозяйственного производства», яка увійшла у Міжнародний фонд ООН і за її допомогою Міжнародна економічна комісія ООН оцінювала стан автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва в різних країнах світу. Американські вчені при розробці «Лунохода» користувалися працею П.М. Василенка «Теория качения колеса со следом». За видатні розробки проблем землеробської механіки, механізації і електрифікації сільського господарства Постановою Президії ВАСГНІЛ від 07.12.1977 р. П.М. Василенку була присуджена Золота медаль ім. В.П. Горячкіна, він відзначений також урядовими нагородами, а Американський Біографічний Інститут (АВІ) у 1998 році нагородив його Золотою медаллю «Людина другого тисячоліття». Академік П.М. Василенко залишив після себе величезний науковий скарб, яким ще тривалий час у третьому тисячолітті будуть користуватися вчені та інженери у галузі механізації сільського господарства, його творчий шлях гідний для наслідування теперішньому і прийдешнім поколінням.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Науково – виробничий журнал «Автошляховик України» - ваш помічник і надійне джерело інформації ( До дня автомобіліста і дорожника ).

Сучасне життя неможливо уявити без автомобіля. Саме тому професія водія була і залишається однією із самих масових. Автомобіліст – це водій або власник автомобіля, спортсмен, який займається автомобільним спортом або спеціаліст з автомобільної справи. Автомобіліст – особлива професія, зі своєю романтикою та своїми традиціями. Це дуже напружена і, в той же час, почесна праця, що вимагає високої фізичної та емоційної самовіддачі, професіоналізму, таланту. День автомобіліста і дорожника – професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства України, яке відзначається щорічно в останню неділю жовтня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства…» згідно з Указом Президента України «Про День автомобіліста і дорожника» від 13 жовтня 1993 року. Це свято об’єднує між собою професіоналів та автолюбителів, всіх, хто вдень і вночі працює на громадському, легковому та вантажному транспорті. Від їхньої майстерності та якості роботи дорожників, які забезпечують будівництво і ремонт доріг, залежить своєчасне здійснення перевезень та безпека пасажирів. До Дня автомобіліста і дорожника в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ до уваги користувачів пропонується література, яка буде корисною і цікавою широкому колу читачів: від найменших автолюбителів до професіоналів. Тут представлено документи з фондів бібліотеки. Особливою популярністю серед користувачів відділу користується  науково-виробничого журналу «Автошляховик України». Це авторитетне видання серед фахівців автомобільного транспорту та дорожнього господарства видається з 1960 року. На його сторінках друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження та розробки, висвітлюються питання організації та економіки виробництва, впровадження системи управління якістю транспортного-дорожнього комплексу, а також інформація про нові експлуатаційні й будівельні матеріали. Журнал «Автошляховик України» – фаховий (публікації у ньому враховуються при захисті наукових робіт), містить два великих розділи: «Автомобільний транспорт» і «Автомобільні дороги». Видавець – Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут». «Автошляховик України» – Ваш помічник і надійне джерело інформації! Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки і відділу та традиційними картковими каталогами.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

   

Міжнародний день кухаря і кулінара

 

Професійне свято кулінарів і кухарів порівняно молода подія. Міжнародна день кухарів був заснований лише в 2004-му році. Це відбулося з ініціативи та за активної участі Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств, в яку тоді входило вже близько 8-ми мільйонів представників цієї прекрасної кухарський професії з безлічі країн світу. Це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того - прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво. Приготування їжі це унікальний процес - скаже будь який кухар. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами - це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця. Робота кухаря вимагає від людини не тільки гарного терпіння. Крім цього необхідно гарне здоров’я, гарна освіта і навички. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично не можливо - завжди потрібен приклад і рада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий, тисячолітній досвід і практика в приготуванні їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним. Кропітка і душевна робота наших кухарів помітна і затребувана по всьому світу. У багатьох з нас ця професія найчастіше асоціюється з ресторанним бізнесом, адже саме там зосереджено висока майстерність і вміння найкращих представників цієї професії. Це звичайно спірне питання. І кожна точка громадського харчування в праві претендувати на те, що саме вона є володарем роботи самого вмілого і найталановитішого кухаря. У цьому легко переконатися, достатньо лише спробувати пропоновану їжу і все стає зрозуміло. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх кухарів і кулінарів.  Зі святом кухаря Вас!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Інноваційний вектор розвитку целюлозно – паперової промисловості ( До Дня працівників целюлозно – паперової промисловості України).

Щорічно в третю суботу жовтня відзначається День працівників целюлозно-паперової промисловості. У 2008 році його заснував Президент України, підтримавши тим самим ініціативу працівників цієї галузі. 350 мільйонів тонн паперу виробляється у світі щороку. Це найпоширеніший матеріал у світі, без нього просто неможливо уявити наше життя: книги, документи, газети, журнали, щоденники, блокноти, грошові купюри, навіть гіпсокартон! На папері інженери створюють креслення майбутніх машин, архітектори — майбутніх будівель. Виробництво паперу — процес довгий, трудомісткий та деревозатратний. В Україні виробництвом паперу займається 50 комбінатів,  На сьогодні дана галузь промисловості вже не є виключно виробничою, поступово вона стає все більш наукоємною, що пов’язано з автоматизацією виробництва, зменшенням собівартості продукції та підвищенням обсягів виробництва. Водночас, український ринок целюлозно-паперової промисловості багато в чому поступається аналогічним ринкам інших держав, що не дозволяє йому бути конкурентоздатним на європейській та світовій арені.  Для успішного розвитку, ринок целюлозно-паперової промисловості потребує доволі активної підтримки з боку держави. Від цього буде залежати показник споживання паперу та картону на душу населення, який в свою чергу є складовою рівня розвитку населення, їхньої екологічної та соціальної захищеності. Станом на 2013 р. за даними всесвітньої організації «Pulpandpaper Products Council» на одного громадянина України припадало 32,3 кг паперу на рік, при тому, що середньосвітова норма цього показника перевищує 70 кг на рік, зокрема в Західній Європі – 250 кг, в Японії – 250 кг . Целюлозно-паперова промисловість України налічує близько 100 підприємств із виробництва паперу, картону й виробів з них та понад 300 – переробників. Паперова  продукція є важливою складовою сучасного життя. До неї відносять різноманітні види паперу та картону, зошити, щоденники, блокноти, альбоми для малювання, бланки тощо. Тому дуже важливо для економіки країни розвивати цей вид промисловості. Целюлозно-паперовою називають промисловість, метою якої є виробництво целюлози, паперу та картону, які в подальшому слугуватимуть сировиною для виготовлення паперової продукції.

Історія виникнення паперової продукції

Вперше папір згадується у давніх китайських літописах. Тоді в якості сировини використовували бамбук та шовковичне дерево. У Європі папір з’явився лише у 11-12 столітті, замінивши папірус та пергамент. 1851 року у США було побудовано перший завод з виробництва целюлози. А у 1879 року німецький винахідник К. Ф. Даль змоделював новітній метод обробки деревини – сульфатне варіння, яке й досі є основним процесом отримання целюлози. Починаючи з 20 століття виробництво паперу стало великою високомеханізованою галуззю промисловості. Інженери невпинно працюють над розробкою нових спеціалізованих сортів паперу, покращення технології виробництва з метою зменшення шкідливих викидів та збільшення кількості готової продукції.

Найвідоміші підприємства України з виробництва паперової продукції:

1.     Київський картонно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств Європи з виробництва картонно-паперової продукції. Основна сировина для виробництва – макулатура. Саме там виробляють папір та картон як сировину для виготовлення обкладинок для зошитів та блокнотів, картонних папок та інших канцтоварів.

2.     Коростишівська паперова фабрика – також великий виробник паперу в Україні, що знаходиться у Житомирській області. Тут налагоджено виробництво паперу, призначеного для письма, офісної техніки та виготовлення різноманітної друкованої продукції. До речі, фабрика використовує виключно вторинну сировину (макулатуру) для виробництва паперової продукції.

3.     Зміївська паперова фабрика, що знаходиться у Харківській області, виготовляє писальний, крафт-папір та папір для обкладинок.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

 

Всесвітній день здорового харчування

 Ввесь світ щорічно 16 жовтня відмічає “День здорового харчування”. Його мета — звернути увагу громадськості на проблему харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням. Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я більшість всіх захворювань людини пов’язана з харчуванням. Стан здоров’я людини, її працездатність, опірність хворобам та тривалість життя значною мірою залежить від режиму і правильності харчування. Здорове, правильне харчування, є одним з найбільш значущих аспектів способу життя людини і факторів його здоров’я. Давня мудрість говорить: «Ми є те, що ми їмо». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 відсотків усіх захворювань пов’язані тією чи іншою мірою з харчуванням, а 40 відсотків з них пов’язані безпосередньо з фактором харчування людини. Оптимальне здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню вашого самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, але також дозволить знизити ризики розвитку серйозних захворювань, значно погіршуючи якість вашого життя. Харчуйтеся правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової свіжої їжі, відмовляйтеся від сурогатного швидкого харчування і ви істотно зміните своє життя на краще! Що таке здорове харчування? Які продукти потрібно вживати аби насичувати організм усіма поживними та корисними елементами? Як правильно харчуватися, аби уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, покращити якість і збільшити тривалість життя? Відповіді на ці та інші запитання  можна знайти у книгах та періодичних виданнях  які  зберігаються у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Гортаючи ці книжки ви  також ознайомитесь  із основами здорового харчування, його перевагами, а також  дізнаєтесь до чого може  призвести неякісне харчування.  Здоровий спосіб життя  має стати гарною звичкою, яка допоможе зберегти здоров’я.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Стандарт – сучасний стан якості ( до Дня працівників стандартизації та метрології України)

                         
          В жовтні працівники сфери технічного регулювання святкують дві події – День працівників стандартизації та метрології та Всесвітній день стандартів.

10 жовтня в Україні традиційно відзначається День працівників стандартизації та метрології. Цього року – 18 –й ювілей свята, яке було започатковане 8 жовтня 2002 року . Ще однією знаменною датою є 14 жовтня – Всесвітній день стандартів. Саме в цей день 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. У заході прийняли участь 65 делегатів від 25 країн світу, включаючи СРСР. Вони зібралися разом, щоб обговорити можливості гармонізації національних стандартів, тобто приведення їх до єдиних світових норм та вимог. Потребу в проведенні такої конференції зумовила необхідність активізувати торгівельні відносини та зробити товари більш доступними для людей з різних куточків світу. У результаті з’їзду було засновано Міжнародну організацію із стандартизації ISO (з грецької isos – рівний). У 1970-му Президент організації ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня щорічно відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основної помічниці не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу.  Тож вітаємо усіх, хто обрав справою свого життя стандартизацію та метрологію, із професійним святом. Приєднуємось до відзначення свята й ми –працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. З цієї нагоди пропонуємо нашим користувачам літературу з питань стандартизації та сертифікації якості товарів та послуг, управління якістю продукції, видання в яких розглянуто тему гармонізації стандартів у галузях народного господарства України щодо їх відповідності європейським та світовим. Актуальність цієї літератури  полягає у тому, що Україна активно інтегрується у світову економіку, розширює співробітництво з СОТ. В умовах розвитку міжнародної торгівлі і співпраці держав в інших сферах діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Вирішення проблеми можливе тільки та основі стандартизації. Стандарти дозволяють регламентувати вимоги до якості продукції, ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визначати найбільш раціональні способи виробництва, управляти якістю. Представлені  у фонді відділу матеріали будуть корисними не тільки спеціалістам з технічного регулювання та управління якістю продукції, а й широкому колу читачів, які цікавляться питаннями контролю за якістю продукції, процесів та послуг.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

Людина, що піднялась до небес (До 90-ї річниці від дня народження Павла Поповича - першого українця, що здійснив космічний політ).

 

Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року. Павло Попович народився на Київщині, у місті Узин Білоцерківського району. Його дитинство не відрізнялося чимось особливим від дитинства мільйонів хлопчаків його покоління. Можливо і не став би він зіркою світового значення, якби не одна деталь. «Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», – розповідав Павло Романович. Повоєнні роки були найскладнішими у житті Павла. Павлу Поповичу довелося працювати на цукровому заводі у нічну зміну, а після зміни, о дев'ятій годині ранку, бігти до школи. Він був не лише мрійником, умів не тільки чогось прагнути, а й досягати. До війни закінчив чотири класи школи – вчився лише на відмінно. Вперше переступив поріг Магнітогорського аероклубу у 1950 році. І в цьому ж році вперше піднявся в небо на літаку У-2. Після закінчення льотного училища освоїв польоти на найпотужніших на той час літаках    МіГ-17. Став професійним льотчиком. 12 серпня 1962 року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі «Восток-4». Разом з Андріяном Ніколаєвим, який полетів днем раніше на «Востоці-3», Павло Романович 48 разів облетів навколо Землі! Тоді вперше було встановлено радіозв'язок по лінії «космос-космос» та проведено телевізійний репортаж безпосередньо з космосу. Разом з Андріяном Ніколаєвим вони здійснили перший у світі груповий політ двох космічних кораблів. На орбіті вони знаходилися на відстані чотирьох-п'яти кілометрів один від одного. Вперше в космосі прозвучала українська пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Поповича, яку він присвятив нашому земляку, генеральному конструктору С.П. Корольову. По закінченню Військово-повітряної академії імені Миколи Жуковського, Попович вдруге полетів у космос в 1974 році. Долаючи тяжіння, корабель «Союз-14» відірвався від Землі, щоб зістикуватися зі станцією Салют-3 . Павло Попович став шостою людиною на планеті, що була в космосі. Сам Попович називав себе «першим космонавтом-українцем». 30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце П. Р. Поповича перестало битися. Він народився на українській землі і востаннє побачив небо України. Сьогодні, згадуючи життєвий шлях Павла Романовича Поповича, ми повинні низько вклонитися цій людині. Своїм бажанням піднятися до небес, він поставив нашу націю в п'ятірку передових космічних народів світу. На орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю».

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу