Всесвітній день
сантехніка – це міжнародна подія, ініційована Всесвітньою радою
сантехніків, що проводиться 11 березня кожного року. В 2010 році організація прийняла рішення
запровадити Всесвітній день сантехніка, який би пропагував важливість
цієї професії. Тож, щороку 11 березня сантехніки з усього світу святкують Всесвітній день сантехніка.
Витоки
цієї професії сягають давніх віків. Археологи стверджують, що перші унітази
з’явилися ще в другому тисячолітті до нашої ери. Під час розкопок на території,
що населяли стародавні шумери, було знайдено вишуканий дерев’яний
стілець-унітаз з вирізьбленими візерунками. Розкопка датується 2500-ми роками
до н.е. На території Європи робота сантехніків цінувалася ще в 20-му столітті до н.е. Вони
виготовляли, встановлювали, обслуговували та ремонтували сантехнічне обладнання
тих часів. А от мешканці Китаю почали використовувати воду для зливання
природних відходів людини на початку 100-х років до н.е. В цей час в
Піднебесній починають з’являтися аналоги сучасного сантехнічного обладнання та
спеціалісти, які їх виготовляють та обслуговують. В Стародавньому Римі була
створена ретельно продумана система фонтанів, водопроводів та стоків, над якою
працювали справжні професіонали – тодішні сантехніки. Складні глиняні
комунікації, унікальні технічні рішення викликають захоплення у сучасних
сантехніків. Міста середньовічної Європи були сповнені неприємного запаху, а
роль каналізації відігравали вулиці, оскільки екскременти в ті часи виливалися
прямо з вікон.
Сантехнічне
обладнання почало з’являтися на початку 19-го століття. Перший унітаз,
який за своєю конструкцією нагадує сучасний, з’явився в Європі аж в на початку
20-го століття. Його автором та виробником став сантехнік Томас Креппер. Назва
“унітаз” пішла від іспанської фірми Unitas, яка першою стала випускати це
сантехнічне обладнання. З 1909 року починається масове виробництво сантехнічної
продукції. В часи Радянського Союзу образ сантехніка був дещо негативним та
носив відбиток низькооплачуваного та малоосвіченого працівника. Сьогодні
ситуація кардинально змінилася. Сучасні сантехніки – спеціалісти високої
кваліфікації, що постійно розвиваються, вивчають новітні технології, навчаються
працювати з новими матеріалами.
Відділ
технічної літератури Тернопільської ОУНБ приєднується до відзначення цього
свята. У фонді відділу зберігається велика кількість видань з цієї тематики, де
міститься детальна інформація про сантехнічне
устаткування, яке встановлюється в квартирі або приватному будинку, а також про
системи автономного водопостачання, опалювання і каналізації. Книги містять багато ілюстрацій, які допоможуть без
особливих зусиль розібратися в сантехнічних премудрощах. Ознайомившись з цими
виданнями, ви з легкістю вникнете в технічні тонкощі водопостачання і
каналізації і зможете не лише здійснити на практиці монтаж сантехнічного
устаткування, але і спробувати самостійно прокласти трубопровід і каналізацію.
На сторінках видань ви знайдете детальний опис того, як самостійно усунути
дрібні неполадки в роботі сантехніки. Прочитавши книги та публікації з
періодичних видань, ви також зможете зі знанням справи стежити за роботою майстра,
запрошеного у ваш будинок та отримати поради справжніх професіоналів-сантехніків. Пропонуємо
вашій увазі одне з таких видань:
Кравченко В. С.
Водопостачання та каналізація. - К., 2022. - 288 с.
У підручнику наведені системи та схеми водопостачання і
каналізації міст, населених пунктів, житлових та промислових об'єктів.
Розглянуті питання проектування, будівництва і експлуатації зовнішніх і
внутрішніх мереж водопостачання та каналізації. Описані принципи роботи, основи
розрахунку, конструкції споруд і мереж для очищення та транспортування
природних і стічних вод. Мета підручника
допомогти студентам вивчити технологічні процеси, що відбуваються у
водопровідних і каналізаційних спорудах; призначення цих споруд;
водопровідно-каналізаційне господарство міста; санітарно-технічне обладнання
будинків; питання будівництва, надійної та раціональної експлуатації систем
водопостачання і водовідведення. Підручник сформований відповідно до навчальної
програми “Водопостачання і каналізація” для студентів вищих навчальних закладів
напряму “Будівництво” і складається з трьох розділів: “Водопостачання”, “Каналізація”,
“Санітарно-технічне обладнання будинків”, де без надмірної деталізації описані
принципи роботи, розрахунок, основи будівництва і експлуатації споруд і мереж
для очищення та транспортування природних і стічних вод.
