субота, 13 травня 2017 р.

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня. В 2017 році День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України припадає на 27 травня. Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книжки, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книжки для України та суміжних країн, вона почала видання книжок на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні. Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр.., А першою виданою на українських землях книжкою став «Апостол» (в 1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні. Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя. Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р. Всього в Україні в 1574 - 1648 рр.. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торговельні міста - Київ, Львів, Острог: тут були не лише кадри ремісників, книжників, редакторів, але й можливості ширшого збуту. При великих друкарнях були свої книгарні. Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою. Українське книговидання часами трохи жевріло, але не помирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв. Причиною відносного зменшення українських видань в радянські часи була в першу чергу урядова політика. З 1930 до 1939 року українська книжка в кількісному вимірі скоротилася з 6394 до 1895 видань. В даний час перед українською книжкою і тими, хто займається її розповсюдженням, постала інша серйозна проблема - ринкові відносини. Як зауважив академік Я. Ісаєвич, «можливість« жити з видання »якраз і є показником зрілості суспільства, яке бажає і може забезпечити функціонування культури в ринкових умовах». Щоб видавати книжку, треба розуміти її неминущу цінність, треба вміти її берегти і передавати з покоління в покоління. Це вічний духовний скарб народу.
У відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ надходить  чимало книжок даної тематики В даний час у відділі діє книжкова виставка на тему «Перспективи розвитку видавничої справи та поліграфії в Україні». На виставці представлені наукові, науково-популярні видання, підручники та посібники для студентів . довідкові та періодичні видання. Вони  користуються попитом серед користувачів і завжди залишаються популярними  як у професійному середовищі так і серед пересічних громадян. Приєднуйтесь до широкого кола шанувальників книжки. Українська книжка—це багатство усього народу, відродивши яку ми піднімемося на вищий рівень світової культури. Не для того наші предки засновували перші друкарні, винайшли різні способи друку, щоб ми, їхні нащадки, занедбали цю величну справу.
                        Вайшле Марія Йосипівна — завідувач
                        відділу технічної літератури

Немає коментарів:

Дописати коментар