21 жовтня 1833 р. народився засновник головної премії світу –
видатний хімік, інженер та винахідник Альфред Нобель. Він мав 355 винаходів,
серед яких найвідоміший – винахід динаміту. Але він не хотів зостатися в
пам’яті людства як «торговець смертю» і склав за рік до своєї смерті, яка
сталася 10 грудня 1895 р. заповіт, за яким було засновано Нобелівську премію в
галузі фізики, хімії, фізіології і медицини та літератури, а також премію Миру.
Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля було засновано значно
пізніше. Вона почала присуджуватися з 1969 р. за ініціативою Банка Швеції. Є
легенди, чому не присуджується Нобелівська премія з математики. Нібито у його
жінки був коханець – математик. Але Нобель за твердженнями численних біографів
взагалі не був одружений. Скоріш за все математика не входила в сферу його
інтересів і він рахував, що ті відкриття і винаходи, за які дається премія,
повинні бути корисними для всього людства. З початком жовтня кожного року
починається Нобелівський тиждень, на протязі якого будуть названі лауреати
Нобелівської премії, яка ось уже 122 роки є найпрестижнішим визнанням заслуг
перед людством і стала символом єднання світу. Альфред Нобель писав у своєму
заповіті, що його «особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премії
не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найбільш гідні,
незалежно від того, скандинави вони чи ні». За висловлюванням преси, це
спричинило небувалий ефект, за спільними наслідками гучніший, ніж вибух
найденого ним динаміту. Співвітчизники були обурені таким «не патріотизмом», а
можливі спадкоємці не могли змиритися з втраченим багатством. Шлях від заповіту
до його виконання був довгим. Справу слухали в судах Стокгольма, Парижа,
голосували в парламенті. Два роки пішло на те, щоб втілити ідею заповіту
юридично. І лише в 1900 р. було урочисто затверджено статут і правила, що
регламентують діяльність створених Нобелівських структур, які діють і сьогодні.
На це був виданий спеціальний указ короля Швеції і перші Нобелівські премії
були присуджені в 1901 р. Вони присуджувались кожного року, за винятком Першої
і Другої світової війни. Волю Альфреда Нобеля дотримано. Щорічно восени премію
його імені (близько мільйона доларів США) отримують найдостойніші в 6-ти
номінаціях. І вже більш ніж століття, 21 жовтня, саме до дня його народження,
на прес-конференції оголошуються і публікуються в пресі результати таємного
голосування в Нобелівських установах. Це Шведська королівська академія наук в
галузі фізики та хімії, в галузі фізіології та медицини – Королівський
Каролінський інститут в Стокгольмі, з літератури – Шведська академія в
Стокгольмі. Урочиста нагорода номінантів на Нобелівську премію відбувається 10
грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, яку вручає король Швеції. Нагороду Миру
вручає керівник Нобелівського комітету в присутності короля або королеви
Норвегії. Разом з грошовою премією, розмір якої змінюється в залежності від
доходу, отриманого з Нобелівського фонду, лауреат нагороджується золотою
медаллю і дипломом. А ще лауреат повинен виступити з так званою «Нобелівською
меморіальною лекцією», яка публікується потім Нобелівським фондом в окремому
томі.
З нагоди ювілею видатного вченого відділ технічної літератури
Тернопільської ОУНБ пропонує увазі
читачів книжкові джерела на Нобелівську тематику, в тому числі – підручники під авторством Нобелівських
лауреатів, їх наукові праці та художні твори, науково-популярна література про
життя і творчість, публікації у періодичних виданнях. Вся інформація наявна в
електронному каталозі. Окрім того, тематичні книги та статті з періодики, які
можна знайти у фондах бібліотеки. Ці видання сприяють популяризації науки,
ознайомлюють з визначними науковими досягненнями людства. Альфред Нобель як
красномовний приклад служіння науці мотивує перш за все молодь – майбутнє
української науки – до здобуття нових знань і сумлінного навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар