Справжні дива комп’ютерної графіки

Комп’ютерна графіка нині стала невід’ємною частиною майже будь-якої галузі людської діяльності. Навіть не беручи до уваги кінематограф та мультиплікацію, можна пригадати безліч напрямків використання графіки: в медицині використовується для моделювання протезів та для полегшення операцій, в будівництві та конструюванні для побудови правильних об’ємних моделей, при проектуванні мостів, літаків, автомобілів тощо, історики використовують комп’ютерну графіку для відновлення подій.  Можливості графіки безмежні. Завдяки комп’ютерній графіці ми можемо побачити яким світ був до нас, як виглядають далекі туманності, ми бачимо дивовижні речі та неймовірних істот.

Робота з комп'ютерною графікою – один з найпопулярніших напрямків використання персонального комп'ютера, до того ж виконують цю роботу не тільки професійні художники і дизайнери. На будь-яких підприємствах іноді виникає необхідність подачі рекламних оголошень в газетах і журналах або просто у випуску рекламної листівки або буклету. Комп’ютерна графіка розвивалась стрімко та проникала у все більшу частину галузей і вже згодом вийшла на сучасний рівень, продовжуючи розвиватись та удосконалюватись,

Працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ  підготували книжкову виставку відповідного тематичного спрямування «Справжні дива комп’ютерної графіки». В експозиції представлені документи з питань історії розвитку комп’ютерної графіки, основ роботи в середовищі однієї з найпоширеніших у світовій інженерній практиці графічних систем AutoCAD, основ програмування на базі графічної бібліотеки OpenGL, нових технологій програмування мультимедіа та методів створення мультимедійної продукції  за допомогою користувацьких програм Adobe Animate та ін. Книжкова виставка буде корисною для усіх користувачів бібліотеки,  особливо викладачів та студентів інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів, адже комп’ютерна графіка є невід’ємною частиною життя сучасної людини. На виставці представлено документи з фондів відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

Кравець – це мистецтво

 

28 лютого відзначається  Всесвітній день кравців, присвячений  річниці народження Вільяма Еліаса Хоу, громадянина Америки і винахідника швейної машини.  В усі часи у суспільстві панували певні погляди, смаки, художнє уявлення про одяг. І все це пов'язано з професією кравця. Вона є однією з найдавніших і одночасно однією з найсучасніших і найнеобхідніших людям професій. Результатом праці кравця є одяг: жіночий, чоловічий, дитячий, зимовий, літній і демісезонний, верхній і легкий.

Протягом тисячоліть вони робили це вручну. І лише в минулому столітті з'явились перші швейні машини, що виконують цю роботу значно швидше і якісніше. Перший проект машини для пошиття одягу запропонував у кінці ХV ст. Леонардо да Вінчі. У 1755 році німець Карл Вейзенталь винайшов  швейну машину, в якій використовувалась голка з вушком посередині. Вона копіювала принцип ручного утворення стібків. В 1834 році американець Уолт е Хант винайшов голку з вушком на загостреному кінці і човниковий пристрій. Його швейна машина була першою машиною човникового стібка,  в якій використовувалась верхня і нижня нитка.

У 1844 - 1845 роках американець Еліос Хоу, якого поправу вважають батьком сучасної швейної машини, використовуючи принципи роботи машини Уолтера Ханта, зробив у ній ряд вдосконалень і створив стабільно працюючу швейну машину човникового стібка. З того часу швейні машини постійно удосконалювались. Особливий успіх мала побутова швейна машина Ісаака Зінгера, який, вдосконаливши  машину Еліоса Хоу і створивши власне підприємство, почав  випускати швейні машини у великій кількості. З 1870 року фірма «Зінгер» розширилась не тільки у США, але й відкрила свої філіали у різних країнах світу.

Зараз на зміну цим машинам прийшли інші, напівавтоматичні. Вони  зручні у керуванні, практично не вимагають великих фізичних зусиль від працівника. Проте їх використання висуває підвищенні вимоги до рівня професійних знань і вмінь працівника. Професія кравця – це втілення краси, сучасного художнього стилю. Кравець може допомогти вибрати свій стиль, свою модель, дати ділову пораду щодо вибору одягу. Треба зазначити, що швейне виробництво є одним з  найскладніших іт трудомістких. Доля ручної праці на допоміжних операціях  перевищує 80 відсотків, незважаючи на те що швейне виробництво достатньо оснащене сучасними швейними машинами, напівавтоматами і автоматами, які полегшують працю кравців і швачок. Це в передусім обумовлено тим, що одяг, як предмет першої необхідності дуже і дуже різноманітний. Крім великої кількості загальних вимог, що ставляться до одягу: простота, вишуканість, гарний зовнішній вигляд, відповідність своєму призначенню, задоволення естетичних потреб людей, міцність, надійність в експлуатації, здатність зберігати форму у процесі носіння. 

Професія кравця є однією з найдавніших, але і в наш час вона залишається сучасною та потрібною людям. Справжній кравець може допомогти вибрати свій стиль, свою модель і дати корисну пораду. Яку професію сьогодні можна назвати модною й популярною? Звичайно, професію кравця, мається на увазі, гарного кравця. Поряд з професіями юриста, економіста, маркетолога стають все більш актуальні спеціальності людей, які можуть самі робити щось реально потрібне, гарне, зручне. Кравець, взагалі, професія унікальна. Він і дизайнер одягу, і модельєр, і закрійник, і майстер з шиття – словом, об’єднує в собі всі престижні, сучасні спеціальності. Не випадково більшість кутюр’є зі світовим ім’ям, а також багато відомих модельєрів воліють, щоб  їх називали не модельєрами або дизайнерами, а саме кравцями. Легко чи складно стати гарним кравцем? Таким, щоб до тебе стояли черги, був би попередній запис, а людський поголос заміняв би всяку рекламу? Складно. І справа не в умінні правильно розкроїти або зробити рівну строчку. Кравець – це мистецтво. Це психолог. Це критик. Тільки подивившись на клієнта, він повинен відразу зрозуміти, якого фасону сукня або костюм  найбільше пасують його фігурі, кольору волосся, шкірі і навіть темпераменту. І не  тільки зрозуміти, але й переконати людину, що його пропозиція набагато краще фота з модного глянцевого журналу. Тому індивідуальний пошив одягу – це мистецтво, домогтися успіхів у якому може тільки людина, закохана у свою професію.

Якщо ви мрієте навчитися шити красиво, стати професійним кравцем, завітайте у читальний зал відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ, беріть і читайте спеціалізовану літературу, опановуйте нові висоти. Ви зможете втілити будь – які свої фантазії і мати такий одяг, якого не купити в жодному магазині.

Виповнилося 280 років від дня народження Алессандро Вольта - видатного італійського фізика та фізіолога, засновника вчення про электрику

 

Він приступив до вивчення електричних явищ в ті часи, коли все пов'язане з ними вважали проявом чаклунства, коли дослідників, які насмілилися зазіхнути на таємниці цих явищ, вважали, що вони вступили в змову з дияволом. Вольта – великий мудрець і великий винахідник, вийшов на бій з невіглаством, піднявши забрало. Його ім'я першим стали писати з маленької літери: вольт – одиниця напруги. Напруги, яка в провіднику, що має опір в один ом, виробляє струм силою в один ампер.

Мабуть, нічиє ім'я ми так часто не вимовляємо в нашому повсякденному житті. Це італійський фізик, хімік і один з основоположників вчення про електрику. Алессандро Вольта був, як тепер прийнято говорити, знаковою фігурою в історії електрики, електротехніки, електрозв'язку. Його повне ім’я – Алессандро Джузеппе Антоніо Анастасіо Джероламо Умберто Вольта. Як і багато видатних особистостей, Алессандро Вольта – людина непростої долі. Він народився 18 лютого 1745 року у старовинній аристократичним родині, в містечку Комо поблизу Мілана (Італія). Навчався в школі ордена єзуїтів в Комо, де виявив здібності до риторики і проявив інтерес до природничих наук. У 1774-1779 роках викладав фізику в гімназії в Комо, в 1779 році став професором університету в Павії. З 1815 року Вольта — директор філософського факультету в Падуї.

Роботи Вольта присвячені електриці, хімії та фізіології. Вольта винайшов ряд електричних приладів (електрофор, електрометрії, конденсатор, електроскоп). У 1776 році Вольта виявив і дослідив горючий газ (метан). У 1792-1794 роках, зацікавившись «твариною електрикою», відкритим Гальвані, Вольта провів ряд дослідів і показав, що спостережувані явища пов'язані з наявністю замкнутого ланцюга, що складається з двох різнорідних металів і рідини. Вольта вважав причини «гальванізму» фізичними, а фізіологічні дії — одними з проявів цього фізичного процесу. Провівши досліди з різними парами електродів, Вольта встановив, що фізіологічне роздратування нервів тим сильніше, чим далі стоять один від одного два метали в наступному ряду: цинк, олов'яна фольга, олово, свинець, залізо, латунь та Інші до срібла, ртуті, графіту. Цей знаменитий ряд напруги  Вольта і становив ядро ефекту; м'яз жаби була лише пасивним, хоча і дуже чутливим електрометром, а активними ланками були метали, від контакту яких і відбувалася їхня взаємна електризація. Проводячи численні порівняльно-фізіологічні досліди, Вольта спостерігав у тварин велику електричну збудливість нервів в порівнянні з м'язами, а також гладкої мускулатури кишечника і шлунку в порівнянні зі скелетної. Він виявив (1792-1795) електричну подразливість органів зору та смаку у людини. Ці роботи мали велике значення в історії методів фізіологічного експерименту.

У 1800 році Вольта винайшов так званий Вольтів стовп — перше джерело постійного струму. Винахід  стовпа доставило Вольта всесвітню славу і справила величезний вплив не тільки на розвиток науки про електрику, але і на всю історію людської цивілізації. Вольтів стовп сповістив про настання нової епохи — епохи електрики. Вольта був обраний членом Паризької та інших академій наук, Наполеон зробив його графом і сенатором Італійського королівства. Іменем Вольта названа одиниця електричної напруги — вольт. Більш детальну інформацію по життя та творчість видатного винахідника ви можете отримати з книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської   ОУНБ.

Від традицій до інновацій

 

16 лютого відзначають День інновацій. Інновації – це двигун прогресу, і їх значення важко переоцінити. Вони здатні змінювати не лише бізнес, але й усе наше повсякденне життя. Інновація — це практичне впровадження ідей, що призводять до створення нових товарів, послуг або покращення існуючих.

Перша інновація, яка змінила людство, це колесо — одна з найстаріших і найбільших інновацій в історії людства, що дозволила людству створювати транспортні засоби та змінила сільське господарство. У 1950-х роках група студентів з університету Массачусетсу створила перший комп'ютер, який важив понад 30 тон! Це була інновація, яка пізніше змінила світ. Перші вакцини проти вірусних інфекцій, такі як вакцина проти віспи, стали справжнім проривом у медицині, що дозволило зберегти мільйони життів. Ще в 1970-х роках інженери виявили, що можна створити портативний телефон, який можна носити з собою, і це призвело до справжньої революції в комунікаціях. Інновації — це не лише технології. Вони можуть бути культурними, соціальними та економічними змінами, які виникають у відповідь на потреби людства. Інколи інновації йдуть далеко за межі того, що ми могли б собі уявити. Інновації можуть бути неочікуваними та радикальними. Так, наприклад, інтернет-платформи, такі як Airbnb і Uber, стали революцією в транспорті та індустрії гостинності, а соціальні мережі змінили способи спілкування та ведення бізнесу. Інновації визначають наше майбутнє.

Майбутнє може бути різним, і шляхів до нього теж багато, але ні те ні інше передбачити неможливо. Малюючи картини життя майбутнього суспільства, автори фантастичних оповідань часто уявляли, що всю роботу за людину будуть виконувати машини, а роль людини зведеться до того, щоб спостерігати за їх роботою. Ми є свідками стрімкого розвитку науки й техніки. За останні 300 років людство пройшло шлях від найпростіших парових машин до могутніх електростанцій, опанувало надзвукові швидкості польоту, поставило собі на службу енергію річок, створило машини, що замінюють ручну працю десятків тисяч людей. Однак сучасний рівень розвитку суспільства дозволяє ставити завдання створення нових пристроїв – керуючих машин, здатних виконувати складні завдання керівництвом цілими заводами та цехами. І тут на перший план виходять найсучасніші технології, що визначають наше майбутнє – кібернетика та електроніка. 

Україна також подарувала світові чимало ноу-хау, які покращили життя людства: вертоліт, ракетний двигун, рентген, зварювання живих тканин… І ми не зупиняємось! Бо єдиний шлях розвитку — це інновації та прогрес.

З нагоди Дня інновацій відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ представляє великий репертуар наукової, науково–популярної літератури, енциклопедичних довідників, навчальних посібників та періодичних видань. Користувачі відділу  мають змогу переглянути пропоновані документи, отримати необхідну інформацію з питань розвитку інноваційних технологій у різних галузях промисловості, ознайомитись з найновішими досягненнями в різних галузях наук. В Україні видається декілька фахових видань, присвячений загальним та окремим питанням розвитку інноваційних технологій. Увазі читачів пропонуємо міжнародний науково-теоретичний журнал ”Кібернетика та системний аналіз”, заснований у 1965 році. Видається інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова,  науково-технічний журнал „Системні дослідження та інформаційні технології”, науковий вісник „Нові технології" Кременчуцького університету економіки та інформаційних технологій. Усі ці видання входять до переліку фахових видань Національної Академії наук України. В них публікуються роботи теоретичного та прикладного характеру пов’язаних із розвитком новітніх технологій. Всі ці періодичні видання представлені у фонді відділу технічної літератури. 

Уся країна на одній хвилі (до Всесвітнього дня радіо)

 

Радіо дає змогу чути людину, котра говорить у мікрофон за сотні кілометрів від нас. Самі по собі звуки не здатні долати такі відстані. Вони перетворюються на радіохвилі, які поширюються через повітря. Потрапляючи у наш приймач, вони знову перетворюються на звичайні звуки. 13 лютого відзначається Всесвітній день радіо, покликаний нагадати про важливу роль радіо як засобу масової інформації. Всесвітній день радіо був заснований з ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО. У 2011 році під час своєї 36-ї сесії Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила 13 лютого Всесвітнім днем радіо. Дата проведення свята була обрана не випадково – саме 13 лютого 1946 року вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», станція якого розташовувалася в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй.

 Метою проведення Дня є підвищення обізнаності громадськості та ЗМІ щодо важливості радіо, заклик до керівних діячів забезпечити і надати доступ до інформації за його допомогою, свободу висловлювання і ґендерну рівність в радіоефірі а також зміцнення зв’язків та міжнародного співробітництва між радіомовними компаніями. У зв’язку з цим організації-засновники з року в рік закликають усі країни світу брати активну участь у Всесвітньому дні радіо.

Радіо є засіб комунікації з найширшою аудиторією в світі. Воно є загальновизнаним способом зв’язку, що володіє великими можливостями і вимагає малих витрат. Радіо дозволяє сягнути найбільш віддалених громад і найбільш вразливих груп населення: безграмотних людей та інвалідів, найбідніше населення, жінок і молодь, даючи їм можливість взяти участь в громадських дискусіях незалежно від рівня освіти. Більш того, радіо грає визначну роль в надзвичайних ситуаціях, полегшуючи надання допомоги при стихійних лихах.

Термін «радіо» вперше ввів в обіг англійський фізик-хімік Вільям Крукс в 1873 році. Слово в перекладі з латинської  означає «випромінювати, випускати промені». Основою радіо є електромагнітні хвилі. Англійський учений Майкл Фарадей в кінці 1830-х років заявив про виявлення електромагнітних хвиль. Ще через 30 років інший учений з Великої Британії Джеймс Максвелл закінчив побудову теорії електромагнітного поля, яка і знайшла своє застосування у фізиці. Приблизно в цей же час американський дантист Малон Луміс заявив про те, що відкрив спосіб бездротового зв’язку. Сигнал передавався за допомогою двох повітряних зміїв, до яких були прикріплені електричні дроти. Один з них був антеною радіопередавача, другий – антеною радіоприймача. У 1880-1890 роки практично одночасно ряд вчених провів успішні експерименти по використанню електромагнітних хвиль, застосувавши при цьому удосконалені елементи. Тому зараз не можна однозначно стверджувати, хто саме винайшов радіо. У Німеччині першовідкривачем способів передачі і прийому електромагнітних хвиль вважають Генріха Герца. У США впевнені, що заслуга винаходу радіо належить Миколі Теслі, який запатентував в 1893 році передавач, а в 1895-м – приймач. Більшість країн вважає творцем першої успішної радіосистеми італійського інженера Гульєльмо Марконі. Він домігся цього в 1895 році. Нині радіо використовують для різноманітних потреб. Бригади «швидкої допомоги», поліцейських, пожежних машин і таксисти користуються двоканальним радіозв’язком. Мобільні телефони теж мають радіозв’язок із головною телефонною станцією. На кораблях і літаках радіо необхідне для зв’язку та навігації. Зрештою, телебачення використовує радіохвилі для передавання зображення і звуку.

До Всесвітнього дня радіо у відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлено експозицію книг та періодичних видань з фонду відділу та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

До Всесвітнього дня безпечного Інтернету

 

Всесвітній день безпечного Інтернету проводиться  щорічно другого вівторка лютого з 2004 року в країнах Європейського Союзу під патронатом Європейської комісії. Мета заходу – пропаганда безпечного і відповідального використання онлайн-технологій та мобільних телефонів. Головним координатором Дня безпечного Інтернету у світі є некомерційна організація Insafe (European Safer Internet Network), яка складається з національних центрів. Всесвітній день безпечного Інтернету вийшов за межі європейського континенту і відзначається вже у понад 120 країнах світу. В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року за підтримки «Майкрософт Україна». Офіційний представник Дня безпечного Інтернету в Україні – Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ до Всесвітнього дня безпечного Інтернету підготувала книжкову виставку відповідного тематичного спрямування «Безпечний інтернет: як уникнути небезпеки в мережі». В експозиції представлені документи з питань правового та безпечного використання Інтернету. Запропоновані увазі користувачів видання допоможуть дізнатися про права людини в інтернеті, їх можливі обмеження і доступні засоби правового захисту.

Монографії та публікації наводять приклади основних ризиків та загроз для користувачів всесвітньої мережі: дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн, та небезпек технологічного, правого, психологічного і фінансового характеру, дають рекомендації щодо їх запобігання. Інформаційні видання, опубліковані в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу представляють методичні матеріали та тренінгові вправи з прав людини в Інтернеті. Матеріали книжкової експозиції наголошують, що права та основоположні свободи людини діють однаковою мірою офлайн та онлайн.

Книжкова виставка буде корисною для усіх користувачів бібліотеки, адже Інтернет-мережа є невід’ємною частиною життя сучасної людини. На виставці представлено документи з фондів технічного відділу Тернопільської ОУНБ.

 

Творчий клуб «Натхнення»: валентинка «Сердечко» (до Дня святого Валентина)

 

День святого Валентина, або День закоханих – щорічне свято, яке відзначають 14 лютого. Невід’ємним атрибутом  Дня святого Валентина є валентинки. Найчастіше вони виготовляються у формі сердечка, оздоблюються мереживом, бісером, стрічками.

5 лютого у Тернопільській ОУНБ відбулось чергове засідання творчого клубу «Натхнення». Темою зустрічі стало проведення майстер-класу з виготовлення валентинки «Сердечко», яке приурочене до Дня святого Валентина. Учасниками дійства були учні та завідувачка бібліотеки Тернопільської загальноосвітньої школи №23  Любов Іванівна Дзецюх, представники ГО «ВПО України» Тернопільщина – діти та дорослі. Куратори заходу розповіли про історію походження свята, адже існує безліч легенд пов’язано з цим днем та найвідомішою є романтична легенда про священника, який таємно одружував закоханих у часи правління суворого імператора Клавдія ІІ.

А як же незмінний атрибут свята – «валентинка»? За однією версією  «валентинки» започаткував герцог Орлеанський, який жив у XV столітті. Під час перебування в лондонській в’язниці Тауер він  відправив декілька віршованих листів своїй дружині.  Існує  також інша легенда – можливо, найперша з «валентинок» належить дівчині, яка у 1477 році написала листа своєму коханому. Через багато років це послання випадково знайшов молодий співробітник архіву однієї з бібліотек в Англії.
А от хто зробив першу «валентинку» історія, на жаль, замовчує. Як і не збереглися імена тих, хто вигадав прикрашати її мереживом, бісером та стрічками, робити із тканини та фетру, у вигляді іграшок і прикрас. Але, незважаючи на таємничість походження свята, мільйони людей не пропускають можливість відсвяткувати романтичне свято разом з рідними людьми.

Працівники відділу технічної літератури ТОУНБ вирішили зробити подарунок усім присутнім запросивши на майстер-клас з нагоди Дня святого Валентина. Його тренеркою стала Галина Жук — майстриня народних художніх промислів.  Майстер-клас тривав близько двох годин, протягом яких пані Галина навчала учасників виготовляти сердечка, показувала техніку шиття, розповідала, як зробити оригінальні візерунки. Це захоплююче заняття принесло задоволення і хороший настрій всім учасникам майстер-класу.  А тим, хто не зміг прийти на майстер-клас радимо слідкувати за сторінками нашого блогу «Світ очима технічної книги», щоб бути у курсі наших наступних творчих подій.

є