Український геній космонавтики

 

Сергій Павлович Корольов — уродженець Житомира, що став першим головним конструктором ракетно-космічних систем. Не буде перебільшенням назвати цю людину одним з піонерів світової космонавтики, не тільки теоретиком, але і практиком освоєння космічного простору. Початок космічної ери людства безпосередньо пов’язаний з ім’ям звичайного житомирця Сергія Павловича Корольова, який зробив можливим перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос, перший вихід космонавта у відкритий космос, роботу орбітальної станції і багато іншого.

Невичерпна енергія Сергія Павловича, його віра в успіх зробили можливим те, що ще недавно вважалося повністю фантастичним. Він умів не тільки обґрунтовувати і розраховувати ті чи інші науково-технічні гіпотези, але й вселяти тверду впевненість у власних колег, мотивувати їх на виконання часом неможливих завдань. По суті, саме Корольов і такі як він ентузіасти дали старт науково-технічній революції, яка за останні півстоліття змінила світ до невпізнання.

Крім приголомшливих винаходів, Королеву вдалося відкрити цілу плеяду талановитих вчених, своїх однодумців, які і після його смерті продовжували розпочату Сергієм Павловичем справу, просуваючи вітчизняну космонавтику до нових висот.

Суперечка "чий він" - геніальний авіаконструктор і батько радянської космонавтики - виникає щороку. Так склалося, що 12-го січня Сергій Корольов допоміг усім землянам побачити свою планету з космосу –  можна дізнатись з книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.  Україна – космічна держава, а все почалося мабуть з Сергія Корольова, якого вважають чи не засновником космонавтики! Саме під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Почалося все з того, що він і Фрідріх Цандер створили громадську організацію з вивчення реактивного руху. Пізніше вона переросла у науково-конструкторську лабораторію з розробки ракетних літальних апаратів. У 1946 році Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети: Р-1 — копія німецької А-4/Фау-2, створена на її основі значно вдосконалена Р-2, оперативно-тактична Р-11 та її перша в СРСР модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності Р-5, модифікація якої Р-5М стала першою в світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду. Майже усі перелічені ракети мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери.

 Від серпня 1956 року — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру — ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази. Корольов був ініціатором створення і фактичним лідером ради головних конструкторів, що об'єднувала чільних спеціалістів тогочасної ракетної галузі — головних конструкторів підприємств, що брали участь у тогочасній ракетній програмі. Рада головних конструкторів, попри її неофіційний характер, тривалий час мала визначальний вплив на усе радянське ракетобудування.

 Найважливішим конструкторським досягненням Корольова була перша у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7, перший вдалий запуск якої відбувся 27 серпня 1957 року. Р-7 стала основою для створення цілої родини ракет-носіїв, що забезпечили низку фундаментальних досягнень у галузі безпілотної та пілотованої космонавтики. 4 жовтня 1957 запущено першого в історії штучного супутника Землі. 12 квітня 1961 здійснено перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. 12 жовтня 1964 виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажом на борту. Пам'ятна монета на честь Корольова номіналом 2 гривні, викарбувана та введена в обіг НБУ 2007. 18 березня 1965 космонавт Леонов уперше в історії виходить із корабля «Восход-2» у відкритий космічний простір.

Під керівництвом головного конструктора Корольова створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз». Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й космічними апаратами. Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав: «Надійний міст із Землі в Космос уже перекинуто запуском штучних супутників, і дорога до зірок відкрита». Для практичного підтвердження цієї тези та перетворення її на робочу формулу вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів. Академік Володимир Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

Тернопільська ОУНБ, а саме відділ технічної літератури пропонує здійснити книжковий екскурс у світ науки та ознайомитись із виданнями минулого століття, а також книгами сучасних українських і зарубіжних науковців, присвячених вивченню астрономії, астрофізики та космології.