На початку січня, увесь світ відзначив 210 років від дня народження Луї Брайля
– французького тифлопедагога та винахідника універсального шрифту,
який дозволяє незрячій людині читати, навчатися, грати музику по нотах та
взагалі розвиватися, не гірше, ніж інші люди. Так сталося, що у 3 роки стався
нещасний випадок, і маленький Луї пошкодив собі око. А трохи згодом хвороба
уразила й друге око, внаслідок чого дитина повністю осліпла. Але батьки Брайля
доклали максимум зусиль, щоб їхня дитина отримала початкову освіту, а згодом
влаштували Луї у Королівський інститут для сліпих дітей, де вони мали змогу,
окрім навчання, опанувати ще й гру на органі та піаніно. Саме тут дванадцятирічний
Луї розпочав свою роботу над створенням власного рельєфно-крапкового шрифту. На
той час навчання незрячих дітей відбувалося за методом Гаюї: на цупкий папір
наклеювалися великі, товсті літери. Із-за об’єму книжка для навчання виходила
товстою і незручною. Навчання в інституті базувалося на вислухуванні і
запам'ятовуванні. Писемність практично була відсутня. У бібліотеці було трохи
книг, надрукованих по методу Валентина Гаюї. Луї дуже любив читати, попри те,
що для цього вимагалося немало часу та й книги були громіздкі і важкі. Так Луї
Брайль задумав створити свою систему рельєфно-крапкової писемності, яка зручна
для дотикового сприйняття і точно відбиває усі особливості тієї або іншої мови,
дає можливість записувати цифри, хімічні, фізичні знаки, ноти. У перші роки
винахід Брайля ігнорували, потім намагалися переробити, але потім у всьому
світі визнали систему листа, розроблену Брайлем для сліпих - найкращою.
Перша книга "Коротка історія Франції", надрукована
шрифтом Брайля, офіційно надала право бути новій системі писемності для сліпих.
Ідея створити рельєфно-крапкову абетку виникла у Луї Брайля після візиту до
інституту відставного капітана-артилериста Шарля Барб’є, який розповів учням
про так зване «нічне письмо» –особливий вид зв’язку, який пізніше отримав назву
сонографія. В основі цього виду зв’язку був покладений дотиковий метод, де у
формі прямокутника були розташовані округлі шість крапок. Близько двох років
тривала робота Луї над створенням рельєфно-крапкової абетки, а в 1829 році
Брайль опублікував власний унікальний метод письма, який до сьогодні носить
ім'я свого творця. На жаль, шрифт Брайля отримав визнання лише після смерті
автора. Луї Брайль мав серце, переповнене добротою і любов'ю. Про себе, про
свої потреби турбувався дуже мало, а на заощадження придбавав книги і
пристосування для писемності по його методу для бідних студентів. У 1878
році на всесвітньому конгресі в Римі метод Брайля був затверджений, як кращий
метод читання і писемності для сліпих людей. І сьогодні, через два століття,
завдяки цій геніальній людині - Луї Брайлю і його винаходу - шрифту Брайля,
мільйони людей почувають себе повноцінними громадянами своїх країн, відчувають
свою значущість і необхідність для інших людей. Шрифт Брайля – відомий у
всьому світі рельєфно-крапковий тактильний алфавіт, який був створений
спеціально для незрячих людей понад 200 років назад. Завітавши до відділу
технічної літератури Тернопільської ОУНБ кожен читач зможе познайомитись з
виданнями, які розповідають про історією
життя та винаходу видатної особистості, доброї, освіченої, водночас тотально
незрячої людини, яка подарувала іншим світло у темряві.
Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар