вівторок, 2 березня 2021 р.

155 років з часу заснування Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

 


3 березня 2021 р. виповнюється 155 років з часу заснування Національної парламентської бібліотеки України. Вітаємо всіх працівників бібліотеки, її користувачів, та всіх поціновувачів читання, книги і української культури зі святом! Великий Київський князь Ярослав Мудрий прославився багатьма своїми досягненнями. Відомо, що народ любив його за добру, справедливе ставлення до людей. Він не прагнув завоювати нові землі, але зумів підвищити рівень освіти в своїх володіннях і поліпшити добробут народу. За роки правління князя було написано книг більше, ніж за весь час існування Київської Русі. І щоб все це рукописне надбання могло перейти спадкоємцям, потрібно було знайти надійне місце для зберігання. Цим місцем стала бібліотека Ярослава Мудрого. Достовірно невідомо, як багато рукописних текстів зберігалося під склепіннями собору. Одні історики вважають, що їх було близько 500, інші впевнені, що набагато більше - близько 1000. Відомо, що Ярослав Мудрий дуже любив книги і був поліглотом, він міг читати на більшості європейських мов. Всі тексти спочатку перекладалися з грецької, болгарської, латинської мов, а потім вручну переписувалися і перепліталися. За життя князя було скопійовано близько 1000 примірників. А свою безцінну бібліотеку він почав створювати за 17 років до смерті. Книга завше відігравала в житті людини дуже вагому роль. Любов до читання і в сучасному світі розцінюється як дуже стильне і поважне захоплення, завдяки якому кожна людина самовдосконалюється. Але це прагнення бути начитаним, як і сама любов до друкованого слова, сягають корінням у сиву давнину. Це – бібліотека Ярослава Мудрого, певне, найосвіченішого князя Київської Русі. Ще змалечку син Хрестителя Русі Володимира любив читати книги, які, здавалося, додавали йому неабиякої наснаги і волі до життя. Читання стало чи не єдиною його розрадою у жорстокому світі інтриг і злих помислів. Слабке здоров’я Ярослава не залишало йому іншого вибору, як поринути в загадковий, але такий прекрасний світ старовинних фоліантів. Кожна книга наче відкривала йому свою таємницю, дарувала той образ справжніх життєвих перипетій, який не кожен сучасний читець здатен відчути, читаючи. У 1037 році в столиці Київської Русі з’явилася прекрасна кам’яна споруда, з чудовими мозаїками і фресками, яка могла зрівнятися хіба що з головним візантійським храмом. Мова йде про Собор Святої Софії. Саме в ньому й розмістив Ярослав Мудрий свою чудову книгозбірню, яка налічувала багато цінних священних і богослужбових книг. Бібліотека постійно поповнювалася подарунками правителів європейських країн – фоліантами в розкішних окладах, прикрашених золотом і дорогоцінним камінням.
З кожним роком зібрання книг ставало дедалі більшим, що, звичайно, змусило Ярослава Мудрого, підшукати для бібліотеки окреме приміщення. Десятки вчених монахів працювали над переписуванням стародавніх рукописів, а також – над перекладом священних книг, здебільшого з грецької — давньослов’янською мовою. Багато дослідників і досі цікавляться питанням, куди ж поділася одна з найкращих книгозбірень в історії нашої держави. Деякі історики припускають, що цей дивовижний скарб зберігається в широких підвальних приміщеннях, які знаходяться під храмом Святої Софії. Таємниці бібліотеки Ярослава Мудрого і досі не залишають в спокої дослідників і скарбошукачів. Для деяких істориків розкрити місцезнаходження легендарної книгозбірні – справа честі. Мабуть, ця праця залишиться у спадок ще для декількох майбутніх поколінь.

 

Шатарська Людмила, головний бібліотекар

відділу технічної літератури

Немає коментарів:

Дописати коментар