середа, 24 лютого 2021 р.

День кравців

 


28 лютого відзначається  Всесвітній день кравців, присвячений  річниці народження Вільяма Еліаса Хоу, громадянина Америки і винахідника швейної машини. В усі часи у суспільстві панували певні погляди, смаки, художнє уявлення про одяг. І все це пов'язано з професією кравця. Вона є однією з найдавніших і одночасно однією з найсучасніших і найнеобхідніших людям професій. Результатом праці кравця є одяг: жіночий, чоловічий, дитячий, зимовий, літній і демісезонний, верхній і легкий. Протягом тисячоліть вони робили це вручну. І лише в минулому столітті з'явились перші швейні машини, що виконують цю роботу значно швидше і якісніше. Перший проект машини для пошиття одягу запропонував у кінці ХV ст. Леонардо да Вінчі. У 1755 році німець Карл Вейзенталь винайшов  швейну машину, в якій використовувалась голка з вушком посередині. Вона копіювала принцип ручного утворення стібків. В 1834 році американець Уолт е Хант винайшов голку з вушком на загостреному кінці і човниковий пристрій. Його швейна машина була першою машиною човникового стібка,  в якій використовувалась верхня і нижня нитка. У 1844 - 1845 роках американець Еліос Хоу, якого поправу вважають батьком сучасної швейної машини, використовуючи принципи роботи машини Уолтера Ханта, зробив у ній ряд вдосконалень і створив стабільно працюючу швейну машину човникового стібка. З того часу швейні машини постійно удосконалювались. Особливий успіх мала побутова швейна машина Ісаака Зінгера, який, вдосконаливши  машину Еліоса Хоу і створивши власне підприємство, почав  випускати швейні машини у великій кількості. З 1870 року фірма «Зінгер» розширилась не тільки у США, але й відкрила свої філіали у різних країнах світу, в тому числі і в Росії . Зараз на зміну цим машинам прийшли інші, напівавтоматичні. Вони  зручні у керуванні, практично не вимагають великих фізичних зусиль від працівника. Проте їх використання висуває підвищенні вимоги до рівня професійних знань і вмінь працівника. Професія кравця – це втілення краси, сучасного художнього стилю. Кравець може допомогти вибрати свій стиль, свою модель, дати ділову пораду щодо вибору одягу. Треба зазначити, що швейне виробництво є одним з  найскладніших іт трудомістких. Доля ручної праці на допоміжних операціях  перевищує 80 відсотків, незважаючи на те що швейне виробництво достатньо оснащене сучасними швейними машинами, напівавтоматами і автоматами, які полегшують працю кравців і швачок. Це в передусім обумовлено тим , що одяг, як предмет першої необхідності дуже і дуже різноманітний. Крім великої кількості загальних вимог, що ставляться до одягу: простота, вишуканість, гарний зовнішній вигляд, відповідність своєму призначенню, задоволення естетичних потреб людей, міцність, надійність в експлуатації, здатність зберігати форму у процесі носіння.  Професія кравця є однією з найдавніших, але і в наш час вона залишається сучасною та потрібною людям. Справжній кравець може допомогти вибрати свій стиль, свою модель і дати корисну пораду. Яку професію сьогодні можна назвати модною й популярною? Звичайно, професію кравця, мається на увазі, гарного кравця. Поряд з професіями юриста, економіста, маркетолога стають все більш актуальні спеціальності людей, які можуть самі робити щось реально потрібне, гарне, зручне. Кравець, взагалі, професія унікальна. Він і дизайнер одягу, і модельєр, і закрійник, і майстер з шиття – словом, об’єднує в собі всі престижні, сучасні спеціальності. Не випадково більшість кутюр’є зі світовим ім’ям, а також багато відомих модельєрів воліють, щоб  їх називали не модельєрами або дизайнерами, а саме кравцями. Легко чи складно стати гарним кравцем? Таким, щоб до тебе стояли черги, був би попередній запис, а людський поголос заміняв би всяку рекламу? Складно. І справа не в умінні правильно розкроїти або зробити рівну строчку. Кравець – це мистецтво. Це психолог. Це критик. Тільки подивившись на клієнта, він повинен відразу зрозуміти, якого фасону сукня або костюм  найбільше пасують його фігурі, кольору волосся, шкірі і навіть темпераменту. І не  тільки зрозуміти, але й переконати людину, що його пропозиція набагато краще фота з модного глянцевого журналу. Тому індивідуальний пошив одягу – це мистецтво, домогтися успіхів у якому може тільки людина, закохана у свою професію.

Шатарська Людмила, головний бібліотекар відділу технічної літератури.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар