ТВОРЧИЙ КЛУБ «НАТХНЕННЯ»: «Художнє плетіння з рослинних матеріалів» (30 ЛИСТОПАДА)

 

30 листопада о 14.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч та майстер-клас «Художнє плетіння з рослинних матеріалів», яку проведе Заслужений майстер народної творчості України Антон Євдокимович Гриб.

Організатори заходу – Тернопільська ОУНБ і Тернопільський обласний центр народної творчості.

21 листопада — Всесвітній День телебачення

 

Всесвітній день телебачення – Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй, встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1996 року з нагоди проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму. Пам’ятна дата відзначається щорічно 21 листопада.

Метою відзначення цього дня є інформування суспільства про роль телебачення у просуванні миру, безпеки, економічного та соціального розвитку, розширення культурного обміну.

Телебачення стало одним з головних винаходів XX століття, найважливішою рушійною силою для розвитку масової культури, естради та відеомистецтва.

Цікаві факти про телебачення

• Слово «телебачення» з’явилось у 1907 році, а абревіатура «TV» використовується лише з 1948 року.
• В Україні перший офіційний телевізійний ефір відбувся 1 лютого 1939 року і тривав усього 40 хвилин.
• Одним із винахідників телебачення вважають американця Філо Тейлора Фарнсворта. Цікаво, що своїм дітям він забороняв дивитися телевізійні програми, мотивуючи це тим, що там не показують нічого такого, що варто було б побачити.
• Перший радянський телевізор «КВН-49» був виготовлений у Києві, на заводі “Маяк”. Свою назву прилад отримав від імені трьох творців — інженерів Кенігсона, Варшавського та Ніколаєвського, але в народі абревіатуру розшифровували так: Купив, Ввімкнув, Не працює. Проте телевізор швидко став популярним у киян.
• Київську телевежу вважають найвищою ґратчастою спорудою в світі – 380 метрів та 24 поверхи. Унікальність її конструкції в тому, що під час монтажу не використовувалися болти або заклепки – всі з’єднання виконані електрозварюванням.
• В епоху чорно-білого телебачення в камерах часто застосовувалися червоні фільтри, через що помада робила губи на екранах телевізорів блідими. Тому дикторок та акторок гримували зеленими рум’янами та помадою.
• В нашій країні перша реклама була показана в 1964 році. Вона була випущена в ефір ухвалою влади і мала соціальну спрямованість: це був короткий музичний фільм про кукурудзу.
• Перший ТВ супутник був запущений на орбіту в 1962 році, завдяки цьому в 1969 році понад 500 мільйонів людей дивились висадку на Місяць в прямому ефірі.
• Відомого тележурналіста і мандрівника Юрія Сенкевича занесено до Книги рекордів Гіннеса за те, що він був ведучим найдовшої передачі «Клуб мандрівників».
• Вважається, що найдовший серіал – «Санта-Барбара», але це далеко не так. Найдовший серіал — «Дороговказне світло». Якщо «Санта-Барбара» мала 2 137 серій, то «Дороговказне світло» — 15 762 серії. Цей серіал виходив на екрани з 1952 по 2009 рік, його дивилося кілька поколінь кожної сім’ї.
• Найдовшим мультсеріалом за всю історію телебачення визнано комедійний серіал «Сімпсони».

Телеканал CNN (Cable News Network) – перший канал новин, який розпочав цілодобове мовлення 1 червня 1980 року. Канал транслювався лише у кабельних мережах і з першого дня мовлення був цілодобовим. CNN став першовідкривачем у трансляції подій новин не в прайм-тайм, а в прямому ефірі і в режимі реального часу. Більш детальнішу інформацію про Всесвітній день телебачення Ви зможете знайти в книгах та періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до перегляду!

Нові надходження

 

Нещодавно у книжковий фонд відділу технічної літератури ОУНБ надійшла монографія, яка побачила світ у видавництві ТНПУ ім. В. Гнатюка:

Федорейко В. С. Технології біоресурсної диверсифікації джерел енергії на базі генераторів-утилізаторів: монографія; за заг. ред. В. С. Федорейка. — Тернопіль: Редакційно—видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2022. —288 с.

Збільшення власних енергетичних ресурсів є важливою національною проблемою України, де їх річне споживання досягло 210-230 млн тонн умовного палива. Розв'язати цю проблему можна, залучаючи наявні в нашій державі ресурси біомаси, спираючись на власний і міжнародний науково-виробничий потенціал. У даній монографії обгрунтовано напрями біоресурсної диверсифікації джерел теплової енергії, розглянуто методи і способи зменшення використання вуглеводного палива в енергоємних технологіях. Подано математичні моделі та методики аналізу технічних систем і засобів для автономних джерел тепло- та енергопостачання, наведено перспективні розробки для генерації нової біоенергії. Сподіваємось, що це наукове видання буде корисним студентам, аспірантам, інженерно–технічним працівникам, науковцям та викладачам, які займаються науково–дослідною роботою у галузі енергозбереження.

Скляна промисловість України

 

Професійне свято працівників скляної промисловості святкується щорічно 19 листопада і має назву «День скловиробника». В Україні, враховуючи вагомий внесок українських скловиробників у розвиток економіки держави та відродження багатовікових традицій галузі, це свято встановлено згідно з Указом Президента України № 1417/2003 від 9-го грудня 2003-го року.

Перший період розквіту скляної промисловості в Україні припадає на ХІ – ХІІ століття, коли виробництво скла, зокрема, скляних прикрас набуло масового характеру і розвивалося в найбільших торговельних центрах – Києві, Чернігові, Любечі, Галичі. У ХІV- ХVІ століттях на зміну ремісничим майстерням приходять перші мануфактурні підприємства – гути. Найперші гути з’являються у Белзькому, Городецькому, Любачівському староствах на західноукраїнських землях. У XVII столітті з'являються гути в Львівському старостві, на Закарпатті (поблизу Мукачева), а головні на Волині, Київщині й з другої половини XVII століття на Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Під кінець XVII століття на Лівобережжі працювало 25 гут, на яких виготовлялося віконне скло, різноманітний посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло. Наприкінці ХІХ століття постали великі скляні заводи на Донбасі, які працювали на мінеральному паливі (у Лисичанському і Костянтинівці). Станом на 1913 рік на Донбасі виготовлялося 2/3 продукції українського скла. Перед початком Першої світової війни на Донбасі було 10 скляних заводів,а на Правобережжі - 17, найбільші з них: Рокитянський, Романівський (Новоград-Волинський), Мірчанський (Київ). Після занепаду під час революції скляна промисловість почала відроджуватися у 20-х роках. У 1928 — 1929 роках, на території Правобережної України діяли 14 скляних заводів. Під час Другої світової війни скляна промисловість знову зазнала занепаду, але поступово відновилася і модернізувалася. Частка України в загальносоюзній продукції скляної промисловості складала у 1970 році — 22,0%, у 1974 — 25,8%. На початку 70-х років в Україні налічувалося близько 60 підприємств скляної промисловості, у тому числі 6 заводів з виробництва листового і технічного скла, 14 — сортового посуду, 8 — пляшок, 6 — тарного скла, 9 — дзеркал. Скляна промисловість була зосереджена передусім на Донбасі (тут вироблялося 95% продукції віконного скла). Найбільші заводи: Костянтинівський склоробний (заснований 1897), Костянтинівський «Автоскло» (з 1897), Лисичанський (з 1935), Львівський, Запорізький склоробний, Херсонський скляної тари, Дзеркальна фабрика в Одесі, завод художнього скла в Києві. Після здобуття Україною незалежності і з переходом до ринкової економіки виробництво усіх видів скла в Україні скоротилося. Виробництво віконного скла становило у 1990 році 52 млн м², а у 2007 році становило близько 20 млн м². Обсяги виробництва полірованого скла скоротилися від 7,8 до 4 м², а армованого скла від 3,5 до 0,1 м².

У відділі технічної літератури є чимало цікавої літератури з різних галузей технічних наук, зокрема з технології виготовлення скла і скляних виробів. Пропонуємо тематичну експозицію книжок та періодичних видань  під назвою «Як гартується скло» для ознайомлення які, сподіваємось, будуть цікавими і корисними для Вас, шановні користувачі.

 

Міжнародний день енергозбереження

11 листопада, відзначають Міжнародний день енергозбереження. Свято було засноване у квітні 2008 року за ініціативи міжнародної екологічної мережі SPARE та отримало статус міжнародного. Основна мета – привернути увагу влади та громадськості до раціонального використання ресурсів та розвитку відновлюваних та альтернативних джерел енергії. Перспективним напрямом, що здатний забезпечити споживачів електроенергією, є застосування поновлюваних джерел енергії, які широко використовуються в розвинених країнах світу. На сучасному етапі одним із найпоширеніших відновлюваних енергетичних ресурсів, який використовується для виробництва електроенергії, є енергія сонця, а сонячні батареї – один зі способів отримання альтернативних видів енергії. Сонячні батареї, або сонячні фотоелектричні модулі перетворюють світлову енергію сонця на електричну. Проблема енергозбереження є дуже актуальною і для України. Адже ми входимо до двадцятки країн, що споживають найбільше енергії в світі. З 24-го лютого 2022 року в зв'язку з повномасштабним вторгненням на територію України енергозбереження стало ще більше необхідним. В цей час українська енергетика зустрілася з переліком нових, ще більш загрозливих викликів, як то ядерний тероризм із захопленням АЕС, численні пошкодження критичної інфраструктури – електричних і газових мереж, критичне зниження попиту на енергетичні продукти у зв’язку з виїздом населення і припиненням бізнесу, ще більш критичне зниження рівня оплат в енергетичній системі, та рішення, не дивлячись на бойові дії по всій території країни продовжувати синхронізацію енергетичної системи України з енергосистемою Континентальної Європи, паливна криза та ін.  Неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів загрожує національним інтересам та безпеці держави, призводить до негативних економічних та складних геополітичних наслідків. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є підвищення рівня ефективності споживання енергії та застосування її нетрадиційних джерел. Перед суспільством постало непросте завдання: не погіршуючи рівень комфорту сучасної людини, яка присвячує значну частину свого життя освіті, здоров'ю, розвитку, творчості, дозвіллю, оптимізувати своє споживання енергії, економлячи при цьому корисні копалини і природні ресурси. Зростання тарифів змушує і українців замислитись над питанням енергозбереження та енергоефективності власного житла. Оскільки на тарифну політику ми впливати не можемо, в наших силах навчитися менше споживати енергетичних ресурсів. Як це зробити? Як  бережливо  використовувати енергоресурси? Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм читачам  видання,  які висвітлюють питання енергозбереження в Україні, використання нетрадиційних джерел енергії та біоенергетичних культур, зарубіжний досвід. Це фахові, науково-популярні, науково-виробничі періодичні видання: «Винахідник і раціоналізатор», «Біоенергетика», «Енергетика та електрифікація», «Промелектро», навчальні видання, монографії в яких висвітлюються пріоритети розвитку нетрадиційної, відновлювальної та біоенергетики. Всі ці матеріали представлені на книжковій виставці «Енергозбереження – найдешевше і найчистіше джерело енергії».

 

 

10 листопада — Всесвітній День науки за мир і розвиток

 

В Україні 10 листопада відзначають Всесвітній день науки за мир і розвиток. На загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001 році, було прийнято рішення — офіційно заснувати Всесвітній день науки в ім'я миру та розвитку. Цей день покликаний підкреслити важливість і актуальність науки для повсякденного життя. Адже наука має велике значення для суспільства, як і вчені, головне завдання яких розширити наше розуміння чудової, тендітної планети, яку ми називаємо домом. Для науки немає кордонів, а наукові розробки та дослідження є фундаментальними для розвитку всього суспільства. Важко уявити, скільки новітніх розробок виникає щодня та скільки неймовірного ще попереду. Всесвітній день науки за мир і розвиток  покликаний підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку суспільства; заохочувати національну та міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами; відновити національний і міжнародний обов’язок використовувати науку на благо суспільства; привернути увагу до викликів, з якими стикається наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності. У 2022 році виповнюється 21 рік із часу проведення першого Дня науки за мир та розвиток, і ЮНЕСКО користується цією нагодою, щоб нагадати про важливість розвитку відкритої науки для всіх нас. Це важливо для розвитку людства та є необхідною умовою для подолання глобальних викликів, зокрема для побудови спільнот, які готові до зміни клімату.

Залізничний транспорт - головна артерія країни ( до Дня залізничника України)

 

Відомо, що англійський винахідник Річард Тревітік побудував один з перших паровозів у 1804 році. Він виявився настільки важким, що зламав залізничну гілку, по якій був пущений. Першим інженерам і розробникам залізниці довелося долати надзвичайні труднощі при побудові залізничних ліній. Парові двигуни початку 19 століття, як правило, погано справлялися навіть з простими ухилами, тому всі зусилля були спрямовані на те, щоб залізні дороги були якомога більш рівними. Це призвело до створення величезної кількості інженерних споруд, мостів і тунелів. 15 вересня 1830 відкрилася одна з перших по-справжньому успішних пасажирських залізничних ліній Ліверпуль-Манчестер. З того часу пройшли роки розвитку і вдосконалення. Зараз, наприклад, одна з найдовших залізничних платформ Європи (791 м) знаходиться в терміналі Черітон Шаттл, місто Фолкстон в англійському графстві Кент, Великобританія. Дивовижний факт: паровоз "Казкова королева" (Fairy Queen), побудований в Лідсі у 1855 році, як і раніше щодня працює в Індії. Є й чудові іграшкові залізниці, наприклад, найбільша в світі модельна залізниця - мініатюрна Гамбургська залізниця. Її довжина становить понад 12 кілометрів! Залізничне сполучення по цей день займає найважливіше значення в нашому житті та економіці кожної країни. Транспортні артерії, що з’єднують єдиною магістраллю міста і віддалені населені пункти, споконвіку служать надійною опорою у розвитку і функціонуванні більшості регіонів.

Професійному святу залізничників - Дню залізничника йде вже друге століття. В 2022 році День залізничника припадає на 4 листопада. Сьогодні День залізничника по праву став міжнародним святом і в цей день ми приєднуємося до відзначення свята, та пропонуємо увазі користувачів нашого блогу книгу, яка є новим надбанням фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

Турбаніст, Дмитро Станіславович Велика енциклопедія. Паровози, тепловози, електровози від А до Я : [понад 320 фото]. — Київ, 2019. — 160с.

      Видавництво CRYSTAL book випустило на книжковий ринок унікальну енциклопедію про залізничні потяги з більш ніж 300 фото всередині. Книга має на меті розповісти читачеві про паровози, тепловози та електровози, їхню історію, особливості й відмінності. За 200 років існування залізничного транспорту він зазнав багато змін, розвивався під впливом багатьох поколінь винахідників та інженерів. Зміст книги досить лаконічний – вступ з історичною довідкою про виникнення залізничних шляхів та перших потягів. Значну частину видання займають світлини різноманітних локомотивів з супроводжуючими довідками. Довідки містять інформацію про назву, виробника, основні технічні характеристики локомотива, а також деякі факти з роботи. Цікавим є те, що у виданні зібрано залізничні потяги з різних країн – Великобританії, Іспанії, Сполучених штатів Америки, Німеччини, Японії, Італії, Хорватії, Румунії, Чехії та ін. За кожною сторінкою стоїть величезна робота великої кількості людей, які дали життя зображеним потягам. Це ілюстративно-довідкове видання, яке демонструє можливості технічного прогресу, який не припиняє розвиватися. Сучасні електровози з Японії чи Німеччини відображають вражаючу трансформацію такого звичного для нас залізничного транспорту. В кінці книги є кілька сторінок з цікавими фактами про потяги, з історії, внутрішніх складових, про колії та пальне. Якісні та яскраві ілюстрації на крейдованому папері виглядають масштабно і дорого. Книга немаленька за розміром з твердою і стильною обкладинкою. Цікаве і пізнавальне енциклопедичне видання. Рекомендуємо читати і пізнавати!