Індустрія моди створює красу

 

Книжкова виставка «Індустрія моди створює красу» присвячена багатогранному світу моди — явищу, що поєднує творчість, технології, культурні традиції та комерцію. Її мета — показати, як формується сучасний модний простір і яку роль у ньому відіграє людина як творець, споживач та натхненник стильних рішень.

На виставці представлені книги та ілюстровані видання, що розкривають історію розвитку моди від класичних епох до сьогодення, демонструють еволюцію стилів, силуетів і матеріалів. Особливе місце займають праці про видатних дизайнерів, які змінили хід модної індустрії, створивши нові підходи до краси та самовираження.

Користувачі можуть ознайомитися з літературою про сучасні тенденції у фешн-індустрії: появу інноваційних тканин, вплив цифрових технологій на дизайн, розвиток сталої та екологічно відповідальної моди. Видання висвітлюють важливі аспекти модного бізнесу — від створення колекцій і підготовки показів до маркетингу, брендування та роботи модних домів.

Окрема частина експозиції присвячена українській моді, її національним особливостям, впливу традиційного костюма на сучасні дизайнерські рішення, а також внеску українських митців у світову модну сцену.

Виставка стане цікавою для студентів, дизайнерів, стилістів, любителів моди та всіх, хто прагне глибше зрозуміти процеси, що формують красу та стиль. Вона запрошує всіх бажаючих поринути у світ творчості й натхнення, де кожна сторінка книги відкриває новий ракурс модної індустрії — яскравої, динамічної та постійно мінливої.

 

Творчий клуб «Натхнення»: майстер-клас «Плетіння з рослинних матеріалів»

 

12 листопада 2025 року в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбулося чергове засідання творчого клубу «Натхнення» під назвою «Художнє плетіння з рослинних матеріалів». Темою зустрічі було: народне декоративне мистецтво плетіння з рослинних матеріалів – своєрідне художнє явище українського народного мистецтва, складова частина національної мистецької спадщини України.

Це результат праці багатьох поколінь, художня традиція, що увібрала в себе досвід минулого. Для розвитку ремесла художнього плетіння з рослинних матеріалів в Україні існує чудове матеріальне підгрунтя. Природа щедро постачає необхідну для цього сировину: солому, очерет, лозу та інші болотні рослини. Як і всі інші види декоративно-ужиткового мистецтва, художнє плетіння з природних матеріалів надає знання про матеріали і їх властивості, про закони формотворення, художнього компонування і колористики, а також про шляхи досягнення гармонії художньої форми і споживчої функції у виробі.

Цей вид мистецтва є прекрасним засобом навчання та виховання учнівської та студентської молоді. У наш час плетені вироби з природних матеріалів набули особливої популярності, оскільки є зручними й естетичними. Ще одна причина популярності плетіння з рослинних матеріалів – мода на речі, виготовлені власними руками. Адже немає нічого ціннішого ніж речі, створені власноруч, або руками близької тобі людини. Коли людина творить, вона вкладає у свій виріб душу та почуття. Виникає оберіг, талісман, унікальна річ заряджена енергією добра.

На засіданні клубу були присутні: Іван Іванович Кузишин - провідний методист образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, заслужений майстер народної творчості України та учні, вчителька технології Олена Миколаївна Яворська та завідувачка бібліотеки Марія Євгенівна Гаврон Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети.

Заслужений майстер народної творчості України Антон Євдокимович Гриб провів майстер–клас з виготовлення виробів із соломи злакових культур. Учнівська молодь освоїла техніки плетіння: зубчаста плетінка та кручена плетінка.

ТВОРЧИЙ КЛУБ «НАТХНЕННЯ»: «Художнє плетіння з рослинних матеріалів» (12 листопада)

 

12 листопада 2025 року о 13.00 у рамках занять клубу «Натхнення» відбудеться творча зустріч та майстер-клас «Художнє плетіння з рослинних матеріалів», яку проведе заслужений майстер народної творчості України Антон Євдокимович Гриб.

Народне декоративне мистецтво плетіння з рослинних матеріалів – своєрідне художнє явище українського народного мистецтва, складова частина національної мистецької спадщини України. Це результат праці багатьох поколінь, художня традиція, що увібрала в себе досвід минулого.

Як і всі інші види декоративно-ужиткового мистецтва, художнє плетіння надає знання про матеріали та їх властивості, про закони формотворення, художнього компонування і колористики, а також про шляхи досягнення гармонії художньої форми і споживчої функції у виробі. Під керівництвом неперевершеного майстра Антона Євдокимовича Гриба учасники заходу зможуть зробити перші кроки в опануванні даного виду мистецтва.

Організатори заходу – Тернопільська ОУНБ і Тернопільський обласний центр народної творчості.

6 листопада виповнюється 65 років київському метрополітену

 

Сьогодні, 6 листопада виповнюється 65 років з початку роботи столичного метрополітену. Перший потяг столичної підземки з пасажирами вирушив у подорож зі станції "Хрещатик" 6 листопада 1960 року. Ця дата стала днем народження Київського метрополітену. Історія підземки розпочалася з п’яти станцій: "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро.

Вже 65 років столичне метро є невід’ємною частиною життя киян і гостей міста. Щодня підземкою користуються сотні тисяч пасажирів. За ці роки Київський метрополітен перетворився з транспортної мережі на справжній символ надійності, безпеки та згуртованості. Особливо це відчувається зараз, у найскладніші для нашої країни часи — під час повномасштабного вторгнення.

6 листопада 1960 року в Києві пущено першу чергу метрополітену — 5, 2-кілометрова ділянка Святошино-Броварської лінії з'єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна», «Хрещатик» та «Дніпро». Протягом 11 наступних років було відкрито ще 10 станцій, а лінію було подовжено до 18 кілометрів. Перше ідея будівництва метрополітену обговорювалась депутатами міської управи Києва у 1884.  До ідеї будівництва підземного електричного трамваю в Києві повертались у 1916-у та 1918-у роках, однак реальні технологічні можливості для реалізації подібного проекту з'явились лише на початку 1930-х років, і в липні 1936 року президія Київради затвердила план будівництва підземного залізничного кільця.

В 1936 році в Києві було створено два проекти метрополітену, але вони так і не були втілені в життя. Більше в передвоєнні роки про будівництво метро в столиці України не йшлося. Лише в 1949 році було створено Київметробуд та розпочато реальне будівництво. В 1958 році було завершено спорудження тунелів для чотирьох перших станцій, наступного року збудовано п’яту станцію. 6 листопада 1960 року провели відкриття першої лінії новозбудованого метро. Це був відрізок шляху від станції Дніпро до Вокзальної довжиною 5,2 кілометра. В перші роки функціонування метро саме на станції Дніпро знаходилось депо з ремонту потягів.

З моменту відкриття Київського метрополітену пройшли десятки років. За цей період він дуже змінився – складається з понад 52 станцій та трьох ліній довжиною близько 70 кілометрів. П’ятивагонні електричні потяги перевозять людей з шостої години ранку до опівночі. Кожного дня метрополітеном столиці користуються більше, ніж мільйон пасажирів. На сьогодні Київське метро продовжує розбудуватися.

Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Для такої великої країни, як наша, це не так багато. Свого часу в планах було побудувати метро в Запоріжжі, Донецьку та Львові, але з багатьох причин цього досі не сталося.

Як створювався український метрополітен, про його проблеми та досягнення розповідають книги та періодичні видання з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Тут ви також знайдете цікаву та корисну інформацію про всі види транспорту — однієї з найважливіших галузей економіки. Вашими помічниками стануть науково-практичне видання «Залізничний транспорт України», який занесено до переліку наукових фахових видань України; науково-популярний журнал «За кермом»; науково-виробничий журнал «Автошляховик України». На сторінках цих видань друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження і розробки, висвітлюються питання економіки галузі, підготовки фахівців та технологічне забезпечення. Наші книги та періодичні видання можуть стати вашими надійними помічниками та надійним джерелом інформації.

 

4 листопада – День залізничника України

 

Потяги у більшості людей асоціюються з відпусткою і відрядженням. А от для працівників залізничного транспорту робота кипить і в свята і в будні, без вихідних і перерв. Правда, є один день в році, коли всіх службовців залізниці будуть вітати з їх професійним днем.

Щорічно, 4 листопада, в Україні відзначається День залізничника ‒ професійне свято працівників залізничного транспорту. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця.

Дата обрана не випадково. Саме в цей день, 4 листопада в 1861 року, на територію сьогоднішньої України, до Львова, прибув перший потяг. Потяг цей, до речі, був не простим, а дуже навіть міжнародним, звичайно, кажучи сучасною мовою і за тодішніми мірками. Цей потяг забезпечував сполучення між Віднем, Краковом, Перемишлем і Львовом. З того моменту залізниця залишається провідною галуззю дорожньо-транспортної системи України, а цей день вважається початком історії залізниць в Україні.

До незалежності України офіційна історіографія називала першою залізничною лінією ділянку Одеса ‒ Балта, яка була побудована на 5 років пізніше від лінії Перемишль ‒ Львів. Комуністичний режим замовчував усі досягнення на тій території сучасної України, яка належала не до царської Росії, а до Австро-Угорщини.

Залізниця – важлива ланка транспортної інфраструктури України. Це один із найпопулярніших і найдоступніших видів транспорту, надійний і авторитетний перевізник. Від технічного стану та ефективної експлуатації залізничних шляхів залежить безперебійне сполучення між регіонами України. Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, українські залізниці займають 37 місце у світі. Територією України проходять 4 Міжнародні транспортні коридори. Довжина національної мережі залізничних транзитних коридорів в Україні складає 3162 км.

Головним органом управління залізничним транспортом в Україні є Укрзалізниця, яка забезпечує 3% ВВП країни. До сфери Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, які здійснюють перевезення згідно з внутрішніми та міждержавним повідомленнями. Державна адміністрація залізничного транспорту України проводить регулярні наради та круглі столи, на яких обговорюються злободенні питання, що стосуються поліпшення сервісного обслуговування пасажирів, своєчасної заміни парку вантажних і пасажирських вагонів, тепловозів і електровозів.

З року в рік працівники українських залізничних артерій докладають чимало зусиль для розвитку та вдосконалення залізничного транспорту, що має велике значення не тільки для пасажирів та безперебійного сполучення між регіонами нашої країни та зарубіжжям, а й для економічного розвитку держави.

Українські залізничники – наполегливі, кваліфіковані та самовіддані фахівці. Працівники українських залізний доріг щодня вкладають свою працю і діляться своєю любов’ю у справі, яка служить на благо всієї української держави. Розвиток і вдосконалення залізничного сполучення не раз справедливо служило доказом невід’ємного економічного зростання. Залізниці донині залишаються ефективним транспортним сполученням і все це завдяки копіткій праці наших залізничників.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання, що ознайомлять читачів з цікавими та надзвичайно захопливими історіями, пов’язаними з потягами та залізницею. Ось одна з них:

Турбаніст Д. С. Велика енциклопедія. Паровози, тепловози, електровози від А до Я. – Київ, 2019.- с.161.

Видавництво CRYSTAL book випустило на книжковий ринок унікальну енциклопедію про залізничні потяги з більш ніж 300 фото всередині. Книга має на меті розповісти читачеві про паровози, тепловози та електровози, їхню історію, особливості й відмінності. За 200 років існування залізничного транспорту він зазнав багато змін, розвивався під впливом багатьох поколінь винахідників та інженерів. Зміст книги досить лаконічний – вступ з історичною довідкою про виникнення залізничних шляхів та перших потягів. Значну частину видання займають світлини різноманітних локомотивів з супроводжуючими довідками. Довідки містять інформацію про назву, виробника, основні технічні характеристики локомотива, а також деякі факти з роботи. Цікавим є те, що у виданні зібрано залізничні потяги з різних країн – Великобританії, Іспанії, Сполучених штатів Америки, Німеччини, Японії, Італії, Хорватії, Румунії, Чехії та ін. За кожною сторінкою стоїть величезна робота великої кількості людей, які дали життя зображеним потягам. Це ілюстративне,-довідкове видання, яке демонструє можливості технічного прогресу, який не припиняє розвиватися. Сучасні електровози з Японії чи Німеччини відображають вражаючу трансформацію такого звичного для нас залізничного транспорту. В кінці книги є кілька сторінок з цікавими фактами про потяги, з історії, внутрішніх складових, про колії та пальне. Якісні та яскраві ілюстрації на крейдованому папері виглядають масштабно і дорого. Книга немаленька за розміром з твердою і стильною обкладинкою. Цікаве і пізнавальне енциклопедичне видання. Рекомендуємо читати і пізнавати!