16 ЛИСТОПАДА В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ РАДІО, ТЕЛЕБАЧЕННЯ І ЗВ’ЯЗКУ

 

Свято встановлено на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв'язку України згідно з Указом Президента України "Про День працівників радіо, телебачення та зв'язку" від 11 листопада 1994 року. За радянських часів професійне свято працівників телебачення та радіомовлення відзначалося 7 травня. Цю дату встановлено 1945 року, під час святкування 50-річчя створення радіо Олександром Поповим. Цієї традиції дотримувалися також і після здобуття Україною незалежності. 1994 року Укртелерадіокомпанія запропонувала керівництву держави встановити 16 листопада, як професійне свято для теле-, радіопрацівників. Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша передача українського радіо. 11 листопада 1994 року, в переддень 70-річчя початку радіомовлення в Україні, був виданий відповідний указ. З того часу 16 листопада вважається днем працівників електронних мас-медіа України. Нині до журналістів та працівники сфери радіо долучилися телевізійники, представники інтернет-ЗМІ. Цей день відзначають і фахівці зв'язку, що забезпечують роботу телефонних мереж і таких важливих на сьогодні мереж Інтернет зв'язку. У наш час роль ЗМІ важко переоцінити. Завдяки праці зв’язківців мільйони українців оперативно дізнаються новини зі всього світу, в будь-який час та в будь-якому місці мають доступ до інформації, слухають радіо, дивляться телевізор, користуються мобільними телефонами, спілкуються з друзями в Інтернеті. Працівники галузі дарують людям радість спілкування! З новими виданнями  даної тематики можна оперативно ознайомитися в читальному залі відділу технічної літератури ТОУНБ, замовити ксерокопію, сканувати.

Видатна постать у галузі машинобудування ( До 110-ї річниці від дня народження Георгія Писаренка – фундатора школи механічних коливань).

 

12 листопада 2020 року виповнилося 110 років з дня народження видатного вченого–механіка, засновника Інституту проблем міцності НАН України та всесвітньо відомої школи з міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах, дійсного члена НАН України і Міжнародної академії астронавтики, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державних премій УРСР у галузі науки і техніки Георгія Степановича Писаренка. Г. С. Писаренко народився у родині козаків на Полтавщині.  Закінчив у 1936 році кораблебудівний факультет за фахом «Механічне устаткування суден». Вивчення великого циклу фундаментальних дисциплін, які передбачались спеціальністю, дозволило Г. С. Писаренку стати інженером-механіком широкого профілю. У 1937 році за рекомендаціями багатьох професорів, Г. С. Писаренко як здібний і перспективний для наукової діяльності молодий спеціаліст був зарахований без іспиту в аспірантуру Київського політехнічного інституту за фахом «Парові турбіни», яку успішно закінчив та захистив у 1941 році кандидатську дисертацію на тему «Визначення прогинів і напруги у роз’ємних діафрагмах парових турбін З початку 1939 року Г. С. Писаренко працює за сумісництвом в Інституті будівельної механіки АН УРСР . Під час  Великої Вітчизняної війни працював над підвищення міцності і надійності авіаційних двигунів. Після повернення до Києва Г. С. Писаренко вперше виконав фундаментальні дослідження коливань з урахуванням гістерезисних втрат в нелінійній постановці. Ці роботи стали основою його докторської дисертації.  Подальша наукова і науково-організаційна діяльність Г. С. Писаренка нерозривно пов’язана з розвитком наукового напрямку вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій, які працюють в екстремальних умовах. Результатом цієї діяльності стало створення з ініціативи Г.С. Писаренка у жовтні 1966 році на базі сектору міцності Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР єдиного в нашій країні спеціалізованого Інституту проблем міцності НАН України, який він очолював із дня заснування до травня 1988 року. Особливість наукових досліджень під керівництвом Г. С. Писаренка – об’єднання теоретичних і експериментальних досліджень міцності з урахуванням впливу факторів, що супроводжують реальні умови експлуатації. При цьому особлива увага приділялася розвитку досліджень у найбільш важливих галузях сучасної техніки: атомній енергетиці,  авіа- і суднобудуванні, хімічному машинобудуванні, криогенній техніці, будівництву магістральних трубопроводів, глибоководній апаратурі для вивчення Світового океану та інше. Особливо великого значення протягом 50 років як в Інституті проблем міцності НАН України, так і на кафедрі опору матеріалів набули дослідження в галузі вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій у складних умовах термосилового навантаження відповідно до реального стану конструктивних елементів нової техніки. Результати цих досліджень відображено в багатьох монографіях та довідниках, серед яких слід відзначити монографію «Міцність матеріалів за високих температур», видану в 1966 році під редакцією академіка Г. С. Писаренка, яка в 1969 році була видана англійською мовою в США. За цю монографію колектив авторів у 1969 році отримав Державну премію України. 1968 року було видано написаний Г.С. Писаренком у співавторстві з В.А. Агарєвим, А.Л. Квіткою, Є.С. Уманським і В.Г. Попковим підручник з опору матеріалів для студентів машинобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів Георгій Степанович завжди бачив шляхи розвитку науки  механіки в Україні, а також поглиблену фахову підготовку в галузі експериментальних методів досліджень.  

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Енергозбереження – найдешевше та найчистіше джерело енергії ( До Міжнародного дня енергозбереження ).

 

11 листопада відзначається Міжнародний день енергозбереження. Це свято було засноване у квітні 2008 року за ініціативи міжнародної екологічної мережі SPARE. Основна мета свята – привернути увагу влади та громадськості до раціонального використання ресурсів та розвитку поновлюваних джерел енергії. Економія енергії дозволяє знизити забруднення навколишнього середовища та знизити витрати на енергозабезпечення. Заходи з економії енергоресурсів в два-три рази дешевші, ніж виробництво та доставка споживачам такої ж кількості енергії, що виробляється з традиційних джерел. До того ж найпростіші заходи енергозбереження доступні кожному і можуть бути застосовані в побуті фактично повсюдно.
У Міжнародний день енергозбереження в усіх країнах, що приєдналися до його відзначення, проходять заходи, спрямовані на те, щоб проінформувати людей про способи енергозбереження та існуючі поновлювані джерела енергії. Проблема енергозбереження є дуже актуальною і для України. Адже ми входимо до двадцятки країн, що споживають найбільше енергії в світі. Неефективне використовування паливно-енергетичних ресурсів загрожує національним інтересам та безпеці держави, призводить до негативних економічних та складних геополітичних наслідків. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є підвищення рівня ефективності споживання енергії та застосування її нетрадиційних джерел. Перед суспільством постало непросте завдання: не погіршуючи рівень комфорту сучасної людини, яка присвячує значну частину свого життя освіті, здоров'ю, розвитку, творчості, дозвіллю, оптимізувати своє споживання енергії, економлячи при цьому корисні копалини і природні ресурси. Зростання тарифів змушує і українців замислитись над питанням енергозбереження та енергоефективності власного житла. Оскільки на тарифну політику ми впливати не можемо, в наших силах навчитися менше споживати енергетичних ресурсів. Як це зробити? Як  бережливо  використовувати енергоресурси? Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм читачам  видання,  які висвітлюють питання енергозбереження в Україні, використання нетрадиційних джерел енергії та біоенергетичних культур, зарубіжний досвід. Це фахові, науково популярні, науково-виробничі періодичні видання: «Винахідник і раціоналізатор», «Біоенергетика», «Енергетика та електрифікація», «Промелектро», навчальні видання, монографії в яких висвітлюються пріоритети розвитку нетрадиційної, відновлювальної та біоенергетики.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 

Залізничний транспорт - головна артерія країни ( До Дня залізничника України ).

 

Відомо, що англійський винахідник Річард Тревітік побудував один з перших паровозів у 1804 році. Він виявився настільки важким, що зламав залізничну гілку, по якій був пущений. Першим інженерам і розробникам залізниці довелося долати надзвичайні труднощі при побудові залізничних ліній. Парові двигуни початку 19 століття, як правило, погано справлялися навіть з простими ухилами, тому всі зусилля були спрямовані на те, щоб залізні дороги були якомога більш рівними. Це призвело до створення величезної кількості інженерних споруд, мостів і тунелів. 15 вересня 1830 відкрилася одна з перших по-справжньому успішних пасажирських залізничних ліній Ліверпуль-Манчестер. З того часу пройшли роки розвитку і вдосконалення. Дивовижний факт: паровоз "Казкова королева" (Fairy Queen), побудований в Лідсі у 1855 році, як і раніше щодня працює в Індії. Є й чудові іграшкові залізниці, наприклад, найбільша в світі модельна залізниця - мініатюрна гамбургська залізниця. Її довжина понад 12 кілометрів! Слово «поїзд» ( "train") відноситься до 14 століття і його первісне значення, згідно з Оксфордським словником, було: зрада, хитрість, обман, ухильність. Залізничне сполучення по цей день займає найважливіше значення в нашому житті та економіці кожної країни. Транспортні артерії, що з’єднують єдиною магістраллю міста і віддалені населені пункти, споконвіку служать надійною опорою у розвитку і функціонуванні більшості регіонів. Професійному святу залізничників - Дню залізничника йде вже друге століття.  З розпадом СРСР деякі колишні Радянські Республіки, а нині незалежні держави встановили свої, ближчі по духу дні в які стали продовжувати підтримувати цю гарну старовинну традицію - святкування Дня залізничника. Так, в Україні офіційно це свято відзначається 4 листопада і носить назву "День залізничника", встановлений Указом Президента України № 1140/2002 від 11 грудня 2002 року. День був приурочений події 1861 року, коли на залізничний вокзал Львова 4 листопада з Відня прибув перший пасажирський поїзд. Сьогодні День залізничника по праву став міжнародним святом і в цей день ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників . 

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Історія успіху Адольфа Дасслера –засновника знаменитого бренду Adidas ( До 120 річниці від дня народження)

Adidas — німецька компанія, один зі світових лідерів виробництва спортивних товарів. Заснована в 1924 році братами Дасслерами як «Dassler». Вираз «All Day I Dream About Sport» (цілий день я мрію про спорт), який колись вважався справжнім походженням назви, з'явився пізніше. Сьогодні , німецький промисловий концерн Adidas займає першу позицію за обсягами продажів спортивного взуття, одягу та інвентарю. Засновником цієї знаменитої компанії є Адольф Дасслер, який помер ще в 1978 році. Але й без свого творця, Adidas утримує гілку лідерства, ведучи постійну боротьбу з компаній Nike за спортивний ринок. Історію компанії Adidas можна почати розповідати, ще з далекого 1920 року. Це були важкі повоєнні роки, коли в Німеччині, після поразки у Першій світовій війні, панувала розруха і хаос. Саме тоді, в провінційному баварському містечку Герцогенаурах, сім'я Дасслерів запускає виробництво з пошиття взуття. Через брак належних коштів, цех з пошиття взуття розташовувався прямо в будинку, а виготовленням гімнастичних тапочок (саме вони, були першим товаром виробництва Дасслеров) займалися всі члени родини. У 1924 році брати Дасслери, Адольф і Рудольф, створюють свою спільну взуттєву фабрику «Dassler». Брати були як Інь і Ян - повними протилежності, але доповнюють один одного. Адольф був скромним, врівноваженим і творчою людиною. А Рудольф вибуховим і комунікабельним, що допомагало просувати і розширювати компанію. Аді, як називали Адольфа Дасслера його родичі, був винахідливим хлопцем. Коли батьки запустили сімейний бізнес, йому було 20 років. Аді був величезним шанувальником футболу, який навіть у той час вважався найпопулярнішою грою в Європі. Думки про поліпшення якості спортивного інвентарю для футболістів, привели його до ідеї пошивки бутс з металевими шипами. Це було революційне відкриття у виробництві спортивного взуття. Заслуга цих бутс полягала в тому , що вони дозволяли футболістам більш стійко відчувати себе на полі. Шиповки швидко почали набирати популярність і на Олімпіаді 1928 року, німецькі спортсмени вперше вийшли у взутті з логотипом «Dassler». І братам в голову відразу приходить думка про співпрацю зі спортсменами, для створення бренду компанії. Але, Друга світова війна призвела до краху компанії. У 1948 році помирає їх батько, а Аді і Руді, з невідомих нікому причин, сваряться і вирішують розділити сімейну компанію навпіл. Після цього вони домовилися, що не будуть згадувати слово «Dassler» в контексті назви своїх майбутніх фірм, а також брати її символіку. Так на світ з'явилися два майбутніх світових бренду. Аді Дасслер створює Adidas, а Рудольф - компанію Puma. Adidas поступово перейшов до випуску не тільки взуття, а й спортивного одягу, різної амуніції, а також футбольних м'ячів для чемпіонатів світу. До сьогоднішнього дня концерн Adidas є китом спортивного світу. Adidas запам'ятовується своєю легендарною рекламою «Impossible is nothing» за участю таких зірок світового футболу, як Зінедін Зідан, Леонель Мессі, Девід Бекхем, Міхаель Баллак і багато інших.

Цікаві факти:

Одна з новинок фірми Adidas допомогла збірній ФРН стати чемпіонами світу з футболу. У 1954 році німецька збірна вперше виступала в бутсах зі знімними шипами. Коли під час фінального матчу з командою Угорщини пішов дощ, в перерві німці пригвинтили на взуття більш довгі шипи, що дало їм перевагу перед суперниками, що постійно падали на мокрому полі.

Підошва перших кросівок шилася з автомобільних покришок.

Іноді фірма випускає продукцію зі сміття.Так, вже були зшиті кросівки з браконьєрських сіток, виловлених в океані.

В Україні, на відміну від решти світу в цілому, торгова марка Адідас набагато відоміша за своїх конкурентів, можливо, це пов'язано з тим, що Адідас імпортувався в СРСР з 1979 року.

Напередодні Чемпіонату світу з футболу 2018 на Росії, Adidas випустила лінійку одягу червоного кольору із зображенням державного гербу Радянського Союзу та напису USSR. Група стратегічних комунікацій Міністерства закордонних справ Литви виступила із засудженням запропонованого Adidas дизайну, назвавши це «захворюванням на імперську ностальгію». Український інститут національної пам'яті направив до українського представництва компанії Adidas офіційний лист про відповідальність за продаж в Україні спортивного одягу із зображенням радянської символіки.

Ось така історія всесвітньо відомого бренду під назвою Adidas і його засновника Аді Дасслера. Людину, яка завдяки своїй любові до футболу навіки залишиться відображеною в книзі історії розвитку спорту.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

 

 

 

Корифей землеробської механіки в Україні ( До 120 – річниці від дня народження академіка Василенка Петра Мефодійовича).

 

Нинішнього року виповнюється 120 років від дня народження Петра Мефодійовича Василенка (1900–1999), ім’я якого золотими літерами вписане в історію вітчизняної аграрної науки і техніки.  П.М. Василенко увійшов в історію як відомий вчений у галузі землеробської механіки, механізації, електрифікації та автоматизації сільського землеробства. Петро Мефодійович Василенко – видатний вчений у галузі землеробської механіки, академік Української академії аграрних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік, доктор технічних наук, професор, прізвище якого занесено до Української радянської енциклопедії Петро Мефодійович Василенко (1900–1999 рр.) – корифей землеробської механіки, академік УААН, академік РАСГН, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук. Є автором більше 200 наукових статей, низки фундаментальних праць з теорії розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані у Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, США. Наукова школа – 60 кандидатів і 7 докторів наук. Його ім'я ввійшло у книгу під назвою «700 біографій найвидатніших людей XX століття». У 1932 році був завідувачем кафедри механізації і електрифікації сільськогосподарського виробництва (на той час Житомирського сільськогосподарського інституту). Народився П. М. Василенко 17 жовтня 1900 року в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області. Не доживши до свого сторіччя півтора року (помер 21.04.1999р.), він відчув на власній долі всі буремні події XX століття. Академік Петро Мефодійович Василенко відомий далеко за межами нашої країни фундаментальними дослідженнями з питань теорії та методів розрахунку ґрунтообробних, посівних і зернозбиральних машин та в галузі динаміки і стійкості руху сільськогосподарських машин.  В 1937 році П.М. Василенку було присвоєно ступінь кандидата технічних наук, а у 1939 році він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, в 1949 році йому було присвоєно вчене звання професора. Ним підготовлено більше 60 кандидатів і 7 докторів технічних наук, опубліковано понад 200 наукових статей, низку фундаментальних монографій з теорії, розрахунку і проектування сільськогосподарських машин. Його наукові праці опубліковані в Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї, цитуються в США. Фундаментальні монографії «Культиватори», «Теория движения частицы по шероховатым поверхностям сельскохозяйственных машин», «Универсальные математические модели функционирования машинних агрегатов и их применения», «Введение в земледельческую механику», «Основи научних исследований» зробили значний внесок у розробку машин з механізації сільського господарства та розвиток методів дослідження сільськогосподарської техніки. Особливої уваги заслуговує наукова монографія П.М. Василенка «Автоматизация процессов сельскохозяйственного производства», яка увійшла у Міжнародний фонд ООН і за її допомогою Міжнародна економічна комісія ООН оцінювала стан автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва в різних країнах світу. Американські вчені при розробці «Лунохода» користувалися працею П.М. Василенка «Теория качения колеса со следом». За видатні розробки проблем землеробської механіки, механізації і електрифікації сільського господарства Постановою Президії ВАСГНІЛ від 07.12.1977 р. П.М. Василенку була присуджена Золота медаль ім. В.П. Горячкіна, він відзначений також урядовими нагородами, а Американський Біографічний Інститут (АВІ) у 1998 році нагородив його Золотою медаллю «Людина другого тисячоліття». Академік П.М. Василенко залишив після себе величезний науковий скарб, яким ще тривалий час у третьому тисячолітті будуть користуватися вчені та інженери у галузі механізації сільського господарства, його творчий шлях гідний для наслідування теперішньому і прийдешнім поколінням.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Науково – виробничий журнал «Автошляховик України» - ваш помічник і надійне джерело інформації ( До дня автомобіліста і дорожника ).

Сучасне життя неможливо уявити без автомобіля. Саме тому професія водія була і залишається однією із самих масових. Автомобіліст – це водій або власник автомобіля, спортсмен, який займається автомобільним спортом або спеціаліст з автомобільної справи. Автомобіліст – особлива професія, зі своєю романтикою та своїми традиціями. Це дуже напружена і, в той же час, почесна праця, що вимагає високої фізичної та емоційної самовіддачі, професіоналізму, таланту. День автомобіліста і дорожника – професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства України, яке відзначається щорічно в останню неділю жовтня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства…» згідно з Указом Президента України «Про День автомобіліста і дорожника» від 13 жовтня 1993 року. Це свято об’єднує між собою професіоналів та автолюбителів, всіх, хто вдень і вночі працює на громадському, легковому та вантажному транспорті. Від їхньої майстерності та якості роботи дорожників, які забезпечують будівництво і ремонт доріг, залежить своєчасне здійснення перевезень та безпека пасажирів. До Дня автомобіліста і дорожника в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ до уваги користувачів пропонується література, яка буде корисною і цікавою широкому колу читачів: від найменших автолюбителів до професіоналів. Тут представлено документи з фондів бібліотеки. Особливою популярністю серед користувачів відділу користується  науково-виробничого журналу «Автошляховик України». Це авторитетне видання серед фахівців автомобільного транспорту та дорожнього господарства видається з 1960 року. На його сторінках друкуються матеріали про сучасні технології, наукові дослідження та розробки, висвітлюються питання організації та економіки виробництва, впровадження системи управління якістю транспортного-дорожнього комплексу, а також інформація про нові експлуатаційні й будівельні матеріали. Журнал «Автошляховик України» – фаховий (публікації у ньому враховуються при захисті наукових робіт), містить два великих розділи: «Автомобільний транспорт» і «Автомобільні дороги». Видавець – Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут». «Автошляховик України» – Ваш помічник і надійне джерело інформації! Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки і відділу та традиційними картковими каталогами.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури