пʼятниця, 28 січня 2022 р.

Захмарний винахід (До 150 років з дня народження Гліба Котельникова, винахідника першого у світі авіаційного парашуту )

                         


Один з головних винаходів авіації – парашут, з'явився  завдяки цілеспрямованості і старанням всього однієї  людини - конструктора-самоучки Гліба Котельникова. 150 років тому, 30 січня 1872, народився Гліб Євгенович Котельников – майбутній видатний конструктор-винахідник першого в світі ранцевого авіаційного парашуту. Всі сучасні моделі парашутів створені за принциповою схемою винаходу Котельникова. Його родовід пов’язаний з Полтавою. Після закінчення Харківського університету тут поселився дід винахідника Григорій Котельников, який працював викладачем в Інституті благородних дівиць. В Полтаві народився батько Гліба Котельникова – Євген Григорович – вихованець першої чоловічої  гімназії в Полтаві, також випускник Харківського університету. Мати винахідника – дочка полтавського художника. Батько Гліба захоплювався фотографією. Гліб також мріяв навчитися фотографувати, але дорогий апарат батько йому брати не дозволяв. Тоді син вирішив зробити фотокамеру самостійно. На базарі купив старий об’єктив, все решта (корпус, деталі, фотопластини) виготовив власноруч. Негатив показав батьку. Той похвалив сина і наступного дня купив бажаний фотоапарат.  Гліб мріяв вступити до технологічного інституту або консерваторії. Але мріям не вдалося збутися. В 1889 році помер батько, і реальною залишилася тільки військова кар’єра. Він змушений був поступити в Київське військове училище. По закінченню учбового закладу Котельников отримав диплом з відзнакою і став офіцером царської армії. Але військова служба мало його цікавила, тому в 1897 році Гліб вийшов у відставку, пішов на службу в Акцизне відомство. Однак і посада чиновника була йому не до душі. Котельников був людиною творчою, одноманітність життя і діяльності були йому тягарем, не давала проявити свої здібності і таланти. Справжнім ковтком свіжого повітря для Гліба був театр. Він самостійно влаштовував вистави, створював театральні гуртки скрізь, куди заносила його доля. На виставах завжди виступав сам, грав на скрипці, читав вірші. Але не тільки театр цікавив юнака. Він завжди прагнув займатися винахідництвом. Гліба Євгеновича дуже цікавила автомобільна промисловість і авіація. Він любив спостерігати за польотами аеропланів. В жовтні 1910 року на очах у Котельникова загинув льотчик Л.М. Мацієвич. Винахідник вирішив побудувати апарат, на якому пілоти могли б спуститися на землю після аварії аероплану, тобто парашут. До нього різні конструктори вже намагалися сконструювати рятувальний пристрій. Але їх спроби були невдалими. Парашути виходили незручними, важкими. Котельников прекрасно знав математику і фізику. Ці знання йому стали в пригоді. В результаті багаточисельних спроб в 1910 році з’явилась модель ранцевого авіаційного парашута. Купол парашута був виготовлений із цупкого легкого шовку, мав форму круга. Стропи парашута були розділені на 2 групи для того, щоб льотчик під час спуску з парашутом міг робити розвороти в різних напрямках. В липні 1912 року відбулися випробування парашуту. Вони пройшли вдало, однак і чиновники, і льотчики довгий час не дуже довіряли винаходу. Але пройшло 10 років, і парашут став повільно, але впевнено завойовувати популярність. Через деякий час конструкція парашута була вдосконалена. З’явились нові моделі з напівм’яким ранцем, а також вантажні парашути. Дізнайтесь більше про видатні винаходи людства з документів відділу технічної літератури ТОУНБ.

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ

Немає коментарів:

Дописати коментар