вівторок, 11 січня 2022 р.

НЕЙМОВІРНА ПОДОРОЖ ГУМОВИХ КАЧЕНЯТ: ЯК ІГРАШКИ ЗМІНИЛИ НАУКУ ПРО ОКЕАНИ

                             


День гумового каченяти відзначається 13 січня кожного року. Погодьтеся, дітям подобається плаваюча гумова качечка, адже з нею дуже весело грати, особливо купаючись у ванній. Напевно, у кожного з нас у дитинстві було місце гумовій качці, зазвичай жовтого кольору. Можна припустити, що День гумового каченяти створено для того, щоб ми могли освіжити у пам'яті частину своїх дитячих спогадів. Слід зазначити, що культового статусу іграшка набула у Сполучених Штатах Америки. Можна припустити, що левову частку качечок, швидше за все, виробляють у Китаї. До речі, жовте гумове каченя входить до Книги рекордів Гіннеса, вірніше, власник колекції з майже трьох тисяч каченят. Цікаво, що з 1991 року, за даними Американської асоціації маркетингу, гумове каченя входить до двадцятки найпопулярніших подарунків. Історія качечки бере початок ще з 1800-х років, коли все частіше стала використовуватися гума. Вона пройшла серйозну еволюцію, перш ніж стала такою, якою ми її знаємо. У 1949 році знайома нам маленька, жовтенька качечка була запатентована в Каліфорнії. Секрет шаленої популярності простий: сенс іграшковою качечки в тому, що вона не тоне. Так і вийшло – в прямому і в переносному сенсі. Качечка стала вже невід’ємним атрибутом ритуалу купання, як мочалка або шампунь. Сьогодні крім звичайних жовтих гумових качечок випускаються сотні різних варіацій мега-популярної іграшки – всіх кольорів веселки, на різні теми. Але її успіх полягає не лише в цьому. Саме ця гумова іграшка змінила науку про океани. 10 січня 1992 року. Судно із вантажем іграшок, яке прямувало із Гонконгу до США, потрапило у шторм і частину контейнерів хвилями змило в океан. У воді опинилося понад 28 тисяч іграшок для ванн — каченят, бобрів, жабок та черепах. Історія їхніх подорожей змінила уявлення про рух океанічних течій та забруднення океанів. Через пів року після аварії жовтих каченят почали знаходити на пляжах Аляски, Канади та тихоокеанського узбережжя США. Це привернуло увагу океанографів. Одним з них був дослідник океанічних течій із Сіетла Кьортіс Еббесмеєр. Він та його колега Джеймс Інґрехем зацікавилися рухом океанічного сміття ще 1990 року, коли у водах Тихого океану опинились 60 тисяч кросівок Nike. Еббесмеєр вивчив записи компанії, якій належав вантаж, поговорив з капітаном судна та визначив точне місце аварії. Разом з колегами він налагодив контакти зі збирачами сміття на пляжах, океанографами-любителями та місцевими жителями, аби ті повідомляли про знайдених качок. Пізніше Еббесмеєр навіть створив веб сайт, на який люди зі всього світу почали завантажувати фотографії знайдених іграшок. Відомо, що частина гумових тваринок замерзла в арктичній кризі, а деякі, подолавши Арктику, допливли до берегів Шотландії та східного узбережжя США. До 90-х років дослідники найчастіше отримували інформацію про рух океанічних течій, випускаючи в океан від 500 до 1000 спеціальних буйків або пляшок. Лише 10–20 із них потім вдавалося знайти. 29 тисяч іграшок, які опинилися в океані одночасно, дозволили Еббесмеєру та Інґрехему уточнити дані про маршрути океанічних течій. Історія каченят також привернула увагу до проблеми забруднення океанів. Щороку в океан змиває близько 2500 самих лише вантажних контейнерів. Деякі з них тонуть, інші розбиваються, а їхній вміст опиняється у верхніх шарах океану. «Дружні плавці» — так прозвали цю партію іграшок — з часом стали об’єктами колекціонування. Тому гумова качечка набула такої популярності.  Більш детальну інформацію про винахід цієї гумової іграшки, ви зможете знайти на сторінках книг та періодичних видань відділу технічної літератури. Запрошуємо до перегляду.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар