Його кредо –модерн ( до 160 річниці з дня народження Володимира Безсмертного )

                      

У січні відзначається 160 років з дня народження Володимира Безсмертного – архітектора, художника, цивільного інженера, педагога. Навчався в Санкт-Петербурзькому інституті цивільних інженерів, після його закінчення призначений на посаду молодшого інженера при Волинському губернському будівельному відділі. Пізніше обіймав посаду завідувача Київським губернським будівельними відділом, протягом 12 років був головою київського відділення Товариства цивільних інженерів та одним із засновників Київської школи десятників з дорожньої й будівельної справи. Викладав у Одеському будівельному технікумі, Київському політехнічному інституті, з 1922 по 1931 виконував обов’язки головного архітектора Києва. Безсмертний зводив будинки, церкви, сільські лікарні, школи тощо. Серед його найвідоміших робіт в Києві:

• будинок з котами;
• залізний віадук над Петрівською вулицею;
• будівля казенного винного складу №1;
• хірургічний та гінекологічний корпус Кирилівської лікарні;
• елеватор на млині Бродського на Подолі;
• центральна електроосвітлювальна станція біля підніжжя Володимирського узвозу;
• павільйон на Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці в Києві;
• укріплення схилів та створення естакади фунікулера. Безсмертний побудував у Києві найважливіші для інфраструктури міста промислові споруди. Серед них – елеватор на Подолі при млині Лазаря Бродського (нині – книгосховище Національної парламентської бібліотеки), який був частиною великого виробничого комплексу в районі нинішньої Поштової площі. Елеватор було збудовано після пожежі 1906 року. Будівництво завершилося 1909 року. Збудована в стилі модерн, будівля елеватора має базилікальні риси. Підприємство працювало до кінця громадянської війни. У 1920-му головна будівля й ряд інших були знищені пожежею. З цього часу млин втратив своє значення. Колишній елеватор, зрештою, був пристосований під книгосховище нинішньої Парламентської бібліотеки. Винний склад був побудований на вулиці Кудрявській, 16. Підприємство засновано 1896 року під назвою «Казенний винний склад № 1. У 1898 році на вулиці Кирилівській, 98 збудували маслобійний завод Лур'є на Подолі (наразі – Київський комбікормовий завод). Завод було оснащено нафтовим двигуном потужністю 140 к. с., тут працювало 45 робітників. Головною продукцією заводу була олія – лляна, кокосова, конопляна та рижієва. Щодо архітектури, то це була доволі утилітарна споруда, яких чимало доводилося проектувати В. Безсмертному. Ним також побудовані майстерні при виправному арештантському відділенні. Велике значення для розвитку міста мало також створення в Києві першого в Російській імперії електричного трамваю (1892 р.). Архітектор Безсмертний проектував електростанції для трамвая на Набережному шосе, 2 та освітлення Андріївської вулиці. За його пропозицією було закладено паркову Петровську алею, котра досі зберегла свою назву. Потім за проектом Є. Патона  споруджено міст із легких металевих ажурних конструкцій. Петровська алея була улюбленим місцем прогулянок киян і гостей міста. Безсмертний проводив роботи з укріплення схилів Дніпра на місці першого фунікулера, спорудженого в 1902–1905 роках.  Без цих робіт побудова фунікулеру була б неможливою. Як член будівельної комісії, київський архітектор В. А. Безсмертний консультував будівництво Політехнічного інституту, Міського музею товариства старовини й мистецтв, банків, гімназії. Архітектор Володимир Безсмертний посідав визначне місце в будівництві в Україні, особливо в Києві на початку XX ст. Зараз його ім'я мало згадується в літературі, що зовсім несправедливо, бо внесок Безсмертного в сучасний архітектурний вигляд Києва, беззаперечно, дуже вагомий. Більш детальну інформацію про  життя та діяльність видатного українського вченого, інженера та композитора  можна дізнатись завітавши до читального залу відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.