День цифрового навчання

 

День цифрового навчання відзначається щороку в останній четвер кожного лютого. Цифрова революція забезпечила людям безпрецедентний доступ до можливостей проводити навчання та наукові дослідження, використовуючи цифрові пристрої.

День цифрового навчання має за мету звернути увагу на важливість використання цифрових технологій в освіті. Важливе місце мають інноваційні та вдосконалені технології. Цей тип навчання охоплює кілька різних інструментів та аспектів для розширення можливостей студентів, включаючи інтернет, змішане навчання та ресурси. Цифрове навчання також використовується для вдосконалення професійних можливостей вчителів, які можуть ділитися своїм досвідом із студентами.

День цифрового навчання було запроваджено у 2012 році у Сполучених Штатах Америки, де його і було відзначено вперше. Вже згодом свято поширилося по інших країнах та набуло міжнародного значення.

Святкування Дня цифрового навчання надало важливий поштовх керівникам в галузі освіти у використанні гаджетів для викладацької практики та популяризації навчальних технологічних програм, що заохочують учнів до кращих результатів.

Такі зусилля переросли у масове міжнародне свято, коли освітяни зрозуміли, що День цифрового навчання – це дуже важливо для саморозвитку. Технології не звільняють вчителів від роботи, а навпаки посилюють роль вчителя у класі.  День цифрового навчання сприяє використанню сучасних інструментів в різних галузях знань.

Цифрове навчання з кожним днем ​​все більше замінює традиційні освітні методи. З огляду на те, як швидко розвиваються технології, на зміну старим методам навчання з’являються нові методи викладання та навчання,  що базуються на цифрових інструментах та технологія. Незалежно від того, наскільки технологія інтегрована в клас, цифрове навчання відіграє вирішальну роль в освіті. Це дає студентам можливість отримати зацікавлення в навчанні та розширенні кругозору.

 У світі спостерігається велике різноманіття сучасних цифрових пристроїв (персональні ПК, ноутбуки, планшети, смартфони, 3D-принтери, 3D-ручки тощо). Щодня з’являються тисячі нових навчальних комп’ютерних програм, мобільних додатків та освітніх курсів. Тому важливо запроваджувати та розповсюджувати інноваційні практики, забезпечувати доступ до них всієї молоді та тих людей, які зацікавлені в отримані освіти. 

День цифрового навчання – це ще одна можливість дізнатися, які знання можна отримати з допомогою того чи іншого гаджету, користуючись тим чи іншим програмним забезпеченням. Поширенням подібної інформації займаються самі освітні заклади, розробники програм та додатків, а також звичайні люди, які на власному досвіді оцінили всі переваги цифрового навчання.

День цифрового навчання має свою сторінку в інтернеті, де кожен має можливість поділитися своїми освітніми матеріалами, підручниками, курсами тощо, які будуть знаходитися у відкритому доступі для інших користувачів веб-ресурсу. Також на сайті публікуються успішні історії запровадження інноваційних цифрових технологій у різних американських школах.

З метою підвищення рівня цифрової грамотності громадян України  Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», яка наразі доступна в мережі Інтернет за посиланням: osvita.diia.gov.ua.
На онлайн-платформі кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички за новим сучасним форматом – освітні серіали. Наразі, на платформі доступний новий онлайн серіал «Як громаді стати цифровою» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities).
Серіал призначений для публічних службовців, яким не байдужий розвиток ІТ у своїй громаді. Слухачі отримають покрокові інструкції та рекомендації, як побудувати присутність громади в мережі та налагодити робочі процеси онлайн. Курс складається з 8 відео з вичерпною інформацією про аспекти цифровізації на рівні територіальної громади. Та допоможе систематизувати знання з цифрової трансформації та сформувати фундамент для подальших дій. У результаті проходження навчання учасники отримають сертифікат із зазначенням кредитів обсягом 0,2 ЄКТС.ла.

В Україні розроблена Національна онлайн-платформа для розвитку цифрової грамотності «Держава без бар'єрів» — новий освітній серіал на порталі «Дія.Цифрова освіта». Під час курсу ви дізнаєтеся, як публічним службовцям дотримуватися принципів безбар’єрності у спілкуванні з громадянами, як застосовувати безбар’єрний підхід під час ухвалення рішень, що призводить до формування стереотипів і як уникати упередженості в роботі, як протидіяти дискримінації під час працевлаштування на публічну службу.

 

День дизельного двигуна

 

Щорічно 23 лютого світ відзначає День народження дизельного двигуна. 23 лютого 1893 року 35-річний німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на створений ним двигун, котрий працював на особливому паливі, що загоралось не від зовнішньої іскри, як це має місце в бензинових двигунах, а самозагоралось при досягненні паливно-повітряною сумішшю певного тиску. Рудольф Дізель народився в 1858 році в Парижі в сім'ї німецьких емігрантів. З відзнакою закінчивши мюнхенську Вищу технічну школу, він став інженером з холодильного устаткування. Працюючи в компанії Карла Лінде, яка займалась створення установок для зрідження повітря, Дізель прийшов до ідеї про можливість безіскрового запалення газової суміші в циліндрі двигуна. В 1890 році він перейшов від дослідів з газами до дослідів з горючими сумішами і в 1892 році подав заявку на винахід створеного ним двигуна нового типу, яка була підтверджена патентом 23 лютого 1893 року. У 1897 році Дізель продемонстрував роботу діючого двигуна власної конструкції потужністю 25 кінських сил. Його винахід зацікавив багато машинобудівельних компаній і до Дізеля прийшов комерційний успіх — дизельні двигуни виявились більш економічними і ефективними порівняно з бензиновими і газовими аналогами. Однак, невдовзі проявились суттєві конструкторські прорахунки в розробках Дізеля і його фірма виявилась на грані банкрутства. 29 вересня 1913 року Рудольф Дізель загинув під час аварії пароплава у протоці Ла-Манш, хоча існують версії, що він закінчив життя самогубством через фінансові невдачі.

Виправлені іншими конструкторами помилки зробили дизельні двигуни надзвичайно популярними і Європі й використовуються досі на легкових, вантажних і спеціальних автомобілях. У США перший легковик з дизельним двигуном був випущений компанією "Дженерал моторз" лише в 1977 році в період нафтової кризи, викликаної арабо-ізраїльською війною. Більш детальнішу інформацію про історію створення дизельного двигуна Ви зможете знайти в книгах та періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до перегляду!

Всесвітній день управління інформацією відзначають 17 лютого

 

Управління інформацією – це інтеграція різних технологій, організаційних практик та людської діяльності з метою оптимізації використання і цінності інформації. Всесвітній день управління інформацією відзначається на міжнародному рівні та проводиться щороку в третій четвер лютого. Його мета –  підвищити обізнаність громадськості щодо основних принципів управління інформацією. Працівники, що відповідають за обіг інформації на підприємстві мають знати, як створювати, зберігати, керувати та знищувати документи. Завдяки сучасним технологіям пропонуються програмні рішення для підприємств різної величини та сфери діяльності. Управління інформацією – це інтеграція різних технологій, організаційних практик та людської діяльності з метою оптимізації використання і цінності інформації (інформаційного капіталу) та управління її розподілом шляхом мінімізації витрат та можливих ризиків. Стрімкий розвиток технологій вплинув не тільки на форму документів, але й на швидкість їх створення. У той самий час вимоги до нормативних актів значно зросли, тому традиційні інструменти документообігу вже не в змозі впоратися з керуванням даними. Завдяки чому з’явилася нова всебічна платформа, що забезпечує управління інформацією в реаліях сучасності. Сучасне управління інформацією виходить далеко за межі створення та керування даними. Воно також включає конфіденційність, контроль доступу, кібербезпеку, зручність подання інформації для користувачів та інші аспекти, що стали невіддільними у сучасних рішеннях. Таким чином, сфера управління інформацією перетворилася на величезний комплекс рішень, важливих для планування роботи організацій різної величини та юрисдикції. Сучасні платформи управління інформацією забезпечують застосування цих рішень до різних сховищ даних та документів.

З метою сприяння формуванню, розробці та координації єдиного світового інформаційного простору, в якому вже зараз перебуває вся світова спільнота, була створена громадська організація – Міжнародна академія інформатизації, а в 1992 році відбувся перший Міжнародний форум інформатизації. Інформація завжди відігравала в житті людства надзвичайно важливу роль. А з середини 20 століття в результаті соціального прогресу і стрімкого розвитку науки і техніки роль інформації стала чи найголовнішою цінністю людства. Якщо раніше говорили, «хто володіє інформацією, володіє світом» то зараз, враховуючи, що інформаційне навантаження досить потужне, недостатньо володіти інформацією, необхідно вміти безпечно нею користуватись. Безперечно, інформація робить людину сильнішою, проте потрібно бути розбірливим у виборі джерел її походження, адже не варто споживати все інформаційне сміття. З’являєтеся ще одне крилате висловлювання – «Те, чого ти не знаєш, не зможе тобі нашкодити». Над цим також варто задуматися, адже вона не завжди буває корисною і безпечною. Явище лавиноподібного наростання інформації отримало назву «інформаційний вибух». Зростання кількості доступних даних ускладнює процес управління інформацією, що призводить до інформаційного перевантаження. З’являються такі поняття, як  «інформаційний голод», «інформаційний стрес». Більш детальнішу інформацію про Всесвітній день управління інформацією Ви зможете знайти в книгах та періодичних виданнях з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Запрошуємо до перегляду.

Що ховається за логотипами відомих брендів?

 

Логотип – це обличчя компанії. Варто нам побачити впізнавану символіку, і ми на підсвідомому рівні починаємо відчувати довіру до популярних брендів. Саме тому до створення логотипу дизайнери підходять особливо відповідально: вони хочуть зробити його не лише простим і таким, що запам’ятовується, а й передати певний прихований підтекст. Логотип давно використовують, для позначення брендів, у відеорекламі продукції і послуг. Але коріння рекламного логотипу варто шукати ще в другій половині 19 століття. Одним з перших логотипів, серед всесвітньо відомих брендів, вважається логотип американської (міжнародної) компанії Prudential Insurance, що займається фінансами і нерухомістю. На цьому логотипі зображені скелі Гібралтару. Цей логотип намалювали в 1896 році, але він до цих пір використовується компанією. Сьогодні – красиві логотипи і незвичайні слогани, гарантують легку впізнаваність навіть самого звичайного продукту! Фірмове зображення бренду або торгової марки можна назвати по різному: логотип, зображення назви, іконка, торговий знак або лейбл ... Головне, що вдалі фірмові знаки здійснювали і здійснюють справжню революцію в рекламному бізнесі і допомагають бренду постійно самовдосконалюватися! 

 

                                                             1. Airbnb

Інтернет-сервіс Airbnb, за допомогою якого можна знайти житло для оренди по всьому світу, вибрав дуже дивний логотип, який чимось нагадує скріпку. Однак емблема має набагато глибший зміст, ніж може видатися на перший погляд. Вона вміщує аж 4 елементи: голову людини, яка позначає користувача на сайті; значок геолокації, що позначає місце, де знаходиться житло; серце – знак любові; і всі ці символи об’єднані в букві А – Airbnb.

                                                              2. TripAdvisor

 

Американський сайт TripAdvisor дозволяє мандрівникам з усього світу вибрати, в якому готелі краще зупинитися, в якому ресторані перекусити, послугами якої авіакомпанії скористатися і навіть якусь пам’ятку відвідати – все завдяки відгукам інших відвідувачів. Логотип TripAdvisor виконаний у вигляді сови, яка уособлює мудрість і знання, а ось її очі символізують вибір, який робить мандрівник: зелений колір – варто їхати, а червоний – безумовно, ні.

                                                          3. MasterCard

 

Міжнародна платіжна система MasterCard в своєму логотипі вирішила зробити ставку на психологію кольору. Червоний колір означає мужність і пристрасть до дій, які дарують відчуття радості. Насичений жовтий колір говорить про процвітання. Компанія MasterCard вважає, що саме ці якості необхідні людині для того, щоб розбагатіти, тому кольори зливаються воєдино.

 

                                                          4. Vodafone

 

 

Британський оператор стільникового зв’язку Vodafone в якості свого логотипу вибрав загадкову закарлючку, яка багатьом нагадує навушник, однак насправді це звичайні лапки. Лапками на папері виділяється пряма мова і відкрита лапка в цьому випадку символізує початок розмови. Таким чином, дизайнери хотіли показати, що з Vodafone користувачі можуть розмовляти буквально постійно.

                                                    

                                                         5. Mozilla Firefox

 

 

Знаменитий браузер Mozilla Firefox на своєму логотипі зобразив лисицю, яка оперізує земну кулю. А якщо ми вам скажемо, що це зовсім не лисиця, а червона панда? Річ в тому, що більшість людей перекладають з англійської слово «firefox» дослівно як «вогняна лисиця», але насправді «firefox» – це англійський переклад китайського прізвиська червоної панди. Так компанія хотіла продемонструвати свою унікальність, адже цей вид панд дуже рідкісний і занесений до Червоної книги. А в 2010 році відділення Mozilla Firefox в США навіть прихистило 2-ох панд і взяло на себе відповідальність за їхнє життя.

 

 

 

14 лютого– Міжнародний день дарування книг!

 

(International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.

Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості. Бібліотеки завжди чекають на вас. У це свято прийнято книги дарувати один одному чи членам родини, залишати їх в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії та дарувати твори друку бібліотекам і благодійним організаціям.

Якщо Ви маєте вдома нові сучасні цікаві книги, які вже прочитали – підпишіть їх гарними побажаннями і подаруйте нашій бібліотеці!

Ми впевнені, якщо цю добру справу зробить кожен, багатшим стане наш бібліотечний фонд, а подаровані книги прочитають інші!

Приносити книги можна за адресою: Бульвар Т.Шевченка,15 Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека.

 

 

 

Десерти — історія і сучасність

 

Зі стародавньої французської "десерт" (від дієслова desservir) перекладається як "прибирати зі столу", і сьогодні незмінно асоціюється з чимось солоденьким і смачненьким. Адже спочатку французи так називали все, що подавалося після основної страви. Сир, фрукти, горіхи, ягоди, соки - такими були перші невигадливі десерти. Вперше цей термін почали вживати ще в XVI столітті, проте, широке поширення він отримав в XIX столітті, коли звичай закінчувати трапезу десертом став повсюдним. Справа в тому, що до XIX століття цукор був рідкісним і дорогим задоволенням, і природно, що страви, до складу яких він входив, були прерогативою багатих людей. Сьогодні у світі існує просто неймовірна кількість десертів. В ресторанах їм відводять окрему "десертну карту", а кулінари зі світовим ім'ям створюють нові шедеври. Багато країн пишаються авторством знаменитих на весь світ десертів. Десерти знаходять величезну варіативність — від кондитерських і запечених виробів (тортів, тістечок, пирогів, млинців, штруделів, кексів, мафінів) до меду, шоколаду, кремів, морозива, желе тощо. В якості десертів можуть бути якісь «національні» (тобто страви іноземних кухонь, нерідко адоптовані в місцевій), наприклад, численні східні солодощі (халва, щербет, рахат-лукум тощо). Популярними десертами є також суміші або салати з фруктів або горіхів. В якості десертів можуть виступати делікатеси (у цьому разі необов'язково солодкі), наприклад, нарізки делікатесних коштовних сортів сиру. Зазвичай до десертів подаються також напої, наприклад, десертні вина до фруктів (сиру); до кондитерських виробів це найчастіше кава (в Європі), в Україні це може бути також чай. 

Пропонуємо ряд книжок для ознайомлення які, сподіваємось, будуть цікавими і корисними для Вас, шановні користувачі та допоможуть Вам ознайомитись з смаками, текстурами  й техніками десертів і з часом досягти досконалості у приготуванні різноманітних смаколиків.

 

 

                                                                                               

Кравецька, Леся Львівські пляцки, сирники, медівники. Солодкі і не дуже / Л. Кравецька. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018. —96 с.

Шоколадні, з маком, глазур’ю, вишнями та горіхами, на халвових та кокосових коржах, пляцки — правдиві витвори мистецтва! Сирники, медівники, перекладанці — перед цими смаколиками неможливо встояти. Спробувавши одного разу такі ласощі, ви забажаєте навчитися готувати фантастичні десерти власноруч. Популярна українська блогерка та вправна господиня Леся Кравецька зібрала найкращі традиційні й авторські рецепти пляцків. Процес готування та випікання розписаний покроково, також авторка ділиться корисними порадами й секретами ідеальної домашньої випічки. Готуйте незабутні галицькі десерти і смакуйте ними всією родиною!

 

Мельник В. Чизкейк всередині. Складні й незвичайні торти - легко! / В. Мельник. — К.: BookChet, 2018. —112 с.

Створіть свою персональну історію під керівництвом блоґера @vicky_bakery. Розкішні, але цілком доступні рецепти, поради щодо вибору приладдя й продуктів, прості кроки до найліпших бісквітів, кремів і мусів. Світлини чизкейків і десертів скидаються на чарівні кулінарні листівки, які надихнуть кожного, хто візьметься до кондитерської справи. І ця книга не про звичайні торти з коржів і крему. Це книга, в якій поєднано надзвичайні смаки, текстури й техніки.

 

Петчет, Фіона Шоколад. Кулінарна школа / Ф. Петчет. — К.: КМ-Букс, 2013. —64 с.

Що можна приготувати із шоколадом? Торти, тістечка, десерти, кексики, рулетики і навіть... яловичину! У цій книзі знайдеться чимало рецептів, до складу яких входить шоколад. А ще читач дізнається про історію створення цього чудового смаколика та процес його виробництва.

 

.
 Саніна, І. Л. Східні солодощі / І. Л. Саніна —Х.: Аргумент Принт, 2014. —72 с. — (Смак країни).

Казковий та овіяний легендами світ Сходу завжди приваблює своїми секретами  і таємницями. Одним із таких секретів є східні солодощі: халва, рахат-лукум ,зефір, пастила, зацукровані фрукти. У даній книзі зібрані найкращі рецепти смачних і корисних східних солодощів, які легко приготувати в домашніх умовах. Спробуйте, і тоді східна казка у вашому домі стане реальністю!

 

 

Томас Едісон та його визначні винаходи ( До 175-річчя від дня народження всесвітньовідомого винахідника )

                                

Едісон Томас Алва (1847 – 1931) – американський підприємець, винахідник, ім’я якого відоме в усьому світі. Томас Едісон та його винаходи, безсумнівно, зробили великий внесок у життя всього людства. Цей дивовижний творець змінив нашу культуру в найрізноманітніших сферах життя. Удосконалив телеграф, телефон, кіноапаратуру, розробив один з перших комерційно успішних варіантів електричної лампи розжарювання, побудував перший електровоз, поклав початок електроніці, винайшов фонограф. Саме він запропонував використовувати на початку телефонної розмови слово «алло». Протягом життя Едісона Бюро патентів у США видало йому 1 093 патенти – такої їх кількості ніколи не отримувала жодна людина. Крім того, він отримав ще близько трьох тисяч патентів в інших державах. Біографи підрахували, що в середньому кожні два тижні свого трудового життя Едісон отримував новий патент. Едісон народився в США, у штаті Огайо, 11 лютого 1847 року. З раннього дитинства він страждав від глухоти. Приблизно в 12 років Едісон почав втрачати слух. Пізніше, працюючи над собою, Томас Едісон розвинув чудову здатність до запам’ятовування наукової інформації. Він також вражав усіх своїм умінням зосередитися, забуваючи про все, окрім тієї конкретної теми, над якою він у цей момент працював. Увесь час Томас із захопленням читав наукову літературу, багато думав і активно ставив хімічні досліди. У 1863 році Едісон влаштувався на роботу телеграфістом і протягом п’яти років активно вивчав цю справу. У 1868 році, після прочитання книги Фарадея «Експериментальні дослідження електрики», Едісон задумався про винахідництво. У 22 роки він залишив найману працю й заснував фірму «Поп, Едісон і компанія». З цього моменту хлопець цілком присвятив себе винахідництву. Перший патент Томас Едісон отримав у 1869 році – на електричну систему підрахунку голосів на виборах. Цей патент був єдиним незатребуваним серед патентів великого винахідника: на документ не знайшлося покупців. Замість того, щоб відчути розчарування, Едісон пішов уперед. Кожна невдала спроба – це колосальний досвід того, як робити не потрібно. Відтоді Томас винаходив тільки те, на що напевне буде попит. У роботі користувався девізом: «Ніколи не винаходь те, на що немає попиту». Усі винаходи Едісона – це не стільки саме відкриття або фундаментальні винаходи, скільки доведення винаходів до комерційного зразка, який може використовуватися широкою публікою. Томас Едісон брав готовий «сирий» винахід і вдосконалював його, але його найбільшим досягненням може вважатися створення власної фабрики інновацій. Справжнім винаходом Томаса, на який не видає патенти жодна країна світу, став «мозковий центр». Його лабораторія в Менло-Парк (штат Нью-Джерсі) – перше у світі підприємство, яке показало, що правильна організація компанії дозволяє генерувати невпинний потік цікавих ідей. Протягом 1877 – 1878 років Томас займався вдосконаленням телефону А. Белла. У серпні 1877 року Едісон винайшов фонограф – це був попередник грамофона, патефона та взагалі пристроїв звукозапису й звуковідтворення. У 1878 році Едісон приступив до промислового впровадження ламп розжарювання, чим і прославився найбільше. Після того, як у 1882 році Едісон побудував свою першу електростанцію, почалася ера американської освітлювальної індустрії. У цей період Едісон почав створювати акціонерні компанії, які займалися продажем ламп розжарювання. У 1892 році був створений найбільший промисловий концерн «Дженерал Електрик». Вартість усіх його компаній на той час оцінювалася в 15 млрд доларів. Створена ним «Дженерал Електрик» і сьогодні є однією з найбільших компаній світу. Едісон ніколи не погоджувався з тим, що великий успіх залежить тільки від геніальності людини. Його знаменитий вираз: «Геній – це на один відсоток натхнення, а на дев’яносто дев’ять відсотків потіння». Одного разу у бесіді Джонсон натякнув Едісону, що він геній. Едісон відповів: «Що за дурниці! Я вам кажу, що секрет генія – це робота, наполегливість і здоровий глузд». Пропонуємо переглянути матеріали присвячені життю винахідника у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

 

 

День безпечного Інтернету

                        

8 лютого 2022 року відзначається 18-й День безпечного Інтернету. День безпечного Інтернету (SID) організовує спільна мережа Insafe / INHOPE за підтримки Європейської комісії. Гасло міжнародної кампанії «Разом для найкращого Інтернету"» заохочує відповідальне та безпечне використання цифрових технологій з повною повагою верховенства права та прав людини зробити свій внесок у створення більш безпечного Інтернету. За останні роки День безпечного Інтернету став знаковою подією в світі безпечного онлайн-середовища.  Сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі. Багато хто думає, що безпека в Інтернеті — це ілюзія, і бути захищеним зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, але ця невпевненість — ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути витоку персональних даних в Інтернет. Необхідно віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн. Доросла людина може контролювати мережу по мірі своїх знань, а от для дитини це може здатися дещо складним через об’єктивні причини. Саме тому старшим потрібно окреслити для себе проблемні моменти в мережі, а потім навчити дитину бути розсудливою, відповідальною за свої дії не лише в реальності, а й в віртуальному світі. Більшість проблем можна уникнути, якщо своєчасно пояснити, що інтернет безпечний для тих, хто з розумом підходить до користування ним.  Щороку День безпечного Інтернету привертає увагу до нових викликів, які виникають в Інтернеті, а також підвищує обізнаність користувачів з таких проблемних питань, як кібер-булінг, насильство в Інтернеті та методів їх запобігання. Наразі День безпечного Інтернету відзначається в близько 170 країнах світу, в тому числі в Україні. День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій. В цей день відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм читачам розгорнуту книжкову виставку на тему «Майбутнє належить Інтернету: як це змінить наше життя». На ній представлені справжні книжкові скарби, унікальні приклади науково–популярних та науково–технічних видань, які можуть стати справжнім відкриттям для поціновувачів технічної книги. Знайдіть час і перегорніть сторінки наших шедеврів і ви без сумніву повертатиметесь до нас знову і знову.

 

Творець вітчизняної авіації (До 150 років з дня народження Олександра Кудашева, першого українського авіаконструктора)

                    

Зародження авіації пов’язане з іменем уродженця мальовничих берегів літописної річки Великої Висі, першого авіаконструктора з України Олександра Кудашева, ім’я якого замовчувалося ціле століття. Історичні джерела, що подають короткі біографічні дані про Олександра Сергійовича Кудашева вказують, що творець першого українського аероплана народився у Малій Висці. Жив там, правда, недовго, бо у 1880 році Кудашеви продали свої володіння іншим власникам і переїхали у Петербург. У столиці й минули його дитячі та юнацькі літа. Там він здобув вищу освіту, закінчивши Петербурзький інститут інженерів шляхів. Олександра Кудашева направили на будівництво залізниці Тифліс (Тбілісі) – Карс (тепер у Туреччині). Працюючи далеко від центральних місць, серед людей з іншими поглядами, традиціями, мовами Олександр увесь вільний час віддавав читанню періодичних видань, що надходили на Кавказ. Особливою популярністю читачів у ті роки користувалися журнали «Наука і спорт», «Бібліотека повітроплавання», «Ілюстрований авіаційний журнал». Тут друкувалися найцікавіші новини науки і техніки, особливо авіаційної та автомобільної. Молодого інженера такі теми цікавили найбільше. Олександр уважно читав усе про авіацію. Описи планерів американського професора Октава Шанюта і німця Отто Лілієнталя, лекції московського професора Миколи Жуковського і професора Київського політехнічного інституту Миколи Делоне, повідомлення про досягнення братів Райт, конструкторів Блеріо, Фармана і Вуазена не сходили тоді з сторінок видань. Кудашев прочитував їх на одному подиху, все більше проймався ідеями підкорення безодні п’ятого океану і створенням повітряних машин. Влітку 1899 року, відпрацювавши обов’язковий термін на Закавказзі, маючи теоретичний і практичний досвід роботи з механічними машинами, Олександр Кудашев приїздить до Києва. Саме у цьому місті щойно відкрився політехнічний інститут європейського зразка, у ньому концентрувалися найкращі наявні наукові кадри. А головне, у вузі працював невтомний теоретик і пропагандист повітроплавання Микола Делоне. На початку 1910 року виник величезний інтерес у суспільстві до авіації. Почалося змагання конструкторів: хто створить перший літак з двигуном внутрішнього згоряння? У суперництві виявилося три лідери: рижанин Теодор Калеп, петербуржець Яків Гаккель і киянин Олександр Кудашев. 23 травня 1910 року. у передмісті Києва, тепер там розташований Міжнародний аеропорт Жуляни імені Ігоря Сікорського. Від землі на висоту до двох метрів відривається і пролітає близько 300 метрів аероплан конструкції інженера-викладача Київського політехнічного інституту Олександра Кудашева, керований самим конструктором. Це був формений біплан «Кудашев-1» з тягловим гвинтом. Апарат важив 320 кілограмів, був оснащений двигуном «Анзані» потужністю 35 кінських сил. Від попередніх моделей літаків, що піднімалися у небо до Кудашева, винахід київського конструктора відзначався тим, що працював на бензині, у той час як двигуни інших літальних апаратів заправлялися етиловим спиртом. . Надалі вчений і команда спроектували та втілили в життя такі літаки:  «Кудашев-2»; «Кудашев-3»; «Кудашев-4». Всі спроектовані відомим конструктором літаки відрізнялися своєю оригінальністю, легкістю і простотою. Подальша доля Олександра Сергійовича залишається недостатньо дослідженою. За однією версією, після виникнення конфлікту з керівництвом Балтського заводу, він переїхав до Франції, де з 1914 року викладав у вищій Політехнічній школі у Парижі. За іншою – загинув під час революційних подій у 1917 році. Дата смерті та місце поховання першого авіаконструктора України невідомі.

 

 

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ