Життя в ім’я науки і України (до 180-річчя від дня народження Івана Павловича Пулюя)

 

2 лютого 2025 року виповнюється 180 років від дня народження знаменитого фізика і електротехніка, винахідника “X”-променiв, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Пулюя.

Наукові та технічні успіхи людства у ХХ сторіччі важко уявити без використання невидимих променів, які називають рентгенівськими. Ці промені використовуються і в техніці, і в науці, і в медицині. Вперше їх отримав і застосував для отримання знімків наш співвітчизник Іван Пулюй. Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в селі Гримайлові Тернопільської області. Гімназію закінчив у Тернополі, а далі – Відень, Прага, Страсбург – тернистий шлях до вершин світової науки. Іван Пулюй успішно працював у багатьох галузях науки і техніки – фізиці, електротехніці, математиці, астрономії, філософії, педагогіці. Він сконструював телефонний сигнальний апарат, срібний випрямляч зворотного зв'язку, індуктор для трифазних струмів, телефонічну станцію для охорони життя від електричних струмів високої напруги та інше. Багато працював над поясненням природи електрона, проводив роботи з ураном. А ще був поліглотом – знав 15 мов. У співпраці з П. Кулішем та  І. Нечуєм-Левицьким переклав із давньоєврейської мови "Псалтир" і з грецької "Євангеліє".

Водночас працював і для єдності України. Він стверджував, що Україна була і є державою – єдиною спадкоємницею княжої доби. Широкий резонанс мала його робота "Україна і її міжнародне політичне значення". Саме Пулюй, а не Рентген, розробив рурку, окремий вид анода – антикатод. Іван Пулюй посвятив у свої досліди із катодною лампою сербського студента Ніколу Теслу і Конрада Рентгена. Вони тоді разом працювали у  фізичному кабінеті у відомого німецького фізика професора А. Кундта. Іван Пулюй показав дію цих Х-променів (1895 р.), а Рентген повторив досліди і у  січні 1896 року виступив із публічною доповіддю про Х-промені, продемонстрував знімки. Саме ця сенсаційність, підігріта газетярами, зіграла вирішальну роль у присудженні саме Рентгенові згодом (1901 р.) Нобелівської премії. Та пріоритети українського вченого Івана Михайловича Пулюя були визначними, але замовчуваними. І в радянський період панувала тенденція замовчувати видатних вчених-українців.  А рурка Пулюя, яка виділяє сильні промені, "...була однією із найкращих ламп в Америці. Тепер вона зберігається в  музеї США.

Іван Пулюй був всебічно талановитою людиною: окрім фізики й електротехніки, побудови електростанцій і вдосконалення телефонного зв’язку, займався астрономією, був поліглотом, педагогом, публіцистом і навіть перекладачем Біблії. Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич.  Сьогодні ім’я вченого світової слави Івана Пулюя назавжди повертається із забуття, як символ інтелектуальної могутності українського народу і орієнтир майбутніх звершень нашої держави.