Недарма кажуть, що кожна ідея може стати геніальним винаходом (до 285-річчя від дня народження Жозефа Монгольф’є – французького винахідника)

 

Так сталося і з братами Жосефом і Етьєном Монгольф'є. Одного разу, сидячи біля каміна, вони помітили, що сорочка, яка висіла над ним, надулася. Тоді їм в голову й прийшла геніальна ідея. У листопаді 1782 року вони пошили експериментальну модель повітряної кулі та нагріли її над вогнем. Куля піднялася на висоту 30 метрів.

6 січня 1745 року в маленькому французькому містечку Анноне народився Жак-Етьєнн Монгольф'є. Його батько, власник невеликої паперової фабрики, навіть уявити собі не міг, що його "меншенький" Жак-Етьєнн, а разом з ним і старший син Жозеф-Мішель стануть тими, хто відкриє людству дорогу в небо: вони винайдуть повітряну кулю.

У братів, які отримали непогану освіту, виявився величезний інтерес до наук. Правда, після смерті батька їм довелося впритул зайнятися паперовими справами. Втім, підприємство приносило гарний прибуток, гроші були. І брати з головою поринули у винахідництво. Важко сказати, хто перший з них задався питанням: чому люди не літають? Але факт залишається фактом: ідея піднятися в небо опанувала ними раз і назавжди.

Одержимі мрією про політ, брати розробили і побудували перші повітряні кулі, наповнені гарячим повітрям, — монгольф'єри. Задвірки фабрики стали "випробувальним полігоном".

Вперше повітряна куля піднялася в небо 5 червня 1783 року. Діаметр "літаючого мішка" становив близько 12 метрів. Він був зшитий з полотна і обклеєний папером. Мало хто з присутніх вірив, що це чудо може злетіти. У топці під оболонкою спалювали шерсть, папір, дерево і мокру солому. Як з'ясувалося, якщо оболонку наповнювати нагрітим сирим повітрям, а не сухим, то підйомна сила повітряної кулi буде більше.

Про те, як пройшов перший політ, був складений протокол. У ньому зафіксовано: повітряна куля протрималася в повітрі 8 хвилин і пролетіла на висоті 520 метрів близько 3 км.

Історики пишуть, що самі винахідники шалено боялися висоти і не ризикнули випробувати особисто своє ноу-хау. Перші польоти були взагалі без пасажирів. Вони з'явилися на борту монгольф'єра лише через три місяці, 19 вересня: при демонстрації кулі у Версалі в гондолу посадили вівцю, качку і півня. Залишилися спогади, що за польотом спостерігали король Людовик XVI та  Марія-Антуанетта. Тварини прекрасно перенесли повітряну подорож, але півень, кажуть, все-таки постраждав: на нього наступив баран.

А ось 21 листопада того ж року із замку в околицях Парижа вирушив у політ перший монгольф'єр, керований людьми — фізиком Жаном-Франсуа Пілатр де Розьє і маркізом д'Арлавдом. У гондолі аеростата висотою 20,7 м і діаметром 13,6 м ці сміливці піднялися над землею на висоту 1 км і подолали за 25 хвилин більше 8 км. Вони стали першими аеронавтами. На жаль, через два роки фізик Пілатр де Розьє загинув, ставши першою в світі жертвою авіакатастрофи. 15 червня 1785 року він разом з другом, механіком П'єром-Анжем Роменом збирався перетнути на монгольф'єрі Ла-Манш. Але через 15 хвилин після зльоту повітряна куля загорілася і вибухнула. Винахід братів Монгольф'є приніс їм величезну популярність. Вони стали членами Академії наук, а король подарував їм дворянський титул і герб з девізом "Так піднімаються до зірок".

Пропонуємо переглянути матеріали присвячені життю винахідника у читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ.